вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" грудня 2020 р. Справа № 911/1792/20
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Гопанок І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"
до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційної контори №6
про стягнення 48 973,00 гривень
за участю представника позивача: Сечко С.В. (довіреність №0119-234 від 24.12.2019)
Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (далі - АТ "СК "Українська страхова група"/позивач) до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційної контори №6 (далі - КП БМР ЖЕК №6/відповідач) про стягнення 48 973,00 гривень страхового відшкодування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач виплатив страхове відшкодування внаслідок настання 01.10.2019 страхової події, а саме: залиття застрахованого майна - нежитлового приміщення аптеки у будинку №64/2 по вул. Ярослава Мудрого у м. Біла Церква.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.06.2020 у справі №911/1792/20 позовну заяву Акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.
16.07.2020, у встановлений судом строк, через канцелярію Господарського суду Київської області від Акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" надійшли клопотання про усунення недоліків позовної заяви та позовна заява із відповідно усунутими недоліками.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.07.2020 у справі №911/1792/20 прийнято позовну заяву Акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, встановлено сторонам строки, зокрема відповідачу для подання відзиву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 16.08.2020.
Згідно наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення про відкриття провадження у справі та відповідні процесуальні права і обов'язки, строки для їх реалізації і виконання, сторони були повідомлені належним чином.
13.08.2020 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, а також клопотання про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням сторін з огляду на необхідність надання додаткових пояснень та роз'яснень щодо особливостей подій, які мали місце 01.10.2019.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.08.2020 у справі №911/1792/20 призначено розгляд справи №911/1792/20 в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 01.09.2020.
Ухвалами Господарського суду Київської області від 01.09.2020 та 21.09.2020, занесеними до протоколів судового засідання від 01.09.2020 та 21.09.2020, у справі №911/1792/20 судове засідання відкладено на 21.09.2020 та 06.10.2020 відповідно.
Водночас 21.09.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, яку судом прийнято.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.10.2020, занесеною до протоколу судового засідання від 06.10.2020, у справі №911/1792/20 судове засідання відкладено на 26.10.2020.
20.10.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли пояснення у справі.
26.10.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.
Вказані вище пояснення сторін судом прийнято до розгляду.
Ухвалами Господарського суду Київської області від 26.10.2020 та 01.12.2020, занесеними до протоколів судового засідання від 26.10.2020 та 01.12.2020, у справі №911/1792/20 судове засідання відкладено на 01.12.2020 та 14.12.2020 відповідно.
09.12.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання з розгляду даної справи з огляду на неможливість представника відповідача прибути у судове засідання з підстав перебування його у відрядженні.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Водночас, згідно приписів ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на викладені вище процесуальні приписи, оскільки викладені відповідачем у клопотанні обставини неможливості явки представника відповідача у судове засідання не свідчать про наявність поважних причин такої неявки, тоді як інші підстави для відкладення розгляду справи у розумінні відповідних процесуальних приписів відсутні, суд дійшов висновку про необгрунтованість клопотання відповідача про відкладення судового засідання з розгляду вказаної справи, відтак продовження її розгляду по суті у судовому засідання 14.12.2020 за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 14.12.2020 після закінчення з'ясування обставин та дослідження доказів судом оголошено про перехід до судових дебатів, по закінченні яких суд вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд
24.07.2019 між АТ "СК "Українська страхова група", як страховиком, та КП Білоцерківської міської ради «Аптека №1», як страхувальником, укладено договір добровільного страхування орендованого майна №05-2701-19-00031 (далі - договір страхування), відповідно до п. 1 якого предметом об'єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з користуванням та розпорядженням майном, яке передано в оренду, а саме: нежитлове приміщення аптеки, загальною площею 888,40 м. кв., що розташоване на 1-му поверсі 9-поверховоого будинку.
Відповідно до пп. 2.1., 2.2., 2.3., 2.8. договору страхування страхова сума за договором: 3 144 807,81 грн. страхувальник призначає вигодонабувачем Управління комунальної власності та концесії Білоцерківської міської ради.
За даним договором відшкодовуються збитки внаслідок знищення, пошкодження або втрати майна зазначеного в розділі 1 цього договору, внаслідок настання наступних подій, зокрема вплив рідин з водопровідних, каналізаційних, опалювальних та протипожежних систем, внаслідок їх пошкодження, в тому числі із сусідніх приміщень.
Місце страхування: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Я. Мудрого, 64/2.
Копія вказаного вище договору страхування наявна в матеріалах справи.
Так, відповідно до викладених у позові доводів, 01.10.2019 настала страхова подія, а саме: залиття застрахованого майна - нежитлового приміщення аптеки у будинку №64/2 по вул. Ярослава Мудрого, 64/2 у м. Біла Церква (далі - страхова подія), що підтверджується актом про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 01.10.2019 (далі - акт про залиття), складеним та підписаним комісією КП БМР ЖЕК №6, копія якого наявна в матеріалах справи.
Посилаючись на зміст вказаного вище акту про залиття, позивач вказав, що причиною залиття стало закупорювання мережі водовідведення з виливом на технічний поверх з протіканням у приміщення «Аптеки», та внаслідок такого залиття пошкоджено: 1,2 м. кв. стелі та 3,5 м. кв. стін у кімнаті №8 - бухгалтерії; 2,5 м. кв. стелі та 2,2 м. кв. стіни у роздягальній кімнаті (далі - пошкоджене майно).
01.10.2019 КП Білоцерківської міської ради «Аптека №1», як страхувальник пошкодженого майна, звернулось до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Копія відповідної заяви наявна в матеріалах справи.
За доводами позивача, згідно звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку від 04.11.2019, вартість ремонтних робіт по відновленню пошкодженого майна складає 59 367,60 грн, відтак, розглянувши заяву страхувальника, на підставі розрахунку остаточної суми страхового відшкодування від 18.12.2019 позивач виплатив на рахунок страхувальника страхове відшкодування у розмірі 48 973,00 грн.
В підтвердження вказаних вище доводів вартості завданої шкоди та виплати відповідної суми страхового відшкодування позивачем надано, зокрема, копії звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку від 04.11.2019, страхового акта №ДКЦВ-18760 від 18.12.2019, розрахунку остаточної суми відшкодування, платіжного доручення №30889 від 19.12.2019.
З огляду вказаних обставин позивач вважає, що саме Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційної контори №6, як балансоутримувач будинку №64/2 по вул. Я. Мудрого у м. Біла Церква, є особою відповідальною за завданий збиток застрахованому майну, а тому і просить стягнути з відповідача 48 973,00 гривень страхового відшкодування з підстав ст. ст. 8, 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 993, 1166, 1191, 1193 Цивільного кодексу України, ст. 352 Господарського кодексу України.
Посилаючись на приписи ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 «Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №219, позивач вважає, що невжиття відповідачем, як балансоутримувачем, заходів щодо належного обслуговування системи водовідведення стало причиною завдання матеріального збитку та виплати суми страхового відшкодування, а тому відповідач зобов'язаний відшкодувати завдані залиттям приміщення збитки в порядку суброгації.
В розрізі вказаного вище та наявності у сукупності усіх елементів складу цивільного правопорушення, як підстави для відшкодування збитків, позивач вказав, що неправомірною поведінкою відповідача є неналежне виконання останнім покладених на нього функцій балансоутримувача будинку, а саме - незабезпечення відповідачем належного стану внутрішньобудинкової мережі і контролю за технічним станом інженерного обладнання, тоді як причинний зв'язок між такою неправомірною поведінкою та завданою шкодою полягає у наявності такого наслідку як залиття застрахованого майна та, відповідно, його пошкодження.
Заперечуючи проти вказаної вимоги, відповідач зазначив, що відповідно до рішення Білоцерківської міської ради Київської області №2278-52-VII від 24.05.2018 «Про списання з балансу комунальних підприємств Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційних контор №№1, 6, 7 багатоквартирних будинків», рішення Білоцерківської міської ради Київської області №3202-63-VII від 27.12.2018 «Про визначення балансоутримувачів нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Білої Церкви в особі Білоцерківської міської ради, які знаходяться в багатоквартирних будинках», наказу по підприємству КП БМР ЖЕК №6 за №56 від 27.06.2019 «Про прийняття на баланс нежитлових приміщень згідно Рішення Білоцерківської міської ради Київської області №3202-63-VII від 27.12.2018» на його балансі перебувають, зокрема, за адресою Київська область, місто Біла Церква, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 64/2 нежитлові приміщення: №131 площею - 1 160,60 м2, №130 площею - 71,9 м2, №134 площею - 72,7 м2.
Копії вказаних вище рішень та наказу наявні в матеріалах справи.
Водночас, за доводами відповідача, позивачем не надано доказів, що саме відповідач є балансоутримувачем застрахованого приміщення, де сталося залиття, оскільки ані договором оренди, ані договором страхування не зазначено номеру приміщення.
Також, посилаючись на технічний паспорт на житловий будинок №64/2 по вулиці Ярослава Мудрого, зокрема експлікацію 1 поверху будинку та розміщені на ньому приміщення з визначенням їх площ, відповідач зауважив, що не можливо ідентифікувати, яке саме нежитлове приміщення, без зазначення чіткого розміру та номеру приміщення, зазнало пошкодження внаслідок подій, що мали місце 01.10.2019. Копія вказаного технічного паспорту наявна в матеріалах справи.
Крім того, за доводами відповідача, між ним та Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Міська служба замовника» укладено договір №6Ж від 01.01.2018 про надання послуг по ліквідації аварій у внутрішньобудинкових системах гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та електропостачання, відповідно до якого вказані послуги надаються у будні з 17:00 до 8:00, у вихідні та святкові дні - цілодобово, по п'ятницям та перед святковими з 16:00.
Як зауважив відповідач, згідно виписки №1402 від 30.07.2020 з журналу реєстрації заявок від населення по аварійній службі бригада КП БМР «Міська служба замовника» виїжджала на звернення мешканців квартири №65, що розташована на 2-го поверсі житлового будинку №64/2 по вулиці Ярослава Мудрого 30.09.2019 (п'ятниця) о 17 годині 39 хвилині та при проведенні робіт по прочищенню закупорення у мережі зливової каналізації виявлено сторонні предмети (очистки картоплі та шматки ганчір'я). Копія виписки з журналу заявок наявна в матеріалах справи.
До того ж, за доводами відповідача, житловий будинок №64/2 по вулиці Ярослава Мудрого спроектований таким чином, що між першим поверхом, де знаходяться нежилі приміщення, та другим поверхом, де знаходяться квартири, розміщено технічний поверх, де пролягають усі внутрішньобудинкові мережі, зокрема системи водопостачання, а тому причиною затоплення нежитлового приміщення на першому поверсі є недбале ставлення власників/мешканців квартир до внутрішньобудинкових систем.
За доводами відповідача, позивач не обгрунтував, які саме заходи не вжито відповідачем щодо належного обслуговування системи водовідведення, які саме дії чи бездіяльність відповідача стали причиною завдання матеріального збитку.
Не погодившись із зазначеними вище запереченнями відповідача, позивач зауважив, що:
- площа орендованих страхувальником приміщень не перевищує площі переданих на баланс відповідача приміщень, що спростовує доводи відповідача про балансову неналежність затоплених приміщень;
- до послуг по технічному обслуговуванню будинку відносяться: ліквідація несправностей в системах водопроводу і каналізації, перевірка належної роботи каналізаційних витяжок, підготовка будинку до експлуатації в весняно-літній і осінньо-зимовий період.
У відповідь на вказані аргументи відповідач вказав, що роботи по проведенню загального огляду житлового будинку №64/2 по вулиці Ярослава Мудрого до початку опалювального періоду у 2019 році відповідачем було проведено та не встановлено необхідності у проведенні будь-яких робіт з поточного ремонту.
Також, за доводами відповідача, йому не надходило жодних зауважень щодо технічного стану внутрішньобудинкових систем житлового будинку №64/2 по вулиці Ярослава Мудрого, як і не надходило жодних зауважень від КП Білоцерківської міської ради «Аптека №1» стосовно виконання відповідачем умов договору №46 від 01.05.2012 стосовно участі суб'єктів господарювання у розрахунках за утримання будинку та прибудинкової території.
