Справа № 2-652/07
16 лютого 2007 року Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого - судді Завальнюк І.В.,
при секретарі - Квеквескірі О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонського обласного оптового підприємства «Укроптм'ясомолторг» про стягнення стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що з 26.03.1968 року по 12.05.2004 року вона працювала на Херсонському обласному оптовому підприємстві «Укроптм'ясомолторг» (далі - ХООП) на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1. При цьому заборгованість по заробітній платі позивача станом на 01.09.2006 року складає 26,57 гривень, яку вона просила суд стягнути із відповідача. Крім того, у червні 2004 року згідно рішення Комсомольського районного суду м. Херсона із відповідача було стягнуто 1871,56 гривень заборгованості по заробітній платі. Оскільки зазначена заборгованість їй не сплачена, позивач просила суд також стягнути із ХООП на свою користь 188,70 гривень компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати. Також, зважаючи на те, що внаслідок відсутності зазначених грошових коштів, які позивач законно заробила, вона змушена була брати гроші в борг, несвоєчасно платити за комунальні послуги, у зв'язку із чим її стосунки із оточуючими було порушено, вона стала дуже нервова, остання просила суд стягнути із відповідача на свою користь 2000 гривень моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги із викладених вище підстав, просила суд позов задовольнити.
Представник ХООП в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд вважає необхідним вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів.
Вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним позов задовольнити частково, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Судом встановлено, що ОСОБА_1, позивач по справі, з 26.03.1968 року по 12.05.2004 року працювала на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 в ХООП, відповідача по справі. При цьому згідно довідки останнього заборгованість по заробітній платі позивача станом на 01.09.2006 року складає 26,57 гривень, яка в силу ст.116 КЗпП України підлягає безумовному стягненню із відповідача на користь позивача.
Крім того, у своїх позовних вимогах ОСОБА_1 на підставі ст. 117 КЗпП України відповідно до наданого розрахунку просила суд стягнути на свою користь компенсацію за невиплату заробітної плати за період з лютого 2004 року по травень 2004 року в розмірі 188,70 гривень.
Однак суд вважає дані вимоги необгрунтованими та не підлягаючими задоволенню. Так, дійсно згідно ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Однак суд вважає, що правила ст. 117 КЗпП України поширюються на випадки невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимог про розрахунок, якщо він у день звільнення не працював. При цьому випадків несвоєчасного виконання рішення суду про стягнення на користь працівника зазначених сум ці правила не стосуються, а відповідальність боржника за невиконання рішення встановлюється Законом України «Про виконавче провадження».
Оскільки рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 23.06.2004 року із відповідача на користь позивача вже була стягнута заборгованість по заробітній платі в сумі 1871,56 гривень, у тому числі за період з лютого 2004 року по травень 2004 року, суд вважає, що несвоєчасне виконання зазначеного рішення суду не тягне за собою правових наслідків стягнення із ХООП сум,
передбачених ст.117 КЗпП України. У зв'язку із цим в задоволенні даних позовних вимог із заявлених підстав необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Також суд враховує, що при вирішенні судом питання про стягнення заборгованості по заробітній платі у розмірі 1871,56 гривень (по справі № 2-3593/04), позивач відмовилася від своїх позовних вимог про стягнення моральної шкоди, що убачається із даного рішення суду та визнала в судовому засіданні сама позивачка. Враховуючи вищезазначене та те, що наявність у відповідача перед позивачем заборгованості по заробітній платі, що стягується судом, тобто 26,57 гривень, не потягнула за собою суттєве порушення прав, які б призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих стосунків та вимагали б від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 гривень також відмовити за необґрунтованістю.
Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України із відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у розмірі 81,00 гривень, а саме: 51,00 гривень судового збору та 30,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11,212,213-215,224-226 ЦПК України, ст.ст. 116,117,237-1 КЗпП України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути із Херсонського обласного оптового підприємства «Укроптм'ясомолторг» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 26,57 гривень.
В іншій частиш позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути із Херсонського обласного оптового підприємства «Укроптм'ясомолторг» на користь держави судові витрати у розмірі 81,00 гривень.
Рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, поданої протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.