Справа № 11-192-2010 року Головуюча у 1 інстанції Денисюк М.В.
Категорія: ч.1 ст. 121,ч.3 ст. 185
КК України Доповідач: Сачук В.І.
11 травня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого; судді Полюховича О.І.
Суддів : Сачука В.І., Збитковської Т.І.
з участю прокурора Горбань О.В.
захисника ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Рокитнівського районного суду Рівненської області від 23 грудня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, неодружений, освіта неповна середня, судимий 12 жовтня
1998 року Ємільчинським районним судом Житомирської області за ч.3 ст. 101 КК України до позбавлення волі строком на 8 років, засуджений
- за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на три роки
6 місяців;
- за ч.1 ст. 121 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання призначено у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Рокитнівськогого сільського споживчого товариства Рівненської області 1218 гривень 81 коп.; на користь фінансового управління Рівненської обласної державної адміністрації на стаціонарне лікування потерпілого 3488 грн. 66 коп.; на користь держави судовий збір в сумі 51 гривня.
Судом прийнято рішення по речових доказах.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що він в ніч з 3 на 4 червня 2009 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проник в підсобне приміщення магазину "Продмаг" с. Купеля Рокитнівського району Рівненської області, звідки викрав продукти харчування, спиртні напої та цигарки на загальну суму 1218 гривень 81 коп.
9 червня 2009 року близько 17 години ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в будинку ОСОБА_3 в с. Кам'яне Рокитнівського району під час сварки, умисно, наніс кухонним ножем один удар ОСОБА_4 в область правої половини грудної клітки, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 вважає вирок суду незаконним та суворим, так як у нього не було наміру на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, так як він перебував у стані необхідної оборони. Вважає, що суд призначив йому суворе покарання. Просить пом'якшити призначене йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, врахувавши дані про його особу, обставини, що пом'якшують покарання : щире каяття, явку з повинною, злочин скоїв вперше, має на утриманні матір ( інвалід 11 групи).
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали апеляцію про повернення справи на досудове слідство, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляцію - без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України суд вжив всіх передбачених законом заходів щодо повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_2. у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 121 КПК України, обґрунтовуючи висновки доказами, ретельно дослідженими в судовому засіданні, яким дана належна оцінка.
Викладені в апеляції засудженого доводи про те, що він засуджений за ч.1 ст. 121 КПК України необґрунтовано і може нести відповідальність лише за перевищення меж необхідної оборони, яка була викликана на думку засудженого, неправомірними діями потерпілого, перевірені і визнані безпідставними.
В судовому засіданні засуджений не заперечив, що ножем заподіяв потерпілому удар у груди.
З показань потерпілого ОСОБА_4, які він дав в судовому засіданні, вбачається, що засуджений під час сварки, наніс йому удари ножем в область грудей.
Ці показання потерпілого підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, який був очевидцем бійки.
За даними судово-медичної експертизи у ОСОБА_4 виявлені тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння. Підстав сумніватися у достовірності проведених судово-медичних експертиз у суду не було, оскільки висновки експерта є науково обґрунтованими.
Аналіз зібраних по справі доказів свідчить про те, що засуджений, наносячи удар потерпілому , діяв з прямим умислом на заподіяння йому тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.3 ст. 185 та ч.1 ст. 121 КК України правильно.
Підстав для скасування вироку з поверненням справи прокурору, на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд колегія суддів не вбачає.
Як роз'яснено у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання »( зі змінами, внесеними згідно з постановою від 10 грудня 2004 року №18) згідно зі ст. 69 КК призначення основного покарання, нижче від найнижчої межі, передбаченої законом за вчинений злочин, може мати місце лише за наявності кількох ( не менше двох ) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості цього злочину, з урахуванням особи винного.
Під час розгляду справи достатніх підстав для застосування щодо ОСОБА_2. ст. 69 КК України судом не встановлено і в апеляції засудженим також не наведено. При призначенні ОСОБА_2 покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, а також усі обставини справи ( в тому числі й ті , на які є посилання в апеляції).
Підстав для пом'якшення призначеного покарання колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.365, 366 КПК України, колегія суддів
Вирок Рокитнівського районного суду Рівненської області від 23 грудня 2009 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 - без задоволення.
Головуючий:
Судді: