Справа № 143/1356/20
19.02.2021 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Сича С.М.,
за участю секретаря Мельніченко Т.Б.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Погребище Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гопчицької сільської ради про визнання права власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди в порядку спадкування за законом,-
Встановив:
13 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок позначений літерою «А» з верандою позначеною літерою «а», загальною площею 42,5 кв. м., житловою площею 13,1 кв.м., ганок з козирком, літню кухню позначену літерою «Б», сарай позначений літерою «В», сарай позначений літерою «В-1», сарай позначений літерою «в», погріб з шиєю позначений літерою «Г», убиральню позначену літерою «Д», криницю позначену за номером 1, огорожу позначену за номером 2, ворота з хвірткою позначені за номером АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №15, виданим виконкомом Гопчицької сільської ради Погребищенського району Вінницької області.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складалася із земельної ділянки, цільове призначення якої є для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Гопчицької сільської ради, Погребищенського району, Вінницької області, житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані по АДРЕСА_2 .
Житловий будинок знаходиться на земельній ділянці, яка згідно рішення Гопчицької сільської ради від 02 квітня 1994 року була передана безкоштовно у приватну власність та постійне користування ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.
Земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН № 158545.
Житловий будинок, господарські будівлі та споруди належали спадкодавцю на підставі записів погосподарської книги № 1 та записів погосподарського обліку № 0055.
Інвентаризаційна вартість, з урахуванням індексу зміни ринкової вартості, житлового будинку, господарських будівель та споруд становить 79564 гривень.
Заява про прийняття спадщини до нотаріального органу нею була подана у передбачений законом строк (спадкова справа № 330/2017).
Після її звернення до нотаріального органу державним нотаріусом Швець О.В. їй було оформлено право власності на земельну ділянку та видано свідоцтво про право на спадщину за законом.
В частині видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю відомостей та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, правовстановлюючого документа, свідоцтва про право власності на будинковолодіння та його реєстрації у Вінницькому обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації.
Водночас, їй було роз'яснено, що згідно підпункту 4.15 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів зазначене питання вирішується в судовому порядку.
Державним нотаріусом була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
За таких обставин, з метою захисту своїх спадкових прав, вона змушена звернутися із цим позовом до суду.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, проте через канцелярію суду подала заяву, в якій просить позовну заяву розглянути без її участі та задовольнити позовні вимоги. (а.с. 39)
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте через канцелярію суду надійшла заява сільського голови Гопчицької сільської ради Погребищенського району Вінницької областіПрилуцького Р.М., в якій він просив розглянути справу без участі представника Гопчицької сільської ради, позовні вимоги визнає в повному обсязі (а.с. 73)
Від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у зв'язку з чим в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши позиції сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що визнання відповідачем позову слід прийняти, а позов задовольнити, виходячи із наступного.
Так, за змістом ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані в АДРЕСА_2 були побудовані ОСОБА_2 на земельній ділянці, яка була передана їй у приватну власність та користування на підставі рішення 14 сесії 21 скликання Гопчицької сільської ради Погребищенського району Вінницької області від 02.04.1994 року (а.с. 20).
Відповідно до відомостей, що містяться у технічному паспорті на будинок садибного типу з господарським будівлями і спорудами від 19.10.2020 року, вищезазначені об'єкти нерухомості побудовані в період з 1950 по 1990 роки (а.с. 13-17).
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 15 (а.с. 10). На день смерті вона постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 (а.с. 21).
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, до складу якого входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані в АДРЕСА_2 , та які належали померлій на підставі записів погосподарської книги №1 за 2016-2020 роки Гопчицької сільської ради, Погребищенського району, Вінницької області, технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 19.10.2020 року (а.с. 13-17).
Позивачка у встановлений законом строк спадщину прийняла, подавши відповідну заяву про прийняття спадщини до Погребищенської державної нотаріальної контори, що підтверджується копією спадкової справи №330/2017 щодо майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 47-72).
Однак, нотаріусом після відкриття спадкової справи позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на цілий житловий будинок з господарськими будівлями, які розташовані в АДРЕСА_2 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів про належність вищевказаного житлового будинку спадкодавцю за життя та відомостей про реєстрацію права власності на житловий будинок (а.с. 12).
Як роз'яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
В роз'ясненнях, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в Інформаційному листі №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», зазначено, що Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п.20 Інструкції). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
В ч.1 ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Частиною.1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права чи інтересу.
Згідно із ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Отже, зважаючи те, що ОСОБА_1 протягом встановленого законом строку прийняла спадщину, однак у неї існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд дійшов висновку, що з метою захисту майнових прав позивачки за нею необхідно визнати право власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, які розташовані в АДРЕСА_2 .
Ураховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, та беручи до уваги те, що позивачка бажає судові витрати, пов'язані з розглядом справи, залишити за собою, суд не вбачає підстав стягувати із відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок позначений літерою «А» з верандою позначеною літерою «а», загальною площею 42,5 кв. м., житловою площею 13,1 кв.м., ганок з козирком, літню кухню позначену літерою «Б», сарай позначений літерою «В», сарай позначений літерою «В-1», сарай позначений літерою «в», погріб з шиєю позначений літерою «Г», убиральню позначену літерою «Д», криницю позначену за номером 1, огорожу позначену за номером 2, ворота з хвірткою позначені за номером АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_2 , проживає: с.Гопчиця,Погребищенський район, Вінницька область, 22216;
Відповідач: Гопчицька сільська рада Погребищенського району Вінницької області
(с. Гопчиця, Погребищенський район, Вінницька область), ідентифікаційний код 04327659, 22216.
Суддя