Додатково відповідач звернув увагу на тому, що він є лише обслуговуючою організацією, а не балансоутримувачем житлового будинку №64/2 по вулиці Ярослава Мудрого у м. Біла Церква, а тому станом на теперішній час відповідач надає лише послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, та вказані обов'язки виконує в повному обсязі, як наслідок відсутній причинний зв'язок між поведінкою відповідача та шкодою, заявленою до стягнення позивачем у даній справі.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, суд встановив, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до приписів ст. ст. 979, 993 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Вказані приписи кореспондують з приписами ст. 27 Закону України "Про страхування".
Вказаними вище законодавчими приписами врегульовано правовідносини суброгації (від лат. "subrogare" - заміщення, обрання взамін), яка є одним із видів уступки права, що полягає в тому, що до нового кредитора, який реально виконав зобов'язання у вигляді сплати грошей, переходить право вимагати відповідного відшкодування від особи, відповідальної за завдану шкоду.
Так, до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється, у ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування.
Тобто, під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.10.2020 у справі №910/18279/19.
Приписами статей 224, 225 Господарського кодексу України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна.
Зазначені вище норми кореспондують з частиною першою статті 22 ЦК України, згідно з якою збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Отже, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої вищевказаними нормами законодавства, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки та причинний зв'язок між ними, а також вина.
Так, протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).
Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб'єкт права свідомо порушує норму права. Необхідною ознакою протиправності є нормативність, тобто закріплення моделі поведінки нормою права.
Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків, а тому важливим є встановлення, що протиправна дія чи бездіяльність особи є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Поряд з цим саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIII (надалі - Закон України «Про житлово-комунальні послуги» в чинній на момент виникнення спірних відносин редакції) надано визначення, зокрема, таким термінам:
- аварія - пошкодження, вихід з ладу, відмова, неможливість експлуатації внутрішньобудинкових систем, а також пошкодження несучих, огороджувальних та несучоогороджувальних конструкцій будівлі, які спричинили або можуть спричинити шкоду життю та здоров'ю людей, пошкодження майна, унеможливлюють надання житлово-комунальних послуг споживачам;
- управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Абзацом 3 пункту 31 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до затвердження Кабінетом Міністрів України Типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком сторони укладають договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за формою та на умовах, погоджених між управителем та співвласниками, а у разі визначення управителя органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах - виконавчим органом місцевої ради (або іншим органом - суб'єктом владних повноважень, якому делеговані функції із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг).
Відповідно до приписів Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005, управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.
Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання.
Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.
Так, відповідно до пп. 1, 4 рішення Білоцерківської міської ради Київської області №2278-52-VII від 24.05.2018 «Про списання з балансу комунальних підприємств Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційних контор №№1, 6, 7 багатоквартирних будинків»:
- з балансу комунальних підприємств Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційних контор №№1, 6, 7 списано багатоквартирні будинки, зокрема будинок №64/2 по вулиці Ярослава Мудрого у м. Біла Церква;
- комунальним підприємствам Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційних контор №№1, 6, 7 продовжити надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до визначення управителя або прийняття співвласниками рішення щодо форми (способу) управління багатоквартирним будинком, забезпечити зберігання технічної документації на будинки, актів про списання багатоквартирних будинків з балансу та забезпечити їх подальшу передачу управителям, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків тощо відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до наявних в матеріалах справи пояснень відповідач визнав обставини наявності у нього обов'язків по наданню послуг з утримання будинку №64/2 по вулиці Ярослава Мудрого у м. Біла Церква як станом на момент настання страхової події - залиття нежитлового приміщення, так і станом на момент вирішення спору у вказаній справі.
До того ж, з матеріалів справи слідує, що 01.05.2012 між Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційної контори №6 та КП Білоцерківської міської ради «Аптека №1» укладено договір участі суб'єктів підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинку та прибудинкової території №46, умовами якого передбачено, зокрема, обов'язок відповідача надавати експлуатаційні послуги з утримання будинку та прибудинкової території - нежитлового приміщення за адресою вул. Ярослава Мудрого, 64/2, Комунальне підприємство «Аптека №1», загальною площею 888,4 кв.м.
Відповідно до пп. 2.2., 6.4. вказаного вище договору сторони погодили, що:
- КП Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційної контори №6 зобов'язане: забезпечити систематичне технічне обслуговування внутрішньобудинкової системи будинку для безперебійного постачання води, електроенергії, теплової енергії, газу (за наявності); до послуг по технічному обслуговуванню будинку відносяться ліквідація несправностей в системах водопроводу і каналізації, центрального опалення і гарячого водопостачання, електропостачання, перевірка належної роботи каналізаційних витяжок, наявність тяги у вентеляційних каналах, підготовка будинку до експлуатації в весняно-літній і осінньо-зимовий періоди;
- КП Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційної контори №6 не несе зобов'язань по майновим збиткам суб'єкта підприємницької діяльності, які настали внаслідок аварій в системі опалення, гарячого та холодного водопостачання, водовідведення та технічному поверсі, що знаходиться вище займаного ними нежитлового приміщення із-за того, що при проектуванні і будівництві інженерних мереж не передбачено або не проведено гідроізоляцію і систему аварійного виходу води з технічного поверху.
Згідно приписів статтей 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Водночас приписи статтей 2, 13 ГПК України презюмують принцип змагальності господарського судочинства, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Так, зі змісту акта про залиття слідує, що 30.09.2019 в будинку №64/2 по вул. Ярослава Мудрого, «Аптека №1», трапилось залиття 1,2 м. кв. стелі та 3,5 м. кв. стін у кімнаті №8 - бухгалтерії; 2,5 м. кв. стелі та 2,2 м. кв. стіни у роздягальній кімнаті, а причиною такої події стало закупорювання мережі водовідведення з виливом на технічний поверх та протікання в приміщення аптеки.
Водночас, згідно наявної в матеріалах справи копії виписки №1402 від 30.07.2020 з журналу реєстрації заявок від населення по аварійній службі 30.09.2019 о 17:35 КП БМР «Міська служба замовника» зареєстровано заявку про закупорювання мережі зливової каналізації по вул. Ярослава Мудрого, 64/2 від мешканців квартири №65 та з 18:00 до 20:25 бригада КП БМР «Міська служба замовника» виконала такі роботи: першочергово здійснено спробу ліквідувати закупорювання у мережі зливової каналізації з квартири 65 протягом 2 годин - не прочистили; при повторній спробі прочистити з приміщення аптеки №1 з мережі зливової каналізації дістали сторонні предмети (очистки картоплі та шматки ганчір'я); після прочищення будо відновлено роботу мережі зливової каналізації.
Отже, з вказаного вище слідує, що закупорювання мережі водовідведення з виливом на технічний поверх та, надалі, з протіканням в застраховане КП Білоцерківської міської ради «Аптека №1» нежитлове приміщення, як наслідок, пошкодження такого майна сталося внаслідок потрапляння до мережі водовідведення сторонніх предметів побутового походження.
Водночас, належних та допустимих доказів на підтвердження обставин настання закупорювання мережі водовідведення з виливом на технічний поверх та, надалі, з протіканням на застраховане майно - нежитлове приміщення, саме внаслідок протиправних дій та/або бездіяльності відповідача суду не надано, як і не надано жодних доказів на підтвердження того, що таке закупорювання сталось у зв'язку з технічною несправністю складових системи водовідведення, тоді як контроль за належною експлуатацією мешканцями квартир мереж водовідведення не входить до обов'язків відповідача, як особи, що надає послуги з утримання будинків та прибудинкової території.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем нормативно та доказово не обґрунтовано наявності як протиправної поведінки та/або бездіяльності відповідача, так і причинно-наслідкового зв'язку, що призвели б до понесення страхувальником збитків у заявленому розмірі, які позивачем заявлено до стягнення в порядку суброгації.
Вказаними вище обставинами спростовується також і вина відповідача у настанні закупорювання мережі водовідведення з виливом на технічний поверх та, надалі, з протіканням в застраховане КП Білоцерківської міської ради «Аптека №1» нежитлове приміщення.
Судом також визнаються неспроможними посилання позивача на неправомірність поведінки відповідача, що виявилась у неналежному виконані ним функцій балансоутримувача будинку, а також на передбачені приписами наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 «Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №219, обов'язки, зокрема, балансоутримувача щодо технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем, позаяк судом вище встановлено, що відповідач здійснює утримання будинків і прибудинкових територій та не є безпосередньо балансоутримувачем будинку, у якому відбулось затоплення нежитлового приміщення з причин, виникнення яких лежить поза межами технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем.
Суд вважає за необхідне зауважити, що, з урахуванням причин закупорювання мережі зливової каналізації по вул. Ярослава Мудрого, 64/2 - потрапляння предметів побуту та життєдіяльності людини та нестабільного часового характеру їх виникнення, технічне обслуговування будинку та внутрішньобудинкових систем, у тому числі шляхом огляду будинку та відповідних систем, їх налагодження, ремонту, заміни елементів системи не усуває можливості виникнення таких причин, а тому останні перебувають поза межами контролю особи, відповідальної за утримання будинку та прибудинкової території.
З огляду вказаного вище судом також спростовуються посилання позивача на Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень будинків, споруд, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 N150, а також на п. 5.3.4. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005, щодо вчасного виконання ремонту внутрішньобудинкових водопровідно-каналізаційних систем за заявками мешканців та заміни (при необхідності) прокладки водопровідних кранів та ремонтувати зливні бачки, позаяк доказово не підтверджено ані обставин подання заявок на проведення відповідного ремонту, ані обставин виникнення 30.09.2019 закупорювання системи водовідведення саме внаслідок несправності/поломки такої системи з огляду на необхідність проведення ремонтних робіт.
Покладені в основу обгрунтування позовної вимоги посилання позивача на ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», як і виклад змісту вказаної норми щодо обов'язків балансоутримувача, судом не застосовано, позаяк вказаною статтею в чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції унормовано порядок надання послуги з централізованого водовідведення, що лежить поза межами предмету та підстав позову у вказаній справі.
Доводи позивача про невиконання відповідачем обов'язків з утримання будинку, у якому відбулось затоплення нежитлового приміщення, та його технічного обслуговування є суб'єктивними припущеннями позивача, що не відповідають встановленим процесуальним законодавством вимогам до засобів доказування.
За таких обставин, оскільки позивачем доказово не обґрунтовано та не доведено наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування збитків, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленої ним вимоги та стягнення з відповідача 48 973,00 гривень страхового відшкодування, сплаченого особі за завдану майну шкоду.
Приписи ст. ст. 1191, 1193 ЦК України, на які послався позивач в обґрунтування позову, судом не застосовано, оскільки ст. 1193 ЦК України стосується урахування вини потерпілого і матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, тоді як ст. 1191 ЦК України унормовано поняття регресу, що не є тотожним поняттю суброгації, яка є кваліфікуючою ознакою спірних у даній справі правовідносин.
Суд звертає увагу позивача на правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 910/18279/19, відповідно до якої стаття 1191 ЦК України, з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України "Про страхування", з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини, тому під час розгляду справи не слід ототожнювати правовідносини регресу, регулювання яких здійснюється статтею 1191 ЦК України з правовідносинами суброгації, які регулюються статтею 993 ЦК України та статтею 27 Закону України "Про страхування".
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги Акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про стягнення з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційної контори 48 973,00 гривень страхового відшкодування, з огляду на її нормативну безпідставність та доказову необгрунтованість.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору у даній справі покладаються судом на позивача з огляду на відмову у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, ідентифікаційний код 30859524) до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради житлово-експлуатаційної контори №6 (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Вернадського, 10, ідентифікаційний код 19420911) про стягнення 48 973,00 гривень страхового відшкодування відмовити повністю.
2. Понесені позивачем судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 18.02.2021.
Суддя В.А. Ярема