Рішення від 10.02.2021 по справі 911/2871/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2021 р. м. Київ Справа № 911/2871/20

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Абрамова В.Д.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна",

до: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Стріт-Буд Інвест";

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудоснова",

про стягнення заборгованості в сумі 770 265,85 грн.,

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудоснова",

до: 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна";

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Стріт-Буд Інвест",

про визнання недійсним договору,

за участю представників за первісним позовом:

позивача: Малеванчука І.В. (довіреність №102 від 01.09.2020 року);

відповідача 1: не з'явився;

відповідача 2: Магурського О.П. (довіреність від 26.10.2020 року),

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2020 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Стріт- Буд Інвест" (далі - відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудоснова" (далі - відповідач 2) про стягнення заборгованості в сумі 770 265,85 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачами умов договору оперативної оренди обладнання №СО-17-0002442 від 01.09.2017 року та договору поруки №СО-17-0002444 від 01.09.2017 року, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду, просив стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 заборгованість у сумі 770 265,85 грн.

Ухвалою суду від 05.10.2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 28.10.2020 року.

12 жовтня 2020 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 05.10.2020 року.

26 жовтня 2020 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача 2 подав відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Також, 26 жовтня 2020 року до Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудоснова" до товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" та товариства з обмеженою відповідальністю "Стріт-Буд Інвест" про визнання недійсним договору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28 жовтня 2020 року до спільного розгляду з первісним позовом прийнято зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудоснова" (далі - відповідач 1 за первісним позовом) до товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (далі - позивач за первісним позовом) та товариства з обмеженою відповідальністю "Стріт-Буд Інвест" (далі - відповідач 2 за первісним позовом) про визнання недійсним договору.

28 жовтня 2020 року на електронну адресу суду представник позивача за первісним позовом направив клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв'язку з його хворобою.

Представники позивача, відповідачів 1 та 2 за первісним позовом у засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 28.10.2020 року підготовче засідання відкладено на 25 листопада 2020 року.

12 листопада 2020 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, а 18 листопада 2020 року через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 23.11.2020 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 09 грудня 2020 року.

09 грудня 2020 року представник позивача за первісним позовом в засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача 2 за первісним позовом проти задоволення позову заперечував, зустрічні позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача 1 за первісним позовом у засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 09.12.2020 року підготовче засідання відкладено на 23 грудня 2020 року.

21 грудня 2020 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення по справі №16-12-2 від 17.12.2020 року.

23 грудня 2020 року представник позивача за первісним позовом в засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник відповідача 2 за первісним позовом проти задоволення первісного позову заперечував, просив зустрічні позовні вимоги задовільнити.

Представник відповідача 1 за первісним позовом у засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 23.12.2020 року підготовче засідання відкладено на 13 січня 2021 року.

04 січня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення щодо обставин справи від 30.12.2020 року.

13 січня 2021 року в засіданні представник позивача первісний позов підтримав, проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник відповідача 2 за первісним позовом у засіданні проти задоволення первісного позову заперечував, просив зустрічні позовні вимоги задовільнити.

Представник відповідача 1 за первісним позовом у засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.01.2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 10 лютого 2021 року.

21 січня 2021 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 20.01.2021 року.

10 лютого 2021 року в судовому засіданні представник позивача за первісним позовом заявлені позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Представник відповідача 2 за первісним позовом в судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечував, просив зустрічні позовні вимоги задовільнити.

Представник відповідача 1 за первісним позовом у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалами Господарського суду Київської області суду від 25.10.2020 року та 28.10.2020 року відповідачу 1 за первісним позовом запропоновано надати відзив на позовну заяву та зустрічну позовну заяву, а також докази, що підтверджують заперечення.

Відзиву на позовну заяву та зустрічну позовну заяву представником відповідача 1 за первісним позовом надано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини враховуються судом при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Судом встановлено, що відповідачем 1 було змінено місцезнаходження, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався для належного повідомлення відповідача 1 про дату, час і місце судового засідання, тому завершальний етап розгляду справи відбувся 10 лютого 2021 року.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:

01 вересня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Біг Сіті Білдінг" був укладений договір оперативної оренди обладнання №СО-17-0002442 (далі - договір).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Біг Сіті Білдінг" було змінено назву на товариство з обмеженою відповідальністю "Стріт-Буд Інвест" (далі - відповідач 1), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з п. 1.1 договору, позивач надає відповідачу 1 у тимчасове оплатне користування (оренду) будівельну опалубку PERI (в т. ч. окремі елементи опалубки, спеціалізовану тару для її транспортування), іменовану надалі "обладнання", асортимент, кількість і вартість якого вказуються в актах прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, обладнання надається в оренду для використання відповідачем 1 на будівельному майданчику за адресою: м. Київ, вул. Васильківська 100А.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що передача обладнання в оренду (з оренди) здійснюється на підставі акту(ів) прийому-передачі.

Згідно з п. 2.8. договору, обладнання, яке передане в оренду за цим договором, може бути куплене відповідачем 1. Ціна купівлі за одиницю обладнання узгоджена сторонами та зазначена в додатку №2 до цього договору.

Відповідно до п. 3.1. договору, договір набирає чинності та вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що датою початку строку оренди обладнання вважається дата підписання акту приймання-передачі обладнання в оренду повноваженими представниками сторін. Датою закінчення строку оренди обладнання вважається дата, яка передує даті підписання акту приймання-передачі обладнання із оренди повноважними представниками сторін.

