Справа № 640/3002/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.
23 лютого 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар-Компані Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Оліас-ЛТД», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У лютому 2020 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж ЛТД», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.11.2019: № 000925504, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 9 285 032,00 грн., з яких за основним платежем 6 190 021,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3 095 011,00 грн.; № 000924504, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 738 695,00 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю:
визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.11.2019 № 000925504 та № 000924504, прийняті ГУ ДПС у м. Києві.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального права.
Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що з огляду на зміст та технологічну специфіку наданих послуг, яка передбачає наявність оснвних засобів, необхідних для виконання даних послуг, наприклад складських приміщень, необхідного транспорту, та відсутності придбання сторонніх послуг з експлуатації основних засобів неможливо підтвердити факт надання ТОВ «Оліас-ЛТД» та ТОВ «Стар-Компані Груп» послуг на адресу ТОВ «Спеценергомонтаж ЛТД» згідно договорів. .
Також, апелянт вважає, що ТОВ «Спеценергомонтаж ЛТД» не проявило розумної обережності з контрагентами-постачальниками ТОВ «Оліас-ЛТД» та ТОВ «Стар-Компані Груп».
Загалом, всі доводи апеляційної скарги фактично дублюють зміст відзиву на адміністративний позов.
08 лютого 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив ТОВ «Спеценергомонтаж ЛТД», в якому позивач повністю підтримує позицію суду першої інстанції та вказує про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Позивач вказує, що обґрунтування тверджень контролюючого органу про неможливість здійснення контрагентами певних операцій сформовано фактично лише на підставі баз даних ДПС, які, в свою чергу, не можуть свідчити про неможливість виконання контрагентами господарських операцій.
Також, позивач наголошує, що всі операції з ТОВ «Оліас-ЛТД» та ТОВ «Стар-Компані Груп» є реальними, спрямованими на одержання економічного ефекту та здійснені в рамках основної господарської діяльності позивача, а в матеріалах справи наявні всі підтверджуючі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку.
У прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про розгляд апеляційної скарги за участі представника відповідача.
Щодо заявленого відповідачем клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною другою статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Так, в даному випадку, безпосередня участь сторін у судовому засіданні, не є обов'язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з'ясування фактичних обставин.
З огляду на положення статті 311 КАС України, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину на всій території України, а також високу статистику кількості захворілих, суд приходить до висновку про можливість її розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у м. Києві з посиланням на п/п. 78.1.4 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Спеценергомонтаж ЛТД», код ЄДР 35334835, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ОЛІАС-ЛТД» (код ЄДР 42246507) за березень, квітень 2019 та ТОВ «СТАР-КОМПАНІ ГРУП» (код ЄДР 42253891) за грудень 2018, січень, лютий 2019, показників декларацій з податку на додану вартість.
За результатами перевірки складено акт перевірки від 17.10.2019 № 173/26-15-05-04-04/35334835 (далі - Акт перевірки).
Перевірку проведено на підставі наказу № 1348 від 30.09.2019, строк якої продовжено згідно з наказом №1658 від 07.10.2019.
Судом першої інстанції встановлено, що під час перевірки позивачем за описом (т.1, а.с. 9 - 11) надано контролюючому органу оригінали первинних документів: актів та накладних за відносинами з контрагентами, оригінали договорів, додаткових угод, рахунків, оборотно-сальдові відомості по рахунку 621 за відносинами із кожним контрагентом, платіжні доручення за 2019 за відносинами з ТОВ «ОЛІАС-ЛТД», платіжні доручення за 2018 - 1019 про оплату коштів за договорами з ТОВ «СТАР-КОМПАНІ ЛТД, відповідно 29 та 23 аркуші.
З Акту перевірки також вбачається, що під час її проведення не проводились зустрічні звірки по контрагентам.
Перевіркою повноти визначення податкового кредиту з ПДВ встановлено його завищення на загальну суму 7 928 716 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Оліас-ЛТД» та ТОВ «Стар-Компані Груп» за грудень 2018 року, січень, лютий, березень, квітень 2019 року, в тому числі за грудень 2018 року в сумі 1 165 804 грн., січень 2019 року в сумі 2 226 331 грн., лютий 2019 року в сумі 599 099 грн., березень 2019 року в сумі 3 332 621 грн., квітень 2019 року в сумі 604 861 гривень.
