Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
Головуючого Присяжнюк Т.І.,
Суддів Філатова В.М., Паневіна В.О.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 червня 2007 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30.10.2006 р. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 15.01.2007 р..
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, громадянин України, раніше несудимий
виправданий за ст. 125 ч.2 КК України у зв»язку з недоведеністю його участі у вчиненні злочину.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 15.01.2007 р. вирок залишено без змін.
ОСОБА_1 обвинувачував ОСОБА_2 у тому, що останній 28.04.2006 р. приблизно о 12 год. 30 хвил., перебуваючи на території дачного кооперативу “Авіатор-2», заподіяв йому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров»я.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування постановлених по справі судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд, оскільки вважає, що суд не вжив всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного та об»єктивного розгляду справи, та дійшов необгрунтованого висновку про недоведеність участі ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України.
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення.
Перевіркою матеріалів справи не знайшли свого підтвердження викладені в скарзі ОСОБА_1 доводи про безпідставність виправдання ОСОБА_2.
Відповідно до вимог ст. 27, 251 КПК України скарга приватного обвинувачення повинна відповідати вимогам, які встановлені кримінально-процесуальним законом щодо обвинувального висновку і підтримувати обвинувачення в суді належить саме потерпілому.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою приватного обвинувачення з метою притягнення ОСОБА_2 за заподіяння йому нібито 28.04.2006 р. о 12 год. 30 хвил. на території кооперативу “Авіатор-2» легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я. Постановою судді від 08.06.2006 р. кримінальна справа щодо ОСОБА_2 була порушена за ознаками злочину, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України.
Суд відповідно до вимог ст. 22 КПК України, вживши всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного та об»єктивного розгляду справи, дав належну оцінку показанням свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також іншим зібраним по справі доказам, та дійшов правильного висновку про недоведеність участі ОСОБА_2 у вчиненні злочину, у якому його звинувачував ОСОБА_1 Підстав сумніватися у достовірності встановленого судом висновку у колегії суддів немає.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли зміну чи скасування постановлених по справі судових рішень не встановлено.
Керуючись ст. 389, 394-396 КПК України, колегія суддів
У задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити.
Присяжнюк Т.І. Філатов В.М. Паневін В.О.