вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"09" лютого 2021 р. Cправа № 924/395/19
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.,
представників:
позивача - Гащака А.А,
відповідача 1 - Тихонюка С.Л.,
судових експертів - О.Казака та О.Кальніченка,
у відсутності відповідача 2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" (вул. Козацька, буд.136, м. Славута, Хмельницька область, 30002)
до: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018)
до: Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018)
про стягнення відшкодування вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна в сумі 7 727 798 грн,
До Господарському суду Вінницької області надійшли матеріали справи №924/395/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях та Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про стягнення відшкодування вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна в сумі 7 727 798, 00 грн, які передано за підсудністю Господарським судом Хмельницької області на підставі ухвали від 15.08.2019.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2019 справу №924/395/19 передано на розгляд судді Тварковському А.А.
Ухвалою суду від 18.09.2019 вказану справи прийнято до свого провадження новим складом суду, вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 10.10.2019.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує, що 24.04.2003 між Публічним акціонерним товариством "Славутський комбінат "Будфарфор" (найменування змінено на Приватне акціонерне товариство "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН") (Орендар, позивач) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях) (Орендодавець, відповідач 1) укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Славутський комбінат "Будфарфор", який в подальшому викладено у новій редакції від 15.03.2006 (Договір). При цьому в процесі використання орендованого майна, позивач за погодженням із відповідачем 1 як Орендодавцем проведено поліпшення орендованого майна.
Згодом, з 27.07.2018 Договір було припинено за рішенням відповідача 1, державне майно цілісного майнового комплексу передано на баланс державного підприємства "Славутський комбінат "Будфарфор" за актом прийому-передачі окремо за кожною складовою майнового комплексу. Сторонами підписано акт прийому-передачі вартості капітальних інвестицій, проведених за власні кошти з дозволу РВ ФДМУ Публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" згідно договору оренди №139 від 24.04.2003 (в сумі 7 727 798,03 грн).
Як стверджує позивач, не дивлячись на наявність письмової згоди Орендодавця на проведення невід'ємних поліпшень орендованого майна, на наявність документального підтвердження таких витрат на їх здійснення, що було підтверджено комісією по розмежуванню і оцінки орендованого підприємства, звітом незалежної оцінки та звітом незалежного аудитора, не маючи заперечень з приводу наявності таких поліпшень, джерел їх фінансування та їх вартості, Орендодавець відмовився відшкодовувати позивачу вартість здійснених невід'ємних поліпшень орендованого майна державного підприємства на суму 7 727 798,03 грн, що слугувало підставою для звернення Приватним акціонерним товариством "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" із відповідним позовом до суду.
10.10.2019 через канцелярію суду від позивача надійшло доповнення до позовної заяви, відповідно до якого останній позовні вимоги та правову позицію в обґрунтування стягнення вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна підтримує у повному обсязі, при цьому позивач зазначає, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях може бути самостійним відповідачем у справі без залучення Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області.
23.10.2019 до суду надійшло пояснення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях по суті спору, відповідно до якого відповідач 1 вказує, що держава несе відповідальність в залежності від підстав виникнення договірних та позадоговірних зобов'язань. Підставою для відповідальності держави може бути, зокрема, невиконання або неналежне виконання зобов'язань, які виникають з договорів, укладених державою через компетентні органи державної влади. Тобто, відшкодування у такому випадку здійснюється за рахунок держави органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, а не за рахунок коштів на утримання органу державної влади.
Також відповідач 1 акцентує увагу, що відповідно до пункту 57 Методики оцінки майна, затвердженої Постановою КМУ від 10.12.2003 № 1891 (в редакції Постанови КМУ від 20.02.2019 № 224), у разі наявності умови щодо компенсації орендарю вартості невід'ємних поліпшень, здійснених за рахунок його коштів за час оренди, розмір такої компенсації визначається відповідно до статті 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна".
Відповідно до пункту 2 статті 18 цього Закону орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов, зокрема, орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна, орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу.
Тобто, на думку відповідача 1, поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок орендаря, які неможливо відокремити від орендованого об'єкта без заподіяння йому шкоди, могли б бути враховані лише при приватизації об'єкта оренди шляхом викупу орендованого майна при збільшенні не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна. При цьому чинним законодавством не передбачено компенсацію невід'ємних поліпшень, здійснених орендарем, у разі якщо об'єкт нерухомого майна не зданий в експлуатацію, тобто являється об'єктом незавершеного будівництва.
В межах підготовчого провадження у справі, визначивши обставини, що підлягають доказуванню у даній справі та враховуючи відповідне клопотання представника відповідача 1, суд дійшов висновку про необхідність встановлення вартості невід'ємних поліпшень, а також встановлення відповідності виконаних робіт як невід'ємних поліпшень вимогам нормативних документів у галузі будівництва та з'ясування відповідності виконаної на замовлення позивача незалежної оцінки майна вимогам нормативно-правових актів.
Так, ухвалою суду від 23.10.2019 у справі №924/395/19 призначено комплексну судову економічну, будівельно-технічну та будівельно-оціночну експертизи, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; провадження у справі зупинено до отримання висновку судової експертизи. На розгляд призначеної судової експертизи поставлено такі питання:
- Чи відповідає виконана оцінка, що міститься у "Звіті про незалежну оцінку капітальних інвестицій у невід'ємні поліпшення орендованого нерухомого майна, а саме в реконструкцію та надбудову комплексу будівель заводоуправління (інв. №24), здійснених ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" за власні кошти з дозволу Орендодавця під час перебування в оренді ЦМК ДП "Славутський комбінат "Будфарфор", розташованого за адресою: Хмельницька область, м. Славута, вул. Козацька, 122" (далі - Звіт), вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам? Якщо не відповідає, то в чому полягає невідповідність та чи впливають виявлені недоліки на достовірність оцінки ?
- Чи відповідають виконані роботи з реконструкції та надбудови комплексу будівель заводоуправління (інв. №24), розташованого за адресою: Хмельницька область, м. Славута, вул. Козацька, 122, проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
- Чи підтверджується бухгалтерськими та первинними документами виконання робіт з реконструкції та надбудови комплексу будівель заводоуправління (інв. №24), розташованого за адресою: Хмельницька область, м. Славута, вул. Козацька, 122, за рахунок власних коштів орендаря (ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор") цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Славутський комбінат "Будфарфор" з часу отримання дозволу на проведення поліпшення орендованого майна? Якщо не підтверджується, то зазначити об'єм та вартість робіт здійснених орендарем за рахунок власних коштів?
Відповідно до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду у справі №924/395/19 від 22.01.2020 ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23.10.2019 про призначення судової експертизи у даній справі залишено без змін.
Ухвалою суду від 23.12.2020 провадження у справі поновлено, у зв'язку з надходженням висновку експертів №7581/7582/19-21 від 27.11.2020 за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи разом із матеріалами справи №924/395/19. Вказаною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження у справі №924/395/19 на 30 днів згідно з приписами ч. 3 ст. 177 ГПК України, підготовче засідання призначено на 14.01.2021.
Окремо слід зазначити, що 11.06.2020 на адресу суду від експертної установи надійшло повідомлення №7580/19-21 від 05.06.2020 про неможливість надання висновку експерта в частині проведення судово-економічної експертизи, оскільки послуги в частині таких досліджень не було оплачено. При цьому обов'язок оплати покладався на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях відповідно до п.6 резолютивної частини ухвали від 23.10.2019 у даній справі.
За результатами проведеного судового засідання 14.01.2021 за участю представників позивача суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та про призначення справи до судового розгляду по суті на 09.02.2021, а також про виклик у судове засідання на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України експертів, які проводили судову експертизу, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.
На визначену дату та час у судове засідання з'явилися усі учасники справи, за винятком представника відповідача 2 - Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області. При цьому відповідача 2 про дату, час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, шляхом вручення ухвали суду від 14.01.2021 нарочно, що стверджується відповідним підписом представника Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області у Журналі обліку врученої кореспонденції Господарського суду Вінницької області.
Представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі з підстав та обставин, викладених у позовній заяві та доповненні до неї.
Відповідач висловив позицію в заперечення позову відповідно до пояснення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях по суті спору, яке надійшло до суду 23.10.2019.
Судові експерти, в свою чергу, надали пояснення в обґрунтування обставин, викладених у висновку №7581/7582/19-21 від 27.11.2020 за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
24.04.2003 між Публічним акціонерним товариством "Славутський комбінат "Будфарфор" (найменування змінено на Приватне акціонерне товариство "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН") (Орендар, позивач) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Хмельницькій області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях) (Орендодавець, відповідач 1) укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Славутський комбінат "Будфарфор" №139, який в подальшому викладено у новій редакції від 15.03.2006 (Договір).
Згодом до Договору укладено ряд додаткових договорів: від 07.04.2018 (яким змінено розмір орендної плати та від 03.04.2013 (про збільшення орендної плати та щодо викладення пункту 1.4. Договору у новій редакції, а саме: "Амортизаційні відрахування на орендоване майно підприємства залишаються в розпорядженні Орендаря і використовуються для відновлення основних фондів".
Згідно з предметом Договору (п.1.1.) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного підприємства Славутський комбінат "Будфарфор", склад і вартість якого визначено відповідно до акта оцінки, зведеного акта інвентаризації майна та балансу Орендаря, складеного на підставі документів бухгалтерського обліку про майно Підприємства станом на 28.02.2006, вартість основних фондів за залишковою вартістю 24 669 528,2 грн.
Договір укладено строком на 15 років, що діє з 24.04.2003 до 24.04.2018 включно (п.10.1. Договору).
Пунктом 6.3. Договору передбачено право Орендаря з дозволу Орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна Підприємства, здійснювати його реконструкцію, технічне переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його вартості.
Відповідно до п.10.5. Договору у разі припинення або розірвання Договору поліпшення орендованого майна , здійснені Орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю Орендаря, а невідокремлювані поліпшення - власністю Орендодавця. Питання компенсації Орендодавцем збільшення вартості орендованого майна в результаті зазначених невідокремлюваних поліпшень вирішується відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства.
Позивач листом вих. №1339 від 05.07.2004 звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області про надання згоди на поліпшення орендованого державного майна, а саме реконструкції та надбудови комплексу будівель та споруд: заводоуправління (приміщення адміністрації, прохідна, велосипедна стоянка), їдальні і музею всього на суму 12 млн.597 тис.826 гривень, з яких:
- за рахунок власних коштів товариства - 12 млн.354 тис.954 грн (в. т.ч. ПДВ - 2 млн.59 тис. 159 грн);
- за рахунок амортизаційних відрахувань (державна частка) - 242 тис.872 грн (в т.ч. ПДВ - 40 тис. 479 грн).
В свою чергу, за наслідками розгляду такого звернення позивача та ряду доданих документів Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області повідомило, що визнає за доцільне проведення поліпшень орендованого державного майна відповідно до наданого кошторису при умові, якщо вартість переданого в оренду державного майна зменшена не буде (лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області №06/01-42-2165/04 від 05.08.2004).
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області листом №11-06-01679 від 15.07.2011 з посиланням на лист позивача №1339 від 05.07.2004 пропонував останньому закінчити реконструкцію комплексу будівель, ввести в експлуатацію вказані будівлі та використати нараховані амортизаційні нарахування.
На виконання наказів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області №40 від 22.01.2018, №67 від 31.01.2018 та 105 від 20.02.2018 проведено інвентаризацію активів та зобов'язань ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" станом на 31.01.2018.
Відповідно до Інвентаризаційного опису необоротних активів №124 станом на 31.01.2018 включеного до Зведеного акту повної інвентаризації майна орендованого підприємства, затвердженого 12.03.2018, балансова вартість ремонту будівлі заводоуправління склала 7 727 798,03 гривень.
Позивач листом від 23.04.2018 №1061/01-14 звернувся до відповідача з проханням компенсувати вартість невід'ємних поліпшень у розмірі 7 727 798,03 грн, здійснених позивачем з дозволу Орендодавця протягом строку дії договору оренди № 139, за рахунок залишку коштів амортизаційного фонду на повне відновлення орендованого державного майна станом на 31.01.2018 у розмірі 8 045 867,24 грн. На таке звернення відповідач повідомив, що залишок коштів амортизаційного фонду визначається згідно з передавальним балансом та зараховується до державної частки у майні орендованого підприємства (лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області №11-06-01466 від 21.05.2018).
Протоколом розподілу вартості майна між Орендодавцем та Орендарем, складеним 24.07.2018 спільною комісією сторін по розмежуванню і оцінці майна орендованого підприємства визначено вартість майна, що підлягало поверненню, зокрема:
- незавершене будівництво (реконструкція комплексу будівель - адмінбудинок, велостоянка, прохідна) - 7 727 798,03 грн;
- залишок амортизаційних відрахувань - 8 045 867,24 грн;
- поліпшення здійсненні без дозволу орендодавця - 265 056,65 грн відшкодування збитків за погіршення стану орендованого майна (вартість майна орендаря) - 1 331 227,58 грн.
- різниця по відшкодуванню збитків - 248 557,42 грн. При цьому позивачем викладено особливу думку до Протоколу розподілу вартості майна від 24.07.2018 щодо відсутності рішення по пункту 5 таблиці, а саме: "незавершене будівництво (реконструкція комплексу будівель - адмінбудинок, велостоянка, прохідна) у розмірі 7 727 798,03 грн" про обов'язок орендодавця компенсувати зазначені кошти. У особливій думці міститься посилання на умови Договору оренди від 24.04.2003, у редакції від 15.03.2006, положення п.2 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженого наказом ФДМУ від 07.08.1997 №847 (із змінами), відповідно до яких невід'ємні поліпшення зроблені за згодою орендодавця підлягають компенсації орендарю.
Відповідно до Звіту незалежного аудитора, виконаного приватною аудиторською фірмою "СВІТЛАНА-АУДИТ" підтверджено передавальний баланс цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Славутський комбінат "Будфарфор" станом на 25.07.2018. Згідно з висновком аудитора, передавальний баланс підприємства станом на 25.07.2018 відображає достовірно в усіх суттєвих аспектах всі показники відповідно до національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
У Звіті незалежного аудитора визначено, що станом на 25.07.2018 вартість капітальних інвестицій становить 7 905 403,50 грн., в тому числі: витрати за рахунок власних коштів обліковуються у складі незавершених капітальних інвестицій в сумі 7 727 798,03 грн.
На замовлення ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" Приватним підприємством "Агентство нерухомого майна "Гудвіл" проведено оцінку об'єкта - капітальні інвестиції у невід'ємні поліпшення орендованого нерухомого майна, а саме в реконструкцію та надбудову комплексу будівель заводоуправління (інв.№124), здійснених ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" за власні кошти з дозволу Орендодавця під час перебування в оренді ЦМК ДП "Славутський комбінат "Будфарфор", розташованого за адресою: Хмельницька область, м. Славута, вул. Козацька, 122.
За результатами оцінки складено Звіт про незалежну оцінку, у якому викладено висновок, що капітальні інвестиції у невід'ємні поліпшення відповідного орендованого майна станом на 30.06.2018 призвели до збільшення ринкової вартості орендованого нерухомого майна на суму 7738591 грн без ПДВ. Ознаки зменшення корисності активу відсутні, так як приріст ринкової вартості орендованого майна з поліпшеннями більший за балансову вартість капітальної інвестиції у невід'ємні поліпшення орендованого нерухомого майна на суму (без ПДВ) 10 793,00 грн.
Відповідач наказом від 27.07.2018 №490 прийняв рішення про припинення Договору №139 оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "СЛАВУТСЬКИЙ КОМБІНАТ "БУДФАРФОР" від 24.04.2003 в редакції від 15.03.2006.
Після припинення Договору державне майно цілісного майнового комплексу було передано на баланс Державного підприємства "СЛАВУТСЬКИЙ КОМБІНАТ "БУДФАРФОР". Передача майна Орендарем відбулася шляхом підписання з державним підприємством "СЛАВУТСЬКИЙ КОМБІНАТ "БУДФАРФОР" 27.07.2018 актів прийому-передачі окремо за кожною складовою майнового комплексу.
Оскільки відповідачем у добровільному порядку після припинення Договору оренди №139 не здійснено відшкодування Позивачу вартості здійснених невід'ємних поліпшень орендованого майна державного підприємства на суму 7 72 7 798,03 грн, останній звернувся із відповідною позовною вимогою до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд враховує наступні законодавчі приписи.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу приписів ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Правовідносини між сторонами виникли на основі договору, що за своїм характером відносяться до господарських, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Згідно зі ст.778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.
Так, відповідно до п. 10.5. Договору сторони дійшли згоди, що у разі припинення або розірвання Договору поліпшення орендованого майна, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю Орендаря, а невідокремлювані поліпшення - власністю Орендодавця. Питання компенсації Орендодавцем збільшення вартості орендованого майна в результаті зазначених невідокремлюваних поліпшень вирішується відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства.
За змістом зазначеного пункту Договору позивач як Орендар отримав право на компенсацію Орендодавцем збільшення вартості орендованого майна в результаті зазначених невідокремлюваних поліпшень внаслідок припинення Договору №139 оренди цілісного майнового комплексу Державного підприємства "СЛАВУТСЬКИЙ КОМБІНАТ "БУДФАРФОР" від 24.04.2003 в редакції від 15.03.2006. При цьому п.10.5. Договору при вирішенні питання компенсації невідокремлюваних поліпшень відсилає до приписів чинного законодавства, позаяк іншими умовами Договору таке питання не врегульовано.
Таким чином, до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми ч.2 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за змістом якої орендодавець зобов'язаний компенсувати вартість невід'ємних поліпшень (здійснених за згодою орендодавця) в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.
Окремо слід зазначити, що факт здійснення позивачем невід'ємних поліпшень за згодою відповідача як Орендодавця як і факт припинення Договору оренди підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. При цьому право позивача на відшкодування таких поліпшень не обмежується Договором та є обґрунтованим в силу Закону.
Визначаючись щодо обґрунтованості суми, заявленої до відшкодування позивачем, суд враховує висновок експертів №7581/7582/19-21 від 27.11.2020 за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи в частині питання "Чи відповідає виконана оцінка, що міститься у "Звіті про незалежну оцінку капітальних інвестицій у невід'ємні поліпшення орендованого нерухомого майна, а саме в реконструкцію та надбудову комплексу будівель заводоуправління (інв. №24), здійснених ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" за власні кошти з дозволу Орендодавця під час перебування в оренді ЦМК ДП "Славутський комбінат "Будфарфор", розташованого за адресою: Хмельницька область, м. Славута, вул. Козацька, 122" (далі - Звіт), вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам? Якщо не відповідає, то в чому полягає невідповідність та чи впливають виявлені недоліки на достовірність оцінки ?", відповідно до якого судовими експертами визначено, що Звіт про незалежну оцінку капітальних інвестицій у невід'ємні поліпшення орендованого нерухомого майна суб'єкта оціночної діяльності Приватного підприємства "Агентство нерухомого майна "Гудвіл" не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, не може використовуватись з метою зазначеною у Звіті та потребує доопрацювання.
По другому питанню: "Чи відповідають виконані роботи з реконструкції та надбудови комплексу будівель заводоуправління (інв. №24), розташованого за адресою: Хмельницька область, м. Славута, вул. Козацька, 122, проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?" викладено висновок експертів, що виконані роботи з реконструкції та надбудови комплексу будівель заводоуправління (інв. №24), розташованого за адресою: Хмельницька область, м. Славута, вул. Козацька, 122 частково не відповідають вартості робіт (ціни за одиницю ресурсних елементних кошторисних норм), які відображені у кошторисній документації робочої документації до проекту Том 1 та ТОМ VIII "Реконструкція та настроювання комплексу будов ЗАТ "Славутський комбінат "Будфарфор"", складеного ООО "Слав-Инвест", 2004, 2005 та відповідно до вимог ДБН Д. 1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва", ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва" можуть відповідати первинній звітній документації з будівництва по реконструкції та надбудови комплексу будівель заводоуправління (інв. №24).
В дослідній частині висновку зазначено, вартість робіт та витрат по реконструкції та надбудові комплексу будівель заводоуправління (інв. №24), розташованого за адресою: Хмельницька область, м. Славута, вул. Козацька, 122 могла складати 7 710993, 86 грн. Зокрема, в розрізі: 7168488 грн - по актам приймання-виконання підрядних робіт №КБ-2В та 542505,86 грн - інші витрати відповідно до проектно-кошторисної документації. Остаточно визначити вартість таких робіт та витрат можливо на підставі даних бухгалтерського обліку, що відноситься до компетенції економічної експертизи. При цьому судова економічна експертиза у даній справі не була проведена, оскільки відповідачем не здійснено оплати такої експертизи.
Таким чином, суд критично оцінює Звіт про незалежну оцінку капітальних інвестицій у невід'ємні поліпшення орендованого нерухомого майна суб'єкта оціночної діяльності Приватного підприємства "Агентство нерухомого майна "Гудвіл", враховуючи встановлену в межах проведеної комплексної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи невідповідність такого Звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.
Разом з тим обґрунтованість заявленої до стягнення позивачем суми підтверджується в сукупності висновками проведеної судової експертизи та Звітом незалежного аудитора, виконаного приватною аудиторською фірмою "СВІТЛАНА-АУДИТ".
Згідно з висновком аудитора, передавальний баланс підприємства станом на 25.07.2018 відображає достовірно в усіх суттєвих аспектах всі показники відповідно до національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". При цьому станом на 25.07.2018 вартість капітальних інвестицій становить 7 905 403,50 грн, в тому числі: витрати за рахунок власних коштів обліковуються у складі незавершених капітальних інвестицій в сумі 7 727 798,03 грн.
Окрім того, дії відповідача 1 щодо неоплати економічної експертизи в силу положень ч.4 ст.102 ГПК України розцінюються судом як перешкоджання у її проведенні, що надає можливість визнати встановленою обставину, для з'ясування якої призначалася експертиза. Тобто, дані обставини свідчать на користь процесуальної позиції позивача щодо не спростування відповідачем 1 вартості невід'ємних поліпшень, зроблених за власні кошти.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову у визначеній позивачем сумі стягнення відшкодування вартості невід'ємних поліпшень орендованого майна.
Щодо посилання відповідача 1 на приписи 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" в частині, що поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок орендаря, які неможливо відокремити від орендованого об'єкта без заподіяння йому шкоди, могли б бути враховані лише при приватизації об'єкта оренди шляхом викупу орендованого майна при збільшенні не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, то вказана норма не підлягає застосуванню в межах даного спору, оскільки правовідносини між сторонами виникли в межах Договору, а тому відповідно до п. 10.5. Договору позивач набув право на компенсацію вартості невід'ємних поліпшень за фактом припинення Договору.
Окрім того, законодавчо не обмежено компенсації невід'ємних поліпшень, здійснених орендарем, у разі якщо об'єкт нерухомого майна не зданий в експлуатацію.
Згідно із ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю щодо Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях. При цьому у задоволенні позову щодо Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області слід відмовити, з огляду на таке.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" від 09.12.1991 № 4107-VI Фонд державного майна України здійснює повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
Відповідно до пункту 1, абзацу 2 пункту 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. Боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.
Відтак, Фонд державного майна України може бути самостійним відповідачем у справі без залучення у справі Державної казначейської служби України.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.05.2018 по справі №921/512/17-г та підтримано у Верховним Судом у постанові від 31.01.2018 у справі №910/26276/15.
В силу приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви покладаються на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, у зв'язку із задоволенням позову. При цьому понесені відповідачем витрати на проведення судової будівельно-технічної та будівельно-оціночної експертиз залишаються за Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов щодо Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях задовольнити повністю.
2. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018; код ЄДРПОУ 42964094) на користь Приватного акціонерного товариства "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" (вул. Козацька, буд.136, м. Славута, Хмельницька область, 30002; код ЄДРПОУ 32285199) 7 727 798 грн як вартість невід'ємних поліпшень орендованого цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Славутський комбінат "Будфарфор", здійснених Приватним акціонерним товариством "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" (попереднє найменування - Публічне акціонерне товариство "Славутський комбінат "Будфарфор") в рамках Договору №139 від 24.04.2003 (викладеному в новій редакції від 15.03.2006), за згодою Орендодавця, а також 115916,97 грн - витрат на сплату судового збору.
3. Витрати на проведення судової будівельно-технічної та будівельно-оціночної експертиз в сумі 27784,8 грн залишити за Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях.
4. У задоволенні позову щодо Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області відмовити.
5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 22 лютого 2021 р.
Суддя Тварковський А.А.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу - вул. Козацька, буд.136, м. Славута, Хмельницька область, 30002;
3 - відповідачу 1 - вул. Гоголя, 10,м. Вінниця, 21018;
4 - відповідачу 2 - вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018.