Як зазначено в Акті перевірки, ТОВ «Спеценергомонтаж ЛТД» документально оформлювало операції щодо придбання послуг в контрагентів-постачальників ТОВ «Оліас-ЛТД» та ТОВ «Стар-Компані Груп» при відсутності фактичної можливості здійснення ними ідентифікованих операцій з урахуванням відсутності відповідних трудових та матеріально - технічних ресурсів.
Відтак, перевіркою встановлено порушення вимог:
п. 44.1 ст. 44. п. 198.1. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-Vl (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6 190 021 гривень, а саме: за грудень 2018 року на суму 1 165 804 грн.: за січень 2019 року на суму 2 226 331 грн.; за лютий 2019 року на суму 599 099 грн.; за березень 2019 року на суму 1 593 926 гри.; за квітень 2019 року на суму 604 861 грн.; та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на загальну суму 1 738 695 грн., а саме за березень 2019 року.
На підставі вищенаведених висновків Акту перевірки сформовано спірні податкові повідомлення-рішення від 19.11.2019:
№ 000925504, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 9 285 032,00 грн., з яких за основним платежем 6 190 021,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3 095 011,00 грн.;
№ 000924504, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 738 695,00 грн.
Вважаючи податкові повідомлення-рішення контролюючого органу протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що висновки контролюючого органу по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, з огляду на що висновки акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеними контрагентами та підставою для прийняття спірних рішень.
Суд першої інстанції вказав, що наявні матеріали не дають підстав для сумніву щодо реальності спірних операцій. Вказані документи містять реквізити та інформацію, які є достатніми вважати ці документи юридично значимими, у т.ч. для проведення в обліку спірних операцій.
У даному випадку, враховуючи вищенаведене в сукупності, а також обов'язок відповідача, встановлений ч. 2 ст. 77 КАС України, суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність з боку контролюючого органу вчинення позивачем заявлених в акті перевірки порушень податкового законодавства та, відповідно, законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, а відтак дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов'язковому з'ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з частиною другою статті 9 Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерством фінансів України № 88 від 24.05.1995 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Отже, з системного аналізу приписів Закону № 996-ХІV та Положення № 88 від 24.05.1995 вбачається, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
При цьому, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.
Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.
Так, за договором від 31.07.2018 №72/2С підрядник (ТОВ «Стар-Компані Груп») за завданням Замовника (позивача) зобов'язується виконати пусконалагоджувальні роботи щодо обладнання (надалі разом іменуються - Роботи) «Торговельно-офісного комплексу з об'єктами громадського призначення та паркінгом». що знаходяться за адресом: м. Київ, площа Спортивна 1-А (надалі - Об'єкт), а Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані Роботи та оплатити їх. Конкретні види Робіт, які підлягають виконанню Підрядником. їх обсяги та місця виконання погоджені Сторонами у Кошторисі, який викладено у Додатку №1 цього Договору.
Замовник підтверджує, що він замовляє Роботи за цим Договором з метою належного виконання своїх зобов'язань, за договором, укладеним із власником Об'єкту. Загальна вартість Робіт складає 8 717 050,00 грн. у т.ч. ПДВ 1 452 841,67 грн. Вартість Робіт та їх частин погоджено у Додатку 1 до цього Договору. Підрядник зобов'язаний виконати Роботи та здати їх Замовнику протягом 160 днів від дня укладення нього Договору. До Договору додається Додаток 1 Кошторис (8 717 050грн.).
Номенклатура поставки: Пусконалагоджувальні роботи щодо обладнання «Торговельно-офісного комплексу і об'єктами громадського призначення та паркінгом», що знаходиться за адресом м. Київ, площа Спортивна. 1-А.
ТОВ «Спеценергомонтаж» було перераховано грошові кошти в адресу ТОВ «Стар-Компані Груп» та складено податкові накладні на загальну суму 7 500 000 гри., в т.ч. 1 250 000 грн. за переліком, визначеним на стор. 6 акту перевірки.
З наявних матеріалів справи, платіжних доручень, податкових накладних вбачається, що податкові накладні сформовані на загальну сума поставки робіт 7 500 000 грн., у т.ч. ПДВ 1 250 000 грн. станом на 09.01.2019, 11.01.2019 за правилом «першої події» - попередня оплата, що є самостійною та достатньою підставою для видачі податкових накладних та формування відповідних сум податкового кредиту. Акт виконаних робіт № 1 оформлено 31.01.2019. Заборгованість відсутня.
За договором від 31.07.2018 №73С Підрядник (ТОВ «Стар-Компані Груп») за завданням Замовника (позивача) зобов'язується виконати роботи з експлуатації та супроводу (далі - Роботи і обладнання мереж та систем «Торговельно-офісного комплексу з об'єктами громадського призначення та паркінгом». що знаходяться за адресом: м. Київ, площа Спортивна 1-А (надалі - Об'єкт) з метою забезпечення справного стану та безперебійного функціонування Обладнання та Об'єкту, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані Роботи та оплатити їх. Перелік обладнання щодо якого виконуватимуться Роботи (далі іменується Обладнання), та також обсяги та види Робіт, які підлягають виконанню Підрядником щодо окремих видів Обладнання, узгоджено Сторонами у Додатку №1 до цього Договору. Замовник засвідчує, що він замовляє виконання Робіт, передбачених за цим Договором для виконання своїх зобов'язань за договором, укладеним із власником Об'єкту. Місячна вартість виконання окремих видів Робіт щодо окремих видів Обладнання погоджена Сторонами у Кошторисі, який викладено у Додатку № 2 до цього Договору. Якщо Сторони не погодять інше, всі матеріали інструменти та обладнання, необхідні для виконання Робіт, забезпечуються Підрядником і а за його рахунок. Підрядник власними силами та за власний рахунок здійснює їх придбання, доставку на Об'єкт, розвантаження, складування, зберігання та переміщення на Об'єкті. За домовленістю Сторін. Замовник може надавати Підряднику власні інструменти та обладнання, необхідні для виконання окремих Робіт. До Договору додається Додаток 1 - Перелік Обладнання та робіт. Додаток 2 - Кошторис (475 200 грн. вартість протягом 1 місяця).
На виконання умов договору ТОВ «Стар-Компані Груп» протягом грудня 2018 року, січня, лютого 2019 року документально оформлено станом на кінець кожного місяця акти виконаних робіт, на загальну суму 1 653 696 грн.. в т.ч. ПДВ 275 616 гривень. Перелік та деталізовані відомості наведені на стор. 8 - 9 Акту перевірки.
Номенклатура поставки робіт/послуг: Експлуатація та супровід систем водопостачання, каналізації та опалення на Об'єкті «Торгово-офісний комплекс з об'єктами громадського харчування та паркінгом» за адресом м Київ, пл. Спортивна, 1-А; Сервісне обслуговування та супровід систем вентиляції та кондиціонування; Експлуатація та супровід систем водопостачання, каналізації та опалення; Експлуатація та супровід систем водопостачання каналізації і а опалення.
Також, відповідно до умов договору від 31.07.2018 №74С, в порядку та на умовах, визначених цим Договором Підрядник (ТОВ «Стар-Компані Груп») за завданням Замовника (позивача) зобов'язується виконати роботи з експлуатації та супроводу (далі - Роботи) обладнання мереж та систем «Торговельно-офісного комплексу з об'єктами громадського призначення та паркінгом», що знаходяться за адресом: м. Київ, площа Спортивна 1-А (надалі Об'єкт), з мстою забезпечення справного стану та безперебійного функціонування Обладнання та Об'єкту, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані Роботи та оплатити їх. Перелік обладнання щодо якого виконуватимуться Роботи (далі іменується Обладнання), ва також обсяги та види Робіт, які підлягають виконанню Підрядником щодо окремих видів Обладнання, узгоджено Сторонами у Додатку №1 до цього Договору. Замовник засвідчує, шо він замовляє виконання Робіт, передбачених за цим Договором для виконання своїх зобов'язань за договором, укладеним із власником Об'єкту. Місячна вартість виконання окремих видів Робіт щодо окремих видів Обладнання погоджена Сторонами у Кошторисі, який викладено у Додатку №2 до цього Договору. До Договору додається Додаток 1 - Перелік Обладнання та робіт. Додаток 2 - Кошторис (421 782,19 грн. з ПДВ. вартість протягом 1 місяця).
На виконання умов договору ТОВ «Стар-Компані Груп» протягом грудня 2018, січня, лютого 2019 року станом на кінець кожного місяця документально оформлено акти виконаних робіт, на загальну суму 1 467 802 грн., в т.ч. ПДВ 244 634 гривень. Перелік та деталізовані відомості наведені на стор. 11 Акту перевірки. Номенклатура поставки робіт/послуг: Експлуатація та супровід автоматизованих систем диспетчерського контролю та управління інженерними мережами на Об'єкті.
Відповідно до договору від 31.07.2018 №74/1С Підрядник (ТОВ «Стар-Компані Груп») за завданням Замовника (позивача) зобов'язується виконати роботи з технічного обслуговування, експлуатації та супроводу (далі - Роботи) обладнання мереж та систем «Торговельно-офісного комплексу з об'єктами громадського призначення та паркінгом». шо знаходяться за адресом: м. Київ, площа Спортивна 1-А (падалі - Об'єкт), з метою забезпечення справного стану та безперебійного функціонування Обладнання та Об'єкту, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані Роботи та оплатити їх. Перелік обладнання щодо якого виконуватимуться Роботи (далі іменується Обладнання), а також обсяги та види Робіт, які підлягають виконанню Підрядником щодо окремих видів Обладнання, узгоджено Сторонами у Додатку №1 до цього Договору. Замовник засвідчує, що він замовляє виконання Робіт, передбачених за цим Договором для виконання своїх зобов'язань за договором, укладеним із власником Об'єкту. Місячна вартість виконання окремих видів Робіт щодо окремих видів Обладнання погоджена Сторонами у Кошторисі, який викладено у Додатку №2 до цього Договору. До Договору додається Додаток 1 - Перелік Обладнання та робіт. Додаток 2 - Кошторис (653400 грн. з ПДВ, вартість протягом 1 місяця).
На виконання умов договору. ТОВ «Стар-Компані Груп» протягом грудня 2018 року, січня, лютого 2019 року документально оформлено акти виконаних робіт, на загальну суму 2 273 832 гри., в т.ч. ПДВ 378 972 гривень. Перелік та деталізація складених документів наведені на стор. 13 Акту перевірки (т.1, а.с. 34). Номенклатура поставки робіт: Сервісне обслуговування та супровід систем вентиляції та кондиціонування на Об'єкті. Станом на 28.02.2019, кредиторська заборгованість по рахунку бухгалтерського обліку № 631 в розрізі Договору по розрахункам із ТОВ «Стар-Компані Груп» становила 810 261 грн.
За договором від 31.07.2018 №74/2С, Підрядник (ТОВ «Стар-Компані Груп») за завданням Замовника зобов'язується виконувати роботи експлуатації та супроводу (далі - Роботи) обладнання мереж та систем «Торговельно-офісного комплексу з об'єктами громадського призначення та паркінгом». що знаходяться за адресом: м. Київ, площа Спортивна 1-А (надалі - Об'єкт), з метою забезпечення справного стану та безперебійного функціонування Обладнання та Об'єкту, а Замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані Роботи та оплатити їх. Перелік обладнання щодо якого виконуватимуться Роботи (далі іменується - Обладнання), та також обсяги та види Робіт, які підлягають виконанню Підрядником щодо окремих видів Обладнання, узгоджено Сторонами у Додатку №1 до цього Договору. Замовник засвідчує, що він замовляє виконання Робіт, передбачених за цим Договором для виконання своїх зобов'язань за договором, укладеним із власником Об'єкту.
На виконання умов договору ТОВ «Стар-Компані Груп» протягом грудня 2018 року, січня, лютого 2019 року документально оформлено акти виконаних робіт, на загальну суму 2 273 832 грн., у т.ч. ПДВ 378 972 гривень. Перелік і деталізація документів наведені на стор. 15 Акту перевірки. Номенклатура поставки: технічна експлуатація та супровід систем відеоспостереження, контролю та управління і доступом, охоронної сигналізації та систем протипожежного захисту. Станом на 28.02.2019. кредиторська заборгованість по рахунку бухгалтерського обліку № 631 Договору від 31.07.2018 №74/2С по розрахункам із TOR «Стар-Компані Груп» становила 533 023 грн.
