Рішення від 03.02.2021 по справі 915/1121/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2021 року Справа № 915/1121/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Керівника Вознесенської місцевої прокуратури, пров. Костенка, 2, м. Вознесенськ, Миколаївська обл., 56500 (код ЄДРПОУ 02910048)

в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 00022579)

до відповідача Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, вул. Миру, 93, с. Баловне, Новоодеський район, Миколаївська область, 56664 (код ЄДРПОУ 04376819)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальність "Агрохімконтракт", вул. Самойловича, 8 А, м. Миколаїв, 54053 (код ЄДРПОУ 30976075)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне підприємство "Миколаївський міжнародний аеропорт", вул. Київське шосе, 9, с. Баловне, Новоодеський район, Миколаївська область (код ЄДРПОУ 40823143)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Миколаїв", вул. Київське шосе, 9, с. Баловне, Новоодеський район, Миколаївська область (код ЄДРПОУ 01130650)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Миколаївська обласна рада, вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 25696652)

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та зобов'язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою

за участю представників сторін:

від прокуратури: Григорян Е.Р., службове посвідчення №056931 видане 25.08.2020 року, дійсне до 25.08.2025 року;

від позивача: представник не з'явився;

від відповідача ТОВ "Агрохімконтракт": Шевченко І.В., адвокат, ордер ВЕ 1015746 від 25.01.2021 року;

від відповідача ТОВ "Агрохімконтракт": Ціпар С.М., адвокат, ордер МК №94183 від 13.10.2020 року;

від відповідача Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області: представник не з'явився;

від третьої особи КП "Миколаївський міжнародний аеропорт": Ходикін М.М.;

від третьої особи КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв": представник не з'явився

від третьої особи Миколаївської обласної ради: представник не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернувся Керівник Вознесенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до відповідача Баловненської сільської ради та відповідача Товариства з обмеженою відповідальність «Агрохімконтракт» з позовною заявою, в якій просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Баловненської сільської ради від 14.11.2012 року № 71 "Про оформлення права власності за ТОВ "Агрохімконтракт" на об'єкти нерухомого майна".

2. Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності ТОВ "Агрохімконтракт" на нерухоме майно серії САЕ № 233699, видане 30.11.2012 року виконавчим комітетом Баловненської сільської ради.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімконтракт" усунути перешкоди у використанні частини земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 4824880400:03:000:1376 площею 5220 кв.м., вартістю 845 640 грн., шляхом демонтажу комплексу будівель та споруд (ангару) № 7 на території Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

Крім того, прокурор просить суд стягнути з відповідачів на користь прокуратури Миколаївської області сплачений судовий збір за подачу позову, а також витрат на оплату послуг, пов'язаних з проведенням робіт по визначенню вартості спірної земельної ділянки.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.08.2020 року позовну заяву Виконуючого обов'язки керівника Вознесенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (вх. № 10421/20 від 25.08.2020 року) до відповідача Виконавчого комітету Баловненської сільської ради та ТзОВ «Агрохімконтракт» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та зобов'язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.09.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 27.10.2020 року. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне підприємство "Миколаївський міжнародний аеропорт".

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.10.2020 року відкладено підготовче засідання по справі на 19.11.2020 року. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Миколаїв".

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.11.2020 року продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання по справі на 03.12.2020 року.

В судовому засіданні 03.12.2020 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву в підготовчому засіданні до 07.12.2020 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.12.2020 року відкладено підготовче засідання по справі на 24.12.2020 року. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Миколаївську обласну раду.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.12.2020 року закрито підготовче провадження у справі № 915/1121/20 та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 25.01.2021 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.01.2021 року залишено без розгляду додаткові пояснення (вх. № 1079/21 від 25.01.2021 року).

В судовому засіданні 25.01.2020 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву в судовому засіданні до 03.02.2021 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.02.2021 року залишено без розгляду додаткові пояснення (вх. № 1547/21 від 01.02.2021 року).

Позивач, відповідач Баловненська сільська рада Новоодеського району Миколаївської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Миколаїв" та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Миколаївська обласна рада явку повноважних представників в судове засідання 03.02.2021 року не забезпечили.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином в судовому засіданні 25.01.2021 року, що підтверджується підписом представника на повідомленні від 25.01.2021 року (том 2, арк. 234).

Відповідач Баловненська сільська рада Новоодеського району Миколаївської області, треті особи КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" та Миколаївська обласна рада про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача, відповідача Баловненська сільська рада Новоодеського району Миколаївської області, третіх осіб КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" та Миколаївської обласної ради.

В судовому засіданні 03.02.2021 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція прокуратури.

Підставою позову прокуратурою зазначено порушення вимог законодавства при оформленні права власності на об'єкти нерухомого майна, а також незаконне використання земель державної власності.

Так, 30.07.2004 року між КП "Миколаївський аеропорт Миколаїв" (КП "МАМ") та ТзОВ "Агрохімконтракт" укладено договір купівлі-продажу товару збірно-розбірного металевого ангару, який знаходиться на території КП "МАМ" та належить останньому.

Прокурор зазначає, що умовами вищевказаного договору сторонами погоджено предмет договору - рухоме майно. Крім того, на підставі умов п. 3.2.1, п. 3.2. договору відповідач ТзОВ "Агрохімконтракт" повинен був демонтувати та вивезти ангар своїми силами та за свій рахунок.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.10.2011 по справі № 5016/2479/2011(12/131) за позовом ТзОВ "Агрохімконтракт" до КП "МАМ" витребувано у КП "МАМ" збірно-розбірний металевий ангар та зобов'язано КП "МАМ" передати ТзОВ "Агрохімконтракт" збірно-розбірний металевий ангар шляхом забезпечення можливості його демонтажу та вивезення усіх комплектуючих деталей з території КП "МАМ".

Враховуючи вищевикладене, прокурор зазначає, що за умовами договору купівлі-продажу від 30.07.2004 та рішення господарського суду Миколаївської області від 10.10.2011 не передбачено перехід до Товариства права власності на металевий ангар, як на нерухоме майно, та не передбачена можливість його розміщення на території міжнародного аеропорту.

Натомість, рішенням виконавчого комітету Баловненської сільської ради від 14.11.2012 № 71 за ТОВ "Агрохімконтракт" оформлено право власності на об'єкти нерухомого майна: ангар (літера - А- 1) з газовідвідними люками та гужовими кріпленнями, розташовані за адресою: комплекс будівель та споруд № 7 Новоодеського району Миколаївської області в межах території Баловненської сільської ради.

На підставі вищевказаного рішення видано ТОВ "Агрохімконтракт" свідоцтво про право власності на нерухоме майно: комплекс будівель та споруд №7, який знаходиться на території Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

Прокуратурою зазначено, що оформлення правовстановлюючих документів на право приватної власності на зазначені об'єкти нерухомого майна (комплекс будівель) здійснено з порушенням вимог законодавства, рішення виконавчого комітету Баловненської сільської ради є незаконним, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на підставі цього рішення, недійсним та підлягають скасуванню.

Так, в порушення вимог Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002, виконкомом сільської ради незаконно видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно за відсутності у ТзОВ "Агрохімконтракт" правовстановлюючих документів на земельну ділянку та за відсутності документів на виконання будівельних робіт (робіт з реконструкції) та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту - комплексу будівель та споруд № 7 на території Баловненської сільської ради, що підтверджується інформаціями Управління ДАБІ у Миколаївській області від 10.07.2020 року.

Згідно інформації відділу у Новоодеському районі ГУ Держгеокадастру у Миколавській області земельна ділянка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності, не сформована та ТОВ "Агрохімконтракт" у користування не відводилась.

На підставі виданого виконкомом Баловненської сільської ради 30.11.2012 свідоцтва, реєстратором РКП "Новоодеське районне бюро технічної інвентаризації" проведено державну реєстрацію права власності на вказаний об'єкт за ТОВ "Агрохімконтракт" за № 38381871.

Оскільки оспорюване рішення виконавчого комітету сільської ради від 14.11.2012 № 71 видане з численними порушеннями закону, суперечить вимогам законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, то останнє підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Оскільки на підставі незаконного рішення виконавчого комітету сільської ради від 14.11.2012 № 71 щодо об'єкту, на який не можуть бути оформлені речові права 30.11.2012 видано свідоцтво про право власності, то останнє згідно зі ст. 21, ч. 1, 2 ст. 203, ст. 215 ЦК України також підлягає визнанню недійсним.

Прокуратура також зазначає, що згідно інформації КП "ММА" від 08.01.2020, одна із земельних ділянок, на якій розміщений спірний ангар, запроектована до відведення у постійне користування вказаному комунальному підприємству. Однак, наразі належна державі в особі Миколаївської ОДА земельна ділянка площею 5 220 кв. м. за відсутності будь-якої правової підстави використовується ТзОВ "Агрохімконтракт", у зв'язку з чим прокуратурою пред'явлено вимогу про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки шляхом демонтажу комплексу будівель та споруд.

Позовні вимоги обґрунтовано положеннями ст. 14, 19, 41, 55, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 30, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 17, 52, 122 ЗК України, ст. 2, 15, 16, 21, 203, 215, 321, 346, 373, 391 ЦК України, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року, судовою практикою ВС та ЄСПЛ.

2. Правова позиція (пояснення) позивача.

Позивачем подано суду письмові пояснення (вх. № 14665/20 від 18.11.2020), в яких Миколаївська обласна державна адміністрація зазначила, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі з підстав, зазначених прокуратурою, та просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

В судових засіданнях по даній справі представник позивача позовні вимоги підтримував в повному обсязі.

3. Правова позиція (заперечення) відповідача Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

16.11.2020 року на адресу господарського суду Миколаївської області від відповідача Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області надійшла заява (вх. 14509/20 від 16.11.2020), в якій відповідач просить суд розглядати справу за відсутності представника відповідача, зазначивши, що будь-якої додаткової інформації по суті справи сільська рада надати не може (том 1, арк. 183).

4. Правова позиція (заперечення) відповідача ТзОВ «Агрохімконтракт».

Відповідачем подано суду відзив на позовну заяву (вх. № 14726/20 від 19.11.2020), в якому відповідач проти позову заперечив та просив суд в позові відмовити. Відповідач вважає позов в частині перших двох вимог незаконним та необґрунтованим (в цій частині позову просив суд відмовити в його задоволенні), а в частині вимоги щодо демонтажу комплексу будівель та споруд (ангару) таким, що не має предмету спору (в цій частині просив суд закрити провадження у справі). В обґрунтування заперечень зазначив наступне:

- третьою особою КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» не виконано умови договору купівлі-продажу ангару від 30.07.2004 року та судове рішення у справі № 5016/2479/2011(12/131), натомість запропоновано відповідачу здійснити ремонтні роботи ангару та укласти відповідну угоду;

- протягом 2012 року відповідачем ТзОВ «Агрохімконтракт» виконано будівельні роботи та зміцнено конструкцію металевого ангару шляхом добудови залізобетонного фундаменту з газовідвідними люками та гужовими кріпленнями;

- з кінця 2012 року ангар з газовідвіними люками та гужовими кріпленнями відповідно до ст. 181, 190 ЦК України є нерухомим майном;

- відповідач вважає, що реалізував своє право власності та законні права на господарську діяльність й у передбачений законом спосіб отримав правовстановлюючі документи;

- відповідач ТзОВ «Агрохімконтракт» отримав у користування земельну ділянку площею 0,5219 га, що підтверджується повідомленням Відділу Держземагенства у Новоодеському районі від 25.12.2012 № 3928;

- твердження позивача про те, що спірна ділянка відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення державної власності, не сформована та ТзОВ «Агрохімконтракт» не відводилась, є хибними;

- оскільки володіння спірним майном ТзОВ «Агрохімконтракт» здійснюється відкрито із 2004 року, будівельні роботи виконано в 2012 році, а право на земельну ділянку оформлено в 2013 році, відповідач на підставі ст. 257, 258, 261 ЦК України заявляє про застосування строків позовної давності;

- позивачем не зазначено порушене право держави;

- щодо зобов'язання ТзОВ «Агрохімконтракт» усунути перешкоди у використанні частини земельної ділянки шляхом демонтажу комплексу будівель та споруд (ангару), то у разі задоволення позову у даній справі, виконання рішення буде залежати від виконання судового рішення у справі № 5016/2479/2011(12/131).

5. Правова позиція (пояснення) третьої особи КП «Миколаївський міжнародний аеропорт».

Третьою особою подано суду письмові пояснення (вх. № 14737 від 19.11.2020) та письмові доповнення до пояснення (вх. № 15440/20 від 03.12.2020), в яких зазначено наступне:

- третя особа КП «ММА» під час здійснення розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування із земель державної власності стало відомо про оформлення виконавчим комітетом Баловненської сільської ради права власності на об'єкти нерухомого майна за ТзОВ «Агрохімконтракт»;

- за положеннями договору від 30.07.2004 року товар не містить характеристик притаманних нерухомій речі та наявним рішенням у справі № 5016/2479/2011(12/131) не визнано право власності на об'єкти нерухомого майна, не встановлено факту права власності на об'єкти нерухомого майна за ТзОВ «Агрохімконтракт» вказаного в договорі від 30.07.2004 року товару. За відсутності нерухомої речі у ТзОВ «Агрохімконтракт» по договору від 30.07.2004 року останнє не підлягало реєстрації відповідно до законодавства;

- КП «ММА» не вбачає правових підстав для видання розпорядження № 650-р Новоодеською районною державною адміністрацією, винесення Баловенською сільрадою рішення № 71 та реєстрації по договору від 30.07.2004 року товару на території аеропорту на праві власності за ТзОВ «Агрохімконтракт», а тому в цій частині підтримує позовні вимоги.

- заявлений в договорі від 30.07.2004 року товар ніколи не передавався до КП «ММА» в господарське відання. Такий товар відсутній в переліку майна спільної власності територіальних громад відповідно до розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації № 87-р від 21.03.2017 року «Про передачу майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, що передається з балансу комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв» на баланс комунального підприємства Миколаївської обласної ради «Агентство розвитку» на праві господарського відання».

Сам факт реєстрації будь-якого майна на території аеропорту без належних правових підстав (в т.ч. належних документів) і за участі не уповноважених осіб, відсутності компетенції є порушенням законодавства України і потребує судового захисту.

В частині позову про демонтаж комплексу будівель та споруд (ангару) третя особа заперечила, зазначивши, що демонтаж повинен виконуватись в порядку виконання судового рішення по справі № 5016/2479/2011(12/131).

6. Правова позиція (пояснення) третьої особи КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв».

Третя особа не скористалась наданим їй ст. 168 ГПК України правом на подання письмових пояснень щодо позову або відзиву.

7. Правова позиція (пояснення) третьої особи Миколаївської обласної ради.

Третя особа не скористалась наданим їй ст. 168 ГПК України правом на подання письмових пояснень щодо позову або відзиву.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

4.1. Обставини справи щодо створення аеропорту.

Згідно з розпорядженням КМУ від 08.01.2002 «Про передачу цілісних майнових комплексів аеропортів цивільної авіації з державної у комунальну власність» та розпорядженням голови Миколаївської обласної державної адміністрації від 13.03.2002 № 132-р «Про затвердження акта приймання-передачі ДП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області» ДП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» було передано у комунальну власність області, що є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області.

Відповідно до п. 1.1 статуту Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Миколаїв» є комунальним унітарним комерційним підприємством, заснованим на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, інтереси яких у межах повноважень, визначених чинним законодавством України, представляє Миколаївська обласна рада (том 2, арк. 3-7).

Орган управління підприємством: Миколаївська обласна державна адміністрація (орган управління майном).

Відповідно до п. 1.2 статуту Підприємство є правонаступником Державного підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв».

Рішенням Миколаївської обласної ради від 10.06.2016 року № 19 «Про створення комунального підприємства Миколаївської обласної ради «Агенство розвитку» вирішено створити Комунальне підприємство Миколаївської обласної ради «Агентство розвитку», сформовано та затверджено статут (том 1, арк. 44).

Розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації № 87-р від 21.03.2017 року відповідно до ст. 2, 14, 15 п. 1 ст. 19 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», рішення Миколаївської обласної ради від 26 жовтня 2000 року № 16 «Про управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області», розпорядження голови облдержадміністрації від 28.04.2016 року № 156-р «Про питання щодо управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області», з метою ефективного використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області:

- передано з балансу комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Миколаїв» майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, що становить майновий комплекс, призначений для приймання, обслуговування та відправлення повітряних суден, на баланс комунального підприємства Миколаївської обласної ради «Агентство розвитку» на праві господарського відання згідно з додатком 1.

Відповідно до Додатку № 1 до розпорядження в переліку майна, що передається, не числиться ангар ані як рухоме, ані як нерухоме майно (том 1, арк. 211-212).

Рішенням Миколаївської обласної ради від 27.04.2017 року № 15 вирішено перейменувати Комунальне підприємство Миколаївської обласної ради «Агентство розвитку» в Комунальне підприємство «Миколаївський міжнародний аеропорт» Миколаївської обласної ради, внесено зміни до статуту (том 1, арк. 45).

Відповідно до п. 1.1 статуту Комунальне підприємство «Миколаївський міжнародний аеропорт» Миколаївської обласної ради є комунальним унітарним комерційним підприємством, заснованим на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області, інтереси яких у межах повноважень, визначених чинним законодавством України, представляє Миколаївські обласна рада (том 1, арк. 46).

Орган управління підприємством: Миколаївська обласна державна адміністрація (орган управління майном).

Відповідно до інформації КП «Миколаївський міжнародний аеропорт» від 08.01.2020 вих. № 10 на баланс останнього ангар ані як рухоме, ані як нерухоме майно переданий не був (том 1, арк. 59).

4.2. Обставини справи щодо купівлі-продажу ангару за договором купівлі-продажу та обставини щодо виконання умов договору.

30.07.2004 року між КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» (продавець) та ТзОВ "Агрохімконтракт" укладено договір купівлі-продажу (том 1, арк. 31-32), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за нього на умовах договору. Перехід права власності на товар відбувається в момент оплати товару покупцем за даним договором (п. 1.1, п. 1.2 договору).

Відповідно до 7.1 договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до його повного виконання.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Доказів розірвання або визнання недійсним договору суду не подано.

Умовами договору сторонами передбачили наступне.

Відповідно до п. 2.1 договору найменування товару: збірно-розбірний металевий ангар.

Відповідно до п. 2.2 договору комплектність товару, що передається покупцю: неповна комплектація, а саме: відсутня верхня фронтальна частина та частина здвижних воріт (напроти недобудованої асфальтнобетонної стоянки КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» на шість стояночних місць, частина створок воріт знаходяться між ангаром та недобудованою асфальтнобетонною стоянкою КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» на шість стояночних місць, частково відсутня задня стінка ангару (напроти недобудованої будівлі СЕА і НС КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» (означеної також як будинок відділу капітального будівництва продавця) та виробничої площадки СЕА і НС КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв»).

Відповідно до п. 2.3 договору стан (якість товару), що передається продавцем: частково демонтований, частково деформований (знищений), непридатний до подальшої експлуатації за призначенням, близько 20 відсотків поверхні зіпсовані іржею.

Відповідно до п. 2.4 договору місцезнаходження товару: територія КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв».

Відповідно до п. 2.5.1 договору

Відповідно до п. 3.1.1 договору продавець зобов'язаний передати товар покупцю у повному обсязі до 31 грудня 2004 року, але не раніше здійснення повної оплати.

Відповідно до п. 3.1.2 договору продавець зобов'язаний забезпечити покупця товарно-транспортними документами для вивозу товару на склад покупця.

Відповідно до п. 3.1.3 договору продавець зобов'язаний забезпечити можливість покупцю для демонтажу і вивезення товару та усіх комплектуючих деталей з території КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв», у тому числі шляхом: надання доступу до товару працівників, транспорту, кранів, машин, механізмів покупця або вказаних ним осіб, надати електроживлення (напругою 380В) до точки локального (місцевого) розташування товару на території аеропорту.

Відповідно до п. 3.2.1 договору покупець зобов'язаний демонтувати збірно-розбірний металевий ангар своїми силами та за свій рахунок.

Відповідно до п. 3.2.2 договору покупець зобов'язаний вивезти збірно-розбірний металевий ангар своїми силами та за свій рахунок.

В 2011 році ТзОВ "Агрохімконтракт" звернувся до господарського суду Миколаївської області із позовом до КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" про витребування у КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» збірно-розбірного металевого ангару та зобов'язання КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» передати ТОВ «Агрохімконтракт» збірно-розбірний металевий ангар шляхом забезпечення можливості його демонтажу та вивезення усіх комплектуючих деталей з території КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв».

Позовні вимоги обґрунтовувались невиконанням КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» зобов'язань по договору купівлі-продажу від 30.07.2004 року в частині передачі товару у власність.

КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» позовні вимоги визнав.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.10.2011 року по справі № 5016/2479/2011(12/131) за позовом ТзОВ «Агрохімконтракт» до відповідача КП «Міжнародний аеропорт «Миколаїв» про витребування і зобов'язання передати майно позов задоволено (том 1, арк. 38-39).

Витребувано у Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" збірно-розбірний металевий ангар та зобов'язано Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Миколаїв" передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрохімконтракт" збірно-розбірний металевий ангар шляхом забезпечення можливості його демонтажу та вивезення усіх комплектуючих деталей з території КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв".

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.10.2011 року по справі № 5016/2479/2011(12/131) не оскаржувалось та набрало законної сили 25.10.2011 року.

25.10.2011 року господарським судом Миколаївської області на виконання вищевказаного рішення суду від 10.10.2011 року видано відповідний наказ (том 1, арк. 40).

Суду не подано доказів виконання судового рішення по господарській справі № 5016/2479/2011(12/131).

Так, відповідно до інформації Новоодеського районного відділу ДВС ГТУЮ у Миколаївській області від 29.11.2019, а також відповідно до витягу зі спецрозділу АСВП, органом ДВС за результатами виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 25.10.2011 року по справі № 5016/2479/2011(12/131) на підставі ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»). Матеріали по завершеному виконавчому провадженню знищено, у зв'язку із закінченням строку зберігання (том 1, арк. 41-43).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про невиконання КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» умов договору купівлі-продажу щодо передачі ТзОВ «Агрохімконтракт» предмету договору - рухомого майна (збірно-розбірного металевого ангару).

4.3. Обставини справи щодо оформлення права власності за ТзОВ «Агрохімконтракт» права власності на об'єкти нерухомого майна.

ТзОВ «Агрохімконтракт» звернулось до виконавчого комітету Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області із заявою без дати та номера, в якій просило прийняти рішення про оформлення права власності на належний ТзОВ «Агрохімконтракт» на праві приватної власності об'єкт нерухомого майна ангар (літера А- 1) з газовідвідними люками та гужовими кріпленнями з видачею свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна (том 1, арк. 34).

Як вбачається зі змісту заяви до заяви ТзОВ «Агрохімконтракт» додано:

- копія технічного паспорту на комплекс будівель та споруд № 7 РКП №Новоодеське районне БТІ»;

- копія договору купівлі-продажу від 30.07.2004 року;

- копія рішення господарського суду Миколаївської області від 10.10.2011 року;

- копія наказу господарського суду Миколаївської області від 25.10.2011 року;

- копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТзОВ «Агрохімконтракт»;

- копія довідки з ЄДРПОУ ТзОВ «Агрохімконтракт»;

- копія довідки № 4-ОПП ТзОВ «Агрохімконтракт».

Розпорядженням Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області від 01.11.2012 року № 650-р «Про присвоєння адреси на будівлі і споруди, які розташовані за межами населених пунктів Баловненської сільської ради та належать ТОВ «АГРОХІМКОНТРАКТ» присвоєно адресу на будівлі та споруди, які розміщені за межами населених пунктів Баловненської сільської ради, а саме: Миколаївська область, Новоодеський район, територія Баловненської сільської ради, комплекс будівель та споруд № 7 (том 1, арк. 33).

За результатами розгляду заяви ТзОВ «Агрохімконтракт» виконавчим комітетом Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області прийнято оскаржуване рішення № 71 від 14.11.2012 року, яким вирішено оформити право приватної власності за ТзОВ «Агрохімконтракт» на об'єкти нерухомого майна:

ангар (літера А-1) з газовідвідними люками та гужовими кріпленнями, розташовані за адресою: комплекс будівель та споруд № 7 Новоодеського району Миколаївської області в межах території Баловненської сільської ради (том 1, арк. 35).

На підставі вищевказаного рішення виконавчим комітетом Баловненської сільської ради 30.11.2012 року видано ТзОВ «Агрохімконтракт» Свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САЕ 233699 від 30.11.2012: комплекс будівель та споруд, за адресою Миколаївська обл., Новоодеський р., с/рада Баловненська, комплекс будівель та споруд № 7, загальною площею 2 124, 5 кв.м. (в т. ч.: ангар, А-1, загальною площею 2 124, 5 кв.м.; газовідвідні люки № 1-6; гужове кріплення № 7-8) (том 1, арк. 36).

Право власності зареєстровано Районним комунальним підприємством «Новоодеське районне БТІ», що підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав від 30.11.2012 року за № 36488833 (реєстраційний номер об'єкта 38381871) (том 1, арк. 37).

Управління ДАБІ листом № 1410/3/1014-1.15-20 від 10.07.2020 року повідомило, що Управлінням не передавалися до Держархбудінспекції дані для внесення в реєстр щодо видачі/реєстрації ТзОВ «Агрохімконтракт» документів, які дають право на виконання будівельних робіт та документів, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, територія Баловненської сільської ради, комплекс будівель та споруд № 7 (том 1, арк. 76).

У листі вих. № 149 від 02.06.2020 року РКП «Новоодеське районне БТІ» повідомило, що за архівними даними станом на 20.07.2004 року при проведенні первинної інвентаризації КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» збірний ангар площею 2 124, 5 кв. м. в склад комплексу будівель та споруд КП «МАМ» не включено, так як на нього інвентаризація не проводилась (том 1, арк. 77).

У листі № 376 від 11.12.2020 року РКП «Новоодеське районне БТІ» повідомило, що за архівними даними станом на 22.10.2012 року площа ангару за адресою: комплекс будівель та споруд № 7, Новоодеського району, Миколаївської області складає: внутрішня загальна площа 2124,5 кв.м, зовнішня загальна площа 2282,3 кв. м, площа схематичного плану земельної ділянки 5220 кв.м. (том 2, арк. 149; том 1, арк. 79).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в Державному реєстрі на підставі вищевказаного свідоцтва про право власності від 30.11.2012 серії САЕ2233699 за ТзОВ «Агрохімконтракт» проведено реєстрацію права приватної власності на нерухоме майно, а саме: комплекс будівель та споруд, за адресою Миколаївська область, Новоодеський район, с/р Баловненська, комплекс будівель та споруд № 7, загальною площею 2 124, 5 кв. м. (реєстраційний номер майна 38381871) (том 1, арк. 236-237).

4.4. Обставини справи щодо земельної ділянки.

Розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації від 13.05.2017 року № 162-р припинено Миколаївському об'єднаному авіазагону право постійного користування земельною ділянкою площею 106,9787 га, під розміщення експлуатації будівель і споруд авіаційного транспорту, що розташована за межами населених пунктів, в межах території Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, посвідчене державним актом на право постійного користування землею серії МК № 10, виданим на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.1969 року № 26, зареєстрованим у книзі записів державних актів на право постійного користування землею 24.02.1994 року за № 12/6.

Надано дозвіл КП «Миколаївській міжнародний аеропорт» Миколаївської обласної ради на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 106, 9787 га в постійне користування для розміщення та експлуатації будівель та споруд авіаційного транспорту, що розташована за межами населених пунктів, в межах території Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області (том 1, арк. 60).

Відповідно до інформації Відділу Держгеокадастру у Новоодеському районі Миколаївської області Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 19.06.2020 року № 135/117-20 земельна ділянка з кадастровим номером 4824880400:03:000:1376 була сформована на підставі розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації № 162-р від 13.05.2017 року та Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування КП «Миколаївський міжнародний аеропорт» Миколаївської обласної ради для розміщення та експлуатації будівель і споруд авіаційного транспорту із земель державної власності, не переданих у власність або не наданих в користування в межах території Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області. Форма власності - державна власність, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення земельної ділянки згідно проекту - 12.05 для розміщення та експлуатації будівель і споруд авіаційного транспорту (том 1, арк. 72).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку 17.12.2019 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4824880400:03:000:1376 загальною площею 69,2918 га за адресою Миколаївська область, Новоодеський район, Баловненська сільська рада, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення 16.00 - землі запасу. Державна реєстрація земельної ділянки проведена на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 25.05.2017 (том 1, арк. 73-75).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 4824880400:03:000:1376 загальною площею 69,2918 га зареєстрована 30.11.2020 на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності»; форма власності державна, власник Миколаївська обласна державна адміністрація. Право постійного користування на вказану земельну ділянку зареєстровано за Комунальним підприємством «Миколаївський міжнародний аеропорт» (том 2, арк. 145-146).

Відповідачем ТзОВ «Агрохімконтракт» подано суду інформацію, надану Відділом Держкомзему у Новоодеському районі Миколаївської області № 3928 від 25.12.2012, відповідно до якої повідомлено, що кадастровий номер 4824880400:03:000:1202 на земельну ділянку площею 0, 5219 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, яка знаходиться в користуванні ТзОВ «Агрохімконтракт», присвоєний відповідно до Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) (том 1, арк. 204).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 4824880400:03:000:1202 площею 0, 5718 га зареєстрована на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК 041115 від 18.08.2004 за фізичною особою ОСОБА_1 . Крім того, вищевказана земельна ділянка надана на підставі договору оренди землі ТзОВ «Баловне», про що до Реєстру внесено запис про речове право (право оренди земельної ділянки) (том 1, арк. 234-235).

На запит прокуратури від 10.12.2020 № 34/4-6425 вих. 20 щодо надання інформації на яких землях знаходиться спірний ангар згідно викопіювання (том 2, арк. 150-153) Відділом у Новоодеському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області надано інформацію від 14.12.2020 № 312/117-20 про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 4824880400:03:000:1376 перебуває в постійному користуванні Комунального підприємства «Миколаївський міжнародний аеропорт» Миколаївської обласної ради. На дану земельну ділянку зареєстроване речове право - витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: 39524335 від 30.11.2020 року.

Форма власності - державна, категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - 12.05 для розміщення та експлуатації будівель і споруд авіаційного транспорту, кадастровий номер земельної ділянки: 4824880400:03:000:1376, розпорядник - Миколаївська обласна державна адміністрація (том 2, арк. 154).

Відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи № 993, виготовленої 22.10.2012 року комплекс будівель та споруд, зокрема, плану земельної ділянки, ангар (літера А-1) з газовідвідними люками та гужовими кріпленнями за адресою комплекс будівель та споруд № 7 Новоодеського району Миколаївської області в межах території Баловненської сільської ради розташований на земельній ділянці площею 5 220 кв. м. (том 2, арк. 11-42).

Як вбачається з інформації наданої Миколаївською обласною державною адміністрацією від 01.11.2019 року № 5080/1/05-47/3-19 ТзОВ «Агрохімконтракт» не зверталось до облдержадміністрації з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або постійне користування для розміщення та обслуговування комплексу будівель і споруд № 7, що розташована в межах території Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

Інформація щодо відведення вищевказаної земельної ділянки будь-яким особам в облдержадміністрації відсутня.

Також у листі повідомлено, що облдержадміністрації не було відомо про факти самовільного зайняття товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохімконтракт» земельної ділянки державної власності, тому заходи щодо витребування цієї земельної ділянки у власність держави не вживались (том 1, арк. 65).

07.12.2020 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача ТзОВ "Агрохімконтракт" надійшли клопотання (вх. № 15585/20 та вх № 15587/20) про долучення доказів (том 2, арк. 72-87, 92-96).

Ухвалою суду від 07.12.2020 року зобов'язано відповідача ТзОВ "Агрохімконтракт" подати суду докази надіслання клопотань (вх. № 15587/20 та № 15585/20 від 07.12.2020 року) з додатками на адреси інших учасників справи.

Станом на 03.02.2021 року, тобто за більше, ніж півтора місяці, відповідачем не подано суду доказів надіслання клопотань (вх. № 15587/20 та № 15585/20 від 07.12.2020 року) з додатками на адреси інших учасників справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Керуючись ч. 9 ст. 80 ГПК України докази, додані до клопотань (вх. № 15587/20 та № 15585/20 від 07.12.2020 року), суд не бере до уваги.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

1. Правове регулювання прийняття органами державної влади та органами місцевого самоврядування рішень.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ч. 6 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції від 07.11.2012) виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Відповідно до п. 10 п.п. "б" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції від 07.11.2012) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

2. Правове регулювання набуття та оформлення права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 328 ЦК України (в редакції від 14.11.2012) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України (в редакції від 14.11.2012) право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002, (в редакції від 15.06.2012) визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва (далі - державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Відповідно до п. 1.2 Положення державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1.5 Положення державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на таке нерухоме майно: 1) житлові будинки; 2) квартири; 3) будівлі, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо; 4) споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій; 5) приміщення - частини внутрішнього об'єму житлових будинків, будівель, квартир, обмежені будівельними елементами.

Відповідно до п. 1.6 Положення державній реєстрації підлягає право власності на

закінчене будівництвом нерухоме майно, яке прийняте в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п.п. "а" п. 8.1 Положення оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування, зокрема, фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відповідно до п. 8.2 Положення до заяви про оформлення права власності на нерухоме майно додаються матеріали технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, а також інші документи, визначені Положенням.

Додатком № 2 до Положення встановлено Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, а саме:

- договір, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом якого є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, договір іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, спадковий договір (за наявності свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть чи рішення суду про оголошення особи померлою), договір про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що є у спільній власності, про поділ нерухомого майна, що є у спільній власності (пункт 1);

- рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності (пункт 10).

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України (в редакції від 01.01.2004, яка діяла на час укладення договору купівлі-продажу від 30.04.2004) до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ст. 657 ЦК України (в редакції від 01.01.2004) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

3. Правове регулювання виконання судових рішень. Наслідки закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, які діяла до 02.06.2016) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 3 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, які діяла до 02.06.2016) у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, які діяла до 02.06.2016) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, які діяла до 02.06.2016) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

4. Правове регулювання повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері земельних відносин.

Відповідно до п.п. "а" ч. 1 ст. 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

5. Способи захисту цивільних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

30.07.2004 року між КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» (продавець) та ТзОВ "Агрохімконтракт" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати належний йому товар (збірно-розбірний металевий ангар на території КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв») у власність покупцеві, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити за нього на умовах договору (п. 1.1, п. 1.2, п. 2.1, п. 2.4 договору).

В п. 2.2, п. 2.3 договору передбачено технічний стан товару (якість товару), зокрема, передбачено, що товар частково демонтований, частково деформований (знищений), непридатний до подальшої експлуатації за призначенням.

Умовами п. 3.1.2, п. 3.1.3, п. 3.2.1, п. 3.2.2 договору на покупця ТзОВ "Агрохімконтракт" покладено обов'язок демонтувати та вивезти збірно-розбірний металевий ангар своїми силами та за свій рахунок.

Тлумачення умов договору дозволяє дійти висновку, що покупцем ТзОВ "Агрохімконтракт" придбано фактично матеріали (непридатний до подальшої експлуатації за призначенням збірно-розбірний металевий ангар), що не є в розумінні ч. 1 ст. 181 ЦК України (в редакції від 01.01.2004) нерухомим майном.

Отже, в суду відсутні правові підстави для тверджень про те, що відповідачем ТзОВ "Агрохімконтракт" за договором купівлі-продажу від 30.07.2004 року придбано об'єкт нерухомого майна.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.10.2011 року по справі № 5016/2479/2011(12/131) за позовом ТзОВ «Агрохімконтракт» до відповідача КП «Міжнародний аеропорт «Миколаїв» про витребування і зобов'язання передати майно позов задоволено. Витребувано у Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" збірно-розбірний металевий ангар та зобов'язано Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Миколаїв" передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрохімконтракт" збірно-розбірний металевий ангар шляхом забезпечення можливості його демонтажу та вивезення усіх комплектуючих деталей з території КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв".

Вищевказане рішення господарського суду Миколаївської області від 10.10.2011 року по справі № 5016/2479/2011(12/131) не є судовим рішенням про визнання права власності на нерухоме майно або встановлення факту права власності на нерухоме майно.

В свою чергу, відповідачем ТзОВ "Агрохімконтракт" протягом 2012 року виконано будівельні роботи та здійснено добудову вищевказаного об'єкту, на який оформлено право власності як на нерухоме майно, що не заперечується останнім.

На підтвердження виникнення права власності та проведення реєстрації права власності відповідачем ТзОВ "Агрохімконтракт" фактично подано копію технічного паспорту на комплекс будівель та споруд № 7 РКП "Новоодеське районне БТІ»; копію договору купівлі-продажу від 30.07.2004 року та копію рішення господарського суду Миколаївської області від 10.10.2011 року.

Приписами п.п. "а" п. 8.1 Тимчасового положення передбачено оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Натомість, відповідачем ТзОВ "Агрохімконтракт" не подано суду жодних доказів на підтвердження як факту оформлення прав на земельну ділянку, так і факту отримання документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Додатком № 2 до Тимчасового положення передбачено, що правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, зокрема, можуть бути: договір купівлі-продажу нерухомого майна (п. 1 Додатку № 2), судове рішення про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна або про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна (п. 10 Додатку № 2).

Як вказано вище, предметом укладеного між КП «Міжнародний аеропорт Миколаїв» (продавець) та ТзОВ "Агрохімконтракт" (покупець) договору купівлі-продажу не є об'єкт нерухомого майна.

В свою чергу судовим рішенням по справі № 5016/2479/2011(12/131) не визнавалось право власності на нерухоме майно та не встановлювався факт права власності на нерухоме майно.

Передбачені Тимчасовим положенням необхідні для оформлення права власності на нерухоме майно документи відсутні й у матеріалах, на підставі яких виконавчим комітетом Баловненської сільської ради прийнято відповідне оскаржуване рішення про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна.

Враховуючи вищевикладене, оформлення правовстановлюючого документа на право приватної власності на об'єкт нерухомого майна (комплекс будівель та споруд № 7 (ангар) здійснено з порушенням вимог законодавства, оскаржуване рішення виконавчого комітету Баловненської сільської ради є незаконним, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування, підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Щодо посилань відповідача ТзОВ "Агрохімконтракт" на те, що ангар було побудовано в 1984 році, що підтверджується оцінювальним актом, то суд зазначає, що: 1) відповідно до інвентаризаційної справи первинна інвентаризація комплексу будівель та споруд № 7 (ангару) була проведена 22.10.2012 року; 2) станом на 2004 рік (дата укладення договору купівлі-продажу) ангар був фактично зруйнований, непридатний до експлаутації, у зв'язку із чим і укладався договір купівлі-продажу, метою якого був вивіз комплектуючих з території аеропорту.

В свою чергу, здійснення відповідачем добудови об'єкта без оформлення прав на землю та без оформлення документів на будівництво порушує вимоги законодавства та не має наслідком набуття права власності на об'єкт.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача ТзОВ "Агрохімконтракт" усунути перешкоди у використанні земельної ділянки шляхом демонтажу, то суд зазначає наступне.

Матеріалами даної господарської справи підтверджено (відповідь органу ДВС), що рішення господарського суду Миколаївської області від 10.10.2011 року по справі № 5016/2479/2011(12/131) не виконано, виконавче провадження закінчено на підставі п. 11 ч. 1 ст. 49, ч. 3 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на час закінчення виконавчого провадження).

В суду відсутні докази визнання незаконною чи скасування постанови органу ДВС про закінчення виконавчого провадження у вищевказаній справі. Отже, в силу положень ч. 1 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову.

Відтак, судове рішення по справі № 5016/2479/2011(12/131) не може бути виконано.

Судом також враховано, що на час звернення до суду із даним позовом, об'єкт (ангар) фактично видозмінено, що є додатковою підставою неможливості виконання судового рішення по справі № 5016/2479/2011(12/131), а відтак, помилковими є твердження третьої особи КП "ММА" в частині заперечень проти задоволення позову в частині демонтажу ангару.

Суд вважає також помилковими твердження прокуратури, викладені в позовній заяві щодо відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, а саме шляхом виконання ТзОВ "Агрохімконтракт" умов договору купівлі-продажу від 30.07.2004 року та рішення господарського суду від 10.11.2011 року, оскільки судове рішення по конкретній справі повинно виконуватись у порядку і спосіб, який встановлено саме відповідним судовим рішенням.

Проте, в прохальній частині позовної заяви прокуратура не просить зобов'язати відповідача ТзОВ "Агрохімконтракт" виконати умови договору купівлі-продажу, а просить суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди у використанні частини земельної ділянки шляхом демонтажу комплексу будівель та споруд (анару) № 7.

Як вказано вище, в спірному випадку об'єкт (ангар) як на момент звернення до суду із позовом, так і на момент прийняття рішення у даній справі вже є іншим об'єктом, тобто відмінним (зокрема, за технічними характеристиками) від того об'єкта, стосовно якого розглядалась господарська справа № 5016/2479/2011(12/131).

Матеріалами даної господарської справи підтверджено, що власником земельної ділянки, на якій знаходиться спірний ангар, є Миколаївська обласна державна адміністрація.

В разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, в тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю (негаторний позов).

Розміщення ангару за відсутності будь-якої правової підстави на належній позивачу Миколаївській обласній державній адміністрації земельній ділянці чинить останньому перешкоди у користуванні власністю та порушує права власника земельної ділянки Миколаївської обласної державної адміністрації, які підлягають судовому захисту в порядку ст. 15, 321, 391 ЦК України, ст. 152 ЗК України.

