Справа № 364/114/21
Провадження № 3/364/40/21
23.02.2021 р. суддя Володарського районного суду Київської області Макаренко Л. А., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов 11.02.2021 р. від Відділення поліції № 4 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області зі складеним згідно з вимогами статей 255, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) протоколом про адміністративне правопорушення від 07.02.2021 р. серії ДПР18 № 434626 щодо притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працює,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 07.02.2021 р. близько 22:40 год. в смт Володарка (Київська обл.) по вул. Миру керував транспортним засобом марки «ГАЗ 24», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: мав запах алкоголю з порожнини рота, не чітку ходу, почервоніння шкіри обличчя; від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (зі змінами, далі - Правила дорожнього руху).
У судове засідання 23.02.2021 р. ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце розгляду належно повідомлений, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення йому судової повістки особисто 17.02.2021 р.; про причини неявки суд не повідомив, заяв та/або клопотань про відкладення судового засідання не подавав. Відтак неявка названої особи не є перешкодою для розгляду справи згідно з частиною першою статті 268 КУпАП.
Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 р. у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, не з'явився.
Дослідивши відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення і доданих до нього матеріалах, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (статті 252 КУпАП), вирішуючи справу, суд виходить з такого.
Відповідно до абзацу п'ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
01.07.2020 р. набрав чинності Закон України Закону України від 22.11.2018 р. № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», яким, окрім іншого, було викладено в новій редакцію статтю 130 КУпАП, якою, починаючи з 01.07.2020 р. передбачено адміністративну відповідальність не водіїв транспортних засобів, а за керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
17.06.2020 р. Верховною Радою України було прийнято Закону України за № 720-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», яким, окрім іншого, внесено зміни до названого вище Закону України від 22.11.2018 р. № 2617-VIII та виключено пункти цього Закону щодо викладення в новій редакції статті 130 КУпАП, а також зазначено, що цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України від 22.11.2018 р. № 2617-VIII, тобто з 01.07.2020 р.; цей Закон України від 17.06.2020 р. № 720-ІХ офіційно опублікований у газеті «Голос України» 03.07.2020 р.
Разом з тим до Володарського районного суду Київської області 04.01.2021 р. надійшов лист Верховного Суду від 31.12.2020 р. вих № 3566/0/2-20 у відповідь на численні звернення судів першої та апеляційної інстанції щодо редакції статті 130 КУпАП, яким судам надіслано для врахування в роботі отриману відповідь Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності від 15.12.2020 р. з доданим витягом з КУпАП щодо редакції статті 130 (копію листа Верховного Суду долучено до матеріалів справи).
З огляду на це суд застосовує статтю 130 КУпАП у редакції, надісланій Верховним Судом для врахування в роботі.
Аналогічний підхід щодо чинної редакції статті 130 КУпАП застосовується Київським апеляційним судом, рішення якого в даній категорії справ є остаточними (зокрема, постанова Київського апеляційного суду від 01.12.2020 р. у справі № 939/1409/20 тощо).
Вирішуючи питання щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого зазначеною редакцією частини першої статті 130 КУпАП, суд виходить з такого.
Відповідно до абзацу п'ятого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух», підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема, у стані алкогольного сп'яніння.
За порушення зазначеної заборони частиною першою статті 130 КУпАП передбачено притягнення особи (водія) до адміністративної відповідальності.
При цьому ознакою об'єктивної сторони названого адміністративного правопорушення окрім іншого є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, об'єктивна сторона складається із сукупності ознак, а саме: керування транспортним засобом особою та відмова від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння.
Пунктом 2.5. Правил дорожнього руху встановлено беззаперечний обов'язок (а не право) водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану, зокрема, алкогольного сп'яніння.
Отже, сама по собі відмова водія від проходження зазначеного огляду утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.
За приписами статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків, а в разі незгоди водія на проведення такого огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, або ж в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема:
- обставинами, викладеними у протоколі про адміністративні правопорушення (який є одним із джерел доказів у силу частини першої статті 251 КУпАП), в якому, окрім іншого, зазначено відомості двох свідків, у присутності яких оформлювався цей протокол, а також письмові пояснення ОСОБА_1 щодо визнання ним вини та вживання алкогольних напоїв («випив стакан пива», як вказано в протоколі);
- оптичним диском з відеозаписом фіксації правопорушення, з якого вбачається особиста відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі з поясненням, що він пив пиво, про вимоги закону він знає, водійських прав не має;
- копією постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАВ № 129890 від 07.02.2021 р., відносно керування ним транспортним засобом без права керування таким транспортним засобом;
- розпискою ОСОБА_2 від 07.02.2021 р. про передачу згаданого вище автомобіля через відсторонення ОСОБА_1 , який керував цим транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
У зв'язку з наведеним суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, що обтяжують його відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених статтею 35 КУпАП, судом не встановлено.
Передбачених статтею 34 КУпАП обставин, що пом'якшують йому відповідальність за адміністративні правопорушення, судом не встановлено.
Зважаючи на викладене та враховуючи особу правопорушника, відсутність обтяжуючих тапом'якшуючих відповідальність обставин, суд дійшов до висновку, що на нього має бути накладено єдине можливе адміністративне стягнення, передбачене санкцією частини першої статті 130 КУпАП, у виді штрафу у фіксованому розмірі, оскільки такий вид стягнення може забезпечити його виправлення.
Разом із тим підстав для позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами суд не вбачає, оскільки за наявними матеріалами справи встановлено, що водійські права в нього не вилучалися через те, що таких прав він не має, що підтверджено відомостями зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення та копією постанови про притягнення його до відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП через керування транспортним засобом без отримання посвідчення водія (згадана вище постанова серії БАВ № 129890 від 07.02.2021 р.).
За роз'ясненням пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд не вправі застосовувати адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
На підставі статті 40-1 КУпАП з порушника слід стягнути судовий збір на користь держави у встановленому статтею 4 Закону України «Про судовий збір» розмірі.
Керуючись частиною першою статті 130 КУпАП та статтями 33-35, 38, 40-1, 221, 276, 277, 283-285, 294, 300, 307, 308 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, без позбавленням права керування транспортними засобами.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений протягом 15 днів, у разі несплати штрафу у цей строк постанова суду надсилається для примусового виконання, а штраф буде стягнуто у подвійному розмірі (статті 307, 308 КУпАП).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у дохід держави судовий збір у розмірі 454 грн. 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Копію цієї постанови суду надіслати ОСОБА_1 , прокуророві та до Відділення поліції № 4 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області - до відома та виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення зазначеного десятиденного строку, встановленого для її оскарження.
Суддя Л. А. Макаренко
Постанова набрала законної сили з "_____" __________20__ року.
Строк предявлення постанови до виконання три місяці.