Як було вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Стар-Компані Груп» було укладено низка аналогічних за своїм змістом та характером договорів (у т.ч. ремонтні, опоряджувальні, монтажні демонтажні роботи, відновлювальні роботи), перелік та зміст умов яких викладений у п. 16 - 26 Акту перевірки, де деталізовані також форми первинних документів, що складені сторонами угод, податкових накладних.
Також, в акті перевірки (зі ст. 26) викладено зміст та перелік аналогічних угод позивача (як виконавця) з контрагентом ТОВ «ОЛІАС-ЛТД» (як підрядником) (№ 88/1с від 06.11.2018, (стор. 28 Акту перевірки), № 109/1с від 25.02.2019 (стор. 32 - 33), № 109/2с від 25.02.2019 (стр. 35 Акту перевірки), № 109/3с від 25.02.2019 (стор. 37-38 Акту перевірки), № 109/4с від 25.02.2019 (стор. 39 - 40 Акту перевірки), № 109/6с від 25.02.2019 № 114с від 25.03.2019, № 109/5с від 25.02.2019) відносно робіт на тому ж об'єкті «Торговельно-офісний комплекс з об'єктами громадського призначення та паркінгом», що знаходяться за адресою: м. Київ, площа Спортивна 1-А (улаштування гідроізоляції, сервісне обслуговування, технічна експлуатація та супроводження комунікацій на Об'єкті) (улаштування гідроізоляції, сервісне обслуговування, технічна експлуатація та супроводження комунікацій).
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є підрядною організацією щодо обслуговування та забезпечення функціонування вищезгаданого Об'єкту («Торгівельно-офісний комплекс з об'єктами громадського призначення та паркінгом; м. Київ, пл. Спортивна, 1-А), який належить на праві власності ТОВ «ТРИ О», різними видами робіт та послуг, зазначеними вище - відповідно до змісту вищезгаданих договорів (№ 568/1 від 01.12.2017, № 586/3 від 01.12.2017, № 586/4 від 02.12.2017, № 597/1 від 29.01.2018, № 597/2 від 29.01.2018 та інші).
Відповідно до пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.
Отже, як вірно встановлено суд першої інстанції, матеріалами справи підтверджується наявність взаємозв'язку між витратами позивача на придбання результатів робіт (послуг) у контрагентів ТОВ «Стар-Компані Груп» та ТОВ «Оліас-ЛТД» та його господарською діяльнісю, зокрема, в даному випадку, виконання замовлень перед ТОВ «ТРИ О» - власником Об'єкту («Торгівельно-офісний комплекс з об'єктами громадського призначення та паркінгом», м. Київ, пл. Спортивна, 1-А).
На виконання умов вищевказаних договорів позивачем надані договори та додатки до них, кошториси, фотоматеріали відносно фіксації окремих видів об'єктів робіт (зокрема, т. 12, а.с. 246 та інші), деталізовані активиконаних робіт (зокрема, т. 13, а.с. 241), акти прийому-передачі змонтованих матеріалів замовника та прийому-передачі матеріалів замовника в монтаж (наприклад, т. 13, а.с. 221 - 240), платіжні документи (банківські виписки, зокрема, т. 14, а.с 29, т. 8, а.с. 44 - 53 тощо), акти приймання виконаних будівельних робіт (наприклад, т. 7, а.с. 156 - 194, т. 6, а.с. 148 - 170), схеми приміщень (зокрема, т. 12, а.с. 193), переліки обладнання та робіт, де вони деталізовані (зокрема, т.12, а.с. 198, 215), всього 14 томів.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що третьою особою у справі - контрагентом ТОВ «Стар-Компані Груп» було надано пояснення (т. 10, а.с. 1 - 6), в яких ТОВ «Стар-Компані Груп» підтверджує фактичні господарські відносини із позивачем та вказує, що станом на час виконання робіт мало у своєму штаті 13 працівників, офісні та складські приміщення згідно договорів від 18.06.2018, від 25.06.2018 (т. 10, а.с. 3), а також ліцензію на здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, види діяльності за якою охоплюють види робіт (послуг), які виконувались за замовленням позивача на вищезгаданому об'єкті, що в своїй сукупності підтверджує наявність матеріальних та технічних ресурсів для надання відповідних послуг.
