ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.02.2021Справа № 910/12101/20
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛЄАРТ"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДФІШ-ІНВЕСТ-БУД"
простягнення 131 465, 37 грн
Суддя Підченко Ю.О.
Секретар судового засідання Лемішко Д.А.
Представники сторін:
від позивача: Бєляєв О.А. - представник за довіреністю;
від відповідача: Тимовський В.С. - представник за довіреністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЄАРТ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" про:
- визнання договору оренди нерухомого майна від 06.03.2020 розірваним з 08.07.2020;
- стягнення 131 465, 37 грн, як суми, внесеної в якості забезпечувального платежу на підставі договору оренди нерухомого майна від 06.03.2020.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 відкрито провадження у справі № 910/12101/20, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 16.10.2020.
21.09.2020 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позов.
Безпосередньо в підготовчому судовому засіданні 16.10.2020 представник відповідача надав усні пояснення та підтримав доводи викладені у письмовому відзиві.
Позивач явку уповноваженого представника в підготовче судове засідання 16.10.2020 не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи наявні в матеріалах справи фактичні дані, надходження відзиву, неявку представника позивача, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого судового засідання відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України до 20.11.2020 та вирішив продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів.
10.11.2020 Господарським судом міста Києва винесено ухвалу відповідно до положень ст. 120 Господарського процесуального кодексу України та призначено наступне судове засідання у справі № 910/12101/20 на 27.11.2020.
Безпосередньо в підготовчому судовому засіданні 27.11.2020 представники сторін надали усні пояснення та не заперечували проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Крім того, суд звернув увагу сторін на положення ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, з яких вбачається, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень. Тому, позивач не позбавлений можливості ознайомитися з відзивом на позов у разі його не отримання від відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
З огляду на те, що в судовому засіданні 27.11.2020 здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що не вирішених заяв та клопотань у справі не залишилося, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 22.01.2021.
16.01.2021 Господарським судом міста Києва було винесено ухвалу в порядку ст. 120 Господарського процесуального кодексу України та призначено судове засідання у справі на 12.02.2021.
Безпосередньо в судовому засіданні 12.02.2021 сторони навели доводи на обґрунтування своїх позицій по суті спору.
Згідно зі ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
06.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" (як орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЄАРТ" (як орендарем) було укладено договір оренди нерухомого майна (далі також - договір оренди), оскільки орендодавець є власником будівлі торгово-офісного центру (громадського центру літера"А"), що знаходиться в Дніпровському районі на проспекті Павла Тичини, 1в, м. Київ, Україна (надалі - ТОЦ) та орендодавець має намір передати в оренду орендарю частину приміщень ТОЦ, а орендар має намір взяти її в оренду.
Згідно з п. 4.1. договору, строк оренди починається з дати підписання Акта передачі орендної площі.
Орендодавець зобов'язується передати орендну площу орендареві, а орендар зобов'язується прийняти орендну площу 01.04.2020 шляхом підписання Акту передачі орендної площі (п. 10.1. договору)
Крім того, відповідно до п. 10.3., на дату підписання Акта передачі орендної площі в сукупності повинні існувати наступні умови:
- орендодавець отримав забезпечувальний платіж та
- орендар надав, а орендодавець отримав всі договори страхування та поліси, передбачені цим договором та чинним законодавством України.
Гарантією належного виконання орендарем своїх зобов'язань за цим договором є забезпечувальний платіж. Орендар зобов'язаний до 13.03.2020 сплатити забезпечувальний платіж в розмірі, вказаному в п. 20.2. (п. 20.1. договору).
З огляду на наявні в матеріалах справи фактичні дані, 06.03.2020 на електронну адресу позивача від відповідача надійшов рахунок № 530 від 06.03.2020 про сплату 131 465, 57 грн забезпечувального платежу згідно з договором оренди нерухомого майна від 06.03.2020.
13.03.2020 позивач платіжним дорученням № 178 від 13.03.2020 сплатив суму забезпечувального платежу по оренді нежитлового приміщення: м. Київ, вул. Тичини І.В.
Як стверджує позивач, починаючи з 14.03.2020 відповідач почав уникати спілкування та вчинення дій на виконання умов договору, з посиланням на те, що працюють у віддаленому режимі, доступ до об'єкту оренди був обмежений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 21 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Листом від 12.06.2020 за № 161/20 відповідач повідомив про розірвання договору з 13.07.2020 та про стягнення забезпечувального платежу в рахунок штрафу за дії направлені на розірвання договору.
Не погоджуючись з указаним вище листом, 08.07.2020 позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про відмову від договору та просив повернути суму забезпечувального платежу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданнями господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо спору та їх обґрунтування. Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального України позовна заява повинна містити серед іншого виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.
У відповідності до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
"Забезпечувальний платіж", в рамках розуміння договору, означає забезпечувальний платіж, який сплачується позивачем на користь відповідача відповідно до ст. 20 цього договору з метою забезпечення виконання позивачем своїх зобов'язань за цим договором.
