18.02.2021 року м. Дніпро Справа № 912/2000/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),
суддів: Кузнецової І. Л., Чус О.В.
секретар судового засідання Пінчук Є.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції по розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.11.2020 р.
(суддя Бестаченко О.Л., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 20.11.2020 р.) прийнятого за результатами розгляду
зустрічного позову ОСОБА_1
( Кіровоградська обл., Кіровоградський р-н, с. Федорівка )
до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"
( м. Київ )
про визнання поруки припиненою
у справі № 912/2000/20
за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"
( м. Київ )
до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна"
( Кіровоградська обл., Кіровоградський р-н, с. Федорівка )
Відповідача-2: ОСОБА_1
( Кіровоградська обл., Кіровоградський р-н, с. Федорівка )
про стягнення 1 456 154,25 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог.
Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна" та до ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за договором від 29.08.2013 № б/н в розмірі 1 456 154,25 грн (982 149,49 грн - заборгованість за кредитом, 245 529,04 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 213 743,47 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 14 732,25 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом), з покладанням на відповідачів судового збору.
В обґрунтування позовних вимог Позивач послався на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна" зобов'язань за Договором від 29.08.2013 р. № б/н в частині повернення кредитних коштів.
Крім того, Позивач зазначає, що між ним та ОСОБА_1 укладено договір поруки № Р1517927792027848636 від 06.02.2018 р., предметом якого є надання поруки Відповідачем - 2 за виконання зобов'язань Відповідача - 1, які випливають з Кредитного договору. Тож, Позивач вважає за необхідне захистити свої права шляхом солідарного стягнення з відповідачів суми заборгованості за Договором банківського обслуговування від 29.08.2013 р. № б/н.
Ухвалою від 04.08.2020 р. прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 з вимогою про визнання поруки припиненою до спільного розгляду з первісним позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна" та до ОСОБА_1 про стягнення 1 456 154,25 грн, об'єднавши вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 912/2000/20.
В обґрунтування зустрічної позовної заяви Позивач за зустрічним позовом зазначає, що кредитний ліміт за кредитними зобов'язаннями боржника збільшено без погодження з поручителем, порука за Договором поруки укладеним між Позивачем та Відповідачем є припиненою в силу положень ч. 1 ст. 549 ЦК України.
Ухвалою від 15.10.2020 р. заяву Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задоволено частково; залишено без розгляду позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна" та до: ОСОБА_1 , про стягнення 1 456 154,25 грн;
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 16.11.2020 р. зустрічний позов задоволено - визнано припиненою поруку за довогором поруки № Р1517927792027848636 від 06.02.2018 р.
Рішення суду мотивоване тим, що оскільки кредитний ліміт за кредитними зобов'язаннями боржника збільшено без погодження з поручителем, порука за договором від 06.02.2018 р. № Р1517927792027848636 є припиненою в силу положень частини 1 ст. 559 ЦК України ( у відповідній редакції ).
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з вказаним рішеннями суду, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 16.11.2020 р. за зустрічним позовом та прийняти нове рішення, яким у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити у повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що Відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг та скористався послугами "Кредитний ліміт", що регламентовані розділом 3.2.1 "Кредитний ліміт" Умов та Правил надання банківських послуг, порушивши зобов'язання з повернення кредитних коштів, а Поручитель зобов'язався за угодою приєднання Відповідача саме до розділу 3.2.1 "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг, тоПоручитель несе солідарну відповідальність за виконання зобов'язань, що регламентовані розділом 3.2.1 "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг.
Скаржник наголошує на тому, що відповідно Договору поруки № Р1517927792027848636 від 06.02.2018 р. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань за "Угодою 1" в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. Поручитель з умовами «Угоди 1» ознайомлений, отже відповідно саме розділу 3.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг та згідно умов Договору поруки наявні підстави для стягнення заборгованості з поручителя, що належним чином не досліджено судом в порушення ст. 236 ГПК України. Суд не звернув увагу на п. 3.2.1.2.3.16 Умов та Правил надання банківських послуг п.п. 1.1, 1.3. П. 3.2.1.2.3.16 Умов, котрі є складовою договору, встановлено змінний розмір кредитного ліміту, й поручитель погодився з зазначеною обставиною.
