16 лютого 2021 р.Справа № 520/7061/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Кононенко З.О. , Макаренко Я.М. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., м. Харків, повний текст складено 13.10.20 року у справі № 520/7061/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив суд:
- визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області протиправними та незаконними, що полягають в ігноруванні норм чинного законодавства України по визначенню розміру пенсії, додаткової пенсії та відповідних перерахунків його пенсії та навмисному застосуванні при визначенні розміру пенсії, додаткової пенсії та відповідних перерахунків його пенсії положень чинного законодавства України, що застосовуються до громадян, які не віднесені до ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести нарахування та виплату йому щомісячної доплати до його пенсії за кожний повний рік стажу понад 10 років шляхом збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за кожний рік роботи понад 10 років відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (зі змінами) з урахуванням права на пільгову пенсію за списком № 1;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова провести йому перерахунок та нарахування додаткової пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з врахуванням змін розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність з 10 січня 2018 року у відповідності до ст. 51 Закону України № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції від 09.07.2007);
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та Головне Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області надати детальний розрахунок розміру його пенсії за двоскладовою формулою: по першій складовій за період страхового стажу, набутого до 01.01.2004 відповідно до частини другої ст. 27 Закону України від 09.07.2003 № 1058- IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (із змінами) та по другій складовій з 01.01.2004 по теперішній час у відповідності до ст. ст. 55, 56 Закону України № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції від 09.07.2007) та ст. 51 Закону України № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції від 09.07.2007) з врахуванням вахтового методи роботи у зоні відчуження та заробітної плати для обчислення пенсії з розрахунку того, що одна повна вахта (не менш як 14 робочих днів підряд) вважається повним місяцем.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 р., частково задоволено позовні вимоги.
Визнано протиправними та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова, оформлене протоколом №203040000689/129 від 11.12.2018р.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова повторно вирішити по суті заяву ОСОБА_1 від 04.12.2018р., збільшивши пенсію на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж у 20 років, але не вище за 75 % заробітку.
У решті вимог позов залишено без задоволення.
05.10.2020 р. до суду першої інстанції від позивача надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених Головним Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року у справі №520/7061/19, в якій просив суд:
- зобов'язати Головне Управління ПФУ в Харківській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі № 520/7061/19;
- визнати дії Головного Управління ПФУ в Харківській області, що полягають в навмисному невиконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі № 520/7061/19, протиправними та незаконними;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління ПФУ в Харківській області від 17.12.2019 № 203040000689/129;
- постановити окрему ухвалу про порушення закону під час виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі № 520/7061/19 Головним Управлінням ПФУ в Харківській області та направити її відповідним органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону за правовою кваліфікацією складу злочину, передбаченою ч. 2 ст. 382 КК України;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі № 520/7061/19 шляхом негайного збільшення розміру пенсії ОСОБА_1 , щомісячною доплати до розміру його пенсії за кожний повний рік стажу понад 20 років на 1 відсоток заробітку, але не вище за 75 % заробітку, починаючи з 10 січня 2018 року відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами) як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеному до категорії 2; 6) після збільшення розміру пенсії ОСОБА_1 , щомісячною доплати до розміру його пенсії за кожний повний рік стажу понад 20 років на 1 відсоток заробітку, але не вище за 75 % заробітку, починаючи з 10 січня 2018 року відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами) як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеному до категорії 2 та зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області провести перерахунок розміру пенсії позивачу, починаючи з 10 січня 2020 року відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (із змінами), на підставі положень про аналогію Закону.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року у справі № 520/7061/19 вимогу про зобов'язання подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019р. у справі №520/7061/19 залишено без задоволення.
Відмовлено у прийнятті до провадження суду у межах справи №520/7061/19 вимоги про визнання протиправними і незаконними дій з приводу навмисного невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019р. у справі №520/7061/19.
Відмовлено у прийнятті до провадження суду у межах справи №520/7061/19 вимоги про визнання протиправним і скасування рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 17.12.2019р. №203040000689/129.
Вимогу про винесення окремої ухвали про порушення закону під час виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019р. у справі №520/7061/19 залишено без задоволення.
Відмовлено у прийнятті до провадження суду у межах справи №520/7061/19 вимоги про зобов'язання Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019р. у справі №520/7061/19 шляхом негайного збільшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок щомісячної доплати за кожен повний рік роботи понад 20 років на один відсоток заробітку, але не більше 75% заробітку, починаючи з 10.01.2018р. відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеному до 2-ої категорії.
Відмовлено у прийнятті до провадження суду у межах справи №520/7061/19 вимоги про зобов'язання провести з 10.01.2020р. перерахунок пенсії за аналогією закону відповідно до ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оспорювану ухвалу в частині:
- відмови у зобов'язанні подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі № 520/7061/19;
- відмови у винесенні окремої ухвали про порушення закону Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області під час виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі № 520/7061/19;
- відмови у прийнятті до провадження суду у межах справи № 520/7061/19 вимоги про визнання протиправними і незаконними дій з приводу навмисного невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019р. у справі №520/7061/19;
- відмови у прийнятті до провадження суду у межах справи № 520/7061/19 вимоги про визнання протиправним і скасування рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 17.12.2019 р. № 203040000689/129. Ухвалити нове рішення, яким:
- визнати дії Головного Управління ПФУ в Харківській області, що полягають в навмисному невиконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 р. у справі № 520/7061/19, протиправними та незаконними;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління ПФУ в Харківській області від 17.12.2019 р. № 203040000689/129;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі № 520/7061/19;
- постановити окрему ухвалу про порушення закону Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області під час виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 р. у справі № 520/7061/19 та направити її відповідним органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону у відповідності до правової кваліфікації, передбаченої ч. 2 ст. 382 КК України.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, що станом на дату звернення до суду із заявою на підставі вимог ст.ст. 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року у справі №520/7061/19 вже виконане правонаступником відповідача у добровільному порядку. Вважає, що відповідач прийняв нове рішення від 17.12.2019 р. №203040000689/129, яким відмовив позивачу у перерахунку та збільшенні пенсії, тим самим знову порушив права позивача та не виконав вимоги рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року у справі №520/7061/19.
Представник позивача в судому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції.
Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області було добровільно виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019р. у справі №520/7061/19 шляхом повторного вирішення по суті заяви позивача від 04.12.2018 р. із прийняттям нового рішення від 17.12.2019 р. за №203040000689/129 (на заміну раніше скасованого судом рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова, оформленого протоколом №203040000689/129 від 11.12.2018 р.).
Рішення пенсійного органу від 17.12.2019 р. за №203040000689/129 було предметом судової перевірки у межах справи Харківського окружного адміністративного суду №520/8035/2020, у межах якої ОСОБА_1 заявив наступні позовні вимоги:
1) визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в навмисному невиконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 у справі №520/7061/19, протиправним та незаконним;
2) визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.12.2019 №202040000689/129;
3) зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області збільшити розмір пенсії позивачу, шляхом щомісячної доплати до розміру його пенсії за кожний повний рік стажу понад 20 років на 1 відсоток заробітку, але не вище за 75 % заробітку, починаючи з 10 січня 2018 року відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України № 796-ХГІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами) як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеному до категорії 2;
4) зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області провести перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 10 січня 2020 року відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійна страхування» (із змінами).
З цими вимогами позивач звернувся до суду з заявою від 05.10.2020 р. про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених Головним Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року у справі №520/7061/19.
Оскільки на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019р. у справі №520/7061/19 пенсійним органом було прийнято нове рішення від 17.12.2019 р. за №203040000689/129, то суд першої інстанції вважає, що усі владні управлінські волевиявлення з приводу прийняття рішення не можуть бути розглянуті у межах справи №520/7061/19, через те, що прийняття Пенсійним органом рішення від 17.12.2019 р. за №203040000689/129 зумовило виникнення нового спору.
Так само, розглядаючи заяву позивача в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем добровільно виконано рішення суду у справі №520/7061/19 шляхом повторного вирішення по суті заяви позивача від 04.12.2018р. із прийняттям нового рішення від 17.12.2019р. за №203040000689/129 (на заміну раніше скасованого судом рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова, оформленого протоколом №203040000689/129 від 11.12.2018 р.).
Залишаючи без задоволення вимоги про зобов'язання подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019р. у справі №520/7061/19 та про винесення окремої ухвали про порушення закону під час виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019р. у справі №520/7061/19, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату звернення до суду із заявою від 05.10.2020 р. рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019р. у справі №520/7061/19 вже було виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області у добровільному порядку.
Відмовляючи у прийнятті до провадження суду у межах справи №520/7061/19 вимоги про визнання протиправними і незаконними дій з приводу навмисного невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019р. у справі №520/7061/19, вимоги про визнання протиправним і скасування рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 17.12.2019р. №203040000689/129, вимоги про зобов'язання Головне Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області виконати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019р. у справі №520/7061/19 шляхом негайного збільшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок щомісячної доплати за кожен повний рік роботи понад 20 років на один відсоток заробітку, але не більше 75% заробітку, починаючи з 10.01.2018р. відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеному до 2-ої категорії та вимоги про зобов'язання провести з 10.01.2020 р. перерахунок пенсії за аналогією закону відповідно до ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд першої інстанції виходив з того, що ці вимоги мають розглядатись та розглядаються в межах окремого позовного провадження в іншій справі.
Колегія суддів частково не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень, є всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно з ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно з ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Аналіз вищезазначеного дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
В той же час, такі повноваження суду мають бути реалізовані з урахуванням ст.129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
Згідно зст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченогостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У справі «Сорінг проти Об'єднаного Королівства» від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Надаючи правову оцінку заяві ОСОБА_1 , поданій в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами частини першою статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначені положеннями ст. 382 КАС України, частиною 1 якої визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу норм статті 382 КАС України слідує, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.
