Справа № 757/35404/20-п Головуючий у І інстанції Константінова К.Е.
Провадження № 33/824/731/2021 Доповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.
12 лютого 2021 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 04 вересня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 , перебуває в ДУ «Кагарлицька виправна колонія № 115»,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.188-13 КУпАП у вигляді штрафу розмірі 850 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 420 грн. 40 коп. судового збору,
За постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він у період з 15.05.2020 року по 10.08.2020 року всупереч пункту 2 резолютивної частини постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова Андрія Валерійовича № 62101158 від 15.05.20 про відкриття виконавчого провадження, яку рекомендованим поштовим відправленням № 050098731256 направлено на адресу боржника ОСОБА_1 , зазначену у виконавчому документі: АДРЕСА_2 , вимоги приватного виконавця Івнова А.В. від 05.06.20 № 812-62101158/20 про надання декларації про майно і доходи боржника, пункту 3 частини 5 статті 19 ЗУ «Про виконавче провадження» не подав приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Іванову А.В. протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що фактично приватний виконавець не повідомив ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження, так як за зазначеною в постанові адресою він не проживає і не зареєстрований, а відбуває покарання у вигляді позбавлення волі у ДУ «Кагарлицька виправна колонія», що було відомо приватному виконавцю. Крім того, підкреслює, що направити приватному виконавцю на його вимогу декларацію про доходи та майно боржника за формою, встановленою Міністерством юстиції України, ОСОБА_1 не міг, оскільки бланку декларації йому не направлено, а в установі виконання покарань не створено необхідних умов для виконання вимоги приватного виконавця.
Крім того, захисник просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги і 09.09.2020 року надано доручення на ім'я захисника, постанову судді захисник отримав 12.11.2020 року, що позбавило можливості оскаржити постанову вчасно.
У відповідності до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.
З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 04 вересня 2020 року, а апеляційна скарга на неї подана 23 листопада 2020 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Вважаю, що захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки розгляд справи відбувся без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, копію постанови судді захисник отримав 12.11.2020 року про що свідчить розписка у справі, у зв'язку з чим причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови слід визнати поважними.
Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідальність за ст.188-13 КУпАП настає у разі невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання на вимогу державного виконавця, приватного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", чи зазначення у такій декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну відомостей, які зазначаються у декларації, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця, приватного виконавця.
Суддя, дослідивши докази по справі, дійшла вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-13 КУпАП.
Як випливає із змісту пояснень ОСОБА_1 , направлених приватному виконавцю на виконання отриманої вимоги про надання декларації про доходи та майно боржника, останній не заперечував про те, що йому відомо про відкриття виконавчого провадження, та заявляв лише про неможливість виконати вимогу, оскільки перебуває у місцях позбавлення волі (а.с.38).
Проте, перебування у місцях позбавлення волі не є такою обставиною, яка виключала відповідальність особи за невиконання законних вимог приватного виконавця і може свідчити про відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-13 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги правильності висновку судді не спростовують, оскільки не свідчать про наявність обставин, які б беззаперечно унеможливлювали виконання ОСОБА_1 вимоги приватного виконавця.
Із змісту вимог ст.256 КУпАП випливає, що протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, що має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу. При складанні протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені ст..268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Також, п.4 розд. ХІУ Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 року передбачені додаткові обов'язки виконавця щодо оформлення протоколу про адміністративні правопорушення, зокрема і такі, як: ознайомити особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, із змістом протоколу, отримати від нього підпис чи відмову поставити підпис, скласти протокол у двох примірниках, один з яких вручити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, після чого протокол направити до відповідного суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
З протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 , вбачається, що останній при складанні протоколу був відсутній у зв'язку із відбуванням покарання у ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№115)», а приватним виконавцем вказані вище вимоги ст.256 КУпАП та Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 року не виконані.
Зазначені обставини свідчать про те, що при складанні протоколу та направленні його до суду приватним виконавцем допущені істотні порушення процесуального закону.
Також, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані про направлення приватним виконавцем ОСОБА_1 за місцем відбування покарання у виді позбавлення волі бланку декларації про доходи та майно боржника за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
За обставин істотного порушення вимог процесуального закону приватним виконавцем, відсутності заподіяної значної шкоди інтересам суспільства та окремих громадян, наявності ускладнень для виконання вимог приватного виконавця в умовах перебування в місцях позбавлення волі, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення носить характер малозначного.
Крім того, при апеляційному розгляді встановлено наступне.
Згідно із загальними вимогами ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення випливає, що ОСОБА_1 за вироком суду відбуває покарання у ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№115)» за адресою с. Зікрачі Кагарлицького району Київської області.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, що інкриміноване ОСОБА_1 полягає у ненаданні на вимогу державного виконавця, приватного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
З огляду на місцезнаходження ОСОБА_1 , місцем вчинення адміністративного правопорушення є с. Зікрачі Кагарлицького району Київської області.
На зазначену обставину суддя Печерського районного суду уваги не звернула та розглянула справу з порушенням вимог підсудності, визначених ст..276 КУпАП.
Згідно з вимогами ст..22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суддя може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитися усним зауваженням, при цьому виноситься постанова про закриття справи на підставі ч.2 ст.284 КУпАП.
За таких обставин постанова судді підлягає скасуванню , а справа закриттю у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст..188-13 КУпАП, за малозначністю і оголошенням йому усного зауваження.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 04 вересня 2020 року.
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, задовольнити частково.
Постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 04 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст..188-13 КУпАП і обмежитися усним зауваженням.
Провадження по справі закрити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль