Справа №359/11759/19
Провадження №2/359/1313/2020
10 листопада 2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Коробова О.П.,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
встановив:
1. Короткий виклад доводів пред'явленого позову.
1.1. В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом та посилається на те, що 13 травня 2019 року позивач уклав з ОСОБА_2 договір позики, за яким ОСОБА_1 передав відповідачу грошові кошти в розмірі 250000 гривень, а ОСОБА_2 зобов'язався повернути позивачу грошові кошти у такій самій сумі до 16 травня 2019 року. У випадку неналежного виконання грошового зобов'язання відповідач зобов'язався додатково сплатити штраф в розмірі 50% від суми залишку неоплаченого боргу за кожний день прострочення, а також пеню в розмірі подвійного облікової ставки НБУ від вчасно неповернутих сум позики за кожний день прострочення. ОСОБА_2 не повернув позику в обумовлений строк. У відповідача виник борг по поверненню позики в розмірі 250000 гривень, штраф в розмірі 100000 гривень та пеня в розмірі 20000 гривень. Загальний розмір боргу за договором позики становить 370000 гривень (250000 + 100000 + 20000). ОСОБА_2 ухиляється від добровільного погашення цього боргу.
1.2. Тому ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача борг за договором позики в розмірі 370000 гривень.
2. Ставлення учасників судового процесу до пред'явленого позову.
2.1. У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позов та наполягав на його задоволенні.
2.2. ОСОБА_2 жодного разу не з'явився у судове засідання. Він неодноразово у встановленому порядку повідомлявся про час та місце розгляду цивільної справи. Ця обставина підтверджується численною судовою кореспонденцією (а.с.32, 34-35, 56-57, 65), а також розміщеним на офіційному веб-сайті судової влади України оголошенням про виклик відповідача у судове засідання (а.с.68). На підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду, занесеної до протоколу судового засіданні від 10 листопада 2020 року (а.с.76), був проведений заочний розгляд цивільної справи у відсутності відповідача.
3. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
3.1. 13 травня 2019 року ОСОБА_1 уклав з відповідачем договір позики (а.с.6-7), за яким позивач передав ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 250000 гривень, а відповідач зобов'язався повернути ОСОБА_1 грошові кошти у такій самій сумі до 16 травня 2019 року. У випадку неналежного виконання грошового зобов'язання ОСОБА_2 зобов'язався додатково сплатити штраф в розмірі 50% від суми залишку неоплаченого боргу за кожний день прострочення, а також пеню в розмірі подвійного облікової ставки НБУ від вчасно неповернутих сум позики за кожний день прострочення.
3.2. Спірні правовідносини регулюються параграфом 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» підрозділу 1 «Договірні зобов'язання» розділу ІІІ «Окремі види зобов'язань» книги п'ятої «Зобов'язальне право» ЦК України.
4. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.
4.1. Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
4.2. Згідно з ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
4.3. Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
4.4. Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
5.1. 13 травня 2019 року ОСОБА_1 передав, а відповідач отримав грошові кошти в розмірі 250000 гривень. Ця обставина підтверджується копією розписки від 13 травня 2019 року (а.с.8).
5.2. В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 повернув позивачу позику в обумовлений строк. Тому у відповідача виник борг по поверненню позики в розмірі 250000 гривень, штраф в розмірі 100000 гривень та пеня в розмірі 20000 гривень. Водночас, як роз'яснив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 16 травня 2018 року у справі №548/264/15-ц (провадження №61-15660св18), згідно з статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Передбачені статтею 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за цивільно-правовим договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Такий правовий висновок був зроблений Верховним Судом України у постанові №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.
5.3. Як вбачається зі змісту ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року (провадження №6-2003цс15) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі №548/264/15-ц (провадження №61-15660св18), є обов'язковими для суду при вирішенні цього спору. Тому зі складу боргу ОСОБА_2 за договором позики слід виключити штраф в розмірі 100000 гривень. Після вжиття цього заходу розмір вказаного боргу становить 270000 гривень (250000 + 20000). В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно погасив борг за договором позики.
5.4. З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути борг за договором позики в розмірі 270000 гривень. Підстави для стягнення вказаного боргу в більшому розмірі відсутні. Тому у задоволенні позову в частині цієї вимоги ОСОБА_1 слід відмовити.
6. Розподіл судових витрат.
6.1. Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
6.2. Згідно з ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
6.3. ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 3700 гривень. Це підтверджується квитанцією (а.с.1). Пред'явлений ним позов задоволений на 72,97% (270000 : 370000 х 100%).
6.4. З огляду на це суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 2698 гривень 4 копійок (3700 : 100% х 72,97%).
Керуючись п.2 ч.1, ч.3 ст.258, абз.1 ч.6 ст.259, ст.ст.263-265, ч.6 ст.268, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в розмірі 270000 гривень.
У задоволенні позову в частині вимоги про стягнення боргу за договором позики в більшому розмірі ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 2698 гривень 4 копійок.
Повний текст заочного рішення складений 20 листопада 2020 року.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення до Бориспільського міськрайонного суду протягом 30 днів з дня оголошення судового рішення. У разі відмови у задоволенні цієї заяви відповідач набуде право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду в загальному порядку.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець