21001 м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 61-86-28, e-mail: admin-sud@inbox.ru
17 серпня 2007 року Справа № 2-а-4592/07
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Есмі+", м. Вінниця, перший провулок Пестеля, 7-А;
доУправляння пенсійного фонду у Ленінському районні, м. Вінниця, вул. Х. Шосе, 7;
проПро визнання нечинним рішення №123 від 26.02.07р. про застосування фінансових санкцій та сплату пені;
Cуддя В. Сторчак
при секретарі судового засідання Чернюк А.Ю., за участю представників сторін:
позивач:Гуменний Олександр Леонідович
від відповідача:Сніцар Ольга Олександрівна
Божок Тетяна Володимирівна
Заявлено позов про визнання нечинним (повністю) рішення №123 від 26.02.07р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Позов мотивовано тим, що позивач в липні 2006 року звернувся до відповідача з клопотанням проведення перевірки про правильність ведення обліку сплати страхових внесків у зв'язку із некваліфікованим виконанням цих обов'язків зі сторони головного бухгалтера позивача. За наслідками проведеної перевірки на позивача рішенням від 18.07.06р., накладено фінансову санкцію за несвоєчасне подання відомостей до відділу персоніфікованого обліку. Також, були сплачені інші фінансові санкції та штрафи. В подальшому позивач своєчасно сплачував усі належні платежі. Несплаченими залишилися лише штрафні санкції в розмірі 832,7 грн., оскільки підприємство вирішило їх погасити більш в пізній період.
Відповідачем винесено рішення №123 від 26.02.07р. про застосування фінансових санкцій та сплату пені.
Позивач вважає, що рішення винесено без належних на те підстав та при його винесені відповідач допусти помилку при визначені поняття "недоїмка", позивач вважає, що відповідно до вимог ЗУ №1058-ІVнесплата нарахованих штрафних санкцій, за будь-яких обставин, не може вважатися недоїмкою.
Свої позовні вимоги в судовому засіданні підтримав повністю.
Відповідач у відзиві на позов вказує, що підстав для задоволення вимог позивача немає мотивуючи, що фінансова санкція №123 від 26.02.07р. застосована у відповідності до п. 9.2. ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - ЗУ № 1058-ІV) та п. 9. 3. 2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України Затвердженої Постанова правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1, Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.04 р. за №64/8663 (надалі Інструкція). Зазначеними актами передбачено, що за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.
Крім того, за несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку накладається штраф у розмірі 10 відсотків за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей.
Відповідач в судовому засіданні підтримав свої письмові заперечення та наполягає на тому, що фінансова санкція на позивача накладена у відповідності до вимог законодавства.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи та оцінивши наявні у справі докази, судом встановлено, 12.02.07р управлінням Пенсійного фонду у Ленінському районні м. Вінниці прийнято вимогу №123 від 26.02.07р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду в розмірі 785,73грн., в тому числі штрафна санкція - 607,41 грн., та пеня 178,32 грн.
Як свідчать матеріали справи підставою визначення вказаних сум недоїмки, штрафу та пені стало те, що у відповідності до п. 9.2. ст. 106 ЗУ №1058-ІVта п. 9. 3. 2. Інструкції у разі коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:
-при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум;
- при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно - 20 відсотків зазначених сум;
- при затримці їх сплати понад 90 календарних днів - 50 відсотків зазначених сум.
Таким чином фінансова санкція №123 від 26.02.07р. в розмірі 785,73 грн., в тому числі штрафна санкція - 607,41 грн., та пеня 178,32 грн. нарахована згідно вимог чинного законодавства.
Так згідно, дослідженої в судовому засіданні, картки особового рахунку платника, заборгованість по внескам на загальнообов'язкове пенсійне страхування у позивача виникла з 20.05.04р.
Пунктом 2 ст. 6 ЗУ №1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Тому до позивача були застосовані фінансові санкції і пеня у відповідності до п.9. 4. ст. 106 ЗУ №1058-ІVта п. 9. 3. 4. Інструкції, якими передбачено, що за донарахування органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.
Таким чином, позивачеві за наслідками перевірки від 25.09.06р. була нарахована фінансова санкція у розмірі 625, 24 грн., що зазначено у рішенні №10 від 25.09.06р.
Крім того, згідно п. 9. 5. ЗУ №1058-ІVта п. 9. 3. 5. Інструкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підставою для прийняття відповідного рішення є акт про зазначене порушення, складений у довільній формі.
Такий акт був складений 18.07.06р. відповідачем, на підставі якого винесено рішення №51 від 18.07.06р. про застосування фінансової санкції в сумі 832, 70 грн. отримане позивачем 24.07.06р.
Відповідно до ч. 2 п.13 ст. 106 ЗУ №1058-IVсуми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Жодне із зазначених рішень позивач не оскаржив.
Відповідно до п. 5 ст. 106 ЗУ 1058-IVза рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Платіжним дорученням позивача №67 від 13.10.06р було погашено фінансову санкцію в сумі 635, 14 грн.
Оскільки термін сплати фінансової санкції (832,70 грн.) настав 16.10.06р., то сума сплачених поточних платежів в сумі 477 грн., перерахована із запізненням на 10 днів, зараховувалась в рахунок погашення цієї санкції, тим самим створивши недоїмку по поточних платежах. Що стало причинною прийняття оспорюваного рішення.
Посилання позивача на норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" що стосується апеляційного узгодження, не беруться судом до уваги, оскільки ст. 18 зазначеного Закону передбачено, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на матеріали справи суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність своїх рішення, а отже позовні вимоги є необґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам та законодавству і тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, -
В задоволені позовуТОВ "Есмі+" до управління ПФУ у Ленінському районні м. Вінниці про визнання нечинним (повністю) рішення №123 від 26.02.07р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду. - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя/підпис/
Копія вірна
Суддя:
Секретар: