79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.02.2021 справа № 914/2432/20
Господарський суд Львівської області у складі судді О.Д. Запотічняк
за участю секретаря судового засідання А.П. Полянського
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Снятинського ремонтно-будівельного товариства з обмеженою відповідальністю №16, Івано-Франківська область, м. Снятин;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРГ ФРУТ», Львівська область, м. Городок
про стягнення 1 814 020,17 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача: Жарський Т.В.;
від відповідача: не з'явився;
Хід розгляду справи.
Снятинське ремонтно-будівельне товариство з обмеженою відповідальністю №16 звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Берг Фрут» про стягнення 1 814 020, 17 грн заборгованості, штрафних санкцій та 3% річних за користування чужими грошовими коштами.
Ухвалою від 02.10.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив розгляд справи в підготовчому засіданні на 03.11.2020р.
Ухвалою від 03.11.2020 суд відклав розгляд справи на 24.11.2020, у зв'язку із неявкою представників сторін.
В судовому засіданні 24.11.2020 року в режимі відеоконференції брав участь представник позивача, щодо неявки Відповідача, зазначив про необхідність викликати такого в судове засідання, для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд відклав розгляд справи на 08.12.2020.
Ухвалою від 08.12.2020 суд відклав розгляд справи на 22.12.2020, у зв'язку із неявкою представників сторін.
Ухвалою від 22.12.2020 суд відклав розгляд справи на 26.01.2021.
Ухвалою від 26.01.2021 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 16.02.2021.
В судовому засіданні 16.02.2021 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Берг Фрут» відповідно до договору поставки № 4 від 31.01.2020 р. виникло зобов'язання перед Снятинським ремонтно-будівельним товариством з обмеженою відповідальністю № 16 щодо сплати грошових коштів в сумі 1 726 775, 00 грн.
Згідно п.2.1 Договору між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки. Відповідно до умов Договору (п. 1.1., п. 2.1.1.) Позивач зобов'язався поставити на користь відповідача товар, а саме бетон, загальна кількість, одиниці виміру та ціна за одиницю виміру визначається сторонами у видаткових накладних.
Зобов'язання Позивач виконав належним чином з моменту одержання відповідачем товару та підписання видаткових накладних.
Згідно умов Договору (п. 1.1., 2.2.1., 3.2.) Відповідач зобов'язався оплатити Товар на підставі рахунків-фактур або видаткових накладних, виставлених Позивачем.
Позивачем протягом квітня 2020 р. було поставлено Товар Відповідачу згідно Договору на загальну суму 3 239 980,00 грн., що підтверджується видатковими накладними:
№ 000000365 від 01.04.2020 р.; № 000000366 від 02.04.2020 р.; № 000000367 від 03.04.2020 р.; № 000000368 від 04.04.2020 р.; № 000000369 від 06.04.2020 р.;№ 000000370 від 08.04.2020 р.; № 000000371 від 09.04.2020 р.; № 000000372 від 10.04.2020 р.; № 000000373 від 11.04.2020 р.; № 000000374 від 13.04.2020 р.; № 000000375 від 14.04.2020 р.; № 000000376 від 15.04.2020 р.; № 000000377 від 16.04.2020 р.; № 000000378 від 22.04.2020 р.; №000000379 від 23.04.2020 р.; № 000000380 від 24.04.2020 р.; № 000000381 від 25.04.2020 р.;№ 000000399 від 27.04.2020 р.; № 000000400 від 28.04.2020 р.; № 000000401 від 29.04.2020 р.; №000000402 від 30.04.2020 р.
Відповідачем сплачено протягом квітня 2020 року на користь Позивача грошові кошти загальною сумою 1 300 000,00 грн., відтак заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 30.04.2020 р. склала 1 939 980,00 грн.
Позивачем протягом травня 2020 р. було поставлено Товар Відповідачу згідно Договору на загальну суму 496 685,00грн., що підтверджується видатковими накладними:
№ 000000403 від 01.05.2020 р.; № 000000404 від 02.05.2020 р.; № 000000412 від 04.05.2020 р.; № 000000413 від 05.05.2020 р.; № 000000416 від 06.05.2020 р.; № 000000500 від 29.05.2020 р.
Відповідачем сплачено протягом травня 2020 року на користь Позивача грошові кошти загальною сумою 550 000,00 грн., відтак заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 31.05.2020 р. склала 1 886 665,00 грн.