Згідно з п. 3.3. договору, сторони мають право відмовитися від цього договору в порядку ст. 763 ЦК України попередивши іншу сторону в строк не менше ніж за 5 (п'ять) робочих днів. При відмові позивача від цього договору, відповідач 1 зобов'язаний повернути обладнання позивачу (п. 5.2.9.), а також повністю здійснити розрахунки з орендної плати, іншим зобов'язанням, що випливають із умов цього договору.

Відповідно до п. 3.4. договору, дострокове розірвання договору в односторонньому порядку можливе на вимогу позивача, зокрема, якщо відповідач 1 порушив умови п. 4.2.2 цього договору.

Пунктом 4.2.2. договору встановлено, що відповідач 1 сплачує орендну плату щомісячно протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня закінчення оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця.

Відповідно до п. 3.5. договору, про розірвання договору (п.3.4.) сторона завчасно повідомляє іншу сторону, але не пізніше ніж за 5 (п'ять) робочих днів до дня його розірвання.

Згідно з п. 4.1. договору, розмір орендної плати (без ПДВ) за одиницю обладнання за один календарний день зазначається сторонами в додатку №1 до цього договору.

Відповідно до п. 4.2.1. договору, орендна плата в грошовому вираженні щомісячно розраховується (із можливістю врахування індексації) позивачем на підставі фактично наданого в оренду обладнання (згідно актів прийому-передачі обладнання) за фактичну (п. 3.2.) кількість днів знаходження обладнання в оренді.

Згідно з п. 4.2.3. договору, при наявності заборгованості по орендній платі, суми оплат, що надходять від відповідача 1 за цим договором, зараховуються позивачем як оплата орендної плати за більш ранній неоплачений період, незалежно від відомостей про призначення платежів, вказаних в платіжних документах відповідача.

Відповідно до п. 5.2.2. договору, відповідач 1 зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату відповідно до умов цього договору.

Пунктом 5.2.9. договору встановлено, що відповідач 1 зобов'язаний повернути (здати на склад позивача) обладнання очищеним, належно упакованим, в справному стані із врахуванням природнього зносу не пізніше дня припинення договору відповідно до п. 3.3. цього договору або розірвання договору відповідно до п. 3.4. цього договору.

Згідно з п. 6.2. договору, передача (повернення) обладнання оформлюється документально шляхом підписання та скріплення печатками сторін акту прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору. Вартість наданого в оренду обладнання зазначається в актах прийому - передачі.

Відповідно до п. 7.3. договору, відповідач 1 сплачує (відшкодовує) вартість обладнання у випадку неповернення у встановлений строк, пошкодження/порушення комплектності обладнання (при неможливості відновлення) протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту виставлення позивачем претензії та/або рахунку на оплату. Сума до відшкодування відповідає вартості обладнання, яке зазначене в акті прийому-передачі обладнання в оренду або визначається за додатковою домовленістю сторін цього договору.

Пунктом 7.4. договору встановлено, що підставою для відшкодування відповідачем 1 вартості неповернутого обладнання є фактичні дані актів прийому - передачі обладнання в оренду і повернення з оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач передав відповідачу 1 в оренду обладнання на загальну суму 868 616,60 грн., що підтверджується копією акта прийому - передачі №19224 від 01 вересня 2017 року, долученою до матеріалів справи.

Відповідачем 1 обладнання позивачу повернуто не було, вартість неповернутого обладнання не сплачено, вартість купленого обладнання не сплачено.

01 вересня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (далі - позивач), товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудоснова" (далі - відповідач 2) та товариством з обмеженою відповідальністю "Біг Сіті Білдінг" був укладений договір поруки №СО-17-0002444 (далі - договір поруки).

Як уже зазначалось, товариство з обмеженою відповідальністю "Біг Сіті Білдінг" змінило назву на товариство з обмеженою відповідальністю "Стріт-Буд Інвест" (далі - відповідач 1).

Згідно з п. 1 договору поруки, у відповідності до цього договору відповідач 2 поручається перед позивачем за виконання відповідачем 1 у повному обсязі своїх обов'язків за договором оренди №СО-17-0002442 від 01.09.2017 р. (далі - договір оренди), у тому числі за додатковими угодами до нього, які стосуються продовження строку дії договору оренди на визначений позивачем та відповідачем 1 строк, а саме: сплата орендних платежів; сплата інших платежів, що передбачені договором оренди, у тому числі, неустойка (штраф, пеня), відшкодування заподіяних відповідачем 1 збитків; повернення з оренди орендованого майна або, на вимогу позивача, відшкодування вартості неповернутого з оренди майна, відшкодування витрат на його ремонт/очищення.

Відповідно до п. 2 договору поруки, у разі порушення відповідачем 1 обов'язків за договором оренди відповідач 1 і відповідач 2 відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Пунктом 3 договору поруки встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань (повністю або частково), зазначених у п. 1 цього договору, позивач вправі звернутися із вимогою про виконання як до відповідача 1, так і до відповідача 2, які несуть солідарну відповідальність перед позивачем. Звернення позивача до відповідача 2 відбувається шляхом направлення повідомлення (виставлення вимоги про виконання) щодо факту порушення відповідачем 1 обов'язків за договором оренди із зазначенням змісту порушення, суми боргу, а також на розсуд позивача - штрафних санкцій і розміру завданої шкоди.

Згідно з п. 4 договору поруки, протягом семи календарних днів з моменту пред'явлення позивачем повідомлення (виставлення вимоги про виконання), відповідач 2 зобов'язаний здійснити із позивачем розрахунки за невиконаними відповідачем 1 зобов'язаннями (по яким прийнята порука). Відповідач 2 здійснює із позивачем розрахунки шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача, якщо інше не буде додатково узгоджено сторонами.