Відтак, на думку Скаржника, Позивачем ( за первісним позовом ) надані належні та достатні докази на підтвердження факту надання згоди поручителем на забезпечення виконання саме зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н, за послугою "Кредитний ліміт" Умов та Правил надання банківських послуг, проте судом належним чином не досліджено умови основного зобов'язання та умови договору поруки, що призвело до ухвалення незаконного рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до поручителя - ОСОБА_1 .
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Позивач за зустрічним позовом не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.
Зокрема, ОСОБА_1 посилається на те, що згідно довідки Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про розміри встановлених кредитних лімітів від 19.05.2020 р. № 71220KGMDS2N0 кредитні ліміти встановлені на поточний рахунок № НОМЕР 2 валюта UAH (Українська гривня) та дати їх зміни: 20.12.2017 - 0; 08.02.2018 - 500000; 09.07.2018 - 1000000; 20.02.2019 - 990000; 07.03.2019 - 980000; 21.03.2019 -0. Оскільки кредитний ліміт за кредитними зобов'язаннями боржника збільшено без погодження з поручителем, порука за договором від 06.02.2018 р. № Р1517927792027848636 є припиненою в силу положень частини першої ст. 559 ЦК України ( у відповідній редакції ).
Позивач за зустрічним позовом також вказує на те, що доводи апеляційної скарги щодо умови договору поруки, якою було надано згоду на одностороннє збільшення кредитного ліміту за кредитним договором, спростовуються правовою позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 910/13109/18, якою керувався суд першої інстанції відмовляючи Позивачу в задоволені позовних вимог про солідарне стягнення боргу з ОСОБА_2 .
Крім того, Відповідач - 2 заявив до стягнення з Позивача 12 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Від Акціонерного товариства КБ "Приватбанк" надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу заявлених Позивачем за зустрічним позовом, оскільки заявлена в клопотанні сума витрат на професійну правничу допомогу значно завищена, перелік послуг наданих адвокатом Глазковим А.С. не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи.
В обгрунтування свого клопотання, Банк посилається на те, що представником Відповідача Зобенко О.Л. подано акт наданих послуг № 2 від 04.01.2021 р., згідно якого значно завищені витрати часу та вартості наданих послуг та вказані в акті послуги за своєю правовою природою є однією послугою. Так, в акті не визначено вартість однієї години витраченого часу адвокатом та не зрозуміло з якого розміру адвокат визначив загальну вартість робіт у сумі 12 000 грн. невизначаючі та не погоджуючи вартості однієї години роботи. Зазначена тривалість наданих послуг (19 годин) є безпідставною з огляду на предмет спору у справі незначної складності. Також, враховуючи незначну тривалість часу судових засідань в суді апеляційної інстанції по справі № 912/2000/20, заявлені витрати на професійну правничу допомогу за участь в судових засіданнях в Центральному апеляційному господарському суді у розмірі 5 000 грн.(5 годин) не відповідають принципу співрозмірності відносно затраченого часу проведення вказаних судових засідань. Тому, вважаємо, що обсяг наданих послуг адвокатом в суді апеляційної інстанції не відповідає критерію реальності таких витрат.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна" не скористалося своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечило явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання було повідомлене належним чином.
Беручи до уваги, що неявка вказаного учасника провадження у справі, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна".
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. (доповідач), судді - Кузнецова I.Л., Чус О.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2020 р. відкрито апеляційне провадження, розгляд скарги призначено в судове засідання на 26.01.2021 р.
Від представника ОСОБА_1 - Глазкова Андрія Сергійовича, електронною поштою надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. Адреса електронної пошти, що буде використана заявником для входу до системи "EasyCon": ІНФОРМАЦІЯ_1 , № тел. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2021 р. вирішено провести судове засідання у справі № 912/2000/20 з ОСОБА_1 , призначене на 26.01.2021 р. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/). Інструкція участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" знаходиться за вебпосиланням: https://easycon.com.ua/vkz_help_uk-ua.pdf.
Від представника Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" - Бистрова С.А., електронною поштою надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Кіровоградської області.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2021 р. вирішено провести судове засідання у справі № 912/2000/20 провести в режимі відеоконференції 26.01.2021 р., зал засідань №511. Засідання відбудеться в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65. Доручено Господарському суду Кіровоградської області забезпечити проведення відеоконференції за участю представника Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" з Центральним апеляційним господарським судом 26.01.2021р.
