23 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 120/4215/19-а
провадження № К/9901/1824/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Літинська виправна колонія № 123» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення коштів за період вимушеного прогулу,
16 січня 2021 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано десять днів з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом зазначення підстав пропуску процесуального строку на касаційне оскарження за період з 07 грудня 2020 року по 16 січня 2021 року та надання відповідних доказів, а також подання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням належних обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Так, суд роз'яснив, що скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
На виконання указаного судового рішення 11 лютого 2021 року на адресу суду касаційної інстанції надійшло клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, проаналізувавши доводи якого та матеріали касаційної скарги, суд, із урахуванням положень статті 329 КАС України, дійшов висновку про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення.
Разом з цим, на адресу суду касаційної інстанції надійшла уточнена касаційна скарга ОСОБА_1 .
Дослідивши касаційну скаргу та подану на виконання вимог ухвалою від 25 січня 2021 року уточнену касаційну скаргу на предмет відповідності вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, суд установив, що її автор посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, в обґрунтуваннях вказує на правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 826/12205/17, що не є належним обґрунтуванням в розумінні пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Також в уточненій касаційній скарзі в обґрунтування зазначеної підстави міститься виклад фактичних обставин справи, цитування рішень першої та апеляційної інстанцій і нормативно-правових актів та абстрактне зазначення, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі належно вмотивованих визначених законом підстав для касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Отже, заявник не усунув недоліки касаційної скарги, що стали підставою для залишення її без руху.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись статтями 169, 329, 332 КАС України,
Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року в адміністративній справі № 120/4215/19-а і поновити цей строк.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 120/4215/19-а за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Літинська виправна колонія № 123» про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення коштів за період вимушеного прогулу повернути особі, що її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді Н. А. Данилевич
Н. В. Шевцова