15 лютого 2021 р.Справа № 520/6773/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бартош Н.С.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Кухар М.Д.) від 25.08.2020 року (повний текст складено 25.08.20 року) по справі № 520/6773/2020
за позовом Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"
до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області
про скасування рішення,
Позивач, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 13 травня 2020 року № 6.0-09.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення прийнято безпідставно, з огляду на те, що при проведені перевірки Головним управлінням порушено вимоги законодавства. що регулюють спірні правовідносини.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року по справі № 520/6773/2020 позовні вимоги задоволено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на адресу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надійшли звернення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 стосовно дотримання вимог порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (тарифів) на проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форм власності.
За результатами погодження Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів поданих звернень, останньою надіслано вказані звернення до Головного управління для виконання.
На підставі вищевказаних погоджень Держпродспоживслужби, наказу № 935 від 05.05.2020 та направлення № 1137 від 05.05.2020 спеціалістами Головного управління 06 травня 2020 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю), а саме - позапланову перевірку НТУ "ХПІ".
За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін № 1137 від 06.05.2020 (далі - акт № 1137), відповідно до якого, в.о ректора НТУ "ХПІ" ОСОБА_26 вищевказані документи, а саме: направлення, погодження Держпродспоживслужби та вимогу про надання документів, отримувати відмовився. У зв'язку з чим, на думку відповідача, створив перешкоди для виконання покладених на них функції, оскільки не надав можливості розглянути звернення студентів.
На підставі вказаного акту перевірки Головним управлінням прийнято рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін № 6.0-09 від 13.05.2020, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 34000,00 грн., за порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про ціни та ціноутворення" та абз. 4 ст. 11 Закону.
Не погоджуючись з рішенням про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 13 травня 2020 року № 6.0-09, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку про їх обґрунтованість.
Колегія суддів погоджується із загальним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Зі змісту рішення від 13 травня 2020 року № 6.0-09 вбачається, що адміністративно-господарські санкції застосовані за невиконання вимог органу державного нагляду (контролю) та створення перешкод для виконання покладених функцій. Правовою підставою зазначено п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення», до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V), відповідно до ст. 1 якого державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21.96.2012 № 5007-VІ (далі - Закон № 5007-VІ), встановлено, що органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом. Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та іншими законами.
До 2014 року центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, як вбачається з Указу Президента України "Питання реалізації державної політики з контролю за цінами" від 30.03.2012 р. № 236/2012, була Державна інспекція України з контролю за цінами.
У відповідності до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. за № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" було утворено Держави службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та покладено на неї функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються, а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. Згідно ж із п.2 вказаної постанови Державна інспекція України з контролю за цінами була ліквідована.
Згідно з пп. 11 п. 4 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 р. № 667, Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснює: державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановленням та застосування державних регульованих цін; державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області, здійснює повноваження, зокрема, у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, шляхом здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог формування, встановленням та застосування державних регульованих цін.
Відповідно до п. 4 ст. 6 Закону № 877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) мають право проводити позапланові заходи, у випадку звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Судовим розглядом встановлено, що за результатами позапланового заходу контролю ГУ Держпродспоживслужби в Харківській області був складений акт № 1137, в якому, зокрема, зафіксовано, що направлення, погодження Держпродспоживслужби України та вимогу в.о. ректора НТУ «ХПІ» ОСОБА_26 отримувати відмовився. На підставі цього, перевіряючи зроблений висновок, що НТУ «ХПІ», органу, що реалізує державну політику за цінами, створив перешкоди для виконання покладених функцій.
Колегія суддів зазначає, що приписами ст. 10 Закону № 877-V, зокрема, передбачено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:
державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;
посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;
суб'єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;
посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб'єкта господарювання);
тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п'ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;
орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);
органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;
у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Зі змісту заперечень на акт № 1137 вбачається, що підставою для недопуску посадових осіб до проведення позапланового заходу вказувалося те, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. Позивач вказав у цих запереченнях також вказав, що оскільки органи державного нагляду (контролю), які не затвердили та не оприлюднили у встановленому Законом про нагляд (контроль) уніфіковані форми актів, що відповідають новій Методиці, втратили можливість проведення заходів державного нагляду (контролю), оскільки за результатами перевірок можливо складання актів перевірок виключно за уніфікованою формою.
Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Зі змісту наведених заперечень вбачається, що позивач, з посиланням на норми Закону № 877-V, скористався наданим йому правом на недопуск перевіряючих до проведення позапланового заходу. В свою чергу, у рішенні відповідача про застосування адміністративно-господарських санкцій не конкретизовано, яким саме чином уповноважена особа НТУ «ХПІ» та у який спосіб створювала перешкоди працівникам контролюючого органу. Крім того, як в акті перевірки, так і в рішенні, яке предметом розгляду у цій справі, відповідач не вказує, яким чином ним був зафіксований факт недопуску до проведення позапланового заходу.
Оскільки до позивача у справі адміністративно-господарські санкції застосовані виключно за створення перешкод (п 4 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення»), але відповідачем не обґрунтовано підстави та мотиви такого висновку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач законно відмовив представникам Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області у проведенні перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, а також з висновком про те, що рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 13 травня 2020 року № 6.0-09 підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року по справі № 520/6773/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош
Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий З.Г. Подобайло
Повний текст постанови складено 24.02.2021 року