Справа №:755/10889/20
Провадження №: 1-кс/755/869/21
"19" лютого 2021 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Києві заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 ,
за участю учасників кримінального провадження:
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
У провадженні судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019100040002894 від 28.04.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України (справа №755/10889/20, 1кп/755/335/21).
Як убачається з матеріалів, які надійшли на розгляд, 17 лютого 2021 року в судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_3 було заявлено відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 посилаючись на те, що під час розгляду даного кримінального провадження суддя ОСОБА_4 замінила йому захисника.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він заявив судді ОСОБА_4 відвід, оскільки вона порушила його право на захист, замінивши йому захисника ОСОБА_7 на іншого захисника, і саме в цьому він убачає її неупередженість.
Захисник ОСОБА_5 підтримав ОСОБА_3 та зазначив, що є сумнів у неупередженості головуючого суді у зв'язку з заміною обвинуваченому захисника, тому просить заяву ОСОБА_3 задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_6 проти задоволення заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 заперечував у зв'язку з її необґрунтованістю, оскільки не вбачає з боку судді порушень з огляду на те, що захисник ОСОБА_7 , якого замінила суддя на іншого захисника, неодноразово не з'являвся в судові засідання, чим затягував розгляд кримінального провадження.
У судове засідання прокурор не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Особа, якій заявлено відвід, суддя ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду заяви повідомлена належним чином, пояснень з приводу заявленого відводу не направила.
Заслухавши учасників судового провадження та дослідивши матеріали, які надійшли для розгляду, суддя приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.
Статтею 75 КПК України визначено обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року) наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).
У своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (див. рішення у справі "Фельдман проти України", заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Тобто, наведене указує на те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
При цьому, безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими». У цій ситуації, виходячи із предмета та меж судового розгляду провадження, в якому заявлено відвід, у ракурсі наведеного, у заяві ОСОБА_3 про відвід не простежується будь-яка залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість судді ОСОБА_8 щодо учасників кримінального провадження або обставин цієї справи, чи її необ'єктивність при її розгляді.
Не встановлено й інших підстав, передбачених статтями 75, 76 КПК, які б унеможливлювали розгляд справи вказаною суддею та викликали необхідність її відводу. При цьому, внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання без наявності з цього питання певних доказів чи інформації не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді. Сама ж по собі незгода з діями судді у провадженні чи постановленими ним процесуальними рішеннями організаційного характеру, не є підставою його відводу.
У справі № 826/14033/17 в ухвалі від 03.07.2019 року Верховний Суд сформував позицію про те, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У ході цього розгляду також не установлено з боку судді ОСОБА_8 умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в її неупередженості. Таким чином, суд вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін, не доведено обґрунтованості заявленого відводу та не доведено упередженості судді ОСОБА_4 , що унеможливлювало б постановлення нею об'єктивного судового рішення, та як наслідок встановлено, що підстави, визначені КПК України, для відводу судді відсутні.
Керуючись ст. 75, 80, 81, 321, 352, 353, 369-372, 376, 395 КПК України, Законом України «Про судоустрій та статус судді», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд
У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошено 22 лютого 2021 року о 17 годині 00 хвилин.
Суддя ОСОБА_1