Ухвала
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 390/1304/18
провадження № 61-5077св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Відродження»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Відродження» на постанову Кропивницького апеляційного суду від 13 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Голованя А. М., Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,
У серпні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Відродження» (далі - ТОВ «Агрофірма «Відродження») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання поновленим договору оренди землі.
Позов мотивовано тим, що 18 вересня 2006 року між ТОВ «Агрофірма «Відродження» та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,35 га строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державна реєстрація договору оренди здійснена 13 жовтня 2006 року, відтак дія договору закінчувалася 13 жовтня 2016 року.
26 серпня 2016 року та 05 червня 2018 року господарство звернулося до орендодавця із листами-повідомленнями з пропозицією поновити договори оренди цих земельних ділянок. До листів-повідомлень було долучено додаткові угоди, в яких прописувались основні пункти договору.
Однак, на час подання позову від відповідача не надходили заяви ні про погодження, ні заперечення проти укладення додаткової угоди до договору, що змусило звернутись з відповідним позовом до суду.
ТОВ «Агрофірма «Відродження» просило визнати поновленим договір оренди земельної ділянки до 13 жовтня 2026 року на тих самих умовах, що зазначені в договорі оренди землі укладеним 18 вересня 2006 року між ТОВ «Агрофірма «Відродження» та ОСОБА_1 , який зареєстровано у КРВ КРФ ДП «ЦДЗК при Держкомземі України» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 жовтня 2006 року за № 174.
Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області
від 11 грудня 2018 року позов задоволено.
Визнано поновленим до 13 жовтня 2026 року на тих самих умовах, що зазначені в договорі, договір оренди землі укладений 18 вересня 2006 року між ТОВ «Агрофірма «Відродження» та ОСОБА_1 , який зареєстрований у КРВ КРФ ДП «ЦДЗК при Держкомземі України» про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 жовтня 2006 року за № 174.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агрофірма «Відродження» судовий збір в сумі 1 762,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з метою реалізації переважного права на поновлення договору оренди ТОВ «Агрофірма «Відродження» до закінчення строку дії договору у визначений сторонами строк повідомило орендодавця про свій намір скористатись правом укладення договору на новий строк і до свого листа-повідомлення додав проект додаткової угоди, проте орендодавець своєчасно не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення, тому відповідно до вимог статті 33 Закону України «Про оренду землі»порушене право підлягає захисту у визначений позивачем спосіб.
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 13 лютого 2019 року, з урахуванням ухвали Кропивницького апеляційного суду від 19 лютого 2019 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Стягнуто з ТОВ «Агрофірма «Відродження» на користь ОСОБА_1
2 643,00 грн на відшкодування судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ТОВ «Агрофірма «Відродження» не виконало необхідних для поновлення договору оренди умов визначених Законом України «Про оренду землі» та договором оренди. Сторони відповідно до укладеної між ними 23 вересня 2016 року додаткової угоди до договору оренди припинили орендні відносини у 2017 році. В матеріалах справи відсутні відомості про те, що в 2017 року, відповідно до положень пункту 5 договору оренди від 18 вересня 2006 року, ТОВ «Агрофірма «Відродження» не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, направляв лист - повідомлення про намір продовжити його дію. Не надано таких доказів і в суді апеляційної інстанції. Направлення ТОВ «Агрофірма «Відродження» на адресу ОСОБА_1 у 2016 та 2018 роках листів - повідомлень про поновлення договору оренди немає правового значення.
11 березня 2019 року ТОВ «Агрофірма «Відродження» через засоби поштового зв?язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Кропивницького апеляційного суду від 13 лютого 2019 року та залишити в силі рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2018 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Кіровоградського районного суду Кіровоградської області.
17 квітня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2021 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 903/1030/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Луцької міської ради про визнання поновленим договору оренди землі, за касаційною скаргою Фізичної особіи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03 червня 2020 року та рішення Господарського суду Волинської області від 11 лютого 2020 року.
Отже, вбачається, що оскаржуване судове рішення у цій справі та оскаржувані рішення, які передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах.
У пункті 10 частини першої статті 252 ЦПК встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі. Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК Українипровадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексудо закінчення перегляду в касаційному порядку.
Оскільки справа № 906/1030/19 передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 390/1304/18.
Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Зупинити касаційне провадження у справі № 390/1304/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Відродження» до ОСОБА_1 про визнання поновленим договору оренди землі, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Відродження» на постанову Кропивницького апеляційного суду від 13 лютого 2019 рокудо закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 903/1030/19.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді: С. Ю. Бурлаков
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун