23 лютого 2021 року
Київ
справа №200/5415/20-а
адміністративне провадження №К/9901/1410/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Данилевич Н.В., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року
у справі №200/5415/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просив:
- стягнути з відповідача на підставі статей 116, 117 КЗпП України середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто з дня звільнення 05.07.2019 року по 25.05.2020 року у сумі 202 806,50 грн;
- моральну шкоду, що була завдана порушенням прав позивача у вигляді несвоєчасної виплати належних грошових сум на час звільнення у сумі 30 000 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року та частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, стягнення моральної шкоди.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ЄДРПОУ: 40109058, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Нахімова, 86) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 3000 (три тисячі) грн.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, стягнення моральної шкоди - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору та надано час скаржнику для виправлення недоліків касаційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору в розмірі 4 656,14 грн.
На виконання вимог ухвали від 25 січня 2021 року скаржником подано заяву про усунення недоліків, до якої позивачем долучено копію квитанції про сплату судового збору в розмірі 4 656,14 грн.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №200/5415/20-а є посилання у касаційній скарзі на пункти 1 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з якими суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку та, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховані висновки Верховного Суду у справі № 161/7196/19 від 22.09.2020 року, в якому Верховний Суд зазначив «Згідно із частиною першою статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Встановивши спричинення моральних страждань позивачки внаслідок порушення відповідачем її законних трудових прав, апеляційний суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди. При цьому судом апеляційної інстанції при визначенні розміру такої шкоди враховані вимоги об'єктивності, розумності й справедливості.»
Також позивач посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №761/9584/15-ц (постанова від 26.06.2019), в якій вказано, що для застосування принципу пропорційності суд повинен враховувати, що, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати:
- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
- ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Щодо посилання скаржника на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України Суд зазначає наступне.
Згідно із пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У тексті касаційної скарги заявник указує, що підставою звернення до Суду із даною скаргою щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, є, також, пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального законодавства.
Однак, з огляду на те, що пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України є відсильною нормою, то обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв'язку із посиланням на відповідний підпункт та частину статті 353 КАС України. Скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України, оскільки судом належним чином не досліджено наявні у справі докази, а також помилково зазначено, що позивачем не надано доказів заподіяння моральної шкоди.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пунктів 1, 4 частини 4 статті 328 КАС України, а саме - не врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду у справі № 161/7196/19 від 22.09.2020 року (щодо застосування статті 237-1 КЗпП України) та у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №761/9584/15-ц від 26.06.2019 року (щодо зменшення розміру відшкодування, визначеного, виходячи з середнього заробітку за час затримання розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України), а також порушення норм процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів щодо спричинення моральної шкоди.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року у справі №200/5415/20-а.
Витребувати з Донецького окружного адміністративного суду справу №200/5415/20-а.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська
Судді Н.А. Данилевич
Н.В. Шевцова