Справа № 755/1102/20
"09" лютого 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Чех Н.А.
за участю секретаря судових засідань - Кузьменко А.М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації про надання дозволу на зміну реєстрації місця проживання дитини без згоди батька, -
Позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що між нею та відповідачем 23.04.2010 року був зареєстрований шлюб, який було розірвано на підставі рішення суду від 13.10.2014 року. Від шлюбу вони мають дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за їх (батьків) згодою фактично проживає з батьком - відповідачем по справі, за адресою реєстрації останнього. Дошкільний навчальний заклад та школу, в які ходив, ходить син, знаходяться в Дніпровському районі міста Києва. За місцем реєстрації - АДРЕСА_1 син не проживає з народження. З 2016 року вона (позивач) зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_5 та двома їх спільними дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживають за адресою - АДРЕСА_2 , де діти офіційно зареєстровані та їх батько є власником даного житла, площа якого складає 26,88 кв.м. Вона і в усному і в письмовому вигляді зверталася до відповідача з проханням надати згоду на перереєстрацію сина ОСОБА_4 за адресою її (позивача) проживання чи за адресою проживання відповідача, але не отримала позитивного підтвердження від відповідача. Перереєструвати сина ОСОБА_4 їй потрібно для можливості продати квартиру АДРЕСА_3 , та поліпшити житлові умови, в тому числі своїх молодших дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Послалася на Закон України «Про охорону дитинства», ЦК України, Правила реєстрації міста проживання. В судовому засіданні позивач, її представник підтримали позовні вимоги, обґрунтування позову, просили надати дозвіл на зняття з реєстрації місця проживання сина ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 та здійснення реєстрації місця проживання за адресою фактичного проживання та реєстрації у відповідача - батька в квартирі АДРЕСА_4 . Представник позивача просив врахувати правову позицію, викладену в ухвалі ВССУ від 07.12.2016 року.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні. Пояснив, що син проживає з ним з народження. Квартиру по Новогоспітальній, де зареєстрований син, хочуть продати, реєстрували там сина за вимогою позивача та її матері. Квартира там двокімнатна, а він з сином проживають в однокімнатній квартирі. Син знаходиться повністю на його утриманні, мати (позивач) забирає навіть всі допомоги на дитину, що давав депутат. Просив врахувати, що позивач зі своєю сім'єю вже продала раніше дві квартири, дитина нічого від них не отримувала.
Третя особа Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Третя особа Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації в судове засідання не з'явилася, надали письмові пояснення та просили слухати справу без участі їх представника.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Вказана позовна заява зареєстрована в суді 22.01.2020 року.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями між 23.01.2020 року визначено головуючого суддю.
Судом витребувано та отримано 05.02.2020 року відомості електронного реєстру територіальної громади м.Києва щодо реєстрації відповідача.
Відповідно до ухвали від 05.02.2020 року відкрито провадження у справі, призначено справу до підготовчого засідання.
Відповідно до ухвали суду від 10.06.2020 року підготовче провадження закрите, справа призначена до судового розгляду.
29.01.2021 року від сторони позивача надійшла заява про долучення уточненої позовної заяви.
В судовому засіданні 09.02.2021 року уточнена позовна заява прийнята в частині інформації зміни адреси відповідача (номеру квартири).
Встановлено, що сторони по справі - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 23.04.2010 року по 13.10.2014 року, згідно копії свідоцтва про шлюб та рішення суду про розірвання шлюбу.
Сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_1 має ще двох дітей - сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьком цих дітей є ОСОБА_5 , що підтверджено копіями свідоцтв про народження.
Встановлено, що в квартирі АДРЕСА_3 (в минулому АДРЕСА_5 ) зареєстровані ОСОБА_10 (мати позивача), ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_11 (син сторін). Дитина ОСОБА_4 зареєстрований в даній квартирі з 01.10.2011 року. Вказана квартира є приватною власністю ОСОБА_1 (позивача) та її матері ОСОБА_10 .
Діти позивача син ОСОБА_8 та донька ОСОБА_9 зареєстровані за адресою - АДРЕСА_2 . Дана квартира є власністю їх батька ОСОБА_5 , що підтверджено довідками про реєстрацію та свідоцтвом про право власності на житло.
Встановлено та не оспорюється сторонами, що дитина сторін - син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з батьком - відповідачем ОСОБА_3 , за адресою: квартира АДРЕСА_4 . Дитина перебуває на утриманні батька. Дана квартира однокімнатна, відповідач зареєстрований в даній квартирі. Доказів того, що дана квартира є власністю позивача не було надано і ніхто з сторін на таке не посилався.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
Правилами реєстрації місця проживання, п.18 встановлено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). В п.26 Правил встановлено, що у разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами зняття з реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним із батьків здійснюється за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Відповідно до статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає. Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
По даній справі встановлено, що дитина сторін проживає з батьком, а зареєстрована за місцем реєстрації матері і адреса цієї реєстрації є квартирою, що частково належить на праві власності позивачу.
Метою даного позову є зняття з реєстраційного обліку дитини сторін - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для можливості позивачу - матері дитини, продати в подальшому квартиру та покращити свої та своїх інших дітей житлові умови. При цьому, житлові права дитини сторін ОСОБА_4 матір'ю (позивачем) не враховуються.
Як зазначено у ст. 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20.11.1989 № 44/25, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Аналізуючи встановлені в суді обставини, факти, та враховуючи зазначені вище норми законодавства, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог. При цьому суд виходить з того, що продаж належного позивачу майна, правом користування якого наділена дитина сторін, та придбання в подальшому іншого майна для покращення житлових умов осіб, в коло яких не входить дитина сторін - ОСОБА_4 , 05.06.2011 року, буде суперечити інтересам дитини. Той факт, що позивач має намір поліпшити житлові умови, окрім себе, і її неповнолітнім дітям сину ОСОБА_8 та доньці ОСОБА_9 , судом не приймається до уваги, оскільки всі діти мають рівні права та мають отримувати від обох батьків забезпечення, в тому числі і місцем реєстрації, проживання.
Посилання сторони позивача, як на судову практику, на ухвалу ВССУ від 07.12.2016 року, є безпідставне, оскільки спірним питанням тієї справи було визначення місця проживання дитини з матір'ю та надання дозволу на зняття з реєстраційного обліку та реєстрацію за місцем проживання матері. Обставини, підстави позовних вимог тієї справи та справи, що розглядається, є різні.
Згідно вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.
Статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації про надання дозволу на зміну реєстрації місця проживання дитини без згоди батька - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного судового рішення - 22.02.2021 року.
Суддя