Справа № 620/2982/20 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О.
18 лютого 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В.
за участю секретаря Островської О.В.,
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року (м. Чернігів, дата складання повного тексту - 01.12.2020) у справі за адміністративним позовом Чернігівського міського голови Атрошенка Владислава Анатолійовича до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Сподаренка Анатолія Петровича про визнання протиправним та скасування припису,-
Чернігівський міський голова Атрошенко Владислав Анатолійович звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати протиправними та скасувати припис державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Сподаренка Анатолія Петровича від 27.07.2020 № 74/12.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Чернігівський міський голова є посадовою особою органу місцевого самоврядування, до повноважень якого не відноситься здійснення благоустрою населених пунктів або одноосібне виконання функцій власника, користувача чи орендаря земельних ділянок, в тому числі комунальної форми власності. Зазначає, що Чернігівський міський голова не є суб'єктом господарювання, а відтак Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширює свою дію на цю посадову особу місцевого самоврядування. Також вказує, що державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Сподаренко А.П. не наділений повноваженнями надавати оцінку об'єкту благоустрою, як такому, що не відповідає елементу декоративного чи іншого оснащення об'єкту благоустрою, будівельним нормам, державним стандартам і правилам у сфері містобудівної діяльності та перевищив повноваження, оформивши свої вимоги приписом від 27.07.2020 № 74/12, яким зобов'язує Чернігівського міського голову вжити заходи архітектурно-будівельного контролю. Крім того, стверджує, що під час винесення припису державний інспектор керувався Положенням про Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області, затвердженим наказом Держекоінспекції України № 249 від 22.11.2018, яке втратило чинність.
Відповідач у своєму відзиві просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області проводились заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Чернігівської області, а не перевірка господарської діяльності позивача. Вказує, що припис будо винесено на підставі статті 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а голова міської ради є гарантом дотримання законодавства в м. Чернігові, в тому числі і природоохоронного, належного забезпечення функціонування відповідних служб.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено.
Також, даним рішенням стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Чернігівській області на користь Виконавчого комітету Чернігівської міської ради судові витрати в розмірі 2102,00 грн.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Чернігівській області на користь Виконавчого комітету Чернігівської міської ради судових витрат в розмірі 2102,00 грн.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповного з'ясування обставин у справі. Апелянт звертає увагу, що позивач є суб'єктом владних повноважень, тому відсутні підстави для стягнення судового збору з відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню в частині.
Згідно з ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує його та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.07.2020 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області на підставі плану роботи Держекоінспекції у Чернігівській області на 2020 рік було прийнято наказ № 449 про проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі збереження водних та земельних ресурсів, надр, атмосферного повітря, рослинного та тваринного світу, об'єктів природно-заповідного фонду, водних живих ресурсів та поводження з відходами на території Чернігівської області у термін з 27 по 31 липня 2020 року (а.с. 93-96).
На підставі вищенаведеного наказу видано направлення № 449 (а.с. 92).
За результатами проведеної 27.07.2020 перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Сподаренком А.П. складено акт про результати заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства № 74/12, в якому зафіксовано, що Комунальне підприємство «Деснянське» Чернігівської міської ради виділили частину прибудинкової території шляхом самовільного встановлення дерев'яної огорожі та воріт по вул. Софії Русової, 9 в м. Чернігові, де постійно накопичуються відходи та відсутній доступ до надвірної вбиральні для її обслуговування. Установлена дерев'яна огорожа та ворота, які є елементами благоустрою та належать до малої архітектурної форми відповідно до статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», але не відповідає елементам декоративного чи іншого оснащення об'єкту благоустрою. Розміщенням малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» за рішенням власника благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил. Встановлено, що земельна ділянка прибудинкової території по вул. Софії Русової, 9 належить до особливо цінних груп ґрунтів згідно Переліку особливо цінних груп ґрунтів, затверджених наказом Держкомзему України від 06.10.2003 № 245 (а.с.97-102).
На підставі встановленого під час перевірки правопорушення державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Сподаренком А.П. складено припис від 27.07.2020 № 74/12, яким приписано Чернігівському міському голові Антрошенку В.А. вжити заходів архітектурно-будівельного контролю щодо самовільного незаконного встановлення дерев'яної огорожі та воріт на прибудинковій території по вул. Софії Русової, 9 в м. Чернігові з подальшою їх ліквідацією, як така що не відповідає елементу декоративного чи іншого оснащення об'єкту благоустрою та будівельним нормам, державним стандартам і правилам у сфері містобудівної діяльності. З метою спрямування на створення сприятливих для життєдіяльності людини довкілля, збереження і охорони навколишнього природного середовища, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя мешканців вищезазначеного багатоквартирного будинку (а.с. 21-22).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, вчиненими з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.
