Справа № 640/9173/20
17 лютого 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В.,
при секретарі - Казюк Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Ремточмеханіка" про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Ремточмеханіка" про застосування заходів реагування, -
У квітні 2020 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Ремточмеханіка", в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень позивача, розташованих за адресою: вул. Митрополита Василя Липківського, 1 у Солом'янському районі м. Києва, до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення електроживлення та накладення печатки на розподільчий електрощит.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року позов задоволено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Ремточмеханіка" - задоволено.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року - скасовано.
Прийнято нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Ремточмеханіка" про застосування заходів реагування - відмовлено.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Ремточмеханіка" про ухвалення додаткового рішення, в якій останнє просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Крім того, від ГУ ДСНС у м. Києві надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких позивач просить у задоволенні поданої відповідачем заяви відмовити.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У силу приписів ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
За правилами ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Підприємство «Ремточмеханіка» згідно платіжного доручення від 27 листопада 2020 року № 2473 було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року у загальному розмірі 3153,00 грн.
Оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року було повністю задоволено апеляційну скаргу відповідача, суд апеляційної інстанції у відповідності до приписів ст. 139 КАС України змінює розподіл судових витрат в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Крім того, позивач просить постановити додаткове рішення про стягнення судових витрат з відповідача у сумі 28370,00 грн. - судових витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката.
До поданої заяви про ухвалення додаткового рішення представником ТОВ «Підприємство «Ремточмеханіка» було додано копію акту наданих послуг № 28012021 від 28 січня 2021 року, копію договору про надання правової допомоги від 20 жовтня 2020 року № 2000, копію додаткової угоди № 1 від 20 жовтня 2020 року, копію рахунку на оплату від 21 жовтня 2020 року № 155, копію платіжного доручення № 2423 від 21 жовтня 2020 року.
За змістом частин другої - п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 2040/5858/18.
Поряд з викладеним, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що аналіз змісту наданого представником позивача звіту про надані послуги від 28 січня 2021 року свідчить про те, що обсяг наданих позивачу послуг складав 12 годин, а почасова вартість послуг адвоката становить 2500,00 грн. Однак, згідно п. 2 Додаткової угоди вартість послуг Адвокатського об'єднання становить 28370,00 грн.
Поряд з викладеним, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 28370,00 грн. є неспівмірною, зокрема, зі складністю наданих послуг, оскільки аналіз змісту апеляційної скарги та додаткових пояснень свідчить про те, що в них відображено вчинені відповідачем дії на усунення виявлених ГУ ДСНС у м. Києві порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Таким чином, враховуючи категорію даної справи, складність наданої правничої допомоги та відсутність належних доказів на підтвердження обсягу наданих послуг і часу, витраченого адвокатом на виконання заявлених робіт, колегія суддів приходить до висновку, що розмір витрат на правову допомогу, які відповідач просить компенсувати, не є співрозмірним та пропорційним до предмету спору, у зв'язку з чим заява про відшкодування судових витрат підлягає частковому задоволенню.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі № 820/1719/18, від 29 січня 2020 року у справі № 826/16707/18, від 17 серпня 2020 року у справі № 820/1683/18.
З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДСНС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Ремточмеханіка" витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору в сумі ?3153,00 грн., сплаченого за подання апеляційної скарги та витрат на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 132, 139, 241, 242, 252, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Ремточмеханіка" про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Ремточмеханіка" про застосування заходів реагування - задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою вирішити питання про розподіл судових витрат.
Стягнути з Головного управління ДСНС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство "Ремточмеханіка" витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання апеляційної скарги, в сумі 3153,00 грн. та витрати на правничу допомогу адвокату в сумі 5000,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
І.В. Федотов
Повний текст постанови складено "22" лютого 2021 року.