16 квітня 2007 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України Берднік І.С., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 серпня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 14 грудня 2006 року в справі за позовом виконавчого комітету Тернопільської міської ради до ОСОБА_1про демонтування господарської споруди,
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 серпня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 14 грудня 2006 року, позов виконавчого комітету Тернопільської міської ради задоволено. Зобов¢язано ОСОБА_1 демонтувати самовільно збудовану господарську споруду, сарай, розташовану по АДРЕСА_1, що позначена в інвентарній справі літерою “г».
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення Тернопільського міськрайонного суду від 11 серпня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 14 грудня 2006 року скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог виконавчого комітету Тернопільської міської ради відмовити.
Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обґрунтування касаційної скарги не містить доводів, які викликають необхідність перевірки їх матеріалами справи, наведені доводи та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 серпня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 14 грудня 2006 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.