Справа № 755/1029/21
Провадження №: 3/755/1041/21
"16" лютого 2021 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Дзюба О.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 21.12.2020 року о 00 год. 10 хв. ОСОБА_1 в м. Києві по бул. Перова керував транспортним засобом «Шкода Октавія» НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння обличчя. Пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» з результатом 0,80 % (проміле) в присутності двох свідків.
Своїми діями водій порушив п. 2.5 ПДР України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 у присутності свого захисника адвоката Тимощука М.В., свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнав та пояснив, що 21.12.2020 року він знаходився у власному автомобілі, сидячи на водійському сидінні та увімкнувши освітлювальні прилади і двигун для обігріву, автомобілем не керував. До вказаного місця перебування приїхав на цьому ж автомобілі в якості пасажира, за кермом перебував його товариш, який вже поїхав, оскільки поспішав. Знаходячись у власному автомобілі наміру керувати не мав, оскільки напередодні вживав алкогольні напої, тому чекав на іншого товариша, який сів би за кермо його автомобіля. Крім того, захисник ОСОБА_1 адвокат Пономаренко Я.В. подав письмове клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, яке обґрунтував, зазначивши, що в той час, коли до ОСОБА_1 під'їхали працівники патрульної поліції, останній не керував автомобілем, тому не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, вина ОСОБА_1 , що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП належними та допустимими доказами в сукупності, а саме: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 023826 від 21.12.2020 року за ч.1 ст. 130 КУпАП, який складений у максимальній відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та містить необхідні відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України; поясненнями свідків; актом огляду водія на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; чеком тестування на алкоголь приладу «Драгер» з результатом тесту 0.80% (проміле); відео, яке було знято з нагрудної камери поліцейського та записано на диск DVD-R.
З долученого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису достовірно встановлено, що автомобіль «Шкода Октавія» НОМЕР_1 21.12.2020 року під час проходження ОСОБА_1 тестування на алкоголь за допомогою приладу «Драгер» та складання протоколу знаходився на смузі для руху маршрутних транспортних засобів, де заборонено рух та зупинку інших транспортних засобів, що само по собі спростовує твердження ОСОБА_1 , що його автомобіль було припарковано саме в цьому місці для очікування іншої особи. Крім того, з даного відео вбачається, що ОСОБА_1 поводив себе ворожо та агресивно під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, виражався нецензурно, усних чи письмових пояснень та заперечень не надавав.
На підставі викладеного, суд вважає, що доводи особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, та його захисника про те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а також про те, що ОСОБА_1 21.12.2020 року не був водієм транспортного засобу, є необґрунтованими, нічим не підтвердженими та такими, що зазначені з метою уникнення останнім відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Окремо, слід зазначити, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б могли поставити під сумнів вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02 ECHR 29.06.2007, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суддя вважає за необхідне визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції інкримінованої статті.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а відтак слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 40-1, 130, 251, 283-285 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десяти тисяч двохста) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн 00 к. на користь держави.
Роз'яснюється, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя: О.А.Дзюба