м. Вінниця
22 лютого 2021 р. Справа № 120/5664/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19.05.2019 року ним було сплачено єдиний внесок у сумі 10020 грн, однак, дана сума була помилково сплачена на рахунок № 37194206000228 відкритий Головним управлінням ДПС у Вінницькій області для обслуговування коштів загальнообов'язкового соціального страхування.
30.05.2019 року позивач звернувся до Головного управління ДПС у Вінницькій області з заявою про повернення помилково сплачених коштів за єдиний внесок. Однак кошти повернуті не були.
22.10.2019 року позивач зазначив, що повторно звернувся з аналогічною заявою про повернення помилково сплачених коштів. За результатами розгляду заяви, отримав письмову відповідь № 3405/П/02-32/50-05 від 31.10.2019 року про те, що відділом моніторингу доходів та обліку платежів Вінницького управління Головного управління ДПС у Вінницькій області сформовано висновок № 257072 від 18.06.2019 року за формою згідно з додатком 2 до Порядку 6, відділом обліку єдиного внеску та бюджетування Головного управління ДФС у Вінницькій області, на підставі якого сформовано розрахунковий документ № 8 від 08.08.2019 року на перерахування коштів та направлено його до Управління Державної казначейської служби в м. Вінниця.
Вказав, що з того часу кошти так і не були переведенні.
09.07.2020 року звернувся до управління Державної казначейської служби в м. Вінниця. У відповідь на звернення повідомлено, що платіж від 19.05.2019 року у сумі 10020 грн дійсно був зарахований на рахунок, відкритий для сплати єдиного соціального внеску Головного управління ДПС у Вінницькій області. Однак платіжне доручення № 8 від 08.08.2019 року до Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області не надходило.
Станом на день звернення до суду, кошти позивачеві не перераховано.
Вважаючи таку бездіяльність відповідачів щодо не повернення помилково сплачених коштів у повному розмірі протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 15.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Також даною ухвалою відповідачам встановлено строк для подачі відзивів на позовну заяву.
У встановлений ухвалою суду строк, 12.11.2020 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що відповідно до бази даних АІС "Податковий блок" 08.08.2019 року ФОП ОСОБА_1 перераховано кошти у сумі 23,82 грн з рахунку НОМЕР_1 на рахунок НОМЕР_2 відповідно до висновку від 18.06.2019 року.
З огляду на викладені обставини, у задоволенні адміністративного позову просить відмовити.
13.11.2020 року на адресу суду надійшов відзив Головного управління Державної казначейської служби України, в якому представник зазначив, що оскільки до управління ні висновок від 18.06.2019 року, ні розрахунковий документ № 8 від 08.08.2019 року не надходили, підстав для задоволення позову в частині визнання протиправної бездіяльності управління не вбачається за можливе.
Також відповідачем зазначено про порушення позивачем строків звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
19.05.2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 сплатив єдиний внесок у сумі 10020 грн на рахунок № НОМЕР_3 відкритий Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, що призначений для обслуговування коштів загальнообов'язкового соціального страхування.
30.05.2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС у Вінницькій області з заявою про повернення помилково сплачених коштів за єдиний внесок.
22.10.2019 року позивач повторно звернувся з заявою про повернення помилково сплачених коштів єдиного внеску у сумі 10020 грн.
За результатами розгляду заяви, позивач отримав письмову відповідь № 3405/П/02-32/50-05 від 31.10.2019 року в якій йдеться про те, що відділом моніторингу доходів та обліку платежів Вінницького управління Головного управління ДПС у Вінницькій області сформовано висновок № 257072 від 18.06.2019 року за формою згідно з додатком 2 до Порядку 6, на підставі якого відділом обліку єдиного внеску та бюджетування Головного управління ДФС у Вінницькій області сформовано розрахунковий документ № 8 від 08.08.2019 року на перерахування коштів та направлено його до Управління Державної казначейської служби в м. Вінниця.
У зв'язку із неповерненням коштів, 09.07.2020 року звернувся до управління Державної казначейської служби в м. Вінниця.
У відповідь на звернення позивача повідомлено листом №09.2-14/3700 від 10.07.2020 року, що платіж від 19.05.2019 року у сумі 10020 грн дійсно був зарахований на рахунок, відкритий для сплати єдиного соціального внеску Головного управління ДПС у Вінницькій області. Однак платіжне доручення № 8 від 08.08.2019 року до Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області не надходило.
Станом на день звернення до суду, кошти позивачеві не перераховано.
Вважаючи таку бездіяльність відповідачів щодо не повернення помилково сплачених коштів у повному розмірі протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Крім того визначено, що виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У силу вимог пунктів 4, 5 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Відповідно частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" нарахування та сплата єдиного внеску за цих осіб, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.
Керуючись частиною 1, 4, 6, 7 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному податковому органу. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.
Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Розрахункове обслуговування податкового органу здійснюється відповідно до умов договорів між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, і власниками рахунків.
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Частиною 10, 13 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу.
Суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Процедуру повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 року № 6 (далі Порядок № 6).
Згідно пункту 3 Порядку № 6 надміру сплаченими сумами єдиного внеску є суми коштів, які на певну дату зараховані на відповідний рахунок 3719 понад нараховані суми єдиного внеску на таку дату (крім сум авансових платежів, граничний строк сплати яких не настав, сплачених відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Пунктами 5-6 Порядку № 6 передбачено, що повернення коштів здійснюється у випадках:
1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;
2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;
3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;
4) помилкової сплати податкових зобов'язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.
Повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення.
У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.
Згідно пункту 7-8 Порядку № 6 у разі надходження заяви про повернення коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації заяви проводить перевірку наданої платником інформації.
Заява залишається без задоволення у таких випадках: невідповідність заяви формі, визначеній у додатку 1 до цього Порядку; недостовірність викладеної у заяві платника інформації; подання заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску; наявність у платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій.
У разі відмови в задоволенні заяви про повернення коштів з рахунку 3719 платнику єдиного внеску підрозділом органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення за підписом посадової особи із зазначенням причин відмови.
У разі задоволення заяви про повернення коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, передає заяву з відміткою про підтвердження повернення коштів до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення обліку платежів та складання звітності.
Підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення обліку платежів та складання звітності, у строк не більше ніж три робочих дні з дня отримання заяви з відміткою про підтвердження повернення коштів, на підставі даних інформаційної системи готує висновок за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку (далі - Висновок) та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску (далі - Реєстр висновків) за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Висновки реєструються в журналі обліку висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку та протягом одного робочого дня від дати їх реєстрації разом з примірником Реєстру висновків передаються до підрозділу органу доходів і зборів, відповідального за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку.
На підставі Висновку та у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його реєстрації підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на повернення коштів з рахунку 3719, на який їх було сплачено, та направляє його відповідному управлінню (відділенню) Державної казначейської служби України у районі, районі у місті, місті обласного, республіканського значення (далі - управління (відділення) Казначейства).
Управління (відділення) Казначейства на підставі розрахункового документа органу доходів і зборів нижчого рівня перераховує кошти за рахунок поточних надходжень за день з відповідного рахунку 3719 на рахунок платника, зазначений у заяві, відкритий у банку або органі Казначейства.
Можливість повернення платникам єдиного внеску надміру або помилково сплачених сум передбачена також пунктом 2 частини 2 статті 11 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
З матеріалів справи вбачається, що 19.05.2019 року позивачем перераховано суму єдиного внеску у розмірі 10020 грн на невірний рахунок № НОМЕР_3 відкритий Головним управлінням ДПС у Вінницькій області для сплати загальнообов'язкового соціального страхування.
30.05.2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС у Вінницькій області з заявою про повернення помилково сплачених коштів за єдиний внесок.
22.10.2019 року позивач повторно звернувся з заявою про повернення помилково сплачених коштів єдиного внеску у сумі 10020 грн.
За результатами розгляду заяви, позивач отримав письмову відповідь № 3405/П/02-32/50-05 від 31.10.2019 року в якій йдеться про те, що відділом моніторингу доходів та обліку платежів Вінницького управління Головного управління ДПС у Вінницькій області сформовано висновок № 257072 від 18.06.2019 року за формою згідно з додатком 2 до Порядку 6, на підставі якого відділом обліку єдиного внеску та бюджетування Головного управління ДФС у Вінницькій області сформовано розрахунковий документ № 8 від 08.08.2019 року на перерахування коштів та направлено його до Управління Державної казначейської служби в м. Вінниця.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що контролюючий орган, в порушення вимог, зазначених в ПК України, Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Порядку № 787 не вчинив всі залежні від нього дії, так, як складання висновку про повернення помилково сплачених коштів єдиного внеску 18.06.2019 року № 257072 та оформлення розрахункового документу №8 від 08.08.2019 року не призвели до відновлення порушених прав позивача.
Доказів надсилання до управління Державної казначейської служби України в м. Вінниця розрахункового документу №8 від 08.08.2019 року матеріали справи не містять.
Суд, зазначає, що внаслідок порушення Головним управлінням ДПС України у Вінницькій області вищезазначених вимог законодавства, останній допустив бездіяльність щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області висновку про повернення помилково сплачених коштів єдиного внеску фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Отже, з урахуванням вимог Податкового кодексу України та Порядку № 787, суд вважає, позовні вимоги в частині визнання бездіяльності Головного управління ДПС України у Вінницькій області та зобов'язання його подати органу казначейства висновок про повернення помилково сплачених коштів єдиного внеску фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позивача звернених до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, суд зазначає таке.
09.07.2020 року звернувся до управління Державної казначейської служби в м. Вінниця із заявою щодо повернення помилково перерахованих коштів.
У відповідь на звернення, позивача повідомлено листом №09.2-14/3700 від 10.07.2020 року, що платіж від 19.05.2019 року у сумі 10020 грн дійсно був зарахований на рахунок, відкритий для сплати єдиного соціального внеску Головного управління ДПС у Вінницькій області. Однак платіжне доручення № 8 від 08.08.2019 року до Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області не надходило.
Аналізуючи наведене вище та зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що до Головного управління Державної казначейської служби у Вінницькій області від органів ДПС надходив платіжний документ (розрахунковий документи) щодо перерахування помилково сплачених позивачем коштів коштів в сумі 10020 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутнє як таке порушене право позивача з боку органів Державної казначейської служби України, оскільки розрахункові документи до нього від органів ДПС України не надходили. Отже, у частині позовних вимог до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області слід відмовити.
Щодо твердження Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про порушення позивачем строків на звернення до суду, суд враховує, що з огляду на предмет позову, встановлений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до суду позивачем дотриманий.
Відлік шестимісячного строку з грудня 2019 року, є неприйнятним з огляду на те, що сплачені позивачем кошти зараховуються до загального фонду Державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет, про що зазначено частиною третьою статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Аналогічний висновок зроблено в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 813/2874/17 (провадження №К/9901/2724/17).
У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо нездійснення дій спрямованих на повернення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 помилково сплачених коштів у сумі 10020 гривень відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 року № 6.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Вінницькій області вчинити дії спрямовані на повернення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 помилково сплачених коштів у сумі 10020 гривень та відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 року № 6 підготувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Вінницькій області висновок про повернення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 помилково сплачених коштів у сумі 10020 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 (чотириста двадцять гривень 40 копійок).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )
Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454)
Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37979858)
Суддя Мультян Марина Бондівна