VІ. ЩОДО СТРОКУ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Велика палата Верховного Суду в постанові від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц підтримала наступну правову позицію: «Європейський суд з прав людини у справі «Dacia S.R.L.» проти Молдови» від 18 березня 2008 року (Dacia S.R.L. v. Мо1с1оуа,заява № 3052/04) встановив, що припис Цивільного кодексу Молдови, згідно з яким позовна давність не поширювалася на позови державних організацій про повернення державного майна з незаконного володіння інших організацій чи громадян сам по собі суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки у справі не було надано жодних аргументів на обгрунтування чому державні організації у цих випадках мають бути звільнені від обов'язку додержуватися установлених строків давності, котрі б в аналогічних ситуаціях перешкодили розгляду позовів, поданих приватними особами чи компаніями. Це, на думку Європейського суду з прав людини, потенційно може призводити до руйнування багатьох усталених правовідносин і надає дискримінаційну перевагу державі без будь-якої переконливої підстави (§ 76). Європейський суд з прав людини констатував, що зміна правовідносин, які стали остаточними внаслідок спливу позовної давності або повинні були б стати остаточними, якби строк позовної давності було застосовано без дискримінації на користь держави, є несумісним із принципом правової визначеності (§ 77)».

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 33 ГПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та статтею 74 цього Кодексу (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше (постанова ВП ВС від 26.11.2019 по справі № 914/3224/16).

І в разі подання позову суб'єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб'єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган (пункти 46, 48, 65-66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року справі № 362/44/17; пункт 5.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року по справі № 911/3680/17).

Держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинно ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку мають норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.05.2016 зі справи N 910/3723/14 та постанові Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 911/2168/17).

Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Таким чином, відмова в задоволенні позову у зв'язку зі спливом позовної давності без встановлення порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача не відповідає вимогам закону (постанова ВП ВС від 28.11.2018 по справі № 504/2864/13-ц (14-452цс18).

У спорі з декількома належними відповідачами, в яких немає солідарного обов'язку (до яких не звернута солідарна вимога), один з них може заявити суду про застосування позовної давності тільки щодо тих вимог, які звернуті до нього, а не до інших відповідачів. Останні не позбавлені, зокрема, прав визнати ті вимоги, які позивач ставить до них, чи заявити про застосування до цих вимог позовної давності (постанова ВП ВС від 29.05.2019 по справі № 367/2022/15-ц (14-376цс18).

Питання позовної давності застосовується окремо за кожною позовною вимогою. Для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог (постанова ВП ВС від 29.05.2019 по справі № 367/2022/15-ц (14-376цс18).

В силу положень ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права. Визначення початку відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини 1 цієї статті, перебіг позовної давності починається «від дня», а «не від року», коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (постанова ВС від 02.08.2019 року по справі № 915/823/18).

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, виходячи з положень вищевказаного законодавства, строк позовної давності до кожної окремої позовної вимоги повинен обчислюватись з конкретно визначеної дати, з якої позивач Миколаївська обласна державна адміністрація дізналась про порушення її права.

В свою чергу саме на особу, яка заявляє про сплив строку позовної давності, покладається обов'язок довести належними та допустимими доказами факт пропуску цього строку (докази, які підтверджують, що з конкретної дати позивач у справі дізнався або повинен був дізнатись про порушення його прав). В свою чергу, у випадку пропуску строку позовної давності - на позивача (прокуратуру) покладається обов'язок довести належними та допустимими доказами у справі факт наявності поважних причин пропуску строку.

Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, зокрема і шляхом виселення. А тому негаторний позов може бути пред'явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення (постанова ВП ВС від 04.07.2018 № 653/1096/16-ц; постанова Третьої судової палати КЦС ВС від 08.07.2020 №686/16196/15-ц).

Прокуратура звернулась до суду із даними позовом 25.08.2020 року.

Представник відповідача ТзОВ "Агрохімконтракт" усно в судовому засіданні 03.02.2021 року зазначив, що позивач Миколаївська обласна державна адміністрація повинна була дізнатись про порушення її прав з 25.05.2017 року - дата затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 69, 2918 га з кадастровим номером 4824880400:03:000:1376, що підтверджується витягом з ДЗК (том 1, арк. 73).

Отже, в силу положень п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України трирічний строк позовної давності до позовної вимоги, спрямованої до відповідача ТзОВ "Агрохімконтракт", не сплив.

Будь-яких інших доказів на підтвердження обставин спливу строку позовної давності матеріали справи не містять.

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судом встановлено, прокуратурою при зверненні із позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 4 204, 00 грн. за дві вимоги немайнового характеру та 12 684, 60 грн. за одну вимогу майнового характеру.

Проте, суд зазначає, що вимога про зобов'язання усунути перешкоди у використанні земельної ділянки є вимогою немайнового характеру, судовий збір з якої має становити 2 102, 00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір в розмірі 6 306, 00 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати прокуратурі з відповідача ТзОВ "АГРОХІМКОНТРАКТ", у зв'язку з задоволення позовних вимог.

Питання щодо повернення судового збору може бути вирішено за клопотання особи, яка його сплатила за ухвалою суду (ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Крім того, прокурор зазначає, що для вірного відображення ціни позову та відповідно сплати судового, також понесено витрати на оплату послуг, пов'язаних з проведення робіт по визначенню вартості спірної земельної ділянки в сумі 3 000, 00 грн.

Натомість, предметом позову у даній справі є три вимоги немайнового характеру, отже, ціна позову не підлягає визначенню.

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні правові підстави для розподілу судових витрат в сумі 3 000, 00 грн. та стягнення їх з відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Баловненської сільської ради від 14.11.2012 року № 71 "Про оформлення права власності за ТОВ "Агрохімконтракт" на об'єкти нерухомого майна".

3. Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності ТОВ "Агрохімконтракт" на нерухоме майно серії САЕ № 233699, видане 30.11.2012 року виконавчим комітетом Баловненської сільської ради.

4. Зобов'язати відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімконтракт", вул. Самойловича, 8 А, м. Миколаїв, 54053 (код ЄДРПОУ 30976075) усунути перешкоди у використанні частини земельної ділянки державної власності з кадастровим номером 4824880400:03:000:1376 площею 5220 кв.м., вартістю 845 640 грн., шляхом демонтажу комплексу будівель та споруд (ангару) № 7 на території Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області.

5. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальність "Агрохімконтракт", вул. Самойловича, 8 А, м. Миколаїв, 54053 (код ЄДРПОУ 30976075) на користь Миколаївської обласної прокуратури, вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Київ МФО 820172, р/р НОМЕР_1 ):

- 6 306, 00 грн. (шість тисяч триста шість грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

6. Накази видати позивачу та прокуратурі після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.02.2021 року.

Суддя Е.М. Олейняш