24 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/9866/20
Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року, постановлену в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі, по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2020 року позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просила визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_2 компенсацію послуги "муніципальна няня" на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації виплатити ОСОБА_2 компенсацію послуги "муніципальна няня" на ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з лютого 2020 року по вересень 2020 року включно, у сумі -14 472 грн.;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації судовий збір у сумі 840,80 грн. та суму 2000 гривень за витрати на правову допомогу, на користь ОСОБА_2 .
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року зупинено провадження по адміністративній справі №420/9866/20 до набрання законної сили рішенням Великої палати Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20.
Не погоджуючись з ухвалою суду, третя особа надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що висновки суду, зазначені в ухвалі, не відповідають обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводами апеляційної скарги зазначено, що справа № 420/9866/20, яка розглядається в Одеському окружному адміністративному суді не підпадає під зразкову адміністративну справу №440/2722/20, яка на даний час знаходиться у Великій палаті Верховного Суду, оскільки: позивачем у вказаній справі не є особа з інвалідністю внаслідок війни, яка в тому числі має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік. Позивачем є дієздатна особа, яка отримує компенсацію послуги «муніципальна няня» на малолітню дитину, що відрізняє суб'єктів звернення до суду у порівняних справах. Позовні вимоги у вказаній справі стосуються щомісячної компенсації послуги «муніципальна няня», і не є тотожними позовним вимогам щодо виплати разової щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком у справі № 440/2722/20, яка на даний час знаходиться у Великій палаті Верховного Суду. Спірні відносини у вказаній справі не стосуються визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році. Позовні вимоги у справі № 420/9866/20 полягають у визнанні неправомірними дій Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації щодо невиплати компенсації. Спірні правовідносини у вказаних порівняних справах не урегульовані одними й тими самими нормами права, як про це зазначає суд. Таким чином, апелянт вважає, що справа № 420/9866/20, яка розглядається в Одеському окружному адміністративному суді жодним чином не підпадає під зразкову адміністративну справу № 440/2722/20, яка на даний час знаходиться у Великій палаті Верховного Суду. Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд здійснює порівняльний аналіз учасників справи, а також предмету та підстав позову адміністративної справи №440/2722/20 з №420/3758/20, а не з адміністративною справою № 420/9866/20.
Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем до суду не надано.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до п.11 ч.1 ст. 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: зупинення провадження у справі.
Згідно з ч.2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дослідивши зміст позовних вимог та матеріали позовної заяви, судом першої інстанції встановлено підстави для зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Великої палати Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року відкрито провадження у зразковій адміністративній справі №440/2722/20.
У цій зразковій справі заявлені наступні позовні вимоги: визнати протиправною бездіяльність Відповідачів щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; зобов'язати відповідачів нарахувати та виплати щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Також Верховний Суд визначив ознаки типової справи, а саме:
1) позивачами є особи з інвалідністю внаслідок війни та мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік;
2) позовні вимоги заявлені до органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області);
3) спірні відносини стосуються визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році та урегульовані одними й тими самими нормами права, а саме: статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18);
4) позивачами у даних справах заявлено аналогічні позовні вимоги (визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача щодо нарахування та виплати у 2020 році разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити разову щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").
Порівняльний аналіз учасників справи, а також предмету та підстав позову в адміністративних справах №440/2722/20 та №420/3758/20, на думку суду першої інстанції, свідчить про те, що остання відповідає ознакам типової справи, визначеним у зразковій адміністративній справі №440/2722/20.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 29 вересня 2020 року позов задоволено частково.
Ухвалою Великої палати Верховного Суду від 02 листопада 2020 року відкрито апеляційне провадження у зразковій адміністративній справі №440/2722/20.
Приймаючи ухвалу про зупинення провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа, №420/9866/20, повністю підпадає під зразкову адміністративну справу №440/2722/20, яка на даний час знаходиться у Великій палаті Верховного Суду. З огляду на вищевикладене, судом першої інстанції встановлено наявність підстав для зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Великої палати Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п.1, п.2, п. 7 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду;
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації щодо невиплати ОСОБА_2 компенсацію послуги "муніципальна няня" на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов'язати Управління соціального захисту населення Овідіопольської районної державної адміністрації виплатити ОСОБА_2 компенсацію послуги "муніципальна няня" на ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з лютого 2020 року по вересень 2020 року включно, у сумі -14 472 грн.
Таким чином, в даній справі предметом позову є компенсація послуги «муніципальна няня».
Натомість в справі № 440/2722/20 предметом розгляду є нарахування та виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що дана справа повністю підпадає під зразкову адміністративну справу № 440/2722/20 та помилково зупинив провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Великої палати Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20.
Так, відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду.
Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції помилково зупинено провадження по адміністративній справі № 420/9866/20 до набрання законної сили рішенням Великої палати Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 294, 308, 311, 315, 320, 321, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: А.Г. Федусик