Справа № 295/12257/20
23 лютого 2021 року смт. Брусилів
Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Миколайчук П.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Брусилівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
з участю захисника - адвоката Невмержицького М.С.,
16.10.2020 до Брусилівського районного суду Житомирської області за підсутністю з Богунського районного суду м. Житомира надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно протоколу ВАБ № 267323 від 26.09.2020 року, ОСОБА_1 о 20 год. 30 хв. в с. Болячів по вул. Центральній перебував без документів, що посвідчують особу, чим порушив п.п.2 п. 10 Постанови КМ України № 641 від 22.07.2020 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП.
За клопотанням захисника та в зв'язку зі зміною законодавства, постановою від 17.12.2020 протокол повернуто на доопрацювання, після чого повторно надійшов до суду 17.02.2021
В судове засідання 23.02.2021 ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. З огляду на те, що ОСОБА_1 отримував судову повістку за вказаною ним же адресою та його інтереси при розгляді справи представляє захисник, суд розглядає справу без участі ОСОБА_1 .
Захисник адвокат Невмержицький М.С. надав суду докази що, на думку захисту, спростовують факт наявності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . Пояснив, що 26.09.2020 ОСОБА_1 , перебував не на вулиці, а на своєму подвір'ї, де був незаконно затриманий працівниками поліції й доставлений в райвідділ без документів. В подальшому за вказані дії працівників поліції притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Вказав, що жодних доказів перебування ОСОБА_1 без документів на вулиці нема, ним додані письмові пояснення спростовують вчинення правопорушення. Просив суд закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, суд приходить до наступного висновку.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, відповідно до статті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України,особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законом. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності ззаконом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Відповідно до ст. 44-3 КУпАП (в редакції на час складання протоколу 26.09.2020) порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №1000-IX від 06.11.2020 року, який набув чинності 21.11.2020 року, статтю 44-3 доповнено частиною другою.
Після повернення на доопрацювання матеріали уточнені шляхом посилання саме на ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 221 КУпАП, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Однак, в протоколі ОСОБА_1 інкримінується порушення п.п.2 .п. 10 постанови КМ України № 641 від 22.07.2020, яка передбачала, що на території України на період дії карантину забороняється: перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.
Станом на день розгляду справи п.п.2 п. 10 Постанови КМ України № 641 від 22.08.2020 втратив чинність на підставі Постанови КМ № 1236 від 09.12.2020.
Відтак, в протоколі щодо ОСОБА_1 зазначено нормативний акт, який наразі не є чинним, суд самостійно не вправі змінювати кваліфікацію дій особи, а в ході доопрацювання матеріалів вказаний недолік не усунуто.
Також як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не зібрано жодних доказів, які б у своїй сукупності були достатні для висновку поза розумним сумнівом про доведеність вчинення ним інкримінованого адміністративного правопорушення, а сам ОСОБА_1 послідовно заперечував скоєння правопорушення.
Так, в порушення вимог ст. 251 КУпАП та п. 15 «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 № 1376, до матеріалів справи не додано пояснень свідків, а доданий відеозапис відображає лише процедуру складання протоколу, а не саму подію правопорушення.
Враховуючи, що відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, приходжу до переконання, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Керуючись ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 44-3, 245, ч. 1 ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, - закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя П. В. Миколайчук