Відповідно до п. 9 договору поруки, цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до моменту припинення поруки.

Пунктом 10 договору поруки встановлено, що порука припиняється: з припиненням забезпеченого цією порукою зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди відповідача 2, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Це положення не стосується випадків нарахування штрафних санкцій і відшкодування шкоди, спричинених неналежним виконанням відповідачем 1 своїх зобов'язань згідно з п. 1 цього договору, а також випадку продовження строку дії договору оренди на визначений позивачем та відповідачем 1 строк; у разі переведення боргу на іншу особу, якщо відповідач 2 не поручився за нового боржника; після закінчення трьох років, починаючи від останнього дня, передбаченого для виконання зобов'язань за договором оренди.

Згідно з п. 11 договору поруки, усі спори або розбіжності, що виникають між сторонами за цим договором або в зв'язку з ним, вирішуються шляхом переговорів. У випадку неможливості досягнення згоди шляхом переговорів спір підлягає розгляду в суді.

Відповідно до п. 13 договору поруки, сторони підтверджують, що на момент підписання цього договору ніхто з них не обмежений у своїх діях і правах судовим рішенням або іншим способом, у тому числі будь-якими взятими на себе зобов'язаннями. У випадку, якщо в подальшому стане відомо про такі обмеження, недобросовісна сторона договору відшкодує стороні, що потерпіла, у повному обсязі усі завдані такими діями матеріальні й моральні збитки.

У зв'язку з істотними порушеннями умов договору відповідачем 1, позивач направив на його адресу повідомлення про розірвання договору оперативної оренди обладнання №СО-17-0002442 від 01.09.2017 року та необхідність повернення орендованого обладнання або відшкодування його вартості.

Оскільки зобов'язання згідно з умовами договору оренди відповідачем 1 виконані не були, позивач звернувся до відповідача 1 та відповідача 2 з вимогами №21/09 та №21/09/1 від 21.09.2020 року про сплату вартості обладнання в сумі 275 440,37 грн. та вартості неповернутого обладнання в сумі 494 825,48 грн.

Відповідач 1 та відповідач 2 вартість придбаного обладнання в сумі 275 440,37 грн. не оплатили, обладнання на суму 494 825,48 грн. не повернули, вартість неповернутого обладнання не оплатили, відповіді на вимоги №21/09 та №21/09/1 від 21.09.2020 року не надали.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 борг з оплати вартості придбаного обладнання в сумі 275 440,37 грн. та борг з оплати вартості неповернутого обладнання в сумі 494 825,48 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Частиною 4 ст. 285 Господарського кодексу України встановлено, що орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 3 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ч. 5 ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем передано, а відповідачем 1 прийнято обладнання, а саме: триногу оцинковану, у кількості 144 шт., на загальну суму 116 640,00 грн. без ПДВ; головку хрестову 20/24, оцинковану, у кількості 276 шт., на загальну суму 109 848,00 грн. без ПДВ; балку VT 20 K L = 2,65 м., у кількості 118 шт., на загальну суму 68 345,60 грн. без ПДВ; балку VT 20 L 265 см, у кількості 269 шт., на загальну суму 128 313,00 грн. без ПДВ; балку VT 20 L 290 м, у кількості 120 шт., на загальну суму 62 640,00 грн. без ПДВ; балку VT 20 L 390 см, у кількості 173 шт., на загальну суму 121 446,00 грн. без ПДВ; стійку РТ В - 300 оцинковану, у кількості 276 шт., на загальну суму 239 292,00 грн. без ПДВ.; контейнери ґратчасті, фарбовані, у кількості 3 шт., на загальну суму 22 092,00 грн. без ПДВ. Всього на суму 868 616,60 грн. без ПДВ, що підтверджується копією акту прийому - передачі №19224 від 01 вересня 2017 року, долученою до матеріалів справи.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, в період з вересня 2017 року до січня 2019 року, а також з березня 2019 року до грудня 2019 року між позивачем та відповідачем 1 були підписані акти виконаних робіт, а саме:

- №30008100 від 30 вересня 2017 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.09.2017 року до 30.09.2017 року на загальну суму 39 377,36 грн. з ПДВ;

- №30008389 від 31 жовтня 2017 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.10.2017 року до 31.10.2017 року на загальну суму 40 255,87 грн. з ПДВ.;

- №30008670 від 30 листопада 2017 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.11.2017 року до 30.11.2017 року на загальну суму 35 134,20 грн. з ПДВ.;

- №30008928 від 31 грудня 2017 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.12.2017 року до 31.12.2017 року на загальну суму 31 915,86 грн. з ПДВ.;

- №30009144 від 31 січня 2018 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.01.2018 року до 31.01.2018 року на загальну суму 27 233,75 грн. з ПДВ.;

- №30009523 від 28 лютого 2018 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.02.2018 року до 28.02.2018 року на загальну суму 22 403,48 грн. з ПДВ.;

- №30009655 від 31 березня 2018 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.03.2018 року до 31.03.2018 року на загальну суму 22 697,95 грн. з ПДВ.;

- №30010023 від 30 квітня 2018 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.04.2018 року до 30.04.2018 року на загальну суму 21 965,76 грн. з ПДВ.;

- №30010168 від 31 травня 2018 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.05.2018 року до 31.05.2018 року на загальну суму 22 697,95 грн. з ПДВ.;

- №30010510 від 30 червня 2018 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.06.2018 року до 30.06.2018 року на загальну суму 21 965,76 грн. з ПДВ.;

- №30010744 від 31 липня 2018 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.07.2018 року до 31.07.2018 року на загальну суму 22 697,95 грн. з ПДВ.;

- №30010963 від 31 серпня 2018 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.08.2018 року до 31.08.2018 року на загальну суму 22 697,95 грн. з ПДВ.;

- №30011216 від 30 вересня 2018 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.09.2018 року до 30.09.2018 року на загальну суму 21 673,13 грн. з ПДВ.;

- №30011509 від 31 жовтня 2018 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.10.2018 року до 31.10.2018 року на загальну суму 18 162,16 грн. з ПДВ.;

- №30011942 від 30 листопада 2018 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.11.2018 року до 30.11.2018 року на загальну суму 17 576,28 грн. з ПДВ.;

- №30012134 від 31 грудня 2018 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.12.2018 року до 31.12.2018 року на загальну суму 18 162,16 грн. з ПДВ.;

- №30012313 від 31 січня 2019 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.01.2019 року до 31.01.2019 року на загальну суму 18 162,16 грн. з ПДВ.;

- №30012953 від 31 березня 2019 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.03.2019 року до 31.03.2019 року на загальну суму 18 162,16 грн. з ПДВ.;

- №30013123 від 30 квітня 2019 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.04.2019 року до 30.04.2019 року на загальну суму 17 576,28 грн. з ПДВ.;

- №30013550 від 31 травня 2019 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.05.2019 року до 31.05.2019 року на загальну суму 18 162,16 грн. з ПДВ.;

- №30013694 від 30 червня 2019 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.06.2019 року до 30.06.2019 року на загальну суму 17 576,28 грн. з ПДВ.;

- №30013986 від 31 липня 2019 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.07.2019 року до 31.07.2019 року на загальну суму 18 162,16 грн. з ПДВ.;

- №30014351 від 31 серпня 2019 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.08.2019 року до 31.08.2019 року на загальну суму 18 162,16 грн. з ПДВ.;

- №30014575 від 30 вересня 2019 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.09.2019 року до 30.09.2019 року на загальну суму 17 576,28 грн. з ПДВ.;

- №30015070 від 31 жовтня 2019 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.10.2019 року до 31.10.2019 року на загальну суму 18 162,16 грн. з ПДВ.;

- №30015194 від 30 листопада 2019 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.11.2019 року до 30.11.2019 року на загальну суму 17 576,28 грн. з ПДВ.;

- №30015703 від 31 грудня 2019 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням в період з 01.12.2019 року до 31.12.2019 року на загальну суму 18 162,16 грн. з ПДВ., копії яких долучені до матеріалів справи.

Крім цього, позивачем було нараховано відповідачу 1 орендну плату за період: лютий 2019 року, а також січень 2020 року - серпень 2020 року, що підтверджується актами виконаних робіт, а саме:

- №30012753 від 28 лютого 2019 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням у період з 01.02.2019 року до 28.02.2019 року на загальну суму 16 404,53 грн. з ПДВ;

- №30015956 від 31 січня 2020 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням у період з 01.01.2020 року до 31.01.2020 року на загальну суму 18 162,16 грн. з ПДВ;

- №30016296 від 29 лютого 2020 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням у період з 01.02.2020 року до 29.02.2020 року на загальну суму 16 990,40 грн. з ПДВ;

- №30016504 від 31 березня 2020 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням у період з 01.03.2020 року до 31.03.2020 року на загальну суму 18 162,16 грн. з ПДВ;

- №30016788 від 30 квітня 2020 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням у період з 01.04.2020 року до 30.04.2020 року на загальну суму 17 576,28 грн. з ПДВ;

- №30017191 від 31 травня 2020 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням у період з 01.05.2020 року до 31.05.2020 року на загальну суму 18 162,16 грн. з ПДВ;

- №30017412 від 30 червня 2020 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням у період з 01.06.2020 року до 30.06.2020 року на загальну суму 17 576,28 грн. з ПДВ;

- №30017630 від 31 липня 2020 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням у період з 01.07.2020 року до 31.07.2020 року на загальну суму 18 162,16 грн. з ПДВ;

- №30017938 від 31 серпня 2020 року, розраховано орендну плату за користування обладнанням у період з 01.08.2020 року до 31.08.2020 року на загальну суму 8 202,26 грн. з ПДВ.

Відповідач 1 вищевказані акти із підписом позивачу не повернув, обґрунтованої відмови від їх підписання не надав.

Згідно з п. 4.2.4 договору, позивач до десятого числа кожного місяця, наступного за оплачуваним (за який нарахована орендна плата), направляє відповідачу 1 поштою (цінним листом із описом вкладення) оригінал підписаного та скріпленого печаткою позивача акту наданих послуг в двох примірниках.

Відповідно до п. 4.2.5. договору, відповідач 1 зобов'язаний підписати і повернути позивачу один підписаний та скріплений печаткою відповідача 1 оригінал акту наданих послуг до двадцятого числа наступного місяця, за яким нарахована орендна плата. У разі неповернення (несвоєчасного повернення) підписаного та скріпленого печаткою відповідача 1 акту наданих послуг і відсутності письмової мотивованої відмови відповідача 1 від підписання цього акту (із доданням відповідного розрахунку на підставі підписаних сторонами актів прийому - передачі обладнання), такий акт і сума орендної плати в грошовому вираженні вважаються беззастережно визнаними відповідачем 1, а послуга є такою, що прийнята в повному обсязі (на вказану в акті прийому - передачі суму).

Документів, що підтверджували б звернення відповідача 1 до позивача із письмовою мотивованою відмовою від підписання актів надання послуг за лютий 2019 року та за період із січня 2020 по серпень 2020 року, суду надано не було. Так, відповідач 1 прийняв у повному обсязі послуги, надані позивачем за вищевказаний період, а тому був зобов'язаний оплатити послуги в сумі 753 456,20 грн. з ПДВ.

До матеріалів справи долучені документи, що підтверджують здійснення відповідачем 1 оплат наданих позивачем послуг, а саме копії банківських виписок на загальну суму 926 565,15 грн.:

- від 26.09.2017 року на суму 74 758,22 грн. (призначення платежу: оплата за оренду опалубки зг. дог. № СО-17-0002444 від 01.09.2017 у т. ч. ПДВ 12459,70 грн.);

- від 27.10.2017 року на суму 39 377,36 грн. (призначення платежу: оплата за оренду опалубки зг. дог. № СО-17-0002442 від 01.09.2017 у т. ч. ПДВ 6 562,89 грн.);

- від 27.10.2017 року на суму 74 758,22 грн. (призначення платежу: оплата за опалубку (лізинг) зг. дог. № СО-17-0002442 від 01.09.2017 у т. ч. ПДВ 12 459,70 грн.);

- від 05.12.2017 року на суму 39 377,36 грн. (призначення платежу: оплата за оренду опалубки зг. дог. № СО-17-0002442 від 01.09.2017 у т. ч. ПДВ 6 562,89 грн.);

- від 05.12.2017 року на суму 74 758,22 грн. (призначення платежу: оплата за опалубку (лізинг) зг. дог. № СО-17-0002442 від 01.09.2017 у т. ч. ПДВ 12 459,70 грн.);

- від 27.12.2017 року на суму 74 758,22 грн. (призначення платежу: оплата за опалубку (лізинг) зг. дог. № СО-17-0002442 від 01.09.2017 у т. ч. ПДВ 12 459,70 грн.);

- від 09.02.2018 року на суму 31 915,00 грн. (призначення платежу: оплата за оренду опалубки зг. дог. № СО-17-0002442 від 01.09.2017 у т. ч. ПДВ 5 319,17 грн.);

- від 14.02.2018 року на суму 74 758,22 грн. (призначення платежу: оплата за опалубку (лізинг) зг. дог. № СО-17-0002442 від 01.09.2017 у т. ч. ПДВ 12 459,70 грн.);

- від 15.03.2018 року на суму 77 538,38 грн. (призначення платежу: оплата за опалубку (лізинг) зг. дог. № СО-17-0002442 від 01.09.2017 у т. ч. ПДВ 12 923,06 грн.);

- від 18.05.2018 року на суму 52 776,13 грн. (призначення платежу: оплата за оренду опалубки по акту звірки зг. дог. № СО-17-0002442 від 01.09.2017 у т. ч. ПДВ 8 796,02 грн.);

- від 22.06.2018 року на суму 22 697,95 грн. (призначення платежу: оплата за оренду опалубки по акту звірки зг. дог. № СО-17-0002442 від 01.09.2017 у т. ч. ПДВ 3 782,99 грн.);

- від 15.08.2018 року на суму 21 965,76 грн. (призначення платежу: оплата за оренду опалубки по акту звірки зг. дог. № СО-17-0002442 від 01.09.2017 у т. ч. ПДВ 3 660,96 грн.);

- від 28.09.2018 року на суму 74 758,22 грн. (призначення платежу: оплата за оренду опалубки по акту звірки зг. дог. № СО-17-0002442 від 01.09.2017 у т. ч. ПДВ 12 459,70 грн.);

- від 27.03.2019 року на суму 18 162,16 грн. (призначення платежу: оплата за оренду опалубки та риштувань за січень 2019 р. згідно рах. №34872 від 31.01.2019 р. у т. ч. ПДВ 20% - 3 027,03 грн.);

- від 14.05.2019 року на суму 16 404,53 грн. (призначення платежу: оплата за оренду опалубки та риштувань за лютий 2019 р. згідно рах. №35892 від 28.02.2019 р. у т. ч. ПДВ 20% - 2 734,09 грн.);

- від 04.07.2019 року на суму 18 162,16 грн. (призначення платежу: оплата за оренду опалубки та риштувань за березень 2019 р. згідно рах. №36751 від 31.03.2019 р. у т. ч. ПДВ 20% - 3 027,03 грн.);

- від 24.07.2019 року на суму 17 576,28 грн. (призначення платежу: оплата за оренду опалубки та риштувань за квітень 2019 р. згідно рах. №37503 від 30.04.2019 р. у т. ч. ПДВ 20% - 2 929,38 грн.);

- від 07.08.2019 року на суму 18 162,16 грн. (призначення платежу: оплата за оренду опалубки та риштувань за травень 2019 р. згідно рах. №38594 від 31.05.2019 р. у т. ч. ПДВ 20% - 3 027,03 грн.);

- від 05.09.2019 року на суму 17 576,28 грн. (призначення платежу: оплата за оренду опалубки та риштувань за червень 2019 р. згідно рах. №39283 від 30.06.2019 р. у т. ч. ПДВ 20% - 2 929,38 грн.);

- від 31.10.2019 року на суму 18 162,16 грн. (призначення платежу: оплата за оренду опалубки та риштувань за липень 2019 р. згідно рах. №40300 від 31.07.2019 р. у т. ч. ПДВ 20% - 3 027,03 грн.);

- від 27.12.2019 року на суму 50 000,00 грн. (призначення платежу: оплата заборгованості за оренду опалубки та риштувань згідно договору №СО-17-0002442 від 01.09.2017 у т. ч. ПДВ 20% - 8 333,33 грн.);

- від 05.03.2020 року на суму 18 162,16 грн. (призначення платежу: оплата за оренду опалубки та риштувань за січень 2020 р. згідно рах. №45996 від 31.01.2020 р. у т. ч. ПДВ 20% - 3 027,03 грн.).

Як зазначено вище, згідно з умовами договору, відповідач 1 повинен був сплачувати орендну плату щомісячно протягом 30 календарних днів з дня закінчення оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця.

Судом встановлено, що відповідач 1 неодноразово порушував вищевказані умови договору та несвоєчасно сплачував орендну плату за обладнання.

У зв'язку із істотними порушеннями умов договору відповідачем 1, позивач направив на адресу відповідача 1 повідомлення про розірвання договору оперативної оренди обладнання №СО-17-0002442 від 01.09.2017 року та просив відповідача 1 повернути орендоване обладнання або відшкодувати його вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 2 ст. 652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно з п. 3.3. договору, сторони мають право відмовитися від цього договору в порядку ст. 763 ЦК України попередивши іншу сторону в строк не менше ніж за 5 (п'ять) робочих днів. При відмові позивача від цього договору, відповідач 1 зобов'язаний повернути обладнання позивачу (п. 5.2.9.), а також повністю здійснити розрахунки з орендної плати, іншим зобов'язанням, що випливають із умов цього договору.

Відповідно до п. 3.4. договору, дострокове розірвання договору в односторонньому порядку можливе на вимогу позивача, зокрема, якщо відповідач 1 порушив умови п. 4.2.2 цього договору.

Пунктом 4.2.2. договору встановлено, що відповідач 1 сплачує орендну плату щомісячно протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня закінчення оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця.

Згідно з п. 3.5. договору, про розірвання договору (п. 3.4.) сторона завчасно повідомляє іншу сторону, але не пізніше ніж за 5 (п'ять) робочих днів до дня його розірвання.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, умови договору стосовно права орендодавця відмовитись від договору оренди в односторонньому порядку і вимагати повернення об'єкта оренди, у разі порушення орендарем умов договору, узгоджуються з принципом свободи договору та є результатом волевиявлення обох контрагентів.

Оскільки 06 серпня 2020 року позивач направив на адресу відповідача 1 повідомлення №177 від 03.08.2020 року про розірвання договору оперативної оренди обладнання №СО-17-0002442 від 01 вересня 2017 року, у зв'язку із істотними порушеннями умов договору відповідачем 1, суд дійшов висновку про розірвання договору у встановленому порядку.

Так, відповідач 1 був зобов'язаний повернути обладнання позивачу та здійснити розрахунки.

Згідно з п. 7.3. договору, відповідач 1 сплачує (відшкодовує) вартість обладнання у випадку неповернення у встановлений строк, пошкодження/порушення комплектності обладнання (при неможливості відновлення) протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту виставлення позивачем претензії та/або рахунку на оплату. Сума до відшкодування відповідає вартості обладнання, яке зазначене в акті прийому-передачі обладнання в оренду, або визначається за додатковою домовленістю сторін цього договору.

Пунктом 7.4. договору встановлено, що підставою для відшкодування відповідачем 1 вартості неповернутого обладнання є фактичні дані актів прийому - передачі обладнання в оренду і повернення з оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті прийому - передачі №19224 від 01 вересня 2017 року позивачем та відповідачем 1 узгоджено ціну обладнання на загальну суму 868 616,60 грн. без ПДВ.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що відповідач 1 мав намір придбати у позивача обладнання, яке було передане йому в оренду, на підставі акту прийому - передачі №19224 від 01 вересня 2017 року, на загальну суму 448 549,32 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 2.8. договору, обладнання, яке передане в оренду за цим договором, може бути куплене відповідачем 1. Ціна купівлі за одиницю обладнання узгоджена сторонами та зазначена в додатку №2 до цього договору.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, між позивачем та відповідачем 1 були підписані накладні на загальну суму 448 549,32 грн., а саме: №20009541 від 27 вересня 2017 року на суму 74 758,22 грн., №20009876 від 27 жовтня 2017 року на суму 74 758,22 грн., №20010234 від 05 грудня 2017 року на суму 74 758,22 грн., №20010386 від 27 грудня 2017 року на суму 74 758,22 грн., №20010813 від 14 лютого 2018 року на суму 74 758,22 грн., №20013440 від 01 жовтня 2020 року на суму 74 758,22 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Як уже зазначалось, позивачем, на підставі п. 4.2.3. договору, оплата за обладнання зараховувалась у рахунок орендної плати за раніше не оплачений відповідачем 1 період.

Судом встановлено, що позивач передав відповідачу 1 обладнання на загальну суму 448 549,32 грн., а відповідач 1 оплатив обладнання частково, в сумі 301 813,04 грн.

Як вже встановлено судом, відповідачем 1 було здійснено переплату за оренду обладнання на суму 173 108,95 грн., яку позивач, на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України, зарахував відповідачу 1 в рахунок погашення заборгованості з оплати вартості придбаного обладнання, про що повідомив відповідача 1 у вимозі №21/09 від 21.09.2020 року.

Враховуючи, що вартість придбаного обладнання становила 448 549,32 грн., відповідачу 1 зараховано оплату в сумі 173 108,95 грн., то стягненню підлягає борг з оплати вартості придбаного обладнання у сумі 275 440,37 грн.

01 вересня 2017 року між позивачем, відповідачем 1 та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудоснова" (далі - відповідачем 2) був укладений договір поруки №СО-17-0002444 (далі - договір поруки), відповідно до умов якого відповідач 2 поручався перед позивачем за виконання відповідачем 1 у повному обсязі своїх обов'язків за договором оренди №СО-17-0002442 від 01.09.2017 року (далі - договір оренди), у тому числі за додатковими угодами до нього, які стосуються продовження строку дії договору оренди на визначений позивачем та відповідачем 1 строк, а саме: сплата орендних платежів; сплата інших платежів, що передбачені договором оренди, у тому числі, неустойка (штраф, пеня), відшкодування заподіяних боржником збитків; повернення з оренди орендованого майна або, на вимогу позивача, відшкодування вартості неповернутого з оренди майна, відшкодування витрат на його ремонт/очищення (п. 1. договору поруки).

Відповідно до п. 2 договору поруки, у разі порушення відповідачем 1 обов'язків за договором оренди відповідач 1 і відповідач 2 відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Пунктом 3 договору поруки встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань (повністю або частково), зазначених у п. 1 цього договору, позивач вправі звернутися із вимогою про виконання як до відповідача 1, так і до відповідача 2, які несуть солідарну відповідальність перед позивачем. Звернення позивача до відповідача 2 відбувається шляхом направлення повідомлення (виставлення вимоги про виконання) щодо факту порушення відповідачем 1 обов'язків за договором оренди із зазначенням змісту порушення, суми боргу, а також на розсуд позивача - штрафних санкцій і розміру завданої шкоди.

Згідно з п. 4 договору поруки, протягом семи календарних днів з моменту пред'явлення позивачем повідомлення (виставлення вимоги про виконання), відповідач 2 зобов'язаний здійснити із позивачем розрахунки за невиконаними відповідачем 1 зобов'язаннями (по яким прийнята порука). Відповідач 2 здійснює із позивачем розрахунки шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача, якщо інше не буде додатково узгоджено сторонами.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі "Мала проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що рівність сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.

26 жовтня 2020 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача 2 подав відзив на позовну заяву, в якому проти стягнення з відповідача 2 заборгованості за порушення умов договору заперечував, вважав, що договір поруки укладено під впливом помилки, а порука є припиненою.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно з ч. 1 ст. 229 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину. Обов'язок доведення відповідних обставин покладається на позивача.

Документів, що підтверджували б, що на час укладення договору поруки відповідач 2 неправильно сприймав правочин предмета та інші істотні умови договору, суду надано не було. Твердження представника відповідача 2 про відсутність акту прийому-передачі від 01.09.2017 року на момент укладення договору поруки спростовується п. 1.1. та п. 2.1. договору оренди, відповідно до яких позивач надавав відповідачу 1 у тимчасове оплатне користування (оренду) будівельну опалубку PERI (в т. ч. окремі елементи опалубки, спеціалізовану тару для її транспортування), іменовану надалі "обладнання", асортимент, кількість і вартість якого вказуються в актах прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору. Передача обладнання в оренду (з оренди) здійснюється на підставі акту(ів) прийому-передачі.

Твердження представника відповідача 1 про відсутність у договорі поруки положень щодо об'єму його обов'язків спростовується п. 1 договору поруки, відповідно до умов якого відповідач 2 поручався перед позивачем за виконання відповідачем 1 у повному обсязі своїх обов'язків за договором оренди №СО-17-0002442 від 01.09.2017 р. (далі - договір оренди), у тому числі за додатковими угодами до нього, які стосуються продовження строку дії договору оренди на визначений строк, а саме: сплата орендних платежів; сплата інших платежів, що передбачені договором оренди, у тому числі, неустойка (штраф, пеня), відшкодування заподіяних збитків; повернення з оренди орендованого майна або, на вимогу, відшкодування вартості неповернутого з оренди майна, відшкодування витрат на його ремонт/очищення.

Згідно з ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частиною 1 ст. 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 541 Цивільного кодексу України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Частиною 2 ст. 543 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про солідарне стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 боргу в сумі 275 440,37 грн. з оплати вартості придбаного обладнання є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Так, у відповідача 1 виник обов'язок повернути обладнання позивачу, у зв'язку з припиненням договору внаслідок розірвання правочину в односторонньому порядку, строк виконання якого настав.

Документів, що підтверджували б повернення обладнання або відшкодування його вартості позивачу, представник відповідача 1 суду не надав.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача 1 та відповідача 2 направлені вимоги №21/09 та №21/09/1 від 21.09.2020 року щодо необхідності сплати заборгованості вартості придбаного обладнання в сумі 275 440,37 грн. та 494 825,48 грн. заборгованості з оплати вартості неповернутого обладнання.

Вищевказані вимоги залишені відповідачем 1 та відповідачем 2 без відповіді.

Так, документів, що підтверджували б повернення обладнання або відшкодування його вартості позивачу, представниками відповідача 1 та відповідача 2 суду надані не були, тому вимога позивача про солідарне стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 вартості неповернутого обладнання у сумі 494 825,48 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 23 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2020 року між адвокатським бюро "Малеванчук та партнери" (далі - адвокатське бюро) та товариством з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (далі - клієнт) був укладений договір про надання правової (правничої) допомоги №01/09 (далі - договір), відповідно до умов якого, клієнт доручає адвокатському бюро надавати йому правову (правничу) допомогу шляхом представництва, захисту, здійснення інших видів правової (правничої) допомоги та дій, що мають юридичне значення, згідно законодавства про види адвокатської діяльності, а адвокатське бюро зобов'язується виконувати отриманні від клієнта доручення від імені та за рахунок клієнта в порядку та на умовах, визначених договором.

У якості доказу надання юридичних послуг та понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 23 500,00 грн., адвокатом Малеванчуком Ігорем Володимировичем до матеріалів справи долучено копію договору про надання правової (правничої) допомоги №01/09 від 01 вересня 2020 року, копію додаткової угоди до договору №1 від 01 вересня 2020 року, копії рахунків - фактур №22/09 від 22 вересня 2020 року, №09/12 від 09 грудня 2020 року, №18/01 від 18 січня 2021 року, копії акту прийому-здачі наданих послуг №22/09/2020 від 22 вересня 2020 року за договором про надання правової (правничої) допомоги №01/09 від 01.09.2020 року та додаткової угоди №1 від 01.09.2020 року, акту прийому-здачі наданих послуг №09/12/2020 від 09 грудня 2020 року за договором про надання правової (правничої) допомоги №01/09 від 01.09.2020 року та додаткової угоди №1 від 01.09.2020 року, акту прийому-здачі наданих послуг №18/01/2021 від 18 січня 2021 року за договором про надання правової (правничої) допомоги №01/09 від 01.09.2020 року та додаткової угоди №1 від 01.09.2020 року та виписки з особового рахунку від 23.09.2020 року, від 10.12.2020 року, від 23.12.2020 року, від 19.01.2021 року, з яких вбачається, що вищевказані послуги сплачені позивачем у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи те, що позивачем надано суду копії договору про надання правової (правничої) допомоги та акти прийому-здачі наданих послуг, а клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідачами 1 та 2 не заявлено, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про солідарне стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 23 500,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

28 жовтня 2020 року ухвалою Господарського суду Київської прийнято до розгляду зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудоснова" (далі - позивач за зустрічним позовом) до товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (далі - відповідач 1 за зустрічним позовом) та товариства з обмеженою відповідальністю "Стріт-Буд Інвест" (далі - відповідач 2 за зустрічним позовом) про визнання недійсним договору.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог, позивач за зустрічним позовом послався на те, що договір поруки укладений під впливом помилки, а порука є припиненою, у зв'язку з тим, що після підписання договору оперативної оренди обладнання №СО-17-0002442 від 01.09.2017 року та договору поруки №СО-17-0002444 від 01.09.2017 року між відповідачем 1 за зустрічним позовом та відповідачем 2 за зустрічним позовом підписувались документи без участі позивача за зустрічним позовом, що, на думку представника позивача за зустрічним позовом, свідчить про збільшення обсягу відповідальності позивача за зустрічним позовом, відтак порука є припиненою.

Тому, позивач за зустрічним позовом звернувся до суду, просив визнати недійсним договір.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 з ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, угода може бути визнана недійсною лише з підстав, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Як уже встановлено судом, документів, що підтверджували б укладення договору поруки позивачем за зустрічним позовом під впливом помилки, а також те, що відповідальність позивача за зустрічним позовом була змінена, суду надано не було.

Відповідно до п. 7.4 договору оренди, підставою для відшкодування відповідачем 2 за зустрічним позовом вартості неповернутого обладнання є фактичні дані актів прийому - передачі обладнання в оренду і повернення з оренди.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1 договору поруки, позивач за зустрічним позовом поручався перед відповідачем 1 за зустрічним позовом за виконання відповідачем 2 за зустрічним позовом у повному обсязі своїх обов'язків за договором оренди №СО-17-0002442 від 01.09.2017 року, Тому, твердження представника позивача за зустрічним позовом про те, що у договорі поруки відсутні положення щодо об'єму обов'язків позивача за зустрічним позовом спростовується вищевказаним пунктом договору.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Документів, що підтверджували б обставини, на які послався представник позивача за зустрічним позовом, суду надано не було.

Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача за зустрічним позовом про визнання договору поруки №СО-17-0002444 від 01.09.2017 року недійсним є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч.ч. 1, 6 ст. 283, ч.ч. 3, 4 ст. 285 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 15, п. 2 ч. 2 ст. 16, ч. ч. 1, 3,5 ст. 203, ст. 204, ч. ч. 1, 3 ст. 215, ч. ч. 1, 3 ч. 1 ст. 229, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 541, ч.ч. 1, 2 ст. 543, ч. 1 ст. 546, ч.ч. 1, 2 ст. 553, ст. 554, ст. 610, ч.ч. 1, 3, 5 ст. 626, ст. 627, ст. 629, ч. 2 ст. 651, ч. 1 ст. 652, ч. 1 ст. 759, ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ст. ст. 14-15, ч. ч. 1, 2 ст. 16, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. 1 ст. 79, ст. 86, ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123, ч. ч. 2, 3, 5, 6 ст. 126, п. 1 ч. 4, ч. 9 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити повністю первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Стріт- Буд Інвест" та товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудоснова" стягнення заборгованості в сумі 770 265,85 грн.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Стріт- Буд Інвест" (03115, місто Київ, вулиця Верховинна, будинок 7, офіс 71, ідентифікаційний код 40233585) та товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудоснова" (01011, місто Київ, Печерський узвіз, будинок 19, ідентифікаційний код 40487278) 275 440,37 грн. (двісті сімдесят п'ять тисяч чотириста сорок грн. 37 коп.) заборгованості з оплати вартості придбаного обладнання; 494 825,48 грн. (чотириста дев'яносто чотири тисячі вісімсот двадцять п'ять грн. 48 коп.) заборгованості з оплати вартості неповернутого обладнання; 23 500,00 грн. (двадцять три тисячі п'ятсот грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу; 11 553,99 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят три грн. 99 коп.) витрат на сплату судового збору.

Відмовити повністю у зустрічному позові товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудоснова" до товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" та товариства з обмеженою відповідальністю "Стріт-Буд Інвест" про визнання недійсним договору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення складено 22.02.2021 року.

Суддя С. Грабець