ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
16 лютого 2021 року Справа № 923/1405/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д., за участю секретаря судового засідання Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі:
позивача-1: Роздольненської сільської ради Каховського району Херсонської області, код ЄДРПОУ 26348893, вул. Шуменська, 1, с. Роздольне Каховського району Херсонської області,
позивача-2: Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, код ЄДРПОУ 39766281, вул. Університетська, 136-а, м. Херсон,
до відповідача-1: Чорноморівської гімназії Каховської районної ради Херсонської області, код ЄДРПОУ 24963111, вул. Дружби, 16, с.Чорноморівка Каховського району Херсонської області,
до відповідача-2: Приватного виробничо-комерційного підприємства "Русь", код ЄДРПОУ 21299434, вул. Пушкіна, 2а, с. Чорноморівка, Каховського району Херсонської області,
про визнання недійсним договору про спільну діяльність, додаткової угоди № 1 до договору та зобов'язання повернути земельну ділянку,
за участю прокурора відділу Херсонської обласної прокуратури - Коваленко Т.О., посвідчення № 057481 видане 15.10.2020,
представників сторін:
від позивача-1: не з'явився,
від позивача-2: Попкова Ю.П., Виписка з ЄДРЮО, ФОП та ГФ № 495904840589 від 23.11.2020,
від відповідача-1: не з'явився,
від відповідача-2: не з'явився,
Керівник Каховської місцевої прокуратури Херсонської області звернувся до Господарського суду Херсонської області в інтересах держави в особі Роздольненської сільської ради Каховського району Херсонської області та Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області з позовними вимогами до відповідачів: Чорноморівської гімназії Каховської районної ради Херсонської області та Приватного виробничо-комерційного підприємства "Русь".
Прокурор просить суд визнати недійсним договір про спільну діяльність №1 від 02.01.2015 що укладений між Чорноморівською ЗОШ І-ІІІ ступенів та ПВКП «Русь»; визнати недійсною додаткову угоду №1 (без дати) до договору про спільну діяльність №1 від 02.01.2015 укладений між Чорноморівською ЗОШ І-ІІІ ступенів та ПВКП «Русь»; зобов'язати ПВКП «Русь» звільнити на користь Чорноморівської гімназії Каховської районної ради займану ним земельну ділянку комунальної форми власності площею 55 га вартістю 1553727,41грн.
Ухвалою від 04.01.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначив перше засідання по справі на 02 лютого 2021 року на 10:00 год. у приміщенні Господарського суду Херсонської області за адресою: м. Херсон, вул. Театральна, 18, зал судових засідань № 214, встановив відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву - п'ятнадцять днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, встановив прокурору та позивачам строк для надання суду додаткових доказів та відповіді на відзив - 30 днів з дня відкриття провадження у справі.
До суду 01.02.2021 відповідачі-1,2 надали відзиви на позовну заяву відповідно до яких просять суд закрити провадження у справі, судовий розгляд проводити за їх відсутності.
Ухвалою від 02.02.2021 суд відклав розгляд справи на 16.02.2021.
На адресу суду 11.02.2021 надійшла заява від Приватного виробничо-комерційного підприємства "Русь", за текстом якої відповідач визнає позов та просить суд розглядати справу без участі його представника.
Прокурором 16.02.2021 подано до суду пояснення, у яких прокурор підтримує вимогу щодо визнання недійсним договору про спільну діяльність № 1 від 02.01.2015 та додаткову угоду № 1, щодо вимоги про повернення земельної ділянки суд просить суд закрити провадження за цією вимогою у зв'язку з відсутністю предмету спору.
І. Позиція прокурора та позивачів:
Каховською місцевою прокуратурою встановлено факт порушення інтересів держави в особі Роздольненскої сільської ради.
Відповідного до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ХС №001727 від 17.01.2002 Чорноморівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня є постійним користувачем земельної ділянки площею 55 га з цільовим призначенням - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, ведення сільського господарства.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником даної земельної ділянки з 15.01.2019 є Роздольненська сільська рада.
Чорноморівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступеня (на даний час Чорноморівська гімназія Каховської районної ради) укладено з Приватним виробничо-комерційним підприємством «Русь» (далі - ПВКП «Русь») договір про спільну діяльність № 1 від 02.01.2015.
Розділом І договору «Предмет та мета» передбачено, що за даним Договором сторони домовились про організацію спільної діяльності в сфері розвитку нових агрономічних технологій, для досягнення більш ефективного використання земельної ділянки, яка належить Чорноморівській ЗОШ на праві постійного користування, Сторони можуть надавати один одному будь-яку фінансову, технологічну або організаційну допомоги.
Мета даного договору виконується лише фактично однією зі сторін договору, а саме: ПВКП «Русь» шляхом власного виробництва на земельній ділянці Чорноморівської загальноосвітньої школи, сільськогосподарських культур з використанням власних засобів, матеріалів та техніки.
Отже, мета даного договору не є спільною для обох сторін, оскільки лише ПВКП «Русь» фактично наділений зобов'язаннями щодо обробітку земельної ділянки, а саме: розділом 4 Договору передбачено зобов'язання ПВКП «Русь» після підписання Договору невідкладно приступити до сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин; пакування та підготовки до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекції та силосування сільськогосподарської продукції, відповідно до нових агрономічних технологій. Забезпечити професійну підготовку відповідного персоналу для виконання сільськогосподарських робіт.
Відповідно до ст. 1133 Цивільного кодексу України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.
У розділі 6 «Внески сторін» вказаного Договору встановлено, що внески Чорноморівської ЗОШ є земельна ділянка, розміром 55 га. Доля Чорноморівської ЗОШ складає становить 1 %, але у будь-якому випадку не менше ніж 82 500,00 грн в календарний рік.
Внесок ПВКП «Русь»: сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин; пакування та підготовки до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекції та силосування сільськогосподарської продукції, зберігання сільськогосподарської продукції; сільськогосподарська техніка, насіннєвий матеріал, трудова участь. Доля ПВКП «Русь» складає 99%. Внесок ПВКП «Русь'не мають визначеної грошової форми.
Відповідно до розділу 8 Договору «Розподіл результатів спільної діяльності» продукція вироблена у результаті спільної діяльності є власністю ПВКП «Русь». Всі доходи, отримані за даною угодою внаслідок спільної діяльності, використовуються в першу чергу на відшкодування матеріальних втрат. Прибуток підлягає розподілу пропорційним часткам, визначеним в розділі 6 Договору. Фактичний розподіл прибутку здійснюється сторонами щорічно до 31 листопада ПВКП «Русь», шляхом перерахування Чорноморівській ЗОШ відповідної суми грошових коштів, але у будь-якому випадку не менше 82 500,00 грн.
Проте, на думку прокурора, вищевказаний Договір укладено усупереч вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним.
Внесками у спільну діяльність можуть бути грошові суми, майно, трудова участь, надання послуг, розробка і забезпечення проектною документацією тощо.
У договорі про спільну діяльність №1 від 02.01.2015 - не визначено обов'язки Чорноморівської ЗОШ виконання яких призведе до досягнення спільної мети, не визначено грошова оцінка вкладів учасників за домовленістю сторін; не покладено на одну із сторін ведення бухгалтерського обліку; не визначено обов'язки учасників щодо утримання спільного майна, обов'язку солідарного відшкодування збитків за результатами спільних зобов'язань.
Таким чином, спірний договір суперечить ст. ст. 1133, 1134, 1136, 1137, 1138 ЦК України, якими визначено умови спільної діяльності.
Зі змісту договору прокурором встановлено, що його укладено з порушенням чинного законодавства, оскільки, із суті договірних відносин сторін вбачається, що вказаний правочин є за своєю суттю договором оренди землі, а тому підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України, виходячи з наступного.
Договір від 02.01.2015 за своєю суттю є договором оренди землі, з огляду на те, що основною ознакою даного договору є надання за плату земельної ділянки у володіння і користування на певний строк.
Відповідно до п. 1.1, 6.1 Договору площа земельної ділянки, яку сторони зобов'язуються обробляти складає 55 га та перебуває у постійному користуванні Чорноморівської ЗОЧ1, згідно Державного акту на право постійного користування І-ХС №001727 від 17.01.2002.
Таким чином, вказаними умовами оскаржуваного правочину сторонами фактично узгоджено таку істотну умову договору про оренду землі, як об'єкт оренди, у розумінні ст. 15 Закону України «Про оренду землі».
Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 18.0.2020 року вартість земельної ділянки з кадастровим номером 6523586500:02:001:0249, загальною площею 55 га, власником якої є Роздольненській сільській раді Каховського району складає 1 553 727 гри.
прокурор вважає, що сторонами не був дотриманий встановлений нормами земельного законодавства порядок щодо передачі в оренду спірної земельної ділянки.
Право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч.І ст.92 Земельного кодексу України).
Земельним кодексом України, а також іншими нормативно-правовими актами, не передбачено право постійного користувача землею, розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам в платне користування.
Взявши на себе вказані вище права та обов'язки за спірним договором, Чорноморівська ЗОШ здійснила розпорядження вказаною земельною ділянкою, визначивши фактичну долю речі (майна) - земельної ділянки, площею 55 га, не маючи права на вчинення такого правочину.
За таких умов оспорюваний Договір є прихованим договором оренди землі, зміст якого суперечить вимогам передбаченим Цивільним та Земельним кодексам України, Закону України «Про оренду землі», не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому підлягає визнанню недійсним і зобов'язання за ним мають припинитись на майбутнє.
Окрім того ПВКВ «Русь» укладено з Чорноморівською ЗОШ додаткову угоду №1 (без дати) до договору про спільну діяльність №1 від 02.01.2015.
Додатковою угодою №1 (без дати) викладено п. 10.6. Договору викладено в новій редакції «Строк дії договору до 31.12.2020 року», яка підтверджує удаваність договору про спільну діяльність. Додатковою угодою №1 (без дати) викладено п.8.5. Договору викладено в наступній редакції фактичний розподіл прибутку здійснюється щорічно до 31 листопада ПВКП «Русь» шляхом перерахування Чорноморівській ЗОШ відповідної грошової суми грошових коштів, але у будь якому випадку не менше 130000,00грн.
За таких умов земельна ділянка загальною площею 55 га, має бути вилучена із користування ПВКВ «Русь».
З врахуванням поданого до суду відзиву на позовну заяву прокурором надані пояснення, у яких прокурор зазначає про підтримання заявленої вимоги щодо визнання укладених між відповідачами угод не дійсними, однак за позовною вимогою про звільнення земельної ділянки ПВКП «Русь» на користь Чорноморівської гімназії Каховської міської ради прокурор просить суд провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки після звернення прокурора з позовом земельну ділянку повернуто.
Стосовно інтересів держави, які підлягають захисту.
Прокурор зазначив, що надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора щодо захисту суспільно значущих інтересів гам, де це справді потрібно. Таку правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17.
Таким чином, відповідно до вище указаних положень та рішення Конституційного Суду України, із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням па законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Звернення прокурора із цим позовом спрямовано на відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності на час укладення договору 01.11.2018, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства.
Спір у даній справі виник із правовідносин щодо розпорядження Чорноморівською гімназією земельною ділянкою державної власності (до 01.11.2018) шляхом укладення з ПВКП «Русь» договору про спільну діяльність, за яким виникли фактичні орендні відносини.
Відповідачами не ставляться під сумнів питання дотримання прокурором порядку та умов звернення з позовом для захисту інтересів держави, судом цей порядок перевірено та встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави.
В той же час, суд враховує, що прокурор у цій справі виконує субсидіарну функцію, а інтереси держави представляє предстаник упоноваженого на захист інтересів держави органу.
Наведені прокурором обставини обумовлюють необхідність звернення Каховської місцевої прокуратури з даним позовом на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 53 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи, що спірним договором порушено економічні та суспільні інтереси держави, захист яких можливий лише в судовому порядку, а уповноважені органи не вжили заходів щодо захисту цих інтересів у прокурора наявні підстави для звернення до суду за їх захистом.
Представником Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області 02.02.2021 подано до суду письмові пояснення, з тексту яких вбачається, що позивач повністю підтримує заявлені прокурором вимоги з тих самих підстав та обґрунтувань.
ІІ. Позиція відповідачів:
Як вбачається з наданих суду відзивів відповідач-1 та 2 ухвалу про відкриття провадження у справі було отримано 18 січня 2021 року.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами відповідачи надали суду приблизно однакові заперечення проти позову.
Дійсно у постійному користуванні Чорноморівської гімназії перебуває земельна ділянка площею 55 га на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ХС №001727, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею №353 від 07.01.2002 року, виданого Семенівською сільською радою Каховського району 17.01.2002 року (далі - Земельна ділянка).
02 січня 2015 року між Чорноморівською гімназією та ПВКП «Русь» було укладено Договір про спільну діяльність №1. Пунктом 10.6. цього Договору визначено, що строк дії договору становить три роки з дня його підписання Сторонами.
У 2017 році було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про спільну діяльність №1 від 02 січня 2015 року. Зазначеною Додатковою угодою внесено зміни до п.10.6. Договору про спільну діяльність від 02 січня 2015 року та викладено його в наступній редакції: «Строк дії договору до 31 грудня 2020 року».
Таким чином, станом на 04 січня 2021 року (дата відкриття провадження у справі) Договір про спільну діяльність №1 від 02 січня 2015 року (в тому числі і Додаткова угода №1 від 2017 року) є припиненим внаслідок закінчення його строку дії.
Крім того, 31 грудня 2020 року Чорноморівською гімназією та ПВКП «Русь» складено Акт про припинення спільного обробітку земельної ділянки.
Таким чином, станом на 01 січня 2021 року Відповідач-1 та Відповідач-2 фактично припинили спільний обробіток земельної ділянки площею 55 га, яка перебуває у постійному користуванні Чорноморівської гімназії.
Відповідно, земельна ділянка з 01.01.2021 року є фактично звільненою, тому відносно позовної вимоги про звільнення земельної ділянки на користь Чорноморівської гімназії-також відсутній предмет спору.
У зв'язку з викладеним відповідачі просили суд закрити провадження у справі згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, якщо відсутній предмет спору.
Разом із тим, повідомляю, що на підставі п.3.2. рішення Каховської міської ради Херсонської області №129/4 від 24.12.2020 року внесено зміни до найменування закладу освіти (повного та скороченого) у зв'язку зі зміною засновника наступним чином: Чорноморівську гімназію Каховської районної ради Херсонської області на Чорноморівську гімназію Каховської міської ради (повне найменування) та Чорноморівську гімназію (скорочене найменування).
ІІІ. Мотивувальна частина рішення:
Дана справа розглядається за позовом Керівника Каховської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Роздольненської сільської ради Каховського району Херсонської області та Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області:
- визнати недійсним договір про спільну діяльність №1 від 02.01.2015 що укладений між Чорноморівською ЗОШ І-ІІІ ступенів та ПВКП «Русь»; визнати недійсною додаткову угоду №1 (без дати) до договору про спільну діяльність №1 від 02.01.2015 укладений між Чорноморівською ЗОШ І-ІІІ ступенів та ПВКП «Русь»;
- зобов'язати ПВКП «Русь» звільнити на користь Чорноморівської гімназії Каховської районної ради займану ним земельну ділянку комунальної форми власності площею 55 га вартістю 1553727,41грн.
Як встановлено судом та не заперечується учасниками справи, відповідного до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ХС №001727 від 17.01.2002 Чорноморівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня є постійним користувачем земельної ділянки площею 55 га з цільовим призначенням - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, ведення сільського господарства.
Між Чорноморівською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступеня (на даний час Чорноморівська гімназія Каховської районної ради) укладено з Приватним виробничо-комерційним підприємством «Русь» (далі - ПВКП «Русь») договір про спільну діяльність № 1 від 02.01.2015.
Розділом І договору «Предмет та мета» передбачено, що за даним Договором сторони домовились про організацію спільної діяльності в сфері розвитку нових агрономічних технологій, для досягнення більш ефективного використання земельної ділянки, яка належить Чорноморівській ЗОШ на праві постійного користування, Сторони можуть надавати один одному будь-яку фінансову, технологічну або організаційну допомоги.
У розділі 6 «Внески сторін» вказаного Договору встановлено, що внески Чорноморівської ЗОШ є земельна ділянка, розміром 55 га. Доля Чорноморівської ЗОШ складає становить 1 %, але у будь-якому випадку не менше ніж 82 500,00 грн в календарний рік.
Внесок ПВКП «Русь»: сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин; пакування та підготовки до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекції та силосування сільськогосподарської продукції, зберігання сільськогосподарської продукції; сільськогосподарська техніка, насіннєвий матеріал, трудова участь. Доля ПВКП «Русь» складає 99%. Внесок ПВКП «Русь» не мають визначеної грошової форми.
Відповідно до розділу 8 Договору «Розподіл результатів спільної діяльності» продукція вироблена у результаті спільної діяльності є власністю ПВКП «Русь». Всі доходи, отримані за даною угодою внаслідок спільної діяльності, використовуються в першу чергу на відшкодування матеріальних втрат. Прибуток підлягає розподілу пропорційним часткам, визначеним в розділі 6 Договору. Фактичний розподіл прибутку здійснюється сторонами щорічно до 31 листопада ПВКП «Русь», шляхом перерахування Чорноморівській ЗОШ відповідної суми грошових коштів, але у будь-якому випадку не менше 82 500,00 грн.
Відповідно до п. 1.1, 6.1 Договору площа земельної ділянки, яку сторони зобов'язуються обробляти складає 55 га та перебуває у постійному користуванні Чорноморівської ЗОШ, згідно Державного акту на право постійного користування І-ХС №001727 від 17.01.2002.
Пунктом 10.6. цього Договору визначено, що строк дії договору становить три роки з дня його підписання Сторонами.
У 2017 році було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про спільну діяльність №1 від 02 січня 2015 року. Зазначеною Додатковою угодою внесено зміни до п.10.6. Договору про спільну діяльність від 02 січня 2015 року та викладено його в наступній редакції: «Строк дії договору до 31 грудня 2020 року».
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з приписами частин 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами тощо.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Звертаючись з даним позовом до суду прокурором було направлено Головному управлінню Держгеокадастру у Херсонській області та Роздольненській сільській раді 22.12.2020 повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до положень статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 ЦК України).
Відповідно до статті 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів.
Частиною другою статті 1131 ЦК України визначено, що умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Частиною першою статті 1133 ЦК України визначено, що вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність, в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.
Зі змісту статей 1130-1133 ЦК України вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об'єднання осіб, які завдяки своїм вкладам досягають спільної мети.
Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
При цьому, суд зазначає, що зміст спірного договору та його правова природа не залежать від його назви.
Статтями 13, 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на дату укладення спірного договору) визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Таким чином, на відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі, договір оренди землі укладається саме на платній основі.
Правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).
Частинами 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на дату укладення спірного договору) визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, форма та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Судом встановлено, що порядок проведення між сторонами розрахунків передбачений п. 8.5. шляхом перерахування Відповідачу-1 відповідної суми грошових коштів, але у будь-якому випадку не менше 82 500,00 грн в календарний рік.
Такі розрахунки, згідно наведених вимог Закону України "Про оренду землі", є фактично орендною платою за право користування земельною ділянкою для, в даному випадку, вирощування сільськогосподарської продукції (п. 1.1 договору) та отримання відповідачем-1 плати за користування цією земельною ділянкою.
Порівняльний аналіз положень спірного договору з положеннями як глави 77 Цивільного кодексу України, так і ст.ст. 5, 13, 15 Закону України "Про оренду землі", в частині визначення його умов, дає підстави стверджувати, що між відповідачами в даній справі фактично був укладений договір оренди земельної ділянки.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення.
Частинами 1, 2 ст. 202 Господарського кодексу України передбачено як окремі підстави припинення господарського зобов'язання серед інших припинення зобов'язання за згодою сторін або у разі визнання недійсним за рішенням суду, при цьому момент з якого припиняються зобов'язання та наслідки для сторін є різними. Отже припинення зобов'язання внаслідок додаткової угоди з моменту її укладення не свідчить про відсутність спору за позовною вимогою про визнання недійсним договору.
У справах про визнання правочинів (договорів) недійсними предметом спору є саме дійсність (чи недійсність) договору - тобто відповідність його умов вимогам чинного на момент укладення цього договору законодавства. Наслідком такої невідповідності є прийняття судом рішення при визнання договору недійсним, тобто про його анулювання як юридичного факту, який мав наслідком виникнення зобов'язання.
У випадку припинення договору з підстав, не пов'язаних з його недійсністю (наприклад, належним виконанням чи розірванням за згодою сторін) припиняються зобов'язання за даним договором.
Частиною 2 ст. 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Але це не має наслідком припинення чи будь-яке інше розв'язання спору в частині відповідності умов договору як юридичного факту вимогам законодавства на момент його укладення, за вирішенням якого звертається позивач у даній справі.
Момент недійсності правочину врегульовано статтею 236 Цивільного кодексу України та передбачено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Враховуючи, що спірний договір почав діяти з моменту підписання - 18.03.2019 та передбачав обов'язки, які виконувались сторонами упродовж майже 2 років, а не містив обов'язків лише на майбутнє, тому до спірних правовідносин не застосовується ч.2 ст. 236 ЦК України.
Фактичне користування майном на підставі договору оренди у разі його недійсності хоча унеможливлює проведення між сторонами двосторонньої реституції, проте підлягають застосуванню особливості чітко визначені законодавцем для такого випадку ч.І ст. 216 ЦК України Стаття 216 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки недійсності правочину, а тому положення вказаної статті не можуть застосовуватись до підстав визнання правочину недійсним, що визначені ст. 215 ЦК України
За таких обставин, оскільки предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору. Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову.
Отже, заява відповідача про закриття провадження у справі у зв'язку з припиненням строку дії договору на момент звернення з позовом не підлягає задоволенню.
Однак суд враховує той факт, що 31.12.2020 відповідачами був підписаний акт про припинення спільного обробітку земельної ділянки, відповідно до якого зазначена, що земельна ділянка площею 55 га перебуває у постійному користуванні Чорноморівської гімназії Каховської міської ради.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
В іншій частині позовних вимог, а саме, за вимогою про визнання визнання недійсним договір про спільну діяльність №1 від 02.01.2015 та додаткову угоду №1 (без дати) до договору про спільну діяльність №1 від 02.01.2015 що укладені між Чорноморівською ЗОШ І-ІІІ ступенів та ПВКП «Русь», позов підлягає задоволенню.
Визнання позову є процесуальним правом відповідача, яке передбачено ч.2 ст.46 ГПК України. При цьому, відповідно до ч.1 та ч.4 ст.191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи, а у разі визнання відповідачем суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову, але, якщо визнання позову відповідачем суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно з ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір (двосторонній правочин).
Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно ж до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами (стороною) вимог зокрема, ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили (за ч.1 цієї статті) та якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами, для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який вони насправді вчинили.
Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
За наведеного у позовній заяві правового (юридичного) та фактичного обґрунтування заявленого прокурором позову за позовною вимогою про визнання недійсним договір про спільну діяльність №1 від 02.01.2015 та додаткову угоду №1 (без дати) до договору про спільну діяльність №1 від 02.01.2015 що укладені між Чорноморівською ЗОШ І-ІІІ ступенів та ПВКП "Русь", беручи до уваги наведені приписи ст.ст.203, 215, 216, 235 Цивільного кодексу України, та, з урахуванням викладеного у заявах по суті справи позивача-1 та відповідача, суд не встановив, щоб визнання позову відповідачами у даній справі за вказаною позовною вимогою суперечило б законодавству чи порушувало чиїсь права, свободи, інтереси.
Відповідно до ч.3 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачами.
Таким чином, суд приймає визнання позову відповідачами в частині позовної вимоги про визнання недійсним договорів, та задовольняє позов у цій частині у відповідності до ч.4 ст.191 ГПК України.
4. Розподіл судових витрат
Судовими витратами у справі є витрати органу прокуратури на сплату 4204грн судового збору за платіжним дорученням від 18.06.2020 № 958.
Підстави та порядок повернення сплаченого судового збору у разі, безпосередньо, закриття провадження у справі встановлено приписами спеціального закону, а саме п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", за якими у разі закриття провадження у справі (крім закриття провадження через відмову від позову, яка визнана судом) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% (п'ятдесят відсотків) судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно ж до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
З урахуванням визнання відповідачем до початку розгляду справи по суті заявленого прокурором позову, зокрема, в частині позовної вимоги про визнання недійсним договору про співпрацю та додаткової угоди № 1 до нього, поверненню органу прокуратури з державного бюджету підлягає 1051грн судового збору, що становить 50% судового збору, сплаченого при поданні позову за зазначеною вимогою.
Поряд з цим, у відповідності до положень п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, 1051грн судового збору підлягають стягненню з відповідачів, у зв'язку з задоволенням в повному обсязі позову в частині позовної вимоги про визнання недійсним договорів.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 185, 231, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд,
1. Позовні вимоги щодо визнання недійсним договір про спільну діяльність №1 від 02.01.2015 та додаткову угоду №1 (без дати) до договору про спільну діяльність №1 від 02.01.2015 що укладені між Чорноморівською ЗОШ І-ІІІ ступенів та ПВКП «Русь» - задовольнити.
2. Визнати недійсним договір про спільну діяльність №1 від 02.01.2015 що укладений між Чорноморівською ЗОШ І-ІІІ ступенів та ПВКП «Русь»; визнати недійсною додаткову угоду №1 (без дати) до договору про спільну діяльність №1 від 02.01.2015 укладений між Чорноморівською ЗОШ І-ІІІ ступенів та ПВКП «Русь».
3. Закрити провадження у справі за вимогою про зобов'язати Приватного виробничо-комерційного підприємства "Русь" звільнити на користь Чорноморівської гімназії Каховської районної ради займану ним земельну ділянку комунальної форми власності площею 55 га вартістю 1553727,41грн., у зв'язку з відсутністю предмету спору.
4. Судові витрати покласти на відповідачів.
5. Стягнути з Чорноморівську гімназію Каховської міської ради, код ЄДРПОУ 24963111, вул. Дружби, 16, с.Чорноморівка Каховського району Херсонської області, на користь Херсонської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 04851120, р/р № UA 568201720343100001000002291 банк - Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО 820172) судові витрати у розмірі 525,50 грн (п'ятсот двадцять п'ять гривень 50 копійок).
6. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства "Русь", код ЄДРПОУ 21299434, вул. Пушкіна, 2а, с. Чорноморівка, Каховського району Херсонської області, на користь Херсонської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 04851120, р/р № UA 568201720343100001000002291 банк - Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО 820172) судові витрати у розмірі 525,50 грн (п'ятсот двадцять п'ять гривень 50 копійок).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
7. Повернути з Державного бюджету України користь Херсонської обласної прокуратури (ЄДРПОУ 04851120, р/р № UA 568201720343100001000002291 банк - Державна казначейська служба України у м. Києві, МФО 820172) судовий збір у розмірі 3 153,00 грн. (три тисячі сто п'ятдесят три гривень 00 копійок).
8. Рішення надіслати всім учасникам провадження.
Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено та підписано 23.02.2021
Суддя П.Д. Пригуза