Державна екологічна інспекція у Чернігівській області наділена відповідними повноваженнями на проведення перевірок органів місцевого самоврядування у сфері природоохоронного законодавства щодо виконання делегованих їм повноважень, а Чернігівська міська рада, головною посадовою особою якої є Чернігівський міський голова Атрошенко В.А., в межах спірних правовідносин (щодо здійснення нею делегованих державою повноважень у сфері екології) не є суб'єктом господарювання.
Неможливість віднесення органу місцевого самоврядування до суб'єктів господарювання, на яких поширюється вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», підтверджується правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 19.12.2018 у справі №816/4493/14.
Разом з цим, ні Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», ні Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ні Положенням про Державну екологічну інспекцію України, не визначено безпосереднього порядку проведення перевірок органів місцевого самоврядування стосовно виконання делегованих їм повноважень.
При цьому, судом наголошено, що, в даному випадку, захід державного нагляду (контролю) здійснювався щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі збереження водних та земельних ресурсів, надр, атмосферного повітря, рослинного та тваринного світу, об'єктів природно-заповідного фонду, водних живих ресурсів та поводження з відходами на території Чернігівської області, а не окремих суб'єктів господарської діяльності.
Тобто, в ході заходу здійснювався контроль не за господарською діяльністю Чернігівської міської ради чи Чернігівського міського голови, а за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території Чернігівської області.
Крім того, з матеріалів справ вбачається, що державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Сподаренко А.П., встановивши порушення саме Комунальним підприємством «Деснянське» Чернігівської міської ради вимог природоохоронного законодавства, мав право винести відповідний припис начальнику даного підприємства, а не Чернігівському міському голові.
У Чернігівського міського голови відсутні повноваження на ведення поточної господарської діяльності Комунального підприємства «Деснянське» Чернігівської міської ради, відносно якого встановлені порушення під час перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Щодо самого припису, яким приписано позивачу вжити заходів архітектурно-будівельного контролю, то суд зазначив, що Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про благоустрій населених пунктів», «Про місцеве самоврядування в Україні», Положенням про Державну екологічну інспекцію України, Положенням про Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області не передбачено повноважень ні Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, ні державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області в сфері архітектурно-будівельного контролю.
Отже, викладені вище обставини свідчать про безпідставність та необґрунтованість припису державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Сподаренка Анатолія Петровича від 27.07.2020 № 74/12.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Крім того, вказує, що рішення суду першої інстанції в цій частині позовних вимог не оскаржується апелянтом.
Разом із тим, апелянт не погоджується з рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Чернігівській області на користь Виконавчого комітету Чернігівської міської ради судових витрат в розмірі 2102,00 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач є суб'єктом владних повноважень, тому відсутні підстави для стягнення судового збору з відповідача.
Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 139 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє зробити висновок, що загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Виходячи з аналізу викладеної норми, вбачається, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тобто, визначальною підставою для стягнення судових витрат є статус сторони по справі.
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Згідно ч.2 ст.2 даного Закону місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
З матеріалів справи вбачається, що позивач - Чернігівський міський голова Атрошенко Владислав Анатолійович, є суб'єктом владних повноважень в розумінні вищевикладених приписів законодавства, а відтак, за даних обставин у суду відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Крім того, відповідно до платіжного доручення №126 від 30.07.2020, судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2102,00 грн було сплачено Виконкомом міської ради, що додатково підтверджує статус позивача - суб'єкт владних повноважень (а.с.20).
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку щодо відсутності підстав для розподілу судових витрат та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Чернігівській області на користь Виконавчого комітету Чернігівської міської ради судових витрат в розмірі 2102,00 грн, тому рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Чернігівській області - задовольнити.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року - скасувати в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Чернігівській області на користь Виконавчого комітету Чернігівської міської ради судових витрат в розмірі 2102,00 грн та прийняти в цій частині постанову, якою у задоволенні позовних вимог- відмовити.
В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 22.02.2021.
Головуючий-суддя:А.Ю. Кучма
Судді:Н.В. Безименна
Л.В. Бєлова