Справа № 2-а-9186/07
17 серпня 2007 року Вінницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого - судді Федчука В.В.
при секретарі - Педорук Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Тульчинський консервний завод» до Державної податкової інспекції у Тульчинському районі про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення №0000802300/0 від 21.08.2006 року, -
ТОВ «Тульчинський консервний завод» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Тульчинському районі про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення №0000802300/0 від 21.08.2006 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ «Тульчинський консервний завод» зареєстровано платником податку на додану вартість в квітні 2005 року. Оскільки підприємство є експортером продукції власного виробництва, на нього розповсюджуються пільги щодо сплати ПДВ при реалізації продукції, тому за період з травня 2005 року по травень 2006 року підприємством було накопичено від'ємне значення суми ПДВ в розмірі 362203 грн.
За результатами позапланової документальної перевірки з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, проведеної 10.08.2006 року ревізором ДПІ Тульчинського району, було складено акт №370/23-33414908. На підставі цього акту постановлено податкове повідомлення-рішення від 21.08.2006 року, в якому наведені висновки, що ТОВ «Тульчинський консервний завод» не мав права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, завищено суму бюджетного відшкодування за травень 2006 року на суму 322171 грн., правомірно заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за травень 2006 року в сумі 40032 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмове заперечення, в якому зазначено, що за період з 15.04.2005 р. по 30.04.2006 р. було зменшено суму податкового кредиту по ПДВ за серпень, жовтень 2005 року на 60619,4 грн. по операціях з ТОВ «Єврокомерц», установчі документи якого рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 11.01.2006 року визнані недійсними з моменту реєстрації. Також представником державної податкової інспекції у Тульчинському районі підтверджено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2006 року в сумі 40032 грн., та зменшено суму завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за вказаний період на 322171 грн.
Вислухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до свідоцтва №01251430 товариство з обмеженою відповідальністю «Тульчинський консервний завод» зареєстровано платником податку на додану вартість.
За період з травня 2005 року по травень 2006 року підприємством було накопичено від'ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 362203 грн.
В результаті позапланової документальної перевірки 10.08.2006 року посадовою особою державної податкової інспекції Тульчинського району було складено акт №370/23-33414908, в якому встановлено, що підприємство в порушення п.п.7.7.11 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищило суму бюджетного відшкодування за травень 2006 року на 322171 грн., правомірно заявлено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за вказаний період в сумі 40032 грн. На підставі даного акту винесено податкове повідомлення-рішення №0000802300/0 від 21.08.2006 року.
В судовому засіданні встановлено факт заборгованостіпо відшкодуванню податку на додану вартість перед ТОВ «Тульчинський консервний завод», тому підприємство має право на отримання бюджетного відшкодування.
Відповідно до п.п.7.7.11 Закону України «Про податок на додану вартість» такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування: а) особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.
Таким чином, позивач має право на бюджетне відшкодування, яке виникло починаючи з травня 2006 року.
Відповідно до п.п. 7.7.1. Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Судом встановлено, що за серпень, жовтень 2005 року правомірно зменшено суму податкового кредиту по податку на додану вартість в розмірі 60619,4 гривень по операціях з ТОВ «Єврокомерц», оскільки установчі документи останнього рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 11.01.2006 року у справі №2-4121-2005 визнані недійсними з моменту внесення до реєстру платника податку на додану вартість.
Тому суд приходить до висновку, що відшкодування суми з податку на додану вартість в сумі 60619,4 гривень по операціях, що здійснювались між позивачем та ТОВ «Єврокомерц», не підлягають задоволенню. Таким чином, в частині відшкодування суми податку на додану вартість по операціях з ТОВ «Єврокомерц» позивачу слід відмовити.
Оскільки контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку на додану вартість до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, тому суд вважає за доцільне визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000802300/0 від 21.08.2006 року повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 86,94, 128, 158, 162, 163, 167, 186, 255, 257Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000802300/0 від 21.08.2006 року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію Тульчинського району включити до висновку на бюджетне відшкодування ТОВ «Тульчинський консервний завод» за травень 2006 року податок на додану вартість в сумі 261551,6 гривень.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача державне мито в сумі 3 гривні 40 копійок.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у термін, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, то постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя:
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: