Справа № 606/2614/20
17 лютого 2021 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Мельник А.В.
за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Теребовлянська державна нотаріальна контора, про визнання права власності за спадкоємцем,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Іванівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Теребовлянська державна нотаріальна контора, у якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заявлених вимог, вказує на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належав ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в селі Сороцьке, Теребовлянського району Тернопільської області позивачу. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно, зокрема на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Позивач звернувся із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини, але державний нотаріус Теребовлянської державної нотаріальної контори відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Враховуючи вказані обставини, позивач звернувся до суду для визнання права власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 за рішенням суду.
Ухвалою суду від 22 грудня 2020 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 03 лютого 2021 року, яке було відкладено на 17 лютого 2021 року.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просять його задовольнити.
Представник відповідача Іванівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Представник Теребовлянської державної нотаріальної контори Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до вимог частини третьої статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За вказаних обставин, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 27 червня 1979 року, засвідченого державним нотаріусом Теребовлянської державної нотаріальної контори Тернопільської області Міністерства юстиції Української РСР, ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 купила належний ОСОБА_3 жилий будинок та хлів, що знаходиться в селі Сороцьке Теребовлянського району Тернопільської області.
Відповідно до копії довідки, виданої Теребовлянським бюро технічної інвентаризації за № 345 від 22 жовтня 2020 року, власником житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , однак право власності не зареєстровано (а.с.10).
Згідно довідок від 17 вересня 2020 року №353 та від 15 грудня 2020 року № 561, виданих виконкомом Іванівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, власником будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , яка проживала одна у вказаному будинку (а.с. 6, 23).
19 серпня 1988 року ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Сороцької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, яким заповіла житловий будинок з надвірними будівлями і все її майно в користь ОСОБА_1 (а.с.5).
Даний заповіт на день смерті ОСОБА_2 не змінювався і не скасовувався.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 17 вересня 2020 року, виданого повторно Теребовлянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Сороцьке, Теребовлянського району, Тернопільської області (а.с.4).
02 жовтня 2020 року була заведена спадкова справа №230 за заявою спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 , інші спадкоємці не звертались. Вказане підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої Теребовлянською державною нотаріальною конторою за №1041/02-14 від 08 грудня 2020 року (а.с. 12).
З копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої Теребовлянською державною нотаріальною конторою за №1041/02-14 від 08 грудня 2020 року, слідує, що відсутнє та не зареєстровано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи вказане ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказаний житловий будинок після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок. (а.с.12)
Згідно копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 від 22 жовтня 2020 року виданого Теребовлянським бюро технічної інвентаризації, замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_1 (а.с.7-9).
Відповідно до копії висновку про вартість майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 станом на 14 грудня 2020 року становить 95610 грн 00 коп. (а.с.11).
Згідно прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (пункти 4, 5), Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року.
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української PCP 1963 року.
Оскільки ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому до правовідносин щодо спадкування після її смерті застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу УРСР (далі ЦК УРСР) в редакції 1963 року.
Згідно статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця.
Статтею 524 ЦК УРСР передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
За умовами статті 534 ЦК УРСР, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом.
Згідно із статей 548-549 ЦК УРСР 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до статті 553 ЦК УРСР 1963 року, спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).
Судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 позивачу. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла та після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно. Із заявою про прийняття спадщини за заповітом до нотаріальної контори звернувся ОСОБА_1 .
Однак, позивач не може отримати свідоцтво про прийняття спадщини, як спадкоємець за заповітом, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок, тому право позивача має бути захищено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане майно.
Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно частини другої статті 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.
Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.
Із досліджених письмових доказів встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та має право на спадкування, однак не може оформити право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що належав ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.
Враховуючи вищенаведене, визнання позову відповідачем, а також те, що через відсутність державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, позивач не може реалізувати своїх спадкових прав, тому його право підлягає судовому захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись статтями 4, 12, 200, 247, 265, 354 ЦПК України, статтями 15, 16, 392 ЦК України, статтями 120-126, 524, 525, 534, 548, 549, 553 ЦК УРСР в редакції 1963 року суд,
Позов ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Теребовлянська державна нотаріальна контора, про визнання права власності за спадкоємцем - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач: Іванівська сільська рада Теребовлянського району Тернопільської області, місцезнаходження: село Іванівка, Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04394616.
Повний текст рішення суду складено 17 лютого 2021 року.
Суддя А.В.Мельник