Справа 556/1914/20
Номер провадження 2/556/47/2021
17.02.2021 року. смт.Володимирець
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Іванків О.В.,
при секретарі Кньовець Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець справу за позовом Володимирецької районної державної адміністрації як органу опіки та піклування в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,-
Володимирецька РДА як органу опіки та піклування в інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернулася до суд з позовом до ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав, мотивуючи свої вимоги тим, що до служби у справах дітей Володимирецької райдержадміністрації надійшов лист від Житомирської райдержадміністрації, в якому повідомляється про те, що на обліку служби у справах дітей Житомирської райдержадміністрації перебуває дитина залишена без батьківського піклування, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дана дитина була доставлена у КП «Дитяча лікарня імені В.Й.Башека» на підставі акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту та знайдену дитину та її доставку, від 14.09.2020 року.
При вивченні даного факту спеціалістами служби у справах дітей
Житомирської райдержадміністрації було встановлено, що мама зазначеної дитини
- ОСОБА_4 , залишила сина та зникла у невідомому напрямку
На даний час місце її перебування невідоме.
Також в даної громадянки є і старша дитина - ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є студентом Житомирського агротехнічного
коледжу. Згідно із заяви бабусі дитини - ОСОБА_5 , від
28.10.2020 року, онука ОСОБА_2 перебуває на її утриманні та вихованні
оскільки мама дитини зникла у невідомому напрямку.
Батько зазначених вище дітей - ОСОБА_3 в с. Довговоля Володимирецького район Рівненської області. Згідно характеристики, виданої Довговільською сільської радою - ОСОБА_3 зарекомендував себе з негативної сторони, вихованням діте не займається, зловживає спиртними напоями.
Працівниками служби у справах дітей було проведено бесіду із ОСОБА_3 , щодо його неповнолітніх дітей, в ході чого останній повідомив, що не проживає із власними дітьми, забирати сина ОСОБА_1 із закладу охорони здоров'я наміру не має, виховувати дитину не бажає, оскільки не вважає його своїм біологічним сином. Таку ж позицію висловив і відносно доньки ОСОБА_2 .
25.11.2020 року питання доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 ,
розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Володимирецької
райдержадміністрації, за результатами засідання якої позбавлення батьківських
прав ОСОБА_3 , відносно дітей ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , визнано за доцільне.
Вище наведені обставини і стали підставою для звернення до суду з позовом про позбавлення відповідачки батьківських прав.
Представник органу опіки та піклування Володимирецької РДА в судове засідання не з'явився, але надали суду заяву в якій просили розгляд справи проводити у відсутності їх представника, заявлені вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував проти позбавлення його батьківських прав, про що подав письмову заяву, клопотав про розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Суд заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши інші обставини справи, проаналізувавши всі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільну справу у межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки і піклування, прокурор, сама дитина, яка досягла 14 років.
Сімейний кодекс України детально регулює питання застосування такого засобу захисту дитини, її прав та інтересів від посягань з боку її власних батьків , як позбавлення батьківських прав.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх або неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків.
Статтею 150 СК України передбачені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.
Стаття 164 СК України чітко встановлює перелік підстав позбавлення батьків батьківських прав.
Так, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення дітей до батьків. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка не досягла 18 років і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення від виконання обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток, як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних, інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм маралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_3 , є батьком сина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даний факт стверджується оглянутим в судовому засіданні та долученим до справи свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 .
Згідно листа Житомирської райдержадміністрації від 28.09.2020 року №700-6/176, в вбачається, що на обліку служби у справах дітей Житомирської райдержадміністрації перебуває дитина залишена без батьківського піклування, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дана дитина була доставлена у КП «Дитяча лікарня імені В.Й. Башека» на підставі акту органу внутрішніх справ України та закладу
охорони здоров'я про підкинуту та знайдену дитину та її доставку, від 14.09.2020
року.
Також згідно даного листа встановлено, що мама зазначеної дитини
- ОСОБА_4 , залишила сина та зникла у невідомому напрямку
На даний час місце її перебування невідоме.
Також в ОСОБА_4 є і старша дитина донька - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є студентом Житомирського агротехнічного
коледжу.
Згідно із заяви бабусі дитини - ОСОБА_5 , від 28.10.2020 року, онука ОСОБА_2 перебуває на її утриманні та вихованні оскільки мама дитини зникла у невідомому напрямку.
Працівниками служби у справах дітей було проведено бесіду із ОСОБА_3 , щодо його неповнолітніх дітей, в ході чого останній повідомив, що не проживає із власними дітьми, забирати сина ОСОБА_1 із закладу охорони здоров'я наміру не має, виховувати дитину не бажає, оскільки не вважає його своїм біологічним сином. Таку ж позицію висловив і відносно доньки ОСОБА_2 .
Згідно характеристики ОСОБА_2 виданої за місцем навчання
дитини вбачається, що батьки не цікавляться успіхами дитини, належної уваги вихованні
дитини не приділяли.
Згідно психолога - педагогічної характеристики ОСОБА_1
виданого по місцю виховання (заклад дошкільної освіти) з 01.09.2020 року дану
дитину в заклад приводила тільки бабуся.
Відповідно ч.ч.4,5 ст.19 СК України, при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Також ОСОБА_3 , був запрошений на засідання комісії, та в своїх
поясненнях членам комісії довів інформацію про те, що він не заперечує проти
позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 та
доньки ОСОБА_2 , оскільки наміру їх виховувати та утриманні не має.
Згідно висновку №5006/01-34/20 від 26.11.2020 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітніх дітей ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Володимирецької райдержадміністрації, за результатами засідання якої позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , відносно дітей ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , було визнано за доцільне.
Таким чином, надані по справі докази та пояснення надані ОСОБА_10 , вказують на свідоме небажання відповідача належним чином виконувати батьківські обов'язки, піклуватись про дітей та займатись їх вихованням.
Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що у судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_10 , вихованням та утриманням своїх неповнолітніх дітей не займається, ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, їх матеріальному утриманню, а тому є всі підстави для позбавлення відповідача батьківських прав.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60,88, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 150,164,165 СК України, Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року, суд -
Позов задоволити.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей сина ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суддя: О.В. Іванків
Учасникі процесу:
Позивач: Володимирецька районна державна адміністрація як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 22580870, юридична адреса: 34300, смт. Володимирець, вул. Грушевського, буд. 56, Володимирецького району, Рівненської області.
Відповідач: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований АДРЕСА_2