Ухвала
24 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 521/20937/16-ц
провадження № 61-5778св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2018 року у складі судді Гуревського В. К. та постанову Одеського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С.,
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , про зобов'язання привести каналізацію у відповідність до вимог Державних будівельних норм України (далі - ДБН).
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 .
Іншими співвласниками є ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .. В подальшому їх квартира була об'єднана з квартирою АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_7 . Зазначила, що над їх об'єднаною квартирою на другому поверсі знаходиться об'єднана квартира відповідачів , в якій експерти, при розгляді іншої цивільної справи, зафіксували нові трубопроводи водопостачання і каналізації, прокладені в порушення вимог пункту 2.28 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», яким не допускається кріплення приладів і трубопроводів безпосередньо до міжквартирних стін і перегородок, які огороджують житлові кімнати; вимог пункту 12.1.2 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», яким не допускається розташування внутрішніх інженерних комунікацій, обладнання, приладів обліку, регулювання і контролю в місцях, недоступних для технічного обслуговування і ремонту; вимог пункту 17.10 СНіП 2.04.01-85 «Внутрішній водопровід і каналізація будинків», яким прокладання внутрішніх каналізаційних мереж не допускається: під стелею, у стінах, у підлозі житлових кімнат, а також під стелею (відкрито чи приховано) кухонь. Внаслідок самочинних дій відповідачами встановлено сантехнічне обладнання над її житловим приміщенням; не забезпечений захист від можливого потрапляння вологи від цього обладнання до її приміщень; каналізаційна труба, до якої немає доступу для огляду, обслуговування і ремонту, проведена в підлозі відповідачів над її житловою кімнатою. Посилаючись на те, що відповідачі створили для неї небезпечні для життя і здоров'я умови проживання, позивачка просила зобов'язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 привести мережу водовідведення квартири АДРЕСА_3 до діючих будівельних норм і правил та здійснити водовідведення з зазначеної квартири після усунення недоліків, які прямо заборонені законом.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2017 року до участі у справі залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» (далі - ТОВ «Інфокс») в особі філії «Інфоксводоканал» як третю особу без самостійних вимог.
ІНФОРМАЦІЯ_1 третя особа ОСОБА_7 померла. Питання процесуального правонаступництва судом не вирішувалось.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2018 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції керувався частинами третьою та четвертою статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та виходив з того, що ОСОБА_1 звернулась до суду після спливу позовної давності, про що відповідач ОСОБА_2 заявила до винесення судом рішення.
Постановою Одеського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2018 року змінено в його мотивувальній частині та залишено без змін в його резолютивній частині.
Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що у разі задоволення судом позову ОСОБА_1 , у тому вигляді як вона заявила вимогу (зобов'язання відповідачів привести каналізацію (мережу водовідведення) у відповідність до вимог ДБН), його неможливо буде виконати, оскільки позивачка одночасно не заявила вимогу про приведення відповідачами свого приміщення в попередній стан шляхом демонтажу каналізації (мережі водовідведення).
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
ОСОБА_1 у березні 2020 року подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеса від 12 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у вищевказаній справі.
Підставами касаційного оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеса від 12 грудня 2018 року та постанови Одеського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року, заявник зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме встановлення судами обставин, що мають значення для справи на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
У серпні 2020 року засобами поштового зв'язку надійшла заява ОСОБА_6 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеса від 12 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року.
У серпні 2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали відзив на касаційну скаргу в якому просять в її задоволенні відмовити та залишити без змін оскаржувані судові рішення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеса від 12 грудня 2018 року та постанови Одеського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеса від 12 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року. Витребувано матеріали справи № 521/20937/16-ц. Надано учасникам строк для подання відзивів.
Касаційне провадження відкрито на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У серпні 2020 року матеріали справи № 521/20937/16-ц надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2020 року поновлено ОСОБА_6 строк для подання заяви про приєднання до касаційної скарги, прийнято заяву ОСОБА_6 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_1 ..
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про зобов'язання привести каналізацію у відповідність до вимог Державних будівельних норм України, за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року призначити до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 03 березня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак
Г. І. Усик