П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/194/20
Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Систем" до Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон Систем" звернулося з позовною заявою до Державної податкової служби України, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної податкової служби України від 30.10.2019 року №1318498/40095014 щодо відмови в реєстрації податкової накладної від 24.09.2019 року №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 24.09.2019 року №5 на суму 398 333,52 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24.09.2019 року ТОВ "Оріон Систем" відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПК України склало податкову накладну №5, яку направило 11.10.2019 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції 11.10.2019 року податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено у зв'язку з тим, що податкова накладна відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків, та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем було направлено на адресу ДПС України 22.10.2019 року пояснення та копії документів, однак 30.10.2019 року комісією ДПС України прийнято рішення №1318498/40095014 про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.09.2019 року №5 з мотивів ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладні. Вважає таке рішення протиправним, так як відповідачу надано всі документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
13.03.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову, так як комісія ДПС України при прийнятті оскаржуваного рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений податковим законодавством. Так, у зв'язку з наявною податковою інформацією ТОВ "Оріон Систем" визначено таким, що відповідає критеріям ризиковості платника та відомості про нього внесено до Журналу ризикових платників. Таким чином, з метою недопущення ймовірних втрат бюджету та використання підприємства у схемах незаконного формування податкового кредиту іншим підприємствам податкові накладні, що складені позивачем та направлені на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, підлягають моніторингу. 11.10.2019 року позивачем направлено до Єдиного реєстру податкових накладних для реєстрації податкову накладну від 24.09.2019 року №5. Реєстрація податкової накладної була зупинена відповідно до вимог п.201.16 ст.201 ПК України. Підставами зупинення реєстрації податкової накладної від 24.09.2019 року №5 стало те, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків. Позивачем по зупиненню реєстрації податкової накладної надано документи, які недостатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, а тому відповідач відмовив в її реєстрації. 13.03.2020 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження без його участі.
Представник відповідача повторно не з'явився в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Систем" (73035, м. Херсон, вул.10 Східна, 39, код ЄДРПОУ 40095014) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної податкової служби України від 30.10.2019 року №1318498/40095014 про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.09.2019 року №5.
Зобов'язано Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 24.09.2019 року №5, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Оріон Систем".
Стягнуто з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Систем" (73035, м. Херсон, вул.10 Східна, 39, код ЄДРПОУ 40095014) судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.
Стягнуто з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Систем" (73035, м. Херсон, вул.10 Східна, 39, код ЄДРПОУ 40095014) витрати на правничу допомогу у розмірі 3783 (три тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 60 коп.
На вказане рішення суду Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального права, у зв'язку з чим, на думку апелянта, рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 23.09.2019 року між ТОВ "Туль-Чікен" (замовник) та ТОВ "Оріон Систем" (підрядник) укладено договір підряду №23/09-1, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання зі своїх матеріалів та матеріалів замовника, своїми та залученими силами та засобами виконати та здати у встановлений строк роботи з виготовлення і монтажу арочної оболонки із рулонної сталі, відповідно до проектної документації, технічного завдання, наданих замовником, та відповідно до кошторисної документації узгодженої сторонами.
Згідно п.2.1 договору вартість робіт за цим договором складає 1 991 667 грн.
Пунктом 2.3.1 договору передбачено, що замовник перераховує підряднику авансовий платіж у розмірі 80% від загальної вартості робіт, визначених у п.2.1 договору, у наступному порядку: протягом 3 робочих днів з дати підписання договору - 20% від загальної вартості робіт, визначеної у п.2.1 договору; протягом 3 робочих днів з дати початку робіт на будівельному майданчику (підписання акту приймання-передачі будівельного майданчику), або поставки матеріалу на будівельний майданчик, замовник перераховує підряднику платіж у розмірі 10% від загальної вартості робіт, визначеної у п.2.1 договору; протягом доби з дати постачання рулонної оцинкованої сталі на будівельний майданчик, замовник перераховує 40% від загальної вартості робіт, визначеної у п.2.1 договору; протягом 3 робочих днів після монтажу арочної оболонки на 50% готовності, замовник перераховує підряднику 10% від загальної вартості робіт, визначеної у п.2.1 договору; подальші розрахунки замовник проводить протягом 3 робочих днів після підписання сторонами кожного акту приймання-передачі виконаних робіт.
23.09.2019 року ТОВ "Оріон Систем" виставило ТОВ "Туль-Чікен" рахунок на оплату №16 на суму 398 333,52 грн., у тому числі ПДВ - 66 388,92 грн.
24.09.2019 року на рахунок позивача від замовника надійшли кошти у сумі 398 333,52 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку ТОВ "Оріон Систем".
24.09.2019 року позивачем виписано податкову накладну №5 на суму 398 333,52 грн., у тому числі ПДВ - 66 388,92 грн., яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.10.2019 року.
Згідно отриманої квитанції від 11.10.2019 року реєстраційний номер 9238600140 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 24.09.2019 року №5 прийнято, але її реєстрацію зупинено.
Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної вказано те, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК від 24.09.2019 року №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
22.10.2019 року ТОВ "Оріон Систем" направило до контролюючого органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, №4.
Комісією ДПС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, 30.10.2019 року прийнято рішення №1318498/40095014 про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.09.2019 року №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено "неподання платником податку копій документів - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладні".
08.11.2019 року позивачем до ДПС України було подано скаргу на вказане рішення, у прийнятті якої згідно квитанції №2 відмовлено.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.
Згідно положень п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України (далі ПК України) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку у банківські установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до вимог п.201.1. ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відповідно до вимог п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно до вимог п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, у тому числі, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
01.01.2018 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", яким викладено в новій редакції п.201.16 ст.201 ПК України: "Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".
На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 року прийнята постанова №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі Порядок №117).
Згідно до вимог п.5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.6 Порядку №117).
У відповідності до вимог п.10 Порядку №117 ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
За приписами п.18-20 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
У відповідності до вимог п.21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН
Як встановлено судом, податкова накладна від 24.09.2019 року №5 зупинена з підстав відповідності вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.
При цьому, Критерії ризиковості платника податку, визначені у листі ДФС №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року, не погоджені і не затверджені у встановленому законодавством порядку. Колегія суддів зазначає, що пп.1.6. пункту 1 Критеріїв не визначає самостійні критерії ризиковості платника податків, а лише дає підстави комісіям головних управлінь ДФС обласного рівня винести відповідного платника податків на розгляд комісії, і лише за результатами проведення засідання Комісії прийняти рішення про його віднесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання.
Більш того, пп.1.6. пункту 1 Критеріїв містить сім різних ознак ризиковості, а зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкової накладної неможливо встановити, під яку(і) саме ознаку(и) ризикованості підпадав позивач.
Також слід зазначити, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в обов'язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, що не відповідає положенням п.13 Порядку №117.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної дані про розрахунковий показник критерія (їв) ризиковості платника податку відсутні.
Також у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної.
Зокрема, згідно повідомлення від 22.10.2019 року №4 позивачем було направлено пояснення щодо взаємовідносин з ТОВ "Туль-Чікен" та копії документів: договору підряду від 23.09.2019 року №23/09-1, виписки по банківському рахунку, платіжного доручення від 24.09.2019 року №9523, рахунку на оплату від 23.09.2019 року 16, штатний розпис, договір купівлі-продажу майна, оборотно-сальдові відомості по рахунку 361, 6811.
В той же час, рішення комісії ДПС України від 30.10.2019 року №1318498/40095014 відмолено в реєстрації податкової накладної від 24.09.2019 року №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно п.14 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Відповідно до положень п.п.15, 16 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів (п.18 Порядку № 117).
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (п.19 Порядку № 117).
Відповідно до вимог п.п.20, 21 Порядку №117 зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Колегія суддів зазначає, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної від 24.09.2019 року №5 вказано "ненадання платником податку копій документів - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності типових форм та галузевої специфіки, накладні".
Колегія суддів зазначає, що зазначена підстава є лише цитатою з п.21 Порядку №117, та є досі абстрактною та формальною.
У самому рішенні відсутні будь-яка конкретизація, яких документів не вистачило для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної. Не надано такої конкретизації претензій до первинних документів і в запереченнях відповідача.
В даному випадку згідно умов договору підряду від 23.09.2019 року №23/09-1 позивачем було отримано передплату у розмірі 398 333,52 грн. і за правилом першої події складено податкову накладну від 24.09.2019 року №5. Разом з поясненнями ТОВ "Оріон Систем" надано всі документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 24.09.2019 року №5.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо "принципу правової визначеності" (наприклад, справа "Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства"), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.
Прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що воно не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття податковим органом такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної. Між тим, у самому рішенні не зазначено, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.08.2019 року по справі № 2540/3009/18.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення комісії ДПС України від 24.09.2019 року №1318498/40095014 про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.09.2019 року №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Стосовно вимог про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно до вимог п.49.13 ст.49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
З урахуванням неправомірності відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 24.09.2019 року №5 у ЄРПН, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позов у даній частині вимог слід задовольнити та зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну у ЄРПН
Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7567,20 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 р. у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 р. у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 р. у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 р. у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.
Позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7567,20 грн. надано:
Позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7567,20 грн. надано:
- договір про надання правничої допомоги від 21.01.2020 року №21/01-03, укладеного з адвокатським об'єднанням "Консул", предметом якого є надання позивачу правової допомоги по підготовці матеріалів, представництву і захисту інтересів позивача в Херсонському окружному адміністративному суді по справі за позовом ТОВ "Оріон Систем" до ДПС України про скасування рішення від 30.10.2019 року №1318498/40095014 та зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 24.09.2019 року №5;
- додаток №1 до договору - розрахунок вартості послуг правничої допомоги, відповідно до якого вартість послуг склала 7567,20 грн., а саме: вивчення матеріалів справи, аналіз судової практики з даної категорії справ - 1681,60 грн. (2 год. х 840,80 грн.); підготовка та подання до суду процесуальних документів (позовна заява, відповідь на відзив) - 5044,80 грн. (6 год. х 840,80 грн.); засвідчення копій документів, виготовлення копій документів - 420,40 грн. (0,5 год. х 840,80 грн.), представництво інтересів замовника в місцевому суді - 420,40 грн. (0,5 год. х 840,80 грн.);
- платіжне доручення від 22.01.2020 року №57 про сплату ТОВ "Оріон Систем" 7567,20 грн. АО "Консул" за правничу допомогу згідно договору про надання правничої допомоги від 21.01.2020 року №21/01-03;
- акт здавання-приймання виконаних робіт від 28.02.2020 року на суму 7567,20 грн., з яких: вивчення матеріалів справи та збір доказів у зв'язку з прийняттям рішення від 30.10.2019 року №1318498/40095014, аналіз норм матеріального права та судової практики з даної категорії - 1681,60 грн. (2 год. х 840,80 грн.); підготовка та подання до суду позовної заяви про скасування рішення від 30.10.2019 року №1318498/40095014 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - 5044,80 грн. (6 год. х 840,80 грн.); виготовлення та засвідчення копій документів - 420,40 грн. (0,5 год. х 840,80 грн.); представництво інтересів клієнта в місцевому суді - 420,40 грн. (0,5 год. х 840,40 грн.).
Проаналізувавши надані представником позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення на його користь витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню.
Так, до загальної суми витрат позивачем включено 420,40 грн. за представництво інтересів клієнта в місцевому суді, однак справу розглянуто в письмовому провадженні і жодного судового засідання не проводилося, а тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ці витрати не підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, враховуючи те, що справа не є складною, не потребує значного часу для підготовки та складання позовної заяви, враховуючи ідентичність змісту позовних вимог вже розглянутим Херсонським окружним адміністративним судом справ за участю адвоката Сонько В.В., в тому числі і стосовно ТОВ "Оріон Систем", колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо можливості зменшити розмір витрат на правничу допомогу з вивчення матеріалів справи та збору доказів, аналізу норм матеріального права та судової практики (1681,60 грн.), з підготовки та подання до суду позовної заяви (5044,80 грн.) із загальної вартості 6726,40 (1681,60 грн. + 5044,80 грн.) до 3363,20 грн.
При цьому, у розрахунку вартості послуг з правничої допомоги, який є додатком №1 до договору, сума витрат на підготовку та подання до суду процесуальних документів у розмірі 5044,80 грн. із зазначенням витрачених 6 год., включає позовну заяву та відповідь на відзив, а поданий до суду акт здавання-приймання виконаних робіт від 28.02.2020 року містить ту ж суму (5044,80 грн.) та ту ж кількість годин (6 год.), однак зазначено лише підготовка та подання до суду позовної заяви.
Тобто, розрахунок і акт, за наявності однієї і тієї ж суми та витрачених годин, містять розбіжності у кількості поданих процесуальних документів. В той же час представником позивача відповідь на відзив не подавалася.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на користь ТОВ "Оріон Систем" підлягають стягненню з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 3783,60 грн. (3363,20 грн. + 420,40 грн.).
За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судове рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на те, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду першої інстанції про відкриття провадження від 29 січня 2020 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до вимог ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325; 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.
Головуючий суддя Джабурія О.В.
Судді Кравченко К.В. Вербицька Н. В.