18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
17 лютого 2021 року м. Черкаси справа № 925/1625/20
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕО СІНЕРЖІ», Сумська область, м. Конотоп, вул. Успенсько-Троїцька, буд. 37а
до Черкаського фізико-математичного ліцею (ФІМЛІ) Черкаської міської ради Черкаської області, м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 280
про стягнення 119871,00 грн заборгованості,
без виклику представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕО СІНЕРЖІ» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до Черкаського фізико-математичного ліцею (ФІМЛІ) Черкаської міської ради Черкаської області про стягнення 119871,00 грн заборгованості за Договором купівлі-продажу №653 від 22.11.2019, та відшкодувати судові витрати.
Короткий опис руху справи:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23 грудня 2020 року суд відкрив провадження у справі, справа розглядається за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання призначено на 14:30 год. 20 січня 2021.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20 січня 2021 року суд ухвалив закрити підготовче засідання та призначити судове засідання на 14:30 год. 17 лютого 2021 року.
В судовому засіданні:
Позивач направив клопотання до суду про розгляд справи за відсутності представника позивача. позовні вимоги підтримав.
Відповідач надав суду заяву про визнання позову, яку суд розцінює як відзив на позов.
За результатами судового розгляду судом прийнято судове рішення без його проголошення відповідно до приписів ст. 240 ГПК України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі взаємовідносини сторін та обставини:
22.11.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю «Крео Сінержі» (Постачальник - Позивач по справі) в особі директора Глушан О.В., що діє на підставі Статуту, та Черкаським фізико-математичним ліцеєм (ФІМЛІ) Черкаської міської ради (Одержувач, Покупець - Відповідач по справі), в особі директора Плющай І.І., що діє на підставі Статуту, було укладено договір купівлі-продажу №653 (надалі - Договір, а.с. 8-9), за умовами якого Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити на умовах цього Договору та Специфікації (а.с. 10) інтерактивну панель INTBOARD TE-TL65/Ultra HD OPS PC-i5/8GB/SSD 256 та програмною продукцією Microsoft Windows 10 Home x64 Ukrainian (KW9-00120)(надалі - товар) 1 шт. на суму 119871 грн. (з ПДВ).
Пунктом 1.3 Договору передбачено, що ціна, кількість якість товару обумовлені в Специфікації до Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору Одержувач зобов'язується здійснити оплату вартості товару згідно рахунку-фактури та видаткової накладної на поточний рахунок Постачальника протягом 30 банківських днів з моменту отримання товару та підписання видаткової накладної.
Відповідно п. 2.2. договору розрахунок проводиться в безготівковій формі за рахунок бюджетного фінансування.
Згідно видаткової накладної №653 від 22.11.2019 товар (інтерактивна панель) отриманий Одержувачем на підставі довіреності №99 від 22.11.2019 та не оспорюється покупцем (а.с. 11-12).
Відповідачеві направлено рахунок на оплату №587 від 18.11.2019 (а.с. 13).
Між сторонами укладено додаткову угоду №1 від 28.12.2019 до основного договору №953, якою змінено п. 2.1. - строки оплати на умовах фінансування відповідача на 2019 та 2020 роки. Решта умов договору - без змін.
Покупець не виконав належним чином умови Договору в частині оплати вартості товару в обумовлені строки, у зв'язку з чим Продавцем було направлено на адресу Покупця вимогу по погашенню заборгованості:
№127 від 04.05.2020 (а.с. 15-17);
№137 від 24.10.2020 (а.с. 18-20).
№138 від 27.10.2020 (а.с. 22-23).
Вимога залишилась без відповіді та задоволення.
Таким чином, сума основного боргу Відповідача перед Позивачем станом на момент подачі цього позову по Договору становила 119871 грн.
Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань стало підставою звернення Позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення боргу з Відповідача.
Відповідач вимоги визнав повністю та пояснив, що заборгованість виникла з мотивів не проведення платежів Казначейською службою у Черкаській області з надуманих підстав. До моменту прийняття рішення судом борг не погасив. Доводи позивача не спростував.
Суд не вбачає підстав для залучення Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області до участі у справі, оскільки останнє виконує виключно функцію банківської установи та не є стороною спірного договору №653 від 22.11.2019.
Інших доказів, пояснень та документів суду сторонами не подано.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи доводи та пояснення сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.
Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Сторони за договором є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки товару на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.
Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.
За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За правовою природою спірний договір купівлі-продажу (поставки) товару від 22.11.2019 №653 є договором купівлі-продажу і відповідає вимогам ст. 655 Глави 54 ЦК України, якою встановлено, що одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати гроші, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір купівлі-продажу (поставки) товару від 22.11.2019 №653 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).
Позивач здійснив поставку, а Відповідач прийняв товар - інтерактивну панель INTBOARD TE-TL65/Ultra HD OPS PC-i5/8GB/SSD 256 та програмну продукцію Microsoft Windows 10 Home x64 Ukrainian (KW9-00120) на загальну суму 119871 грн., що підтверджується видатковою накладною, копією довіреності, рахунком на оплату та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та асортименту отриманого товару не заявлено.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений п. 2.1 Договору - Покупець зобов'язується розрахуватися з Постачальником за отриманий товар на протязі 30 банківських днів з моменту отримання від Постачальника товару. Строк виконання Відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем за Договором є таким, що настав.
Суд враховує відсутність претензій Відповідача стосовно неналежної поставки товару, недопоставки товару чи іншого невиконання умов спірного договору.
Суд також враховує, що Відповідач свої зобов'язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав.
Станом на 17.02.2021 заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар становить 119871 грн (основний борг).
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 119871 грн. Позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відсутність коштів у відповідача на виконання грошового зобов'язання, відсутність фінансування - не є підставою звільнення відповідача від виконання зобов'язання за договором.
Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):
- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення «Агрокомплекс проти України» №23465/03 від 08.03.2012);
- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов'язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення «Серявін проти України» №4909/04 від 10.02.2010, рішення «Трофімчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010);
- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія А, №303-А, п. 29);
- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення «Желтяков проти України» №4994/04 від 09.09.2011).
Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд зазначає, що проведення оплати відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату - має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення розрахунку.
Згідно ст. 129 ГПК України при визнанні позову судові витрати належить покласти на Відповідача в розмірі 50% та стягнути на користь Позивача 1051 грн судового збору. Решті 1051 грн належить повернути позивачеві з державного бюджету за його письмовою заявою.
Додатково належить стягнути з відповідача 1200,00 грн витрат на правову допомогу, понесених позивачем при зверненні з позовом.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд,
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з відповідача: Черкаського фізико-математичного ліцею (ФІМЛІ) Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 280, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 24412894, номер рахунку в банку невідомий
на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕО СІНЕРЖІ», Сумська область, м. Конотоп, вул. Успенсько-Троїцька, буд. 37а, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 41602230, номер рахунку в банку невідомий
119871,00 грн основного боргу, 1051,00 грн судового збору, 1200,00 грн адвокатських витрат.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.
Повне рішення складено 22.02.2021.
Суддя Г.М. Скиба