Справа № 1-300/10
21 травня 2010 р. м. Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в особі: головуючого судді Фоменко І.М., при секретарі Щербань Г.Г., з участю прокурора Петренко В.І., потерпілих: ОСОБА_1 ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
28.07.2009 р. Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 1 ст. 190 КК України до громадських робіт на строк 240 годин,
в скоєнні злочину, передбаченого ст. 389 ч. 2, ст. 190 ч. 2, ст. 185 ч. 2 КК України, -
ОСОБА_3 засуджений 28.07.2009 року вироком Ковпаківського районного суду м. Суми за ст.190 ч. 1 КК України до громадських робіт на строк 240 годин та перебував на обліку в кримінально-виконавчій інспекції Ковпаківського району з 10.09.2009 року. В цей день засудженого було ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання, попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання, про що останній надав підписку.
Постановою від 10.09.2009 р, засудженого було зобов'язано періодично з'являтися на реєстрацію - 1-й та 3-й вівторок кожного місяця. З 11.09.2009 р. відповідно до врученого засудженому направлення № 934 від 10.09.09 р. до відділу комунального господарства та благоустрою Ковпаківської районної в м. Суми адміністрації ОСОБА_3 повинен був приступити до відпрацювання 240 годин громадських робіт. Згідно довідки Ковпаківського районного підрозділу Сумського міського відділу кримінально-виконавчої інспекції ОСОБА_3 з призначеного покарання у вигляді 240 годин громадських робіт в період часу з 11.09.2009 р. по 16.02.2010 р. останній не відбув жодної години громадських робіт призначених вироком суду та здійснив прогули в кількості 110 днів. Без поважної причини ОСОБА_3 не з'являвся на реєстрацію до інспекції, довідок до кримінально-виконавчої інспекції не надав, тобто умисно ухилявся від відбування покарання у вигляді громадських робіт, визначених вироком суду.
Крім того 13.11.2009 року близько 10.00 год., ОСОБА_3, перебуваючи в під'їзді будинку АДРЕСА_2 під час бесіди з раніше знайомою ОСОБА_1, діючи з прямим умислом, повторно шляхом обману, вирішив заволодіти цифровим фотоапаратом «Canon Power Shot А 560», що належить ОСОБА_1, він попрохав у останньої вказаний фотоапарат, мотивуючи своє прохання тим, що йому потрібно сфотографувати автомобіль свого товариша, не маючи наміру повертати ОСОБА_1 вказане майно. ОСОБА_1, довіряючи ОСОБА_3, добровільно передала йому належний їй цифровий фотоапарат «Canon Power Shot А 560».
ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, фотоапаратом розпорядився на власний розсуд. ОСОБА_3 шахрайським шляхом заволодів майном потерпілої ОСОБА_1 згідно вартості і переліку проведеної по справі товарознавчої експертизи № 327 від 24.02.2010 року:
- Фотокамера цифрова «Canon Power Shot А 560», з флеш-картою об'ємом 1 Гб вартістю - 685,41 грн.;
- 2 акумуляторні батареї марки «Енерджайзер», вартістю - 70 грн.;
- Сумка-чохол до фотокамери вартістю- 53,40 грн.;
Загальна вартість майна становить - 809 грн.
Також, 20.12.2009 року в період часу з 12.00 год. до 15.30 год., ОСОБА_3, перебуваючи в будинку ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3, з якою він мешкав останнім часом, під час того, коли остання відпочивала після нічної зміни, будучи впевненими, що його дії залишаються непоміченими для оточуючих, повторно, таємно викрав, бувший у використанні мобільний телефон, марку та модель якого в ході досудового слідства встановити не представилось можливим, з СІМ-карткою оператора мобільного зв'язку «МТС», без грошових коштів на рахунку, що матеріальної цінності для потерпілої не представляють гроші у сумі 2150 гривень, чим завдав ОСОБА_2 матеріального збитку.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в скоєному визнав повністю і суду надав пояснення, аналогічні викладеному вище, просив пробачення у потерпілих, в скоєному щиро розкаявся.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що у грудні місяці 2009 року, вона мешкала разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_3, знайома вона з ним на протязі 2 років. На той час, ОСОБА_3 ніде не працював, і тому постійно знаходиться або у неї, або за місцем свого мешкання. 19.12.2009 року, вранці, до неї на мобільний телефон зателефонував її брат, та попросив щоб вона з'їздила на фірму та забрала гроші, які він їй дав на життя. Побалакавши з братом, вона разом з ОСОБА_3, близько 9.00 год., того ж дня, поїхали до офісу, де отримала заробітну плату її брата в сумі 2425 гривень. Після цього, близько 12.00 год., вона поїхала на роботу в інтернет-кафе, де залишалась на зміні до ранку наступного дня, тобто 20.12.2009 року. ОСОБА_3 поїхав до неї додому. На протязі робочого дня, з отриманих грошей, вона витратила приблизно 75 гривень.