Керуючись умовами статті 22 договору, позивач зобов'язаний укласти договори страхування від ризиків настання випадків, вказаних в п. 22.2 та 22.3 договору та передати їх відповідачу в порядку, передбаченому п. 22.5 цього договору та підтримувати в дії договори страхування за свій рахунок протягом всього строку оренди. Договори страхування, передбачені цим договором, повинні бути укладені з страховою компанією, погодженою з відповідачем.
Однак, в порушення вимог пунктів договору позивачем не погоджена страхова компанія, з якою повинен був бути укладений договір страхування та позивачем суду не надано жодного договору страхування та полісів.
Додатком 4 до договору та Правилами та положеннями торгово-офісного центру "Silver Breeze", а саме п. 2.7. передбачено, що заїзд/виїзд орендарів в орендовані приміщення проводиться за погодженням з керуючим ТОЦ. Інформація про заїзд/виїзд завчасно направляється орендарем керуючому ТОЦ у письмовій формі (із зазначенням дати і часу заїзду, даних про персонал компанії-перевізника вантажів та про транспортні засоби, координат особи, відповідальної за заїзд/виїзд з боку орендаря та інших необхідних відомостей) на olga@svitland.com.
Доказі направлення інформації про заїзд позивачем до відповідача, у погодженому сторонами порядку, суду не надано.
Відповідно до п. 20.03. договору, якщо позивач належним чином виконує цей договір то забезпечувальний платіж зберігається відповідачем на весь період дії цього договору для того, щоб забезпечити фінансові зобов'язання позивача. Якщо позивач не виконує свої платіжних зобов'язань, передбачених цим договором, або у випадку заподіяння збитку/шкоди відповідачу та/або збитку та/або шкоди приміщенням та/або ТОЦ в результаті дій та/або бездіяльності орендаря, або у випадку стягнення з позивача штрафів, зборів, накладання інших санкцій, орендодавець має право списати кошти забезпечувального платежу за умови направлення повідомлення орендарю.
Згідно з положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завдання цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково. якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Також, у пункті 25.19. сторони погодили, що у разі вчинення дій, спрямованих на дострокове припинення дії цього договору з підстав, не передбачених ним, або у разі розірвання цього договору з підстав, не передбачених п. 31.5. та п. 31.7. цього договору, орендар несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі, що дорівнює еквіваленту двох місячних базових орендних плат, розрахованих за ставкою, що застосовується до останнього місяця строку оренди, еквіваленту двох місячних плат за обслуговування, розрахованих за ставкою, що застосовується до першого місяця строку оренди, еквіваленту двох місячних компенсаційних виплат за послуги та витрати відповідача, які стосуються рекламної діяльності, організації та управління маркетинговою діяльністю ТОЦ, розрахованих за ставкою, що застосовується до першого місяця строку оренди. Орендодавець має право стягнути суму штрафу за рахунок забезпечувального платежу.
Відповідно до пунктів 31.2.8. та 31.2.11 орендодавець має право, але не зобов'язаний достроково розірвати цей договір шляхом надсилання орендарю відповідного повідомлення не менше ніж за 30 календарних днів до запланованої дати розірвання та без звернення до суду та без отримання будь-якого іншого рішення, у випадку настання будь-яких із перерахованих нижче обставин, а таке припинення не визнаватиметься односторонньою відмовою орендодавця від договору:
- у разі якщо орендар не підписує Акт передачі орендної площі в строки, зазначені в договорі;
- у разі якщо орендарем не буде надано договорів страхування в порядку, передбаченому цим договором, або договори страхування не будуть поновлені на наступний день з дати їх припинення або з дати настання подій, які вимагають внесення до договорів страхування змін.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
По суті розгляду справи, судом встановлено, що сторони договору від 06.03.2020 належним чином досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Отже, враховуючи вказані вище обставини, зважаючи на недотримання позивачем істотним умов договору оренди (зокрема щодо страхування), суд дійшов висновку, що відповідач правомірно зарахував забезпечувальний платіж в якості штрафу в порядку п. 25.19. договору.
Крім того, оскільки обидві сторони вчинили дії спрямовані на розірвання договору та фактично не заперечують проти припинення договірних правовідносин між собою, суд вважає за можливе визнати договір оренди нерухомого майна від 06.03.2020 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лєарт" розірваним з 08.07.2020, а не з 13.07.2020.
У задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми забезпечувального платежу в розмірі 131 465, 37 грн суд відмовляє.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЄАРТ" задовольнити частково.
2. Визнати договір оренди нерухомого майна від 06.03.2020 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лєарт" розірваним з 08.07.2020.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДФІШ-ІНВЕСТ-БУД" (02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, 1В, оф. В701; код ЄДРПОУ 35383493) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЄАРТ" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 18; код ЄДРПОУ 42664921) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102, 00 грн. Видати наказ.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде складено та підписано 17.02.2021 року.
Суддя Ю.О.Підченко