26.01.2021 р. по справі оголошено перерву в судовому засіданні до 18.02.2021 р.
Від представника Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" - Бистрова С.А. надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Кіровоградської області.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.02.2021 р., судове засідання у справі № 912/2000/20 призначене на 18.02.2021 р., вирішено провести в режимі відеоконференції. Забезпечити проведення відеоконференції за участю представника Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" з Центральним апеляційним господарським судом 18.02.2021р. доручено Господарському суду Кіровоградської області.
Від представника ОСОБА_1 - Глазкова Андрія Сергійовича, електронною поштою надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. Адреса електронної пошти, що буде використана заявником для входу до системи "EasyCon": ІНФОРМАЦІЯ_1 , № тел. НОМЕР_1 , + 38-067-520-82-20.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.02.2021 р., судове засідання у справі № 912/2000/20 з ОСОБА_1 , призначене на 18.02.2021 р., вирішено провести в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв'язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/).
В судовому засіданні 18.02.2021 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи.
06.02.2018 р. між ОСОБА_1 ( Поручитель ) та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" ( Кредитор ) укладено Договір поруки № Р1517927792027848636, за умовами якого предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна" (Боржник) зобов'язань за угодами - приєднання до: 1.1.1. розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: За період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2. "Угоди 1" - 21% (двадцять один) річних для договорів забезпечених порукою, 34% (тридцять чотири) річних для договорів незабезпечених порукою; За період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.3. "Угоди 1" - 42% (сорок два) річних для договорів забезпечених порукою, 68% (шістдесят вісім) річних для договорів незабезпечених порукою; б) комісійної винагороди згідно п. 3.2.1.1.17. "Угоди 1" в розмірі 3% від суми перерахувань; в) винагороди за використання Ліміту відповідно до 3.2.1.4.4. "Угоди 1" 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,5% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць"; г) кредиту в розмірі 500 000,00 грн (п'ятьсот тисяч).
Якщо під час виконання "Угоди1" зобов'язання Боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за "Угодою 1" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.
Відповідно до п. 1.1.2. до розділу 3.2.2. "Кредит за послугою "Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг" "Угода 2", по сплаті: а) процентної ставки за користування кредитом: За період користування кредитом згідно п. 3.2.2.2 "Угоди 2" - 64% (шістдесят чотири) річних; б) винагород, штрафів, пені та інші платежі, відшкодовувати збитки, у відповідності, порядку та строки, зазначені у "Угоді 2"; в) кредиту в розмірі 1 000,00 грн..
Якщо під час виконання "Угоди 2" зобов'язання Боржника, що забезпечені цим Договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг, відповідальності Поручителя, Поручитель при укладанні цього Договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за "Угодою 2" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з Поручителем не потрібні.
Згідно п. 1.2. Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань за "Угодою 1 та Угодою 2" в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
У випадку невиконання Боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п.1.1 цього Договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із, зазначенням невиконаного(их) зобов'язання(нь). Ненаправлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов'язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Боржник у випадку невиконання Боржником зобов'язань за "Угодою 1 і/або Угодою 2", незалежно від факту направлення чи ненаправлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги. (п. 2.1.2. Договору поруки)
Відповідно до п. 2.4. Договору поруки Поручитель зобов'язаний виконати зобов'язання Боржника, зазначені в направленій Кредитором вимозі згідно п.п. 2.1.2 п.2.1 цього Договору.
За умовами розділу 4 Договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п'ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання Боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за "Угодою 1 і/або Угодою 2" цей Договір припиняє свою дію. Зміни та доповнення до цього Договору вносяться тільки за згодою сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідного договору про внесення змін. Дострокове розірвання цього Договору здійснюється за письмовою згодою сторін. Всі інші питання, неврегульовані цим Договором, регулюються чинним законодавством України.
Договір підписано ОСОБА_1 .
18.06.2020 р. Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна" та до ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за договором від 29.08.2013 р. № б/н в розмірі 1 456 154,25 грн (982 149,49 грн - заборгованість за кредитом, 245 529,04 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 213 743,47 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 14 732,25 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом).
За твердженням Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 29.08.2013 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна" було підписано заяву про відкриття поточного рахунку.
Згідно Заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна" приєдналося до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі -Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті банка www.pb.ua, які разом із анкетою складають Договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.
Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна" було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_3 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта ( системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших ), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".
Згідно довідки Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про розміри встановлених кредитних лімітів від 19.05.2020 р. № 71220KGMDS2N0 кредитні ліміти встановлені на поточний рахунок № НОМЕР_3 валюта UAH (Українська гривня) та дати їх зміни: 20.12.2017 - 0; 08.02.2018 - 500000; 09.07.2018 - 1000000; 20.02.2019 - 990000; 07.03.2019 - 980000; 21.03.2019 - 0 (а.с. 30).
За розрахунком Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" станом на 18.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна" має заборгованість у розмірі 1 456 154,25 грн, з яких: 982 149,49 грн - заборгованість за кредитом, 245 529,04 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 213 743,47 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 14 732,25 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін виходячи з наступного.
Позивач за зустрічним позовом ( Поручитель ) зазначає, що не надавав своєї згоди на збільшення своєї відповідальності за договором поруки, а відтак вважає поруку припиненою.
За загальним правилом, передбаченим частиною першою ст. 651 ЦК України, зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим за змістом частини третьої ст. 651 ЦК України договором або законом може бути передбачено також право сторони договору відмовитися від договору в повному обсязі або частково, тобто розірвати або змінити договір на власний розсуд на підставі одностороннього правочину.
Особливістю одностороннього правочину є те, що такий правочин як юридичний факт здійснюється за волевиявленням однієї особи, однак може спричиняти відповідні правові наслідки (породжувати обов'язки) для інших осіб, коли це випливає зі спеціальних положень законодавства.
Так, за правилами, передбаченими абзацом третім частини третьої Цивільного кодексу України, односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Настання правових наслідків, зумовлених вчиненням особою одностороннього правочину, для інших осіб пов'язане з дотриманням вимог щодо вчинення його у відповідній формі, обумовленій законом, та його реалізацією шляхом доведення цього правочину до відома зацікавлених осіб.
Приписи частини першої ст. 559 ЦК України (у відповідній редакції) передбачають спеціальне регулювання порядку зміни забезпеченого порукою зобов'язання, а відтак і договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, з урахуванням волевиявлення та повідомлення, крім сторін цього договору, також поручителя і встановлюють правові наслідки неодержання згоди поручителя.
Крім того, у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 р. у справі № 910/7389/17 і від 29.05.2019 р. у справі № 910/11429/18 зазначено, що згода поручителя на збільшення обсягу своєї відповідальності має бути очевидною і наданою у спосіб, передбачений договором поруки. Випадкова поінформованість поручителя про внесення змін до основного зобов'язання і навіть відсутність з його боку заперечень про збільшення обсягу його відповідальності не може розглядатись як надання ним згоди на такі зміни.
Умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов'язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом третім частини третьої ст. 202 ЦК України, та, відповідно, від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов'язання із поручителем у належній формі.
За змістом частини першої ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 910/13109/18.
П. 4.2 договору поруки сторони узгодили, що зміни та доповнення до цього договору вносяться тільки за згодою сторін, у письмовому вигляді, шляхом укладення відповідного договору про внесення змін.
За встановленими обставинами справи сторони не заперечують, що ОСОБА_1 як Поручитель письмової згоди на збільшення кредитного ліміту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна" з 500 000,00 грн до 1 000 000,00 грн, а відповідно на збільшення обсягу своєї відповідальності, не надавав і про такі зміни повідомлений не був.
Матеріали справи не містять договору про внесення змін до договору поруки укладеного між Банком та ОСОБА_1 на збільшення кредитного ліміту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна", а відповідно на збільшення обсягу своєї відповідальності. Судом не встановлено, а сторонами не спростовано, укладення будь-яких додаткових угод до договору поруки щодо збільшення такого кредитного ліміту.
Враховуючи викладене, установивши, що кредитний ліміт за кредитними зобов'язаннями боржника збільшено без погодження з поручителем, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що порука за договором від 06.02.2018 р. № Р1517927792027848636 є припиненою в силу положень частини першої ст. 559 ЦК України ( у відповідній редакції ).
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з місцевим господарським судом про задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" та визнання припиненою поруки за договором поруки № Р1517927792027848636 від 06.02.2018 р..
Такий правовий висновок щодо застосування положень частини першої ст. 559 ЦК України ( у відповідній редакції ) викладено і в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 р. у справі № 910/13109/18 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.10.2020 р. у справі № 903/998/19.
Доводи Скаржника щодо того, що ОСОБА_1 є директором ТОВ "АГРО ЛІДЕР УКРАЇНА",а тому усвідомлював обсяг відповідальності не приймається судом апеляційної інстанції, оскільки як зазначено вище, зміни до договору поруки мають бути внесені у письмові формі. Доказів укладення додаткових угод щодо внесення змін до договору поруки щодо збільшення обсягу відповідальності до матеріалів справи не додано.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Позивачем за зустрічним позовом у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
Ч. 1 ст. 123 ГПК України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та другої ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
ОСОБА_1 заявлено про стягнення зі Скаржника 12 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються актом наданих послуг № 2 від 04.01.2020 р.. а також договором про надання професійної правничої допомоги, копія якого знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За приписами ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Згідно з частиною четвертою ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Приписами частини шостої ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В заяві про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, Скаржник посилається на те, що заявлена в клопотанні сума витрат на професійну правничу допомогу значно завищена, перелік послуг наданих адвокатом Глазковим А.С. не відповідає дійсності та суперечить матеріалам справи. На обґрунтування наданих послуг представником Відповідача Зобенко О.Л. подано акт наданих послуг № 2 від 04.01.2021 р., згідно якого значно завищені витрати часу та вартості наданих послуг та вказані в акті послуги за своєю правовою природою є однією послугою. Так, в акті не визначено вартість однієї години витраченого часу адвокатом та не зрозуміло з якого розміру адвокат визначив загальну вартість робіт у сумі 12 000 грн. невизначаючі та не погоджуючи вартості однієї години роботи. Зазначена тривалість наданих послуг (19 годин) є безпідставною з огляду на предмет спору у справі незначної складності. Також, враховуючи незначну тривалість часу судових засідань в суді апеляційної інстанції по справі № 912/2000/20, заявлені витрати на професійну правничу допомогу за участь в судових засіданнях в Центральному апеляційному господарському суді у розмірі 5 000 грн.( 5 годин ) не відповідають принципу співрозмірності відносно затраченого часу проведення вказаних судових засідань.
Згідно з частинами першою - третьою ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині першій ст. 74 ГПК України.
Дослідивши подані Позивачем за зустрічним позовом в обґрунтування стягнення з Скаржника витрати на правову допомогу, докази, обсяг наданих адвокатським об'єднанням Позивачу послуг ( виконаних робіт ) та їх вартість, враховуючи подане Відповідачем-1 клопотання про зменшення розміру цих витрат, суд дійшов висновку, що заявлена Зобенко О.Л. в даній справі загальна вартість витрат на правничу допомогу є достатньо завищеною та є неспіврозмірною із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт та зі складністю даної справи.
Враховуючи вищевикладене та клопотання Скаржника, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають сплаті за послуги адвоката, виходячи з реального часу участі представника Зобенко О.Л. в судових засіданнях апеляційного суду, який приблизно складає одну годину, а не п'ять, як зазначено в акті.
Так, суд апеляційної інстанції, визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу представника Зобенко О.Л., враховуючи зазначену в акті загальну вартість робіт у сумі 12 000 грн., загальний час наданих послуг ( 19 годин ), з яких 5 годин за участь в судових засіданнях в Центральному апеляційному господарському суді , встановивши вартість однієї години витрат на професійну правничу допомогу шляхом поділу 12 000 грн. на 19 годин зазначених в акті, що дорівнює 631,58 грн. та враховуючи з реальний час участі представника в судових засіданнях апеляційного суду ( одну годину ), дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу представника Зобенко О.Л., який підлягає відшкодуванню за рахунок Скаржника, складає 9 474,00 грн. ( 12 000 грн. : 19 годин = 631,58 грн./год.; 631,58 грн./год. Х ( 19 годин - 4 години ).
При цьому витрати Позивача на професійну правничу допомогу в сумі 2 526 грн. не підлягають відшкодуванню за рахунок Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 16.11.2020 р.у справі № 912/2000/20 залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 9 474,00 грн., про що видати наказ.
Видачу наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 22.02.2021 р.
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя І. Л. Кузнецова
Суддя О.В. Чус