Таким чином, процесуальні дії, визначені ст. 382 КАС України, є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Використання у приписах вказаної статті словосполучення «суд, який ухвалив» дає підстави для висновку, що для встановлення судового контролю після ухвалення судового рішення у справі повинен видаватись окремий процесуальний документ (ухвала) після ухвалення рішення у справі, якщо воно фактично не виконується, і саме судом, який виніс відповідне рішення.
Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі №800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 по справі № 286/766/17, які суд, з урахуванням вимог ч.5 ст.242 КАС України, враховує при вирішенні спірних правовідносин.
Колегія суддів встановила, що ОСОБА_1 звертався до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними та незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в навмисному невиконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 по справі №520/7061/19 (дата набрання законної сили 08.10.2019).
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.12.2019 № 203040000689/129.
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області збільшити розмір пенсії громадянину ОСОБА_1 , шляхом щомісячної доплати до розміру його пенсії за кожний повний рік стажу понад 20 років на 1 відсоток заробітку, але не вище за 75% заробітку, починаючи з 10 січня 2018 року відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України № 796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (зі змінами) як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеному до категорії 2.
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області провести перерахунок розміру пенсії громадянину ОСОБА_1 , починаючи з 10 січня 2020 року відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійна страхування” (із змінами).
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 у справі № 520/8035/2020 відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2020 року у справі №520/8035/2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 у справі № 520/8035/2020 скасовано. Прийнято постанову, якою закрито провадження у справі № 520/8035/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення.
Закриваючи провадженні у справі № 520/8035/2020 суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спір у даній справі № 520/8035/2020 є тотожним тому, що був предметом розгляду у справі № 520/7061/19, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення. Колегія суддів розглядаючи зазначену справу, дійшла висновку, що заява позивача подана в порядку ст.ст. 382, 383 КАС України і має розглядатися у справі № 520/7061/19.
Між тим, судовим розглядом встановлено, що суд першої інстанції залишив заяву позивача про зобов'язання подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019р. у справі №520/7061/19 та про винесення окремої ухвали про порушення закону під час виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019р. у справі №520/7061/19, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату звернення до суду із заявою від 05.10.2020 р. рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019р. у справі №520/7061/19 вже було виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області у добровільному порядку.
З матеріалів справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 року у справі № 520/7061/19 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано протиправними та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова, оформлене протоколом №203040000689/129 від 11.12.2018 р. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова повторно вирішити по суті заяву ОСОБА_1 від 04.12.2018р., збільшивши пенсію на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж у 20 років, але не вище за 75 % заробітку. У решті вимог позов залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.11.2019 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 по справі № 520/7061/2020 без змін.
17.12.2019 р. Відділом з питань перерахунків пенсій № 28 управління застосування пенсійного законодавства про розгляд спірних питань, які виникають під час перерахунку пенсій було прийнято рішення № 203040000689/129, яким після повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 04.12.2018 було відмовлено в перерахунку додаткової пенсії потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та в перерахунку згідно ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як такий перерахунок не передбачений чинним законодавством.
Колегія суддів зазначає, що з прийнятого рішення № 203040000689/129 від 17.12.2019 р. встановлено, що позивачу повторно було відмовлено в перерахунку пенсії, як такому, що не передбачено законом та у зв'язку з недоцільністю перерахунку згідно ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. ст. 56, 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсію виплачувати у розмірі який заявник отримує на теперішній час, обчислену відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів вважає, що пенсійним органом не вирішено по суті заяву ОСОБА_1 від 04.12.2018 року, збільшивши пенсію на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж у 20 років, але не вище за 75 % заробітку, як його було зобов'язано рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 р. у справі №520/7061/19.
Враховуючи, що судом першої інстанції не з'ясовано обставин щодо фактичного виконання рішення суду, та, відповідно, наявності чи відсутності підстав для зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про передчасність його відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст.382 КАС України.
В силу ч.1 ст.382 КАС України зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення повноважний лише суд, який ухвалив це судове рішення.
Отже, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальних повноважень зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 р. у справі №520/7061/19.
Відповідно до ст.320 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року у справі № 520/7061/19 підлягає скасуванню з направленням до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, поданої в порядку ст. 382 КАС України.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року у справі № 520/7061/19 скасувати: в частині залишення без задоволення вимоги про зобов'язання подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019р. у справі №520/7061/19; про винесення окремої ухвали про порушення закону під час виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019р. у справі №520/7061/19; та в частині відмови у прийнятті до провадження суду у межах справи №520/7061/19 вимоги про визнання протиправними і незаконними дій з приводу навмисного невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2019р. у справі №520/7061/19 та в частині відмови у прийнятті до провадження суду у межах справи №520/7061/19 вимоги про визнання протиправним і скасування рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 17.12.2019р. №203040000689/129.
Адміністративну справу №520/7061/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області, Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в цих частинах направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Мінаєва
Судді З.О. Кононенко Я.М. Макаренко
Повний текст постанови складено 24.02.2021 року