ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
про відмову в відкритті провадження у справі
22 лютого 2021 року Справа № 923/204/21
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Квіти Херсона", м. Львів, код ЄДРПОУ 32125190,
до відповідача-1: ОСОБА_1 , м. Херсон,
до відповідача-2: Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), м. Херсон,
до відповідача-3: Державного підприємства «СЕТАМ», м. Київ,
третя особа (без самостійних вимог): Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Воєводина Ірина Миколаївна,
про визнання електронних торгів недійсними.
Без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіти Херсона" 16.02.2021 звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та до Державного підприємства «СЕТАМ», третя особа (без самостійних вимог) - Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Воєводина Ірина Миколаївна, з наступними позовними вимогами:
- Визнати недійсними результати проведення електронних торгів (реєстраційний номер лота 275244 з продажу недобудованого магазину загальною площею 74,4 м.кв. (готовність 6%), розташованого за адресою м. Херсон, вул. І.Кулика, б/н, оформлених протоколом №356039.
- Визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер 2321, видане 12.10.2018 року ОСОБА_1 приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Воєводиною Іриною Миколаївною та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 43476400 від 12.10.2018 року на об'єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, магазин із продажу квітів за адресою АДРЕСА_1 .
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно з ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Предметом позовних вимог є визнання електронних торгів недійсними.
Відповідачем-1 у справі виступає фізична особа ОСОБА_1 , який за результатами оскаржуваних позивачем електронних торгів придбав нерухоме майно.
Суд зазначає, що правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення електронних торгів, що передбачено пунктом 8 розділу X Порядку реалізації майна, та вказано, що акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.
З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу.
Згідно із частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару (частина перша статті 658 ЦК України).
Згідно із пунктом 4 розділу X Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем.
В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно (пункт 5 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна).
З урахуванням наведеного, суд доходить висновків, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
Виходячи з наведеного сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів.
Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування
Отже у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов'язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.
Стаття 20 ГПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 передбачає перелік справ, що підвідомчі господарським судам, до якого в контексті позовних вимог відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті відносяться справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів за певними виключеннями.
За змістом положень статті 2 та 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Юрисдикційність справ про оскарження електронних торгів визначається з огляду на склад сторін правочину. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 725/3212/16-ц (провадження № 14-3цс18).
З урахуванням наведеного, виходячи із суб'єктного складу сторін спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що ця справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а має розглядатись загальними судами в порядку цивільного судочинства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18).
Відповідно до п. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
З огляду на викладене, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки виходячи із суб'єктного складу сторін спірних правовідносин, спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Керуючись ст.ст. 4, 20, 45, п.1 ч.1 ст. 175, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Квіти Херсона" у відкритті провадження у справі.
2. Роз'яснити позивачу право звернення з даним позовом до відповідного місцевого загального суду з урахуванням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
3. Копію ухвали направити позивачу.
Додаток: позовна заява з додатком, всього на 27 арк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень п. 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за наступною адресою: http://ks.arbitr.gov.ua.
Ухвалу підписано 22.02.2021.
Суддя С.В. Нікітенко