9 лютого 2021 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор» апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2021 року про застосування до обвинуваченої
ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Турлаки, Білгород-Днстровського району Одеської області, громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, не працюючої, маючої на утриманні неповнолітніх дітей, раніше неодноразово судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2
запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
за участю:
прокурора ОСОБА_7
захисника ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2021 року призначено судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст.185 КК України та застосовано до обвинуваченої за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 19 березня 2021 року включно, з визначенням розміру застави 45400 грн. та покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою суду в частині обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу, захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду в частині застосування до обвинуваченої запобіжного заходу та застосувати до неї запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
З посиланням на норми КПК України, рішення ЄСПЛ, захисник зазначає, що суд в оскаржуваній ухвалі навів доводи прокурора, проте, жодного доводи проти обрання такого запобіжного заходу обвинуваченій, що були висловлені захисником, не вказав, а також не вирішив питання застосування до ОСОБА_6 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, а тому, на думку захисника, тримання під вартою ОСОБА_6 є свавільним.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченої, які просили задовольнити апеляційну скаргу, зазначивши про те, що розмір застави, визначений обвинуваченій, є неспіврозмірним, враховуючи наявність на її утриманні малолітніх дітей; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, оскільки обвинувачена неодноразово судима за вчинення аналогічних злочинів, відбувала покарання реально, проте, знову обвинувачується у вчиненні умисного корисливого злочину, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дослідивши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення з таких підстав.
Як встановлено з наявних матеріалів, до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст.185 КК України, у якому 21 січня 2021 року призначене підготовче судове засідання.
Згідно з оскаржуваною ухвалою суду, у підготовчому судовому засіданні встановлено, що у провадженні судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_8 перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, яке до суду надійшло значно раніше та зареєстроване за № 761/43999/17.
Під час підготовчого засідання прокурор звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої, оскільки існують ризики, що обвинувачена може переховуватися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Також уважав за можливе передати матеріали даного кримінального провадження судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_8 для вирішення питання про об'єднання кримінальних проваджень та сумісного розгляду.
У клопотанні прокурор вказав про те, що досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , будучи раніше неодноразово судимою, а саме:
- 14 грудня 2017 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень,
- 28 листопада 2017 року відносно якої направлений обвинувальний акт до Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України,
- 30 листопада 2017 року відносно якої направлений обвинувальний акт до Солом'янського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України,
- 2 січня 2018 року відносно якої направлено обвинувальний акт до Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
- 24 січня 2018 року відносно якої направлено обвинувальний акт де Солом'янського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
- 4 липня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді арешту на строк 3 місяці,
- 26 січня 2018 року відносно якої направлено обвинувальний акт до Солом'янської районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
- 26 березня 2018 року відносно якої направлено обвинувальний акт до Солом'янського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
- 17 квітня 2018 року відносно якої направлено обвинувальний акт до Солом'янського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
- 30 травня 2018 року відносно якої направлено обвинувальний акт до Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України,
- 23 червня 2018 року відносно якіої направлено обвинувальний акт до Оболонського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
- 1 жовтня 2018 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді арешту на строк 6 місяців,
- 22 січня 2019 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік, 11 червня 2019 року звільнена із місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання,
- 6 березня 2019 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді арешту на строк 6 місяців,
- 21 серпня 2019 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавленні волі на строк 1 рік, 14 липня 2020 року звільнена із місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання,
- 22 жовтня 2020 року відносно якої направлено обвинувальний акт до Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
належних висновків для себе не зробила на шлях виправлення не стала та, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно вчинила нове умисне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, переховуватись від органів досудового слідства і суду.
Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 - офіційно не працює, суспільно корисною працею не займається, а отже не має постійного джерела доходу.
Наявність ризику переховування від органів досудового слідства і уду обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 офіційно не працює, не має сталих соціальних зв'язків у м. Києві, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, раніше неодноразово судима, притягується до кримінальної відповідальності за майнові злочини.
Також 1 жовтня 2020 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, який був порушений ОСОБА_6 та остання вчинила нове умисне майнове кримінальне правопорушення.
Наявність ризику незаконно впливати на свідків обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене кримінальне правопорушення, може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі в кримінальному провадженні тощо.
Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене позбавлення волі строком на 4 роки та, усвідомлюючи невідворотність покарання, може незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, фізично здорова, спеціального лікування не потребує, міцних соціальних зв'язків в м. Києві не має, не працює, не має джерела прибутку, а тому є наявність достатніх обґрунтованих підстав для обрання обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Інші більш м'які запобіжні заходи не можливо застосувати до обвинуваченої з наступних причин.
Особисте зобов'язання - у зв'язку з тим, що цей запобіжний захід вимагає наявності особливої довіри до обвинуваченої в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків, враховуючи тяжкість злочину, вимагається постійний контроль за поведінкою обвинуваченої та наближеність її до місця здійснення судового розгляду, що може бути досягнуто лише при застосуванні запобіжного заходу, пов'язаного з позбавленням її свободи. До того ж, остання перебуваючи на свободі, зможе чинити тиск на свідків по кримінальному провадженню з метою перешкоджання встановленню істини по кримінальному провадженню, а також в подальшому продовжувати злочинну діяльність, оскільки законних джерел доходів обвинувачена не має, також не має міцних соціальних зв'язків у м. Києві.
Особиста порука - в оточенні ОСОБА_6 відсутні особи, які б могли поручитися за неї.
Домашній арешт - не можливо застосувати у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 потребує постійного візуального контролю.
Захисник та обвинувачена заперечували проти продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченої, вказуючи на відсутність ризиків, на які посилався прокурор, а належну процесуальну поведінку обвинуваченої здатен забезпечити і інший запобіжний захід, не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.
Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону.
Ухвалою суду від 21 січня 2021 року, серед іншого, до обвинуваченої ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді у виді тримання під вартою строком до 19.03.2021 включно. Визначено ОСОБА_6 заставу у розмірі 45400 (сорок п'ять тисяч чотириста) грн. Покладено на ОСОБА_6 у випадку внесення застави обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченої ОСОБА_6 під вартою, суд врахував дані про її особу, яка є заміжньою, має на утриманні неповнолітніх дітей, однак, є обвинуваченою в інших кримінальних провадженнях, щодо яких здійснюється судовий розгляд, крім того, є раніше неодноразово судимою за вчинення аналогічних корисливих злочинів, що вказує на системність протиправної поведінки обвинуваченої. З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про наявність ризиків, визначених ст.177 КПК України, на які посилався прокурор, а також доведеність тієї обставини, що обвинувачена може переховувався від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що, у свою чергу, свідчить про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої з визначенням розміру застави.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується й колегія суддів.
Так колегія суддів враховує стадію судового розгляду, те, що обґрунтованість висунутого щодо ОСОБА_6 обвинувачення буде перевірятися судом першої інстанції під час судового розгляду шляхом дослідження доказів, на яких може ґрунтуватися або якими може спростовуватися обвинувачення, та яким за результатами судового розгляду суд надасть оцінку, як кожному окремо, так і в сукупності, в нарадчій кімнаті шляхом ухвалення остаточного рішення у кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:.. до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до наявних матеріалів ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 4 років.
Окрім того, як встановлено під час апеляційного розгляду, обвинувачена раніше неодноразово судима, що свідчить про наявність ризику переховування обвинуваченого та ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом, ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
При цьому дані про особу обвинуваченої, сталість її соціальних зв'язків, наявність місця реєстрації та проживання, хоча і поза межами м. Києва, родини, з урахуванням встановлених обставин, не переважають існуючих ризиків.
Одночасно колегія суддів враховує, що судом першої інстанції, з огляду на те, що не встановлено обставин, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, обвинуваченій ОСОБА_6 визначено розмір застави в межах, встановлених законом, а, відтак, доводи апеляційної скарги захисника про недотриманням судом першої інстанції вимог закону при обранні запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, є безпідставними.
З огляду на значимі для даного провадження обставини, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції прийняв рішення на підставі наявних на даний час з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у встановлених законом межах, покладенням на обвинувачену обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України в разі внесення застави, навівши в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, що спростовує доводи апеляційної скарги захисника про невмотивованість та необґрунтованість оскаржуваної ухвали.
За сукупності обставин, встановлених під час апеляційного розгляду, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду в частині обрання обвинуваченій запобіжного заходу, а, відтак, апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2021 року про застосування до обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком до 19 березня 2021 року включно, - залишити без зміни, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________________________ _______________________ _________________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3