До вищевказаних пояснень ТОВ «Стар-Компані Груп» долучено копії договорів підряду, актів виконаних робіт, актів приймання-передачі матеріалів замовника та змонтованих матеріалів за період 2018 - 2019, штатний розпис по періодам, договір суборенди щодо використовуваних приміщень, копію ліцензії, внутрішні документи організації роботи товариства.
Другий контрагент позивача, правовідносини з яким підлягали перевірці в межах спірних правовідносин - ТОВ «Оліас-ЛТД», також надав пояснення (т. 12, а.с. 180 - 183) на підтвердження фактичного виконання господарських операцій, що підлягали перевірці, та долучив до матеріалів справи на підтвердження доводів позивача копії договорів, актів приймання-здачі робіт/послуг, банківські виписки, договори оренди/суборенди, ліцензії (т. 14, а.с. 50-51), штатного розпису (т. 14, а.с. 52) та форми 1-ДФ (т. 14, а.с. 54 - 64) щодо наявності 13 штатних одиниць працівників товариства.
Окрім того, ТОВ «ТРИ О» - власник об'єкту «Торгівельно-офісний комплекс з об'єктами громадського призначення та паркінгом», м. Київ, пл. Спортивна, 1-А, листом № 652 від 12.05.2020 року (т. 14, а.с. 159) підтвердив, що за умовами договорів, укладених з ТОВ «Спеценергомонтаж ЛТД», останнє самостійно, без погодження із замовником підбирає та наймає субпідрядників, залишаючись відповіальним за результат виконання робіт. У зв'язку з цим, ТОВ «ТРИ О» не контролює діяльність субпідрядників ТОВ «Сеценергомнотаж ЛТД», водночас, ТОВ «ТРИ О» відомо, що ТОВ «Стар-Компані Груп» та ТОВ «Оліас-ЛТД» залучались в якості субпідрядників для виконання робіт у належній ТОВ «ТРИ О» будівлі.
Дослідивши вищевказані документи у своїй сукупності, колегія суддів вважає, що вони підтверджують факт виконання ТОВ «Стар-Компані Груп» та ТОВ «Оліас-ЛТД» комплексу робіт за вищевказаними договорами на об'єкті «Торгівельно-офісний комплекс з об'єктами громадського призначення та паркінгом», м. Київ, пл. Спортивна, 1-А.
Аналізуючи зміст акту перевірки, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем фактично не заперечується надання позивачем первинних документів, не вказано наявність недоліків останніх чи їх невідповідність приписам Податкового кодексу та законодавчим нормам щодо бухгалтерського обліку. В той же час, висновки, які стали підставою в подальшому для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ґрунтуються на узагальненій податковій інформації, та зводяться до відсутності у контрагентів необхідних ресурсів, зокрема працівників, і відсутність у позивача розумної обережності з контрагентами - постачальниками.
При цьому, відповідачем не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків.
Надаючи оцінку посиланням відповідача на відсутність у контрагента позивача трудових та виробничих ресурсів, необхідних для здійснення задокументованих господарських операцій, колегія суддів зазначає, що доводи контролюючого органу про відсутність матеріально-технічних ресурсів у контрагента позивача як на підставу неможливості фактичного здійснення вказаних господарських операцій не підтверджені жодними доказами, а зводиться лише до констатації вказаних фактів у акті перевірки, більше того, містить недостовірну інформацію.
Так, контролюючий орган в акті перевірки з посиланням на податкові інформацію вказує, зокрема, що чисельність працівників ТОВ «Стар-Компані Груп» - 3 особи.
В той же час, відповідно до штатних розписів ТОВ «Стар-Компані Груп» на 2018 - 2019 роки (т. 12, а.с.159, 160) штат працівників складав 13 осіб, у т.ч. виконавці робіт, слюсарі-ремонтники, підсобні працівники. Також, як вже було зазначено вище, для здійснення своєї діяльності контрагент мав в оренді офісні (15,10 кв.м.) та складські (1300 кв.м.) приміщення згідно договорів від 18.06.2018, від 25.06.2018 (т. 10, а.с. 3; т. 12, а.с. 161).
