23 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 640/4528/19
адміністративне провадження № К/9901/4958/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС в місті Києві, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2020 у справі №640/4528/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
15.02.2021 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС в м. Києві (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 12.02.2021.
Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена 07.09.2020, відповідно останнім днем її оскарження було 07.10.2020, проте, касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 12.02.2021, тобто з пропуском строку встановленого для цього.
ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що відповідно до практики Вищого адміністративного суду України намір здійснення процесуальної дії у строк (навіть за умови порушення порядку здійснення такої дії) є безумовною підставою для визначення пропуску процесуального строку таким, що відбувся із поважних причин, а тому такий строк підлягає поновленню. Оскільки відповідач в даному випадку може підтвердити своїми фактичними діями власний намір оскаржити судове рішення то пропущений процесуальний строк на касаційне оскарження має бути визнаним судом, як такий, що стався з поважних причин. Звертає увагу, що в інших справах Верховний Суд визнавав аналогічні причини пропуску поважними. Крім того, як на підставу поновлення строку, посилався на пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, відповідно до якого, під час дії карантину строки на оскарження судових рішень є продовженими. Крім того, звертає увагу на конституційне закріплення права на касаційне оскарження судового рішення.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Судом встановлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало в межах строків, проте ухвалою Верховного Суду від 01.10.2020 її було залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги - сплати судового збору. Ухвалою суду від 29.10.2020 за клопотанням ГУ ДПС було продовжено строк для усунення недоліків. У зв'язку із невиконанням скаржником вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, ухвалою Верховного Суду від 30.11.2020 касаційну скаргу було повернуто.
Як вбачається з відомостей реєстраційної картки поштового повідомлення (провадження №К/9901/24361/20) ухвалу Верховного Суду від 30.11.2020 про повернення вперше поданої касаційної скарги у цій справі скаржником отримано 02.12.2020, проте повторно цю касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 12.02.2021, тобто більше ніж через два місяці після повернення первісної касаційної скарги та майже через три місяця з дня сплати судового збору (платіжне доручення від 17.11.2020 №7320). Зазначене свідчить про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо повторного звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб'єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
Враховуючи, що сплата судового збору відбулась ще 18.11.2020 (згідно зі штемпелем Державної казначейської служби на платіжному дорученні), в той час як вперше подану касаційну скаргу було повернуто ухвалою від 31.11.2020, колегія суддів вважає, що скаржником не наведено поважних причин, які перешкоджали подати йому зазначене платіжне доручення в межах строку, наданого судом для усунення недоліків, як не наведено поважних причин неможливості звернення до суду з повторною касаційною скаргою у більш короткі строки (без зайвих зволікань) з дня отримання копії ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги.
Таким чином, посилання скаржника, що повторне подання касаційної скарги підтверджує його власний намір оскаржити судове рішення не свідчить про наявність поважних причин пропуску строк та наявність підстав для його поновлення, оскільки саме відповідач як суб'єкт владних повноважень і сторона у справі зобов'язаний вжити усіх залежних від нього заходів задля вчасної реалізації права на касаційне оскарження судових рішень.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судове рішення.
Та обставина, що в інших справах Верховний Суд, оцінивши наведені причини пропуску строку у взаємозв'язку із наданими доказами, дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, не доводить наявність у цій справі відповідних підстав.
Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання ГУ ДПС на законодавчі зміни до процесуальних строків, внесених у зв'язку з коронавірусною хворобою СОVID-19, оскільки скаржник не зазначає, як зазначені зміни впливають на визначення поважності пропуску ним строку на касаційне оскарження судових рішень.
Натомість запроваджений Законом України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» механізм поновлення строку може бути реалізований виключно за умови, якщо особа, яка оскаржує судове рішення, доведе, що неможливість вчинення процесуальної дії була пов'язана з обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Однак, у клопотанні про поновлення строку скаржник не наводить доводів з належним їх підтвердженням, що причини пропуску строку зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Крім того, неможливість вчинення процесуальної дії не є тотожним вчиненню такої дії, але з порушенням вимог КАС України. Колегія суддів враховує, що скаржником вчинялися дії щодо касаційного оскарження судового рішення, натомість, саме ним не було дотримано вимог КАС України, що стало підставою для повернення попередньо поданої касаційної скарги у цій справі.
Зазначене свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судового рішення з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС в місті Києві, на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2020 у справі №640/4528/19 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- вказати інші (поважні) причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Роз'яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко