ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.02.2021Справа № 910/20281/20
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»
до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО Україна»
про стягнення 10 369, 90 грн,
Суддя Я.А.Карабань
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГО Україна» (надалі - відповідач) про стягнення 8 049, 77 грн страхового відшкодування, 1 724, 63 грн пені, 276, 60 грн 3% річних та 318, 90 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем в силу положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки відповідальність власника транспортного засобу, водієм якого скоєно дорожньо-транспортну пригоду, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача. Як зазначає позивач, відповідач добровільно не виплатив страхове відшкодування, внаслідок чого позивачем нараховано 3 % річних у сумі 276, 60 грн, 1 724, 63 грн пені та інфляційні втрати в сумі 318, 90 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №910/20281/20, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). Витребувано з МТСБУ відомості щодо полісів серії АО №003491554 та серії АО №003120777.
11.01.2021 від МТСБУ на виконання вимог ухвали суду надійшли відомості щодо умов укладених відповідачем страхових договорів (полісів).
03.12.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що власником транспортних засобів, за участю яких трапилась ДТП, є ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-1", що свідчить про поєднання кредитора та боржника в одній особі, а тому зобов'язання припиняється відповідно до ст.606 Цивільного кодексу України. За вказаних обставин, відповідач вважає, що підстави для виплати позивачу страхового відшкодування відсутні.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання), за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
28.03.2019 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СЕРВІС-1" (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цівільно правової відповідальності водія та від нещасного випадку з подієм та пасажирами на транспорті №28-1301-00430\00334 предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «BODEX 3В» державний номер НОМЕР_1 .
25.06.2019 о 11:05 год. у м. Пустомити по вул. Заводська, 25 відбулася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу «DАF» державний номер НОМЕР_2 з напівпричіпом «BODEX» державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу «DАF» державний номер НОМЕР_3 з напівпричепом «BODEX» державний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
В результаті дорожньо-транспортної пригоди вищевказані транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.07.2019 у справі № 450/2166/19 ОСОБА_2 визнанно винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
26.06.2020 ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС-1» звернулося до позивача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
Згідно із рахунком на оплату №10272 від 22.07.2019, складеним ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС-1» вартість ремонту причіпу «BODEX» державний номер НОМЕР_1 становить 17 371, 26 грн.
Відповідно до ремонтної калькуляції №ЗСКА-10004 від 01.08.2019 вартість ремонту причіпу «BODEX» державний номер НОМЕР_1 складає 15 049, 77 грн
07.08.2019 позивачем на підставі страхового акту №ЗСКА-10004 від 07.08.2019 було виплачено страхове відшкодування на рахунок ТОВ «ТРАСНС-СЕРВІС-1» у розмірі 8 049, 77 грн (- 7 000, 00 грн безумовна франшиза), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 19742 від 07.08.2019.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «DАF» державний номер НОМЕР_3 з напівпричепом «BODEX» державний номер НОМЕР_4 була застрахована у відповідача згідно із полісами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АО №3491554 та серії АО №3120777.
Вказаними полісами встановлено ліміти відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 100 000,00 грн та франшизу в розмірі 0,00 грн за кожним полісом.
Позивач звернувся до відповідача із заявами за вих. №11/19334 від 20.08.2019 та за вих. №ЮКК/20146 від 13.07.2020 про виплату страхового відшкодування.
Листами за вих.№2002469 від 18.11.2019 та від 06.10.2020 (повторно) відповідач відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування, посилаючись, що власником обох транспортних засобів, за участю яких трапилась ДТП, є ТОВ "ТРАНС-СЕРВІС-1", що свідчить про поєднання кредитора та боржника в одній особі, а тому зобов'язання припиняється відповідно до ст.606 Цивільного кодексу України.
Ураховуючи те, що цивільна відповідальність осіб, які користуються транспортним засобом «DАF» державний номер НОМЕР_3 з напівпричепом «BODEX» державний номер НОМЕР_4 була застрахована у відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 8 049, 77 грн, а також 1 724, 63 грн пені, 276, 60 грн 3% річних та 318, 90 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як установлено судом, у відповідності до умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цівільно правової відповідальності водія та від нещасного випадку з подієм та пасажирами на транспорті №28-1301-00430\00334 від 28.03.2019, у зв'язку із настанням страхового випадку (ДТП) позивачем виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 8 049, 77 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №19742 від 07.08.2019.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджується факт пошкодження транспортного засобу «BODEX» державний номер НОМЕР_1 , внаслідок його пошкодження особою, цивільно-правова відповідальність якої на час ДТП була застрахована у відповідача.
Виплата позивачем страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 8 049, 77 грн підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №19742 від 07.08.2019.
Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Отже, особа, що виплатила страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" набуває права вимоги до страховика винної у ДТП особи у межах фактичних затрат.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «DАF» державний номер НОМЕР_3 з напівпричепом «BODEX» державний номер НОМЕР_4 водій якого вчинив дорожньо-транспортну пригоду, була застрахована у відповідача відповідно до полісів серії АО №3491554 та серії АО №3120777 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивач посилається на те, що то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.
За змістом ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.
У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як підтверджено матеріалами справи, транспортні засоби, які є учасниками спірної дорожньо-транспортної пригоди, належать одній особі, а саме: ТОВ "ТРАНС СЕРВІС-1".
Згідно із статті 11 Цивільного кодексу України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов'язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов'язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов'язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків.
У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов'язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.
При цьому право кредитора (потерпілого) на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів узятих на себе зобов'язань не є безумовним.
Порядок здійснення страхового відшкодування встановлено у Розділі ІІІ Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Так, відповідно до п.32.1 ст.32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.
У контексті вирішення питання щодо виникнення та існування зобов'язання (цивільно-правової відповідальності) внаслідок делікту, спричиненого ДТП двох транспортних засобів, які належать одній особі, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків (цивільно-правової відповідальності) врегульовані статтею 11 Цивільного кодексу України, згідно пункту 3 частини 2 якої підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Таким чином, зобов'язання щодо відшкодування майнової шкоди внаслідок делікту (спричинення шкоди) наступає виключно у тому випадку, якщо відповідальною особою за відшкодування такої шкоди є особа, відмінна, від особи, яка має право на таке відшкодування.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Правом на одержання відшкодування шкоди, спричиненої пошкодженням транспортного засобу в ДТП, за загальним правилом має особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право) володіє транспортним засобом.
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок ДТП породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується із відповідним обов'язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду).
Оскільки судом встановлено, що транспортні засоби - учасники ДТП належали одній особі - ТОВ "ТРАНС СЕРВІС-1", то цивільно-правова відповідальність внаслідок такого ДТП не виникає, а п.3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України виключає виникнення в такому випадку зобов'язання, через відсутність "іншої особи", якій спричинено шкоду.
Враховуючи вище наведене, відповідно до п. 32.1 статті 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в даному випадку шкода, спричинена майну потерпілого, не підлягає відшкодуванню страховиком за полісом, оскільки така шкода заподіяна транспортному засобу, який належить потерпілому.
Разом із цим судом враховано, що відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду. У той же час, сторонами не надано суду доказів на підтвердження неправомірності володіння забезпеченим транспортним засобом.
З урахуванням наведеного, шкода в даному випадку не відшкодовується страховиком (відповідачем) за полісом ні потерпілому, ні позивачу, який на виконання договору добровільного страхування відшкодував вартість пошкоджень, спричинених застрахованому ним транспортному засобу.
Посилання відповідача на поєднання боржника і кредитора в одній особі згідно ст. 606 Цивільного кодексу України суд відхиляє, оскільки для даного спору, інститут припинення цивільного зобов'язання може бути застосований до зобов'язання, яке виникло та існує. В той же час, суд дійшов висновку, що у даному спорі зобов'язання внаслідок делікту не виникало, а відтак і не може бути припинено.
Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група».
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя Я.А.Карабань