23.02.2021 227/468/21
23 лютого 2021року м.Добропілля
Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Здоровиця О.В., розглянувши заяву Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг за централізоване опалення з ОСОБА_1 ,
Заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення за адресою АДРЕСА_1 за період з 01.10.2019 року по 15.01.2021 року з боржника ОСОБА_1 в розмірі 7887,85 грн. та витрат понесених з оплатою судового збору в розмірі 227,00 грн.
Розглянувши надані матеріали, прихожу до висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу виходячи з такого.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Дослідивши матеріали додані до заяви про видачу судового наказу, суд вважає, що заявником не надано достатніх, належних доказів того, що боржник є власником житла за адресою: АДРЕСА_1 чи є споживачем послуг за вказаною вище адресою, виходячи з такого.
Відповідно до ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", споживачем житлово-комунальних послуг - є індивідуальний або колективний споживач. Індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Як вбачається із заяви про видачу судового наказу, боржник ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення за адресою АДРЕСА_1 і має борг за надані послуги з централізованого опалення за вказаною адресою за період з 01.10.2019 року по 15.01.2021 року в сумі 7887,85 грн.
На підтвердження вказаних заявник надав договір про надання послуг з централізованого опалення від 26.12.2017 року, договір купівлі - продажу квартири від 14.12.2017 року, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.12.2017 року, виборку по о/рахунку 01011740.
Але, до вказаних доказів суд відноситься критично виходячи з такого.
З наданого договору про надання послуг з централізованого опалення від 26.12.2017 року, який укладений між КП «Добро» Добропільської міської ради та ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що даний договір діє до 31.12.2018 року з пролонгацією на кожний наступний рік.
В той же час, згідно інформації з відділу реєстрації Добропільської міської ради від 17.02.2021 року, ОСОБА_1 , з 08.10.2019 року значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 .
Копія договору купівлі - продажу квартири від 14.12.2017 року та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 14.12.2017 року підтверджують, що в 2017 році ОСОБА_1 дійсно купила квартиру за адресою АДРЕСА_1 . Але вказані документи не є актуальними на час звернення заявника до суду, оскільки з 2017 року пройшов певний час, в період якого вказана квартира могла вибути з власності ОСОБА_1 ..
Відомостей з Державного реєстру нерухомого майна, якими могло би бути підтверджено право власності ОСОБА_1 на вишевказану квартиру в період з 2019 -2021 року, заявником до заяви про видачу судового наказу надано не було.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що з наданих заявником документів не можливо достовірно встановити факту виникнення у заявника по відношенню до боржника права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Крім того, суд зазначає, що заявником в супереч вимог ст.163 ЦПК України не надано належних доказів, що підтверджують розрахунок заборгованості за надані послуги.
З наданої виборка по о/рахунку 01011740 суд не має можливості перевірити вірність нарахування плати за надані послуги виходячи з такого.
При наявності загальнобудинкового лічильника розрахунок проводиться шляхом поділу показників приладу обліку на загальну житлову площу багатоквартирного будинку. Після цього показник використаної теплової енергії квадратного метра потрібно помножити на площу конкретної квартири. Отримане число є обсягом спожитого тепла для цієї квартири - далі його потрібно помножити на тариф НКРЕКУ.
Якщо лічильник тепла відсутня. Розрахувати опалення можна, помноживши опалювальну площу на тариф і на коефіцієнт, котрий формується на основі середньомісячної температури, кількість днів, коли надавалася послуга.
З наданого розрахунку не можливо перевірити яким чином проводилось нарахування (чи з урахування загальнобудинкового лічильника чи без його показів).
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг за централізоване опалення з ОСОБА_1 за період з 01.10.2019 року по 15.01.2021 року слід відмовити.
Керуючись ст. ст.165, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -
Відмовити Комунальному підприємству «Добро» Добропільської міської ради у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг за централізоване опалення з ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.1 ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.2 ст.161 ЦПК України, він має право звернутися до суду з даними вимогами в спрощеному позовному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала щодо відмови у видачі судового наказу може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Донецького апеляційного суду через Добропільський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти днів, з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право, відповідно до ч.2 ст.354 ЦПК України, на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя О.В.Здоровиця