Ухвала
18 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 204/7816/14-ц
провадження № 61-639ск21
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
У жовтні 2014 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк», банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
Заочним рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2015 року, з урахуванням ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 29 січня 2016 року про виправлення описки, позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за тілом кредиту (строкову) в розмірі 47 685,57 доларів США, заборгованість за тілом кредиту (прострочену) у розмірі 544,51 доларів США, заборгованість за процентами (поточна) у розмірі 221,74 доларів США, прострочені проценти у розмірі 2 302,01 доларів США, а всього 50 753,83 доларів США.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» пеню за несвоєчасність погашення кредиту в межах позовної давності у розмірі 430,04 грн, заборгованість за пенею за несвоєчасну сплату процентів у розмірі
2 098,76 грн, штраф відповідно до пункту 4.2 договору іпотеки у розмірі
13 800,00 грн, а всього - 16 328,80 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська
від 18 червня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська
від 28 квітня 2015 року відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня
2015 року в частині вирішення позовних вимог банку про стягнення заборгованості та судових витрат з ОСОБА_2 скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. Вирішено питання розподілу судових витрат.
У лютому 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ АБ «Укргазбанк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня
2020 року.
Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Ураховуючи, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята 09 грудня 2020 року, останнім днем на її касаційне оскарження, з урахуванням вихідних днів, є 08 січня 2021 року. Касаційна скарга згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті подана 29 січня 2021 року.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що копію оскаржуваної постанови апеляційного суду разом із рішенням місцевого суду заявник отримав 31 грудня 2020 року в суді першої інстанції, що підтверджується заявою представника банку та його підписом про отримання копій судових рішень, яка міститься в матеріалах справи. Доказів на підтвердження зазначеного не надав.
Наведені заявником причини пропуску строку на касаційне оскарження не можна визнати поважними, оскільки вони не підтверджені належними доказами.
Верховний Суд позбавлений можливості перевірити зазначені заявником доводи, оскільки у розпорядженні суду наявні лише матеріали касаційного провадження. Питання про відкриття провадження та витребування матеріалів справи вирішується судом у разі, якщо касаційну скаргу подано у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України (частина 7 статті 394 ЦПК України).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Ураховуючи наведене, заявнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанції з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження та надати докази на підтвердження дати отримання ним копії оскаржуваної постанови апеляційного суду.
Крім того, у порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено, визначених статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга.
За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обгрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:
1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;
3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;
4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;
5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обгрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;
6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;
8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:
1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обгрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або
2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або
3) суд необгрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або
4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги встановлено статтею 392 ЦПК України.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обгрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, однак заявник чітко не зазначив норму права (пункт, абзац, частина тощо) щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробив суд апеляційної інстанції з цього питання та не обгрунтував, в чому полягає незгода із ним.
Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, без зазначення конкретної норми права, яку неправильно застосували суди попередніх інстанцій не дає підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ураховуючи наведене, заявнику необхідно подати до Верховного Суду касаційну скаргу у новій редакції із належним обгрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення відповідно до вимог частини другої статті 389 та пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
За змістом пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 389, 390, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «Укргазбанк» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня
2020 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 05 березня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині зазначення підстав оскарження касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, в частині подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. І. Усик