20.12.2009 року, близько 08.30 год., вона змінилась та поїхала додому. Приїхавши додому, залишок грошей, а саме гроші в сумі 2150 гривень вона поклала до свого гаманця, який залишила на столі в одній з кімнат квартири. Гроші в сумі 200 гривень, вона поклала до сумки окремо від гаманця. Далі, разом з ОСОБА_3, вони почали займатись хатніми справами. Близько 12.00 год. вона лягла відпочивати. ОСОБА_3 залишався дивитись телевізор. Бабуся, дідусь та її син знаходились в іншій кімнаті. Далі, коли приблизно о 15.30 год. вона прокинулась, ОСОБА_3 вже вдома не було. Знаючи те, що він міг забрати гроші, вона відразу вирішила перевірити свій гаманець. Вона так подумала, тому що раніше він вже забирав без її дозволу належні їй гроші. Коли вона перевірила сумку, то виявила, що гроші в сумі 200 грн. на місці, а гроші, які лежали в гаманці відсутні. Гаманця також не було на місці. В крадіжці грошей, вона почала підозрювати ОСОБА_3 Крім того, разом з грошима зник належний їй мобільний телефон (марки та моделі вона точно не пам'ятає, або Моторола або Нокіа). Телефон був старий, подарований їй її знайомим. Сім-карта, яка була встановлена в телефоні була оператора «МТС», грошей на рахунку не було. Сам телефон і СІМ-карта, яка була в ньому, для неї матеріальної цінності не представляє. Претензій до ОСОБА_3 з приводу цих речей у неї не має. Перед Новим роком він у неї попросив вибачення і повернув викрадений гаманець. Гроші в сумі 2150 гривень, які у неї викрав ОСОБА_3 повернула його мати, ОСОБА_4. Претензій матеріального характеру у неї немає, просить суворо не наказувати
Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що вона на протязі приблизно 10 років знайома з ОСОБА_3, на протязі цих років вона підтримувала з ним дружні відносини. 13.11.2009 року, близько 10.00 год., під час того, як вона знаходилась за місцем свого мешкання, до неї додому прийшов ОСОБА_3, з метою взяти цифровий фотоапарат. 12.11.2009 року, ввечері, коли вона на вулиці зустрілася з ОСОБА_3, він у неї попросив її фотоапарат начебто для того, щоб сфотографувати автомобіль якогось товариша, для виставлення його на продаж. Надати фотоапарат вона йому пообіцяла. Про те, що у неї є цифровий фотоапарат, ОСОБА_3 знав, так як не один раз він його у неї бачив, коли вона гуляла. Під час їхньої розмови, 13.11.2009 року, а відбувалась вона в під'їзді, ОСОБА_3 їй повідомив, що фотоапарат він у неї бере на 2 години, і після того, як він сфотографує автомобіль, він відразу його поверне. Кому саме, він збирався фотографувати автомобіль, їй не відомо. Побалакавши, на довірливих відносинах до ОСОБА_3, вона дала йому належний їй фотоапарат «Canon Power Shot А 560». Далі, на протязі дня 13.11.2009 року, ОСОБА_3 фотоапарат їй так і не повернув. Коли вона телефонувала йому на мобільний телефон наступного дня і далі кожного дня, ОСОБА_3 спочатку їй казав, що він з нею не може зустрітися, потім взагалі вимкнув телефон. Коли вона надавала фотоапарат ОСОБА_3, то вона йому довіряла і була впевнена, що він його їй поверне. Матеріальна та моральна шкода їй відшкодована, претензій до підсудного вона не має, просить суворо не наказувати.
Таким чином суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 встановлена в повному обсязі і його дії потрібно кваліфікувати за ст. 389 ч. 2 КК України, оскільки він своїми умисними діями ухилявся від відбування покарання у вигляді громадських робіт, за вироком Ковпаківського районного суду Сумської області від 28.07.2009 року;
За ст. 185 ч. 2 КК України, оскільки він своїми умисними діями скоїв крадіжку чужого майна потерпілої ОСОБА_2 на суму 2150 грн., повторно;
За ст. 190 ч.2 КК України, оскільки він своїми умисними діями шахрайство, тобто шляхом обману заволодів майном потерпілої ОСОБА_1 на суму 809 грн., повторно.
При призначенні підсудному виду і міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Підсудний ОСОБА_3 свою провину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, по місцю проживання характеризується позитивно, має молодий вік, потерпіли матеріальних та моральних претензій до нього не мають, ці обставини суд визнає такими, що пом'якшують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного суд вбачає .
На підставі викладеного, враховуючи особу підсудного, обставини справи, суд вважає, призначити покарання із застосуванням ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів у вигляді позбавлення волі.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 засуджений 28.07.2009 року Ковпаківським райсудом м. Суми за ч. 1 ст. 190 КК України до громадських робіт на 240 годин, тобто до призначеного покарання за новими злочинами, суд приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком з застосуванням ст. 71 КК України, за сукупністю вироків.
На підставі ст. 93 КПК України суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області судові витрати за проведення експертизи в розмірі 112 грн. 68 коп. (а.с.44).
Речових доказів по справі немає.
Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 190 ч.2, 389 ч.2 КК України і призначити йому покарання:
За ст. 185 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк два роки;
За ст. 190 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк один рік;
За ст. 389 КК України у вигляді обмеження волі на строк один рік.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_3 покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням у вигляді позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання повністю приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Ковпаківського райсуду м. Суми від 28.07.2009 року у вигляді 240 годин громадських робіт, що на підставі ст. 72 КК України відповідає 30 дням позбавлення волі, і остаточно до відбуття покарання визначити у вигляді позбавлення волі строком на два роки 30 днів.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою, строк відбування покарання рахувати з 21.02.2010 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області судові витрати за проведення експертизи в розмірі 112 грн. 68 коп. (а.с.44).
Речових доказів по справі немає.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту отримання копії вироку.
Суддя І.М.Фоменко