Справа № 755/3217/21
про залишення заяви без руху
"19" лютого 2021 р. суддя Дніпровського районного суд м. Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Виконавчий комітет Сумської міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, -
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною заявою, в якій просить суд встановити факт належності ОСОБА_1 державного акту на право власності на землю серії І-СМ, №033469.
В заяві зазначається, що в державному акті допущено помилку в написанні прізвища заявника, що було підставою для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.
Відповідно до частин першої та другої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частина 1 ст. 315 ЦПК України містить перелік фактів, справи про встановлення яких можуть бути розглянуті судом, зокрема це факти належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - Постанова Пленуму), в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно вимог ст.318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
В п.3 Постанови Пленуму зазначено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.137 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст.274 ЦПК. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст.139 ЦПК постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Крім того, в п.12 Постанови Пленуму роз'яснено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Суд звертає увагу заявника, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме - належності правовстановлюючих документів особі, розглядаються судом, якщо організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Як убачається з матеріалів заяви, державний акт на право приватної власності на землю серії І-СМ, №033463 видано Сумською міською радою.
При цьому, до заяви не долучено ані доказу на підтвердження звернення заявника до Сумської міської ради із заявою про виправлення помилки в державному акті, ані доказів відмови Сумської міської ради у виправленні такої помилки.
Разом з тим, наявність вмотивованої віднови Сумської міської ради є передумовою звернення до суду за захистом своїх прав із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі.
Крім того, згідно заяви ОСОБА_1 просить встановити факт належності йому державного акту на право власності на землю серії І-СМ, №033469, проте до заяви долучено копію державного акту на право власності на землю серії І-СМ, №033463.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху, заявнику необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків заяви надати в письмовому вигляді заяву в новій редакції, з урахуванням наведених в ухвалі суду недоліків щодо її змісту (помилки в зазначенні номеру державного акту) та долучити письмову відмову Сумської міської ради у внесенні до державного акту відповідних виправлень.
До виправленої заяви необхідно додати її копію для вручення заінтересованій особі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 5, 10, 175, 185, 293, 315, 318 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Виконавчий комітет Сумської міської ради, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі - залишити без руху та запропонувати заявнику в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.