Позивачем протягом червня 2020 р. було поставлено Товар Відповідачу згідно Договору на загальну суму 549 850,00 грн, що підтверджується видатковими накладними: №000000475 від 12.06.2020 р.; № 000000506 від 12.06.2020 р.; № 000000476 від 13.06.2020 р.; № 000000505 від 13.06.2020 р.; № 000000478 від 15.06.2020 р.; № 000000479 від 16.06.2020 р.; № 000000509 від 16.06.2020 р.; № 000000480 від 18.06.2020 р.; № 000000496 від 23.06.2020 р.
Відповідачем сплачено протягом червня 2020 року на користь Позивача грошові кошти загальною сумою 800 000,00 грн., відтак заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 30.06.2020 р. склала 1 636 515,00 грн.
Позивачем протягом липня 2020 р. було поставлено Товар Відповідачу згідно Договору на загальну суму 90 260,00 грн, що підтверджується видатковими накладними: №000000517 від 04.07.2020 р.; № 000000518 від 06.07.2020 р.; № 000000519 від 06.07.2020 р.; № 000000520 від 08.07.2020 р.
Відповідачем протягом липня 2020 року не сплачувались жодні грошові кошти на рахунок Позивача. Відтак, сума заборгованості станом на 16.07.2020 склала 1 726 775,00 гривень.
Позивач неодноразово звертався до Відповідача з вимогами виконати зобов'язання з Договору, однак, результату не дало. Станом на момент звернення з даним позовом зобов'язання з Договору так і не було виконане належним чином, що і є підставою для звернення за захистом прав в судовому порядку.
Таким чином у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань, яке розпочалось з 08.07.2020 р., Позивач вимагає від Відповідача сплати: пені в сумі 77 594,17 грн та три проценти річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 9 651,00 грн.
Правова позиція відповідача.
20 січня 2021 року на адресу суду надійшов відзив від Товариства з обмеженою відповідальністю «Берг Фрут» (Вх.№ 1294/21).
Ухвалою від 02.10.2020 відповідачу був наданий строк у 15 днів з дня отримання ухвали на подання відзиву. Однак, відповідач не подав відзив на позов в зазначений термін. У судові засідання 03.11.2020, 24.11.2020, 08.12.2020, 22.12.2020 відповідач не з'являвся.
Відтак, відповідач не навівши доводів та не підтвердивши це належними та допустимими доказами, що у нього не було можливості надати відзив на позовну заяву вчасно, а також не скористався ст. 119 ГПК України суд залишив відзив ТзОВ «Берг Фрут» без розгляду.
Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача. Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, ухвали суду направлялись на юридичну адресу ТзОВ «Берг Фрут», зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Фактичні обставини справи встановлені судом.
31 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Берг Фрут» та Снятинським ремонтно-будівельним товариством з обмеженою відповідальністю № 16 було укладено договір поставки № 4, за умовами якого Позивач зобов'язався поставити на користь Відповідача товар, а саме бетон, загальна кількість, одиниці виміру та ціна за одиницю виміру визначається сторонами у видаткових накладних.
Договір був укладений строком до 31 грудня 2020 року, відповідно до п. 7.3 Договору закінчення строку Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
Договором визначені обов'язки Постачальника та Покупця, зокрема п. 2.1.1 визначено, що Постачальник зобов'язаний Поставити і передати Товар Покупцю в терміни, встановлені за домовленістю Сторін. Натомість п. 2.2.1 визначає, що покупець зобов'язується своєчасно і належним чином прийняти товар від Постачальника та оплатити його вартість.
Пунктом 3.2 Договору встановлено, що оплата товарів Покупцем здійснюється на основі виставлених для оплати рахунків-фактури або видаткових накладних Постачальником, шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок Постачальника не пізніше п'ятиденного терміну з дня одержання товару.
Позивач стверджує, що у період квітня 2020 року, на виконання умов Договору поставки №4 ним, як постачальником було поставлено Відповідачу Товар на суму 3 239 980,00 грн, на підтвердження даного факту Позивачем, додано до позову видаткові накладні, з підписами обох сторін, а саме видаткові накладні № 000000365 від 01.04.2020 р.; № 000000366 від 02.04.2020 р.; № 000000367 від 03.04.2020 р.; № 000000368 від 04.04.2020 р.; № 000000369 від 06.04.2020 р.;№ 000000370 від 08.04.2020 р.; № 000000371 від 09.04.2020 р.; № 000000372 від 10.04.2020 р.; № 000000373 від 11.04.2020 р.; № 000000374 від 13.04.2020 р.; № 000000375 від 14.04.2020 р.; № 000000376 від 15.04.2020 р.; № 000000377 від 16.04.2020 р.; № 000000378 від 22.04.2020 р.; №000000379 від 23.04.2020 р.; № 000000380 від 24.04.2020 р.; № 000000381 від 25.04.2020 р.;№ 000000399 від 27.04.2020 р.; № 000000400 від 28.04.2020 р.; № 000000401 від 29.04.2020 р.; №000000402 від 30.04.2020 р.
Згідно Акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 Відповідач сплатив Позивачу суму 1 300 000,00 грн., що підтверджується також випискою по особовому рахунку Позивача з Банку. Відтак заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 30.04.2020 склала 1 939 980,00 грн.
Позивачем протягом травня 2020 р. було поставлено Товар Відповідачу згідно Договору на загальну суму 496 685,00грн., що підтверджується видатковими накладними з підписами обох сторін: № 000000403 від 01.05.2020 р.; № 000000404 від 02.05.2020 р.; № 000000412 від 04.05.2020 р.; № 000000413 від 05.05.2020 р.; № 000000416 від 06.05.2020 р.; № 000000500 від 29.05.2020 р.
Згідно Акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 Відповідач сплатив Позивачу суму 550 000,00 грн., що підтверджується також випискою по особовому рахунку Позивача з Банку. Відтак заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 31.05.2020 склала 1 886 665,00 грн.
Позивачем протягом червня 2020 р. було поставлено Товар Відповідачу згідно Договору на загальну суму 549 850,00 грн, що підтверджується видатковими накладними з підписами обох сторін: №000000475 від 12.06.2020 р.; № 000000506 від 12.06.2020 р.; № 000000476 від 13.06.2020 р.; № 000000505 від 13.06.2020 р.; № 000000478 від 15.06.2020 р.; № 000000479 від 16.06.2020 р.; № 000000509 від 16.06.2020 р.; № 000000480 від 18.06.2020 р.; № 000000496 від 23.06.2020 р.
Згідно Акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 Відповідач сплатив Позивачу суму 800 000,00 грн., що підтверджується також випискою по особовому рахунку Позивача з Банку. Відтак заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 30.06.2020 склала 1 636 515,00 грн.
Позивачем протягом липня 2020 р. було поставлено Товар Відповідачу згідно Договору на загальну суму 90 260,00 грн, що підтверджується видатковими накладними накладними з підписами обох сторін: №000000517 від 04.07.2020 р.; № 000000518 від 06.07.2020 р.; № 000000519 від 06.07.2020 р.; № 000000520 від 08.07.2020 р.
Згідно Акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.07.2020 по 16.07.2020 Відповідач не перераховувавжодних коштів, відтак сума заборгованості станом на 16.07.2020 склала 1 726 775,00 гривень.
Позивач, всі зобов'язання з поставки товару за договором поставки № 4 виконав належним чином, та обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що Позивач неодноразово звертався до Відповідача з вимогами виконати зобов'язання з Договору, однак, жодної відповіді не надходило чи оплати заборгованості не було.
У відповідності до п.4.4. Договору Покупець за порушення обов'язку, визначеного у п. 2.2 цього Договору, за вимогою Постачальника зобов'язаний сплатити останньому пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен день прострочення із урахуванням обмежень, встановлених законодавством України.
Згідно п. 4.5 Договору Сторона, що порушила цей Договір, зобов'язана відшкодувати збитки, завдані таким порушенням, незалежно від вжиття іншою Стороною будь-яких заходів щодо запобігання збиткам або зменшення збитків, окрім випадків коли остання своїм винним (умисним або необережним) діянням (дією чи бездіяльністю) сприяла настанню або збільшенню збитків.
За неналежне виконання договірних зобов'язань позивачем було нараховано пеня в розмірі 77 594,17 грн., крім цього 3 відсотки за користування чужими коштами в розмірі 9 651,00 грн.
Оцінка суду
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, в тому числі, є договори та інші правочини.
Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем належно виконано умови Договору, а саме поставку товару в період квітень - липень 2020 року на загальну суму 4 376 775,00 грн, що підтверджується підписаними видатковими накладними долученими до матеріалів справи.
Згідно з домовленістю сторін Замовник сплачує вартість отриманого товару на основі виставлених для оплати рахунків- фактур або видаткових накладних Постачальником, шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок Постачальника не пізніше п'ятиденного терміну з дня одержання товару.
Однак, Відповідач в період квітень - липень 2020 року оплачував поставлений товар не вчасно та не в повному обсязі. Відтак виникла заборгованість ТзОВ «Берг Фрут» перед Снятинським ТзОВ №16 у розмірі 1 726 775,00 гривень.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до положень ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до положень ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За неналежне виконання договірних зобов'язань за Договором, Позивачем було нараховано пеню в розмірі 77 594,17 грн та відсотки за користування чужими коштами в розмірі 9 651,00 грн., і відповідно загалом заборгованість становить суму в розмірі 1 814 020,17 грн.
Судом проведено перевірку правильності здійснених позивачем нарахувань відсотків за користування чужими коштами - такі нараховані вірно, та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Щодо нарахування пені, така здійснена не вірно. Зокрема, пеню за період квітень - червень 2020 року (на суму 1 636 515,00 грн) слід нараховувати з 08.07.2020 по 14.09.2020, відтак пеня за цей період склала 37 022,80 грн.
Щодо нарахування пені в липні 2020 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.3.2 Договору оплата товарів здійснюється не пізніше п'ятиденного терміну. А тому: пеня за видатковою накладною № 000000517 від 04.07.2020 нараховується з 10.07.2020 по 14.09.2020 та складає 574,66 грн;
- пеня за видатковою накладною № 000000518 від 06.07.2020 нараховується з 12.07.2020 по 14.09.2020 та складає 371,67 грн;
- пеня за видатковою накладною № 000000519 від 06.07.2020 нараховується з 12.07.2020 по 14.09.2020 та складає 464,59 грн;
- пеня за видатковою накладною № 000000520 від 08.07.2020 нараховується з 14.07.2020 по 14.09.2020 та складає 513,50 грн. (розрахунок додається).
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення частково, а саме в розмірі 1 775 373,22 грн, із яких основна заборгованість - 1 726 775, 00 грн, пеня - 38 947,2 грн та 3% річних в розмірі 9651,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за відсутністю доказів про існування такої заборгованості.
Щодо встановлення порядку виконання рішення суд зазначає наступне.
Стаття 238 ГПК України визначає зміст судового рішення та встановлює, що саме повинно/може бути зазначено в судовому рішенні.
Згідно приписів ч.10 ст.238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Тобто, вимога про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення не є самостійною позовною вимогою немайнового характеру, яка повинна оплачуватись судовим збором в розумінні норм ГПК України, оскільки вказана вимога заявляється безпосередньо не до відповідача у справі, а є за своєю правовою природою клопотанням позивача заявленими до суду про використання останнім передбаченого ч.10 ст.238 ГПК України відповідного права.
Таким чином, зазначаючи в тексті судового рішення про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, суд лише використовує своє право на вчинення дій встановлене ч.10 ст.238 ГПК України.
Остаточна сума відсотків у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
Вказана норма убезпечує особу, на користь якої ухвалено рішення, від повторних звернень до суду з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.
Відповідно до ч.ч.11, 12 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.
З урахуванням викладеного, на підставі ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд вважає за необхідне зазначити в рішенні суду про нарахування трьох відсотків річних та пені з 15.09.2020 року, до моменту виконання рішення з урахуванням вимог законодавства України, що регулюють таке нарахування (ст. 625 ЦК України).
Щодо визначення черговості погашення вимог кредитора суд зазначає наступне.
Положеннями ст. 534 Цивільного кодексу визначено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Вказана стаття передбачає правила виконання грошового зобов'язання, якщо наявна сума грошей є меншою за суму боргу, і вимоги кредитора в повному обсязі не можуть бути задоволені. В такому випадку вимоги кредитора погашаються у встановленій черговості.
Однак, позивачем не наведено доказів на підтвердження неможливості виконання відповідачем у майбутньому рішення суду про стягнення заборгованості у зв'язку з недостатністю коштів та/або майна, на яке може бути звернено стягнення при примусовому виконанні рішення суду.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Разом із позовною заявою Позивач просить суд включити до судових витрат витрати на професійну правничу допомогу Позивача в розмірі 30000,00 грн. В підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано суду : копію договору про надання правової допомоги №Д20-09-03 від 07 09.2020р.; копію Додатку №1 від 07.09.2020 до договору про надання правової допомоги №Д20-09-03 від 07 09.2020р; оригінал платіжного доручення № 1896 від 10.09.2020; оригінал ордера на надання правової допомоги серія ІФ № 098422.
Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача - Снятинського ремонтно-будівельного товариства з обмеженою відповідальністю №16 представляв адвокат Жарський Тарас Володимирович, який діяв на підставі договору про надання правової допомоги № Д20-09-03 від 07 09.2020р., Додатку №1 від 07.09.2020 до договору про надання правової допомоги №Д20-09-03 від 07 09.2020р та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ІФ №098422.
Як вбачається із укладеного між позивачем та адвокатом Жарським Т.В. договору №Д20-09-03 від 07 09.2020р, адвокат взяв на себе зобов'язання надавати правову допомогу зокрема, з питань здійснення захис'гу, представництва, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності Клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших докуменіів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню та представляти інтереси Клієнта перед органами, усіма установами підприємствами та організаціями України зокрема в судових органах будь-якої ланки (в тому числі в апеляційній, касаційній інстанціях).
Відповідно до розділу 4 Договору про надання правової допомоги «ГОНОРАР» визначено, що розмір гонорару об'єднання впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару. Розмір гонорару визначається за згодою Сторін та відображено Сторонами в окремому додатку-дорученні до даного Договору. У випадку, якщо розмір гонорару та умови його виплати визначається додатком до даного Договору, Клієнт виплачує гонорару здійснюється не пізніше ніж протягом 3 (трьох) днів з моменту досягнення умов його виплати в повному обсязі.
7 вересня 2020 року між позивачем та адвокатом підписано Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги №Д20-09-03 від 07.09.2020, згідно якого погоджено порядок визначення основного розміру гонорару (винагороди) за здійснення захисту та представництва. Зокрема п.1 Додатку №1 визначає обсяг робіт у даній справі, зокрема: вивчення фактичних обставин, що складають підставу позову, збір, вивчення та аналіз доказів, підготовка, формування правової позиції, оформленн і подання позовної заяви на основі опрацьованого матеріалів від імені та в інтересах Клієнта та визначено вартість послуг, які надаються в рамках правової допомоги і складають 20 000,00 грн. Пунктом 2 Додатку передбачено, що Представництво інтересів Клієнта у справі, провадження у якій буде порушено на підставі позовної заяви, у всіх судових засіданнях в суді першої інстанції в незалежності від їх кількості. Вартість послуг, які надаються в рамках описаної правової допомоги складає 10 000,00 гривень.
Представником долучено платіжне доручення №1896 від 10.09.2020 на суму 30 000,00 грн, в призначенні платежу зазначено: «Оплата за послуги згідно рах. №1/9 від 07.08.2020р. Без ПДВ».
Однак, представник Позивача не надав належних та достатніх доказів для задоволення клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, адже рахунку №1/9 від 07.08.2020, згідно якого Снятинським РБТзОВ 16 був проведений платіж на отримувача Юридичну компанію Лігал груп АО, адвокатом не долучено до матеріалів справи.
Дане платіжне доручення не може бути належним доказом, оскільки в призначенні платежу зазначено, що перерахунок коштів здійснювався згідно рахунку від 07.08.2020 тобто даний рахунок не може стосуватись договору, оскільки такого ще не існувало в природі.
Разом з тим, суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані докази, що договір про надання правової допомоги був виконаний, на підтвердження його виконання подається акт виконаних робіт, специфікація чи рахунок з детальним описом робіт, які були виконані адвокатом, однак таких суду подано не було. Договір про надання правової допомоги є лише наміром сторін , однак факт його виконання повинен бути підтвердженим належними та допустимими доказами, однак такі відсутні в матеріалах справи.
Досдідивши та вивчивши всі докази які є в матеріалах справи, суд прийшов до висновку в задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Щодо стягнення судового збору, суд зазначає наступне.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 27 210,32 грн. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на зазначене, на відповідача покладається 26 630,60 грн витрат на оплату судового збору.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРГ ФРУТ» (81500, Львівська обл., м. Городок, вул. Артищівська, буд. 9, корп. 1; код ЄДРПОУ 43435264) на користь Снятинського ремонтно-будівельного товариства з обмеженою відповідальністю №16 (код ЄДРПОУ 05442240, 78300, Івано-Франківська обл., Снятинський р-н, місто Снятин, вул. Завалівська, буд. 1) заборгованість у сумі 1726 775,00 грн., пеню в сумі 38 947,22 грн, 3% річних в сумі 9 651,00 грн та 26 630,60 грн судових витрат.
3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення нараховувати до моменту виконання рішення на фактичну (не сплачену) суму основного боргу 3% річних, за формулою: сума залишку боргу х 3% : 365 х кількість днів прострочення, починаючи з 15.09.2020р.
4. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення нараховувати до моменту виконання рішення на фактичну (не сплачену) суму основного боргу пеню, за формулою: сума залишку боргу х 2 х облікова ставка НБУ : 365 х кількість днів прострочення, починаючи з 15.09.2020р.
5. В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.02.2021р.
Суддя О.Д. Запотічняк