23 лютого 2021 року
Київ
справа №160/11585/19
адміністративне провадження №К/9901/36140/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року у справі №160/11585/19 за позовом Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,
Комунальне підприємство «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради звернулось до суду з позовом до Східного офісу Держаудитслужби, в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби за результатом моніторингу UA-V-2019-08-01-000030 у закупівлі UA-2019-04-18-001257-b.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року в задоволенні позовної заяви відмовлено. Суд встановив, що відповідач, проводячи моніторинг закупівлі, діяв на підставі та у межах повноважень встановлених законом. Підстави для винесення відповідачем висновку за результатом моніторингу UA-V-2019-08-01-000030 є підтвердженими та обґрунтованими.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 160/11585/19 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано висновок Східного офісу Держаудитслужби за результатом моніторингу UA-V-2019-08-01-000030 у закупівлі UA-2019-04-18-001257-b.
У своїй касаційній скарзі Східний офіс Держаудитслужби просить постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року скасувати та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року.
Верховний Суд ухвалою від 18 січня 2021 року визнав неповажними підстави пропуску строку касаційного оскарження й залишив касаційну скаргу без руху, встановивши скаржнику строк у десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду: 1) клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, де вказати інші підстави пропуску з наданням відповідних доказів їх поважності; 2) документу про сплату судового збору.
На виконання цієї ухвали та в межах наданого строку, відповідач надіслав до Верховного суду платіжне доручення №2979 від 24 грудня 2020 року на суму: 3842 грн та клопотання про поновлення строку касаційного оскарження разом із доказами в підтвердження дати отримання скаржником повного тексту оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції (надав ксерокопію журналу видачі копій судових рішень сторонам по справі Третього апеляційного адміністративного суду).
Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відтак, враховуючи, що відповідач звернувся до Верховного Суду в межах тридцятиденного строку з дня вручення йому оскаржуваної постанови апеляційного суду, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження належить задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
На виконання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень Східний офіс Держаудитслужби посилається на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує на необхідність відступлення від висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 5 березня 2020 року у справі №640/467/19 щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
В обґрунтування зазначеного, скаржник наводить положення Закону України «Про публічні закупівлі» №922-VIII та наказу Держаудитслужби від 23 квітня 2018 року №86 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу закупівлі та порядку його заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 червня 2018 року №654/32106, вказуючи на відсутність обов'язку в органу державного фінансового контролю визначати у висновку про результати моніторингу закупівлі способу усунення порушень.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Водночас, в обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження, скаржник посилається також на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: частини третьої статті 17, пункту 4 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі», вимог наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 22 березня 2016 року №490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель».
Пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо мотивованими та потребують перевірки.
Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку, передбаченого статтею 329 цього Кодексу, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 327-331, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд
Визнати поважними підстави пропуску строку Східним офісом Держаудитслужби на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року у справі №160/11585/19.
Відкрити касаційне провадження за скаргою Східного офісу Держаудитслужби на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2020 року у справі №160/11585/19 за позовом Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку.
Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали справи №160/11585/19.
Встановити іншим учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з моменту вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі для подання відзиву на касаційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії такого відзиву з доданими до нього документами іншим учасникам справи.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
………………………........
……………………….........
………………………..........
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду