23 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 160/12104/20
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Білак С.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року по справі №160/12104/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №160/12104/20 з апеляційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року.
Перевіривши апеляційну скаргу головуючий суддя встановив, що вона не відповідає вимогам статті 296 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою заявником не додано до скарги документ про сплату судового збору.
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом становить 2102 грн.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.).
Відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як свідчать матеріали справи, позивачем подано позов у 2020 році, який містить вимоги про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, як наслідок протиправності оскаржуваних дій, що фактично є однією вимогою немайнового характеру, тому ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви складала 840,80 грн.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, ставка за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення становить 150% від 840,80 грн. = 1261,20 грн., проте документ про сплату судового збору до суду не надано.
Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Дн-кій обл/ Шев.р./22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA668999980313161206081004628, Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Також, відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, Дніпропетровським окружним адміністративним судом ухвалено рішення 04.11.2020 року.
Апеляційну скаргу на рішення від 04.11.2020 року скаржник подав 02.02.2021 року.
Одночасно скаржник просить поновити строки подання апеляційної скарги посилаючись на те, що вперше з апеляційною скаргою до суду заявник звернувся в межах строку встановленого КАС України, проте ухвалою суду скаргу було повернуто заявнику у зв'язку із не усуненням недоліків щодо сплати судового збору. Вказує, що повторна апеляційна скарга подана у найкоротший строк з моменту отримання скаржником ухвали суду про повернення первинної апеляційної скарги. Вважає, що процесуальний строк на подання апеляційної скарги був пропущений з поважних причин, оскільки у нього не було коштів на сплату судового збору.
Надаючи оцінку вказаним доводам суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Як свідчать матеріали справи, скаржник вперше звернувся до суду з апеляційною скаргою 07..12.2020 року, що підтверджується відповідним штампом суду першої інстанції. (а.с. 34)
Ухвалою суду апеляційної інстанції від 25.01.2021 року апеляційну скаргу повернуто заявнику у зв'язку із не виконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 12.01.2021, а саме не надано до суду документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Так, в разі повернення апеляційної скарги особа має право повторно подати апеляційну скаргу, але в межах строку звернення до суду з апеляційною скаргою встановленого статтею 295 КАС України, або у разі поновлення пропущеного строку з причин, які будуть визнані судом поважними.
При цьому, до повторної апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги.
02.02.2021 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області повторно подано до суду апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 року, тобто поза межами строку встановленого статтею 295 КАС України.
Судом встановлено, що скаржником не було реалізовано право на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
При цьому, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Як зазначалося вище, повернення первинної апеляційної скарги зумовлено несплатою судового збору у строк, встановлений судом.
Необхідно зазначити, що фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Повернення первинної апеляційної скарги у зв'язку з несплатою скаржником судового збору не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження та не може бути підставою для поновлення такого строку при повторному поданні апеляційної скарги.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Аналогічний висновок щодо поновлення строку апеляційного оскарження при повторному зверненні з апеляційною скаргою викладений в постанові Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі № 160/8833/18.
Інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження скаржником не зазначено.
Згідно з частиною 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені скаржником причини пропуску строку не є поважними для цілей поновлення строку, оскільки повернення апеляційної скарги, яке відбулось з причин несплати заявником судового збору є суб'єктивною обставиною пропуску строку, яка не може створювати для однієї із сторін процесу додаткового права для поновлення строку, встановленого Законом, для звернення до суду з апеляційною скаргою.
Отже, суд дійшов висновку, що вказані скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані поважними.
Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
Враховуючи не надання апелянтом документу про сплату судового збору, з огляду на те, що апеляційна скарга подана після закінчення строку, встановленого статтею 295 КАС України і підстави, вказані апелянтом у клопотанні про поновлення такого строку є неповажними, головуючий суддя дійшов висновку, що апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених КАС України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суддя, -
Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2020 року по справі №160/12104/20 - залишити без руху.
Встановити скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Третього апеляційного адміністративного суду:
- документу про сплату судового збору;
- заяви про поновлення пропущеного строку, з зазначенням інших причин поважності пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Роз'яснити скаржнику, що відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали в іншій частині апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Білак