Щодо контрагента ТОВ «Оліас-ЛТД», то матеріалами справи, зокрема поясненнями (т. 12 а.с. 180-183), штатним розписом (т. 14 а.с. 52), податковими розрахунками форми 1-ДФ (т. 14, а.с. 54-63) підтверджується наявність 13 штатних працівників, у т.ч. виконавці робіт, слюсарі-ремонтники, підсобні робітники, а також наявність складського та офісного приміщення (т. 14, а.с. 43).
До того ж, надаючи правову оцінку доводам контролюючого органу щодо наявної в нього вищевказаної податкової інформації, колегія суддів звертає увагу, що така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.
Так, інформація, що наявна в інформаційних базах даних ДПС чи надана іншими контролюючими органами, на яку посилається контролюючий орган, не заслуговує на увагу, оскільки будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить інформативний характер.
Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, фактично будь-які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а отже така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону.
Аналогічна правова позиція щодо можливості використання податкової інформації була неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема в постановах від 24 вересня 2020 року у справі № 820/329/17, від 17 вересня 2020 року у справі № 826/16705/17 та інших.
Орім того, в акті перевірки контролюючий орган посилався на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 18 лютого 2019 року № 752/20369/16-к у кримінальному провадженні № 42016101010000225 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 205 КК України.
В той же час, як було вірно встановлено судом першої інстанції, за даними ЄДРСР за вищевказаним номером кримінального провадження та справи відсутній жодний вирок, що свідчить про посилання контролюючого органу на недостовірну інформацію.
Так, на вказану дату за цим кримінальним провадженням слідчим суддею лише постановлена ухвала про надання тимчасового доступу до речей та документів, таким чином, відповідна ухвала жодним чином не встановлює і не може встановлювати фіктивності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Стар-Компані Груп».
Відтак, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги і посилання контролюючого органу на кримінальне провадження № 42016101010000225, оскільки в зазначеному кримінальному провадженні відсутній вирок.
При цьому, жодних вироків суду відносно посадових осіб позивача або контрагентів позивача за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями, контролюючим органом надано не було.
Щодо посилань апелянта на відсутність у позивача інструктажів з проведення пожежної безпеки, журналів реєстрації з охорони праці, журналів відвідування, то колегія суддів погоджується з доводами позивача, що такі інструктажі проводяться безпосередньо роботодавцем зі своїми працівниками, тобто контрагентами ТОВ «Стар-Компані Груп» та ТОВ «Оліас-ЛТД», працівники яких і виконували роботи, що свідчить про безпідставність доводів у цій частині.
Таким чином, в межах спірних правовідносин доводи податкового органу зводяться фактично до використання наявної податкової інформації, а також тверджень про відсутність у контрагентів позивача трудових і матеріально-технічних ресурсів, які були спростовані вище. У свою чергу, контролюючим органом не наведено жодних переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та/або суперечливі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «Спеценергомонтаж-ЛТД» підтвердило факт реальності господарських операцій з контрагентом, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні спірних господарських операцій, доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.
Слід також зазначити, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів у останніх тощо, оскільки позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.
Колегія суддів вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом». Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень КАС України.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі статтею 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За встановлених вище обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням принципу обґрунтованості, що є підставою для задоволення позовних вимог, оскільки висновки контролюючого органу сформовані лише на підставі податкової інформації, а не безпосередньо наданих позивачем первинних документах.
Крім того, Головне управління ДПС у місті Києві в апеляційній скарзі обмежилось лише викладом обставин та норм права, проте не зазначили та не обґрунтували, у чому саме полягає неправильне застосування або порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, що саме не було досліджено судом першої інстанції, чи в чому полягає невідповідність висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів звертає увагу, що апеляційна скарга містить інформацію, відображену в акті перевірки, і при цьому, доводи апеляційної скарги фактично повторюють доводи відзиву на позовну заяву, яким суд першої інстанції надав оцінку та вірно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Отже, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтаж ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар-Компані Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Оліас-ЛТД», про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 23 лютого 2021 року.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
Н.В. Безименна