Справа № 466/687/21
17 лютого 2021 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Едер П. Т., з участю ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 4 Львівського районного управління поліції Головного управління національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, без місця реєстрації, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 19 червня 2020 року гр. ОСОБА_1 встановлений адміністративний нагляд строком на 1 (один) рік та застосовано наступні обмеження:
- заборона виходу з дому з 22:00 год. до 06:00 год.;
- заборона перебувати в барах, кафе, ресторанах та місцях, де продають на розлив спиртні напої;
- заборона виїзду за межі міста по власним справам без дозволу відділу поліції;
- прибувати на реєстрацію у відділ поліції один раз на місяць.
Так, гр. ОСОБА_1 , яка перебуває під адміністративним наглядом, 20.11.2020 о 00:20 год. під час перевірки за місцем проживання у АДРЕСА_1 не відкрила дверей квартири, чим порушила правила адміністративного нагляду та скоїла правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП.
При розгляді матеріалів адміністративної справи в суді гр. ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП не визнала та пояснила, що 20.11.2020 під час проведення перевірки вона перебувала за місцем свого проживання. На вхідних дверях під'їзду будинку не працював домофон, тому вона просила працівників поліції, щоб вони телефонували їй на мобільний телефон, коли проводитимуть перевірку, щоб відчинити двері, проте останні цього не зробили, тому просила суворо не карати.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить наступного висновку.
Відповідно вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Відповідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст. 283 КУпАП виносить постанову.
Згідно ст. 187 КУпАП, відповідальність настає за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд.
До матеріалів справи не долучено жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про свідків, особи не встановлені і не допитані.
Суд зауважує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
У відповідності до положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки, працівниками поліції не доведено факт, що гр. ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 187 КУпАП, суддя вважає за необхідне закрити провадження у даній справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП, а провадження у справі слід закрити.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 7, 251, 252, 279, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП - закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її постановлення.
Суддя П. Т. Едер