ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 лютого 2021 року м. Київ № 640/13573/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу:
за позовомОСОБА_1
до третя особа Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа: Головне управління державної казначейської служби України у м.Києві, в якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо несформування та неподання до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від договірної вартості квартири у суммі 14 408,00 грн. сплаченого згідно з квитанцією №ПН2288285 від 21.01.2020 р.; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 14 408,00 грн. сплаченого згідно з квитанцією №ПН2288285 від 21.01.2020 р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2020 р. відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, згідно п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, як такий, що придбаває житло вперше, а тому сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, під час укладення договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню.
Представник відповідача надіслав до суду відзив, в якому заперечував проти позову, зазначивши, що органи Пенсійного фонду України не мають можливості перевірити факти придбання позивачем житла вперше або набування житла особою, яка перебуває в черзі на його отримання. Крім того, представник відповідача зауважив, що у відповідача відсутні повноваження щодо повернення з бюджету коштів, сплачених з операції купівлі-продажу нерухомого майна, у зв'язку з чим, представник відповідача просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Представник третьої особи надіслав пояснення на адміністративний позов в якому зазначає, що органом, який контролює справляння відповідних надходжень до бюджету у сфері обов'язкового пенсійного страхування є Пенсійний фонд України, а тому саме на відповідача покладено обов'яязок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби України відповідного подання про повернення коштів, у разі наявності підстав для його прийняття.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
10.02.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ВАЛПРИМ », що діє від імені та за рахунок активів Пайового закритого недиверсіфикованого венчурного інвестиційного фонду «Комфорт таун» як продавцем та ОСОБА_1 , як покупцем укладено договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти у власність квартиру АДРЕСА_1 .
Даний договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Магомедовою М.Г.
Так, позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачене ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 15.07.1999, в розмірі 1% від вартості квартири, що склало 14 408,00 грн., призначення платежу: 1% - збір з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна від ОСОБА_1 , платник: ОСОБА_1 , що підтверджується копією квитанції №ПН2288285 від 21.01.2020.
Вважаючи, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачено помилково, 18.02.2020 позивач звернулась до відповідача з заявою про повернення помилково сплачених коштів, оскільки позивач звільнений від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла вперше.
За результатами її розгляду, 27.02.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві надало відповідь, викладену в листі №2600-0502-8/28083, якою відмовило позивачу у поверненні запитуваних коштів, мотивуючи тим, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходження бюджету відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного чи місцевих бюджетів. Для встановлення правових підстав щодо повернення коштів збору операцій купівлі - продажу нерухомого майна рекомендовано звернутися до суду.
Не погодившись із вищенаведеною відмовою та для захисту своїх прав позивач звернувся з позовом до суду.
Розглядаючи позовні вимоги по суті, суд встановив наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування регулюється Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР та постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 «Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій».
Згідно з п.9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 цього ж передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок).
Згідно з абзацом 1 п. 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до п. 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
З аналізу наведених норм вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування
Відповідно до статті 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787 (далі - Порядок №787).
Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-2, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 року №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Отже, виходячи з вищевикладеного, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, придбаного особою вперше, сплачено позивачкою помилково, за відсутності обов'язку здійснювати такий платіж, у зв'язку з чим цей збір, сплачений при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу, підлягає поверненню у законодавчо встановленому порядку.
Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Окрім того, суд вважає непереконливими посилання відповідача на відсутність механізму перевірки інформації про те, чи перебуває особа в черзі на одержання житла та чи вперше придбаває нерухомість, як на підставу для відмови у поверненні помилково сплачених коштів з огляду на таке.
Так, за відсутності відповідного правового механізму перевірки зазначеної інформації саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Таким чином, посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачці в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі №819/1249/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 72867170), від 20.02.2018 року у справі №819/1730/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 72365003), від 14.02.2018 року у справі №826/23087/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 72288763), від 31.01.2018 року у справі №819/1667/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 71979246), від 30.01.2018 року у справі №819/1498/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 71911510), від 14.11.2019 року у справі №819/442/17(реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР85645767).
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність і обґрунтованість позовних вимог позивача, у той же час, відповідач правомірність своїх дій суду не довів.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 19, 77, 90, 139, 194, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо не сформування та не подачі до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості квартири у сумі 14 408,00 грн., сплаченого згідно з квитанцією №ПН2288285 від 21.01.2020 р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 14 408,00 грн (чотирнадцять тисяч чотириста вісім гривень 00 коп) згідно з квитанцією №ПН2288285 від 21.01.2020 р.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.С. Мазур