Справа №571/153/19
23 лютого 2021 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018180190000576 від 06 грудня 2018 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіти базової загальної середньої, непрацюючого, одруженого, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 289 Кримінального кодексу України,
05 грудня 2018 року біля 01 год. 05 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи по вул. Центральній в с. Сновидовичі, Рокитнівського району, біля території житлового господарства №17, виявив належний ОСОБА_6 мотоцикл марки "EN" моделі "150", червоного кольору, без реєстраційного номерного знаку, номер рами НОМЕР_1 , яким він вирішив незаконно, тобто без дозволу власника, заволодіти. Реалізуючи свій протиправний намір, діючи умисно та таємно, ОСОБА_5 підійшов до вищевказаного транспортного засобу та взявши за кермо, повів до території житлового господарства, що знаходиться по АДРЕСА_1 . В подальшому він сховав вказаний транспортний засіб в підсобному приміщенні даного господарства, тобто незаконно заволодів вказаним транспортним засобом, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 7066,75 грн.
Своїми умисними протиправними діями, які виразились в незаконному заволодінні транспортним засобом, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 289 Кримінального кодексу України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердивши зазначені у обвинувальному акті обставини. Додатково ОСОБА_5 пояснив, що дійсно 05 грудня 2018 року, він, перебуваючи по вул. Центральній в с. Сновидовичі, Рокитнівського району, виявив належний ОСОБА_6 мотоцикл марки "EN". Оскільки ОСОБА_6 йому заборгував, то вказаний танспортний засіб він забрав для того, щоб ОСОБА_6 повернув йому борг. Даний мотоцикл він завів до території житлового господарства, що знаходиться по АДРЕСА_1 , де в подальшому сховав його в підсобному приміщенні. У вчиненому обвинувачений щиро розкаюється.
Крім повного визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю доводиться доказами, отриманими в ході судового розгляду та наявними в матеріалах кримінального провадження.
Прокурор надав на підтвердження вини обвинуваченого письмові докази, зібрані в ході досудового розслідування, у тому числі числі характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_5 .
Прокурор в судовому засіданні з огляду на пояснення та докази, зібрані в ході досудового розслідування і досліджені в ході судового розгляду характеризуючі дані обвинуваченого, а також, враховуючи обставини справи, просив суд визнати обвинуваченого ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 289 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання за частиною 1 статті 289 Кримінального кодексу України відповідно до приписів частини 3 статті 5 Кримінального кодексу України у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, оцінивши у сукупності вищезазначені пояснення, а також дослідивши письмові докази, надані прокурором, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_5 у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення доведена в повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 289 Кримінального кодексу України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.
Суд, за відсутності заперечень учасників судового провадження, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин та за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, а тому його дії суд кваліфікує за частиною 1 статті 289 Кримінального кодексу України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 4 Кримінального кодексу України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кримінального кодексу України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до частини 3 цієї ж статті, закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до статті 289 Кримінального кодексу України щодо протидії незаконному заволодінню транспортним засобом" №875-IX від 03 вересня 2020 року, внесено зміни до Кримінального кодексу України, а саме до статті 289. Вказаним законом санкція кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 289 Кримінального кодексу України викладена в іншій редакції, що відповідно відносить вказане кримінальне правопорушення до нетяжких злочинів.
Санкція частини 1 статті 289 Кримінального кодексу України (в редакції зазначеного закону) передбачає покарання у виді обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
При цьому, відповідно до приписів частини 3 статті 5 Кримінального кодексу України, покарання, яке в новій редакції частини 1 статті 289 Кримінального кодексу України не передбачає покарання у виді штрафу, ніж як це було в попередній, повинно визначатися саме у виді та розмірі, встановленому попередньою редакцією санкції статті, а саме, у виді штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При обранні міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог статті 12 Кримінального кодексу України відноситься до нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, його характеристику за місцем проживання, негативне ставлення до скоєного, щире каяття, не перебуває на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра.
Також суд враховує обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, які відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України пом'якшують покарання, суд відносить те, що обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину та відшкодував завдану шкоду в повному обсязі.
Обставини, що відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлені.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд також враховує і думку потерпілого ОСОБА_6 , який в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі, просить суд обвинуваченого суворо не карати, оскільки завдана йому шкода відшкодована та жодних претензій до обвинуваченого він не має.
Слід зазначити, що як передбачає стаття 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
При цьому судом враховано положення пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", де зазначено, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Однак, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, враховуючи характеризуючі дані особи обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального прапорушення, який щиро розкаявся у вчиненому, з урахуванням вищенаведених пом'якшуючих обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції частини 1 статті 289 Кримінального кодексу України (в редакції Закону України №2903-IV від 22 вересня 2005 року, із змінами, внесеними згідно із Законом №270-VI від 15 квітня 2008 року), з урахування вимог частини 3 статті 5 Кримінального кодексу України, а саме у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що визначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 , попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Витрати на залучення експертів під час досудового розслідування становлять - на проведення судової автотоварознавчої експертизи - 1430 грн.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 368, 370, 371, 374, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 289 Кримінального кодексу України (в редакції Закону України №2903-IV від 22 вересня 2005 року, із змінами, внесеними згідно із Законом №270-VI від 15 квітня 2008 року) та призначити йому покарання - штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень).
Речові докази:
- мотоцикл марки "EN-150", червоного кольору, без реєстраційних номерних знаків, VIN-код НОМЕР_1 , що знаходиться на зберіганні у ОСОБА_6 - повернути власнику ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_2 .
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, а саме: на проведення судової автотоварознавчої експертизи в сумі 1430 грн. (одна тисяча чотириста тридцять гривень